Мирний атом: продати неможливо утримати?

На виїзному засіданні Кабінету міністрів в Полтаві може бути ухвалений проект стратегії розвитку ядерно-енергетичного комплексу України на період до 2030 року. Втім, навіть якщо це станеться пізніше, є підстави стверджувати, що ухвала цього документу відбудеться з порушенням регламенту та порядку розгляду таких документів, як це відбулося із постановою про створення концерну "Укратомпром". Цим проектом може бути узаконена як подальша здача ядерних активів Росії, так і створення сприятливих умов для участі в приватизаційних процесах в атомпромі та енергетиці серед власних інвесторів.

По-перше, у понеділок 20 серпня "Інтерфакс-Україна" та УНІАН оприлюднили основні тези вказаної стратегії. Повністю (без пояснювальної записки) цей проект надрукований в сьогоднішньому числі "Урядового кур’єру". Цікаво, що і матеріали обох інформагенцій, і текст надрукованого проекту цілком співпадають з тим проектом, що на початку липня був відправлений на доопрацювання профільним комітетом на чолі з віце-прем'єром Андрієм Клюєвим (текст цього проекту розміщений наприкінці статті).

Проте, цитуючи документ, зокрема щодо корпоративної участі у створенні потужностей з фабрикації тепловиділяючих збірок для реакторів типу ВВЕР в м. Новосибірськ (Російська Федерація), а також щодо подальшої приватизації та корпоратизації Концерну, "Інтерфакс-Україна" посилається на доопрацьований "Укратомпромом" проект. Однак, наголосимо, всі ці тези містилися і в попередньому документі та саме вони, за інформацією джерел "ЕП", викликали негативну реакцію з боку Мінпаливенерго та урядового комітету з питань ПЕК.

По-друге, насторожує публікація в газеті "Комерсант-Україна" від 21 серпня. Газета із посиланням на джерело в уряді повідомляє, що в понеділок 20 серпня концерн "Укратомпром" (до речі, поточна діяльність якого заморожена указом президента від 13 серпня, про це "ЕП" вже писала) передав проект стратегії розвитку атомпрому та ядерної енергетики до 2030 року на розгляд в Кабінет міністрів. "Ми отримали цей документ, і тепер він буде обговорюватися із зацікавленими сторонами, після чого буде винесений на засідання Кабінету міністрів", - цитує "Комерсант-Україна" своє джерело в уряді.

Відомо, що порядок проходження документів, які мають затверджуватися Кабміном, передбачає, що подаються вони не державним підприємством чи холдингом чи корпорацією, а профільним міністерством, котрому підпорядковується даний суб’єкт господарювання (в нашому випадку – Мінпаливенерго), після чого розглядаються на урядовому комітеті і лише після цього потрапляють "в Кабмін". Однак в Мінпаливенерго "ЕП" повідомили, що цей проект стратегії ними не вносився. Більш того, цю інформацію видає на гора і "Комерсант-Україна". "Ми поки що не працювали над цим документом, його передав до Кабміну безпосередньо "Укратомпром",— цитує газета прес-службу міністерства.

Відтак, маємо всі підстави стверджувати про порушення усталеної процедури документообігу.

Зазначимо, що в останніх числах "Дзеркала тижня" авторка Ольга Дергачова зробила фаховий аналіз проекту вказаної стратегії та зазначила, що вона повністю дублює "ядерний" розділ стратегії розвитку ПЕК до 2030 року, що вже затверджена Кабміном у 2006 році. На її думку, котру цілком поділяє "ЕП", відбулась підміна документів – і замість концепції розвитку концерну "Укратомпром", що передбачалося постановою Кабміну від 14 березня 2007 року, його керівник вирішив переглянути засади розвитку всього ядерного комплексу, що вже затверджені на вищому рівні.

Чому так сталося? Через некомпетентність чільника "Укратомпрому" Андрія Деркача чи свідомо, з метою узаконення потрібних окремим особам (особі?) низки положень, що досі не затверджені на найвищому рівні?

Ядерна галузь України містить багато активів, цікавих для інвесторів – зовнішніх та внутрішніх. Тенденції ядерного ренесансу у світі дають поштовх для розвитку тих підприємств (як сировинних, так і науково-дослідницьких), котрі до сьогодні перебували у занепаді.

