Українська правда

Уряд встановлює нові інфляційні рекорди

Втім аналітики МВФ досі вважають, що прогнозованого рівня інфляції у 7,5% ще можна досягти, якщо проводити жорстку фіскальну та монетарну політику. Однак це видається дуже маловірогідним під час передвиборчої кампанії в Україні. Додатковий монетарний тиск

За останніми даними держкомстату, опублікованими на початку серпня, у липні цього року зафіксовано зростання споживчих цін на 1,4%. Це в декілька разів більше за обіцяні урядом 0-0,5%. Нагадаємо, що у червні показник інфляції досяг 2,2%. З початку року ціни збільшилися вже на 5,6%.

Інфляційні перегони

За словами екс-міністра фінансів України Віктора Пинзеника, показники інфляції у червні-липні є найвищими за останні 7 років. "У середньорічному обчисленні інфляція складає 13,5%, що вже майже вдвічі перевищує прогнозовану урядом на кінець року (7,5%), - наголосив Пинзеник.

Також слід зазначити, якщо поточні темпи інфляції будуть збережені до кінця року, за підсумками року вперше буде знижено розмір мінімальних зарплат і пенсій. Нагадаємо, що у Держбюджеті-2007 закладено підвищення мінімальної зарплати на 13% (15% мінус 2% - збільшення прибуткового податку), а поточний рівень інфляції можна вважати рівним 16,5% (в тому числі 3% неврахованих минулого року за рахунок підвищення цін за житлово-комунальні послуги). Рівень реальної мінімальної пенсії, яку отримують більшість українських пенсіонерів, ще нижчий, оскільки його збільшують лише на 12%.

За словами Пинзеника, в уряду була можливість номінально збільшити доходи населення, оскільки збільшення всіх видатків загального фонду держбюджету склало аж 38%.

Чинники росту

На думку голови українського представництва Міжнародного Валютного Фонду Джефрі Френкса, основним фактором вірогідного прискорення темпів інфляції є дуже високе зростання приватного споживання, яке стимулюється не тільки за рахунок збільшення бюджетних виплат, а і високими темпами нарощування об’ємів кредитування фізичних осіб та домогосподарств.

"Другий чинник можна пов'язувати з тим, що з початку року інфляційна кон’юнктура в Україні була помірною в основному завдяки низьким цінам на продукти харчування, особливо на м’ясо", - відзначив пан Френкс. При цьому він додав, що ситуація може змінитися, оскільки через поганий врожай можна очікувати тенденції підвищення цін на продукти харчування, яка вже спостерігається у світовому масштабі.

Втім аналітики МВФ досі вважають, що прогнозованого рівня інфляції у 7,5% ще можна досягти, якщо проводити жорстку фіскальну та монетарну політику. Однак це видається дуже маловірогідним під час передвиборчої кампанії в Україні. Додатковий монетарний тиск створюється через вливання великої кількості готівки перед виборами.

Слід також зауважити, що серед країн Східної Європи та країн СНД, рівень інфляції в Україні один з найвищих. "Можна сміливо стверджувати, що це не продиктовано об’єктивною необхідністю, бо, наприклад, сусідні країни демонструють схожі середні темпи економічного зростання, зберігаючи при цьому більш низьку інфляцію", - відзначив Френкс.

До чого призведе адміністрування цін

Не є таємницею, що в Україні існує значна категорія цін, за регулювання яких відповідають органи виконавчої влади. І це дає можливість протягом окремих періодів часу штучно стримувати зростання індексу споживчих цін (наприклад зафіксувавши на низькому рівні ціни на природній газ), в той час, як реальна інфляція (розрахована за допомогою дефлятора ВВП) може бути набагато більшою.

У міжнародному валютному фонді застерігають від небезпеки, яку несе відновлення квот на експорт зерна та втручання в процес ціноутворення. "Це тільки відстрочка, цінове навантаження не зникає та проблема не вирішується. Чим глибше та триваліше буде ця диспропорція, тим важче виявиться процес вирівнювання, а ціновий сплеск – більш різким та значним", - застеріг Френкс.

Замість адміністративних заходів МВФ рекомендує уряду використовувати ринкові механізми. Тобто, за існування дефіциту зерна, уряду необхідно вжити заходів зі збільшення пропозиції. У короткостроковому періоді це можна зробити за рахунок інтервенції Держкомрезерву.