Виборчі перегони: Інфляція та соціалка "регіоналів" – хто перший?

За останні три місяці темпи зростання інфляції у чотири з половиною рази перевищили аналогічні показники двох попередніх років. Навіть якщо вірити оприлюдненим даним Держкомстату, відповідно до яких інфляція серпня становить 0,6%, а з початку року – вже 6,2 % та в середньому річному обчисленні вона вже досягає 14,2%, що майже вдвічі перевищує прогнозовану урядом на кінець року (7,5%). Продовольчі товари подорожчали на 9,1%, непродовольчі на 0,7%, та послуги - 6,4%. Лідерами зростання виявились олія та овочі – 27,4% і 28,3 % відповідно. Також на 20% зросла плата за житло.

З кожним місяцем спостерігається невпинне наростання інфляції від початку року. Лише за три літні місяці 2007 року нинішній уряд прискорив ріст цін у 4,3-4,8 рази порівняно з відповідними періодами 2005 і 2006 років. Так, у 2005 році відповідний показник складав 0,9%, у 2006 – 1% (тепер – 4,3%).

Екс-міністр фінансів України Віктор Пинзеник відзначив основні чинники, що призводять до такої ситуації. Це – безпідставне позичання урядом грошей за кордоном, ручне управління, зокрема, на ринку зерна та антисоціальна направленість діяльності нинішнього уряду.

"Від початку року нинішній уряд послідовно демонструє згубність своєї економічної політики, яка призводить до зростання споживчих цін, та нездатність справитися з її наслідками", - зауважив Пинзеник. Він наголосив, що інфляція з’їдає ріст доходів населення.

Критикою опозиції можна було б обійтись, якщо б і ці показники не були б явно заниженими. Якщо відвідати сайт Державного комітету статистики, то складається враження, що це комітет іншої країни. На сайті індекс зростання споживчих цін розбито на декілька груп. Не зважаючи на те, що більшість товарів та послуг суттєво подорожчали, Державний комітет явно занизив зростання цін на деякі з них. Наприклад, за їхніми даними, м'ясо та м'ясопродукти подешевшали (!) на 2% порівняно з відповідним періодом минулого року. Те саме статистика говорить і про олію (-3,2%), тваринні жири (-30%), цукор (-25,6%) та деякі інші товари. Але тренди будь-якого ринку Києва – від Троєщинського до Бєсарабського, не кажучи вже про міні- та супер-маркети, демонструють зворотні процеси.

Головна причина, чому кінцевий показник індексу не зовсім відповідає дійсності – це методологія, за якою розраховується кошик споживчих товарів. Цей кошик переглядається на початку кожного року та фіксується до його закінчення. На початку 2007 року кошик індексу було суттєво збільшено. За словами директора економічних програм УЦЕПД Василя Юрчишина, після розширення кошику з’явилася певна диспропорція, оскільки важливі компоненти не повністю враховуються. Наприклад, складова частина ЖКГ складає усього декілька відсотків.

Індекс цін виробників за 8 місяців склав вже 14,5%. За словами експертів, дуже часто відбувається так, що ціни виробників швидше зростають. "В принципі така різниця може бути протягом одного року, і це нормально. Тоді держава починає регулювати ціни на певні продукти, компанії або знижують рентабельність, або починають економити на якості продукції", - додав Юрчишин. Звичайно, що такі перевищення темпів зростання цін виробників та індексу цін споживчих товарів формує певний інфляційний навіс, який у майбутньому ускладнить процес стримування інфляції урядом.