Тінь Ахметова - над "Укртатнафтою"?

Намічені на 30 липня позачергові збори акціонерів ЗАТ "Укртатнафта" повинні були поставити всі точки над "і" у багаторічній суперечці акціонерів. Спеціально створена урядом комісія, діяльність якої була спрямована на врегулювання конфлікту між основними акціонерами, зокрема російської "Татнєфті" і вітчизняного НАК "Нафтогаз України", за настільки значний час повинна була знайти компромісний для обох сторін варіант. Цього не трапилося.

Не сталося як бажалося

Як повідомив "ЕП" голова правління ЗАТ "Укртатнафта" Сергій Глушко, заплановані на сьогодні позачергові збори акціонерів підприємства, ініційовані НАКом, не відбулися через відсутність кворуму. За словами Глушка, реєстрація акціонерів почалася задовго до позачергових зборів, призначених на 10-00, однак бажаючих взяти участь не знайшлося.

Топ-менеджер "Укртатнафти" не зміг відповісти, чому збори не відбулися. У той же час, через декілька годин ряд ЗМІ поширив інформацію, що "державні мужі" з комісії раніше прийняли таке рішення: "Нафтогаз", будучи власником контрольного пакета, може реєструватися на зборах тільки після того, як зареєструються татарстанські акціонери.

На додачу, "Нафтогаз" не є власником, а всього лише зберігачем пакета акцій "Укртатнафти", і теоретично не може голосувати як акціонер підприємства (про це - наприкінці матеріалу).

Виходить, що ситуація фактично не може змінитися. Як контролювала Росія Кременчуцький НПЗ, так і контролює, і саме цим порозумівається політика "іти у відмову" акціонерів з Татарії. Ця сторона не зацікавлена в яких-небудь змінах існуючого статус-кво, і напевно буде поки ігнорувати всі спроби провести збори акціонерів.

Ахметов тут

Але, усе, виявляється, набагато цікавіше. Як повідомило "ЕП" джерело в уряді, виявляється, останній розвиток конфлікту навколо підприємства, здавалося б, вже неможливим після прийняття Верховним судом України рішення на користь татар, став можливим лише завдяки негласній домовленості донецького бізнесмена й по сумісництву депутата від Партії регіонів Ріната Леонідовича Ахметова й "газового хазяїна" для України Дмитра Фірташа.

Дійсно, будучи хазяїном могутньої металургійної імперії, Рінат Леонідович піклується про вигідні поставки газу, що є однією із найбільш основних й однією з головних статей витрат для металургійної галузі, які забезпечують конкурентну перевагу його холдингу на зовнішніх ринках. У його інтересах було включити свій лобістський ресурс, щоб "продавити" потрібні українській стороні рішення.

Цілком імовірно, подальша доля "Укртатнафти" - це стати частиною господарського циклу компанії "Укргаз-Енерго", що наполовину належить Україні. У цьому випадку структури Фірташа зможуть діставати непоганий прибуток від роботи з підприємством. Фірташ, у свою чергу, здатен посприяти невисокій ціні газу, що буде поставлятися в Україну взагалі і Рінату Ахметову зокрема.

Таким чином, рішення, прийняте міжвідомчою комісією, виглядає цілком нейтральним і політично грамотним. Простіше кажучи, підтримуваний російськими політиками Віктор Федорович не дав приводу скривдити близьку до російського уряду нафтову компанію. При цьому, незважаючи на не дуже "солодкі" відносини з Ахметовим, він, дивлячись у майбутнє, не скривдив і свого колишнього спонсора - давши теоретичну можливість проголосувати "Нафтогазу" там, де голосувати юридично неможливо.

P.S.

Про те, як НАК "Нафтогазу" дісталися горезвісні 18% акцій "Укртатнафти", видно з рішення суду, текст якого наведений нижче. Із цього документа випливає, що акції перейшли в НАК по протекції Юрія Бойка, голови Мінпаливенерго, і що НАК - усього лише зберігач пакета, а не власник (виділено червоним).