З іншого боку ядерна галузь для України є гарантією енергетичної безпеки держави, як би пафосно це не звучало. Особливо – на тлі важких газових перемовин та щорічного зростання ціни на газ. Єдине слабке місце в ядерній обороні – це залежність від російського постачальника палива для українських АЕС – ВАТ "ТВЕЛ".

Не хочеться вдаватися до нагнітання певним чином антиросійських настроїв, адже співробітництво між атомниками України та Росії є усталеним і потрібним для фахівців обох країн. Але будь-хто розуміє, що з призначенням на посаду голови Росатому політика Сергія Кирієнка гарантувати Україні, що політична доцільність не візьме гору над суто економічними взаєминами двох суб’єктів господарювання – неможливо. Тож, маючи в Україні частку сировинних ресурсів, які втім потребують надвеликих капіталовкладень, фахівці-атомники (наголосимо, атомники, а не політики чи управлінці) дійшли висновку про можливість створення в Україні незамкненого ядерно-паливного циклу. Тобто – створення в Україні власного ядерного палива для вітчизняних АЕС. Це все зафіксовано в стратегії розвитку ПЕК до 2030 року, ухваленій постановою Кабміну в 2006 році. З цією метою і створювався концерн "Укратомпром".

"ЕП" вже детально писала про те, як трансформувалася ця мета консолідації активів під створення власних тепловиділяючих збірок (паливо для АЕС) на банальне новоутворення – консорціум, який об'єднав будь-які цікаві для інвесторів активи, які можна швидко корпоратизувати та провести приватизаційні процеси без залучення до них широкого загалу (тобто депутатського корпусу). Про створення власного палива всі забули, чи зробили вигляд, що забули. Замість будівництва власного заводу новий керівник атомпрому Андрій Деркач запропонував… збирати українські тепловиділяючі елементи на потужностях російського заводу в Новосибірську. Нагадаємо, що в 2005 році мав місце скандал, пов'язаний з недоброякісною продукцією саме з цього заводу, після чого виробництво палива для українських АЕС велося вже на інших потужностях – заводу в підмосковній "Електросталі".

Викладені тенденції були виписано в указі президента Ющенка від 13 серпня, яким призупинено діяльність "Укратомпрому". На перший погляд здається – заходи вжиті. Але, як і передбачала "ЕП", впевненості, що указ Ющенка буде виконуватися, немає. Адже в такому разі "Укратомпром" аж ніяк не міг би внести на розгляд Кабміну будь-який документ, тим більш повз профільних Бойка та Клюєва.

Таким чином, що ми маємо на сьогодні? Візит прем’єр-міністра Віктора Януковича до Москви. Не факт, що про атомну промисловість чи енергетику там взагалі йшлося, але навіює на роздуми той факт, що саме сьогодні в "Независимой газете" (Москва) вийшла публікація про український ЯПК, легітимність указу президента та непричетність Росатому до українських оборудок. Маємо всі підстави припустити, що і це "ж-ж-ж" неспроста.

Ще ми маємо тижневу відпустку голови "Укратомпрому" та "Енергоатома" Андрія Деркача. На тлі останніх подій відсутність на робочому місці чільника обох структур виглядає дещо недоречною (хоча й український КЗпП передбачає неможливість звільнення працівника під час його відпустки).

І нарешті ми маємо інформацію про відмову ставити підписи під ініціативами Андрія Леонідовича відразу обох антагоністів – Андрія Клюєва та Юрія Бойка, які досі обопільно підтримували Андрія Деркача і навіть завели його до прохідної частини виборчого списку Партії регіонів (місце 96).

Всіх цих обставин більш ніж достатньо, аби відчути занепокоєння щодо подальших подій в атомній сфері. Однак важко зараз говорити, чиї інтереси лобіюються – однозначно Кремля чи-то великого капіталу українського походження, котрий треба заводити в Україну, й атомна енергетика для нього виглядає досить привабливо. Водночас і дискутувати на цю тему, коли домовленості будуть вже досягнуті, а документи підписані – може бути запізно.