Хто ж насправді краде гроші в "Нафтогазі"?

На адресу "ЕП" прийшов лист від Дмитра Маруніча, в.о. начальника прес-центру НАК "Нафтогаз України", де викладена альтернативна точка зору на факти, висвітлені у статті "Хто краде гроші в "Нафтогазі". "ЕП" публікує матеріал без скорочень та правок.

13 липня "Економічна правда" розмістила статтю "Хто краде гроші в "Нафтогазі". З тексту матеріалу, а також розміщеної у якості ілюстрації фотографії міністра палива та енергетики Юрія Бойка складається враження, що до фінансових зловживань на газових автонаповнювальних станціях "Укртрансгазу" причетне вище керівництво НАК "Нафтогаз України" або Мінпаливенерго.

Такий висновок випливає і з розміщених у статті фотокопій звернень анонімних працівників "Київавтогазу", "Львівавтогазу" та протоколу засідання комісії з розслідування фактів, викладених у анонімному зверненні трудового колективу "Львівавтогазу" (В згаданому протоколі наводяться прізвища та посади людей, які засвідчували порушення, що про них йдеться в статті. - "ЕП"). В цілому, матеріал присвячено виявленим фактам крадіжки природного газу на автогазонаповнювальних станціях (АГНКС) "Укравтогазу", які, виходячи з логіки авторів статті, здійснювалися на вимогу нового керівництва "Львівавтогазу", призначеного після приходу до керма НАК "Нафтогаз України" Євгена Бакуліна.

На жаль у оприлюдненому матеріалі майже не враховано думку "Нафтогазу України". Автори публікації не дочекалися офіційних коментарів компанії з піднятої теми, які прес-центр пропонував надати у п’ятницю ввечері. (В якості офіційної позиції НАК "Нафтогаз" було подано прес-реліз компанії, на який є посилання в тексті статті, а також окремо під самою публікацією. Також в тексті було подано думку людей, яких безпосередньо звинувачували у крадіжці: Андрія Пляцка та Миколи Парсєнтьєва. - "ЕП") Це призвело до порушення у матеріалі "Економічної правди" причинно-наслідкових зв’язків і, як наслідок, помилок у викладені фактичної ситуації на підприємстві.

Що було першим: слово чи діло?

У публікації "Економічної правди" розміщено фотокопії трьох документів, датованих 4-м, 9-м та 10-м липня. Усі вони покликані підтвердити факт вимагання новими керівниками "Укравтогазу" та його регіональних підрозділів від керівників підпорядкованих їм автозаправок "сплачувати щоденно певний відсоток (10-20%) від об’єму реалізованого газу в готівці USD". До речі, дата жодного з цих документів не має незалежного підтвердження – штампу реєстрації у ДК "Укртрансгаз", судовому або слідчому органі, органі державної влади, тощо. Інакше кажучи, ці документи могли бути написані напередодні публікації і просто датовані початком липня.

На підтвердження цього припущення свідчить наступне. 26 квітня 2007 року – тобто за два місяці до описуваних подій – на посаду керівника "Укравтогазу" був призначений новий керівник – Андрій Пляцко. Входячи у курс справ, Пляцко звертає увагу на значне (більш ніж на 10%) зменшення обсягів продажу пального порівняно з минулим роком. Виявляється це падіння було заплановане ще в грудні-січні попереднім керівником "Укравтогазу" Богданом Клюком та схвалене керівником материнської компанії "Укртрансгаз" Ярославом Марчуком.

Подібне скорочення не могло не викликати здивування нового керівника "Укравтогазу" Пляцко, оскільки рентабельність підприємства, згідно з цим же документом, зменшувалася з 26,2% у 2006 році до жалюгідних 2,4 у 2007-мому. Об’єктивних причин для падіння реалізації також не було – впродовж останніх 10 років попит на стиснений газ стабільно зростає по мірі здорожчення традиційних бензину та дизпалива.

Показники діяльності Управління "Укравтогаз" за I півріччя 2007р. у порівнянні з аналогічним періодом минулого року

Численні звернення Андрія Пляцко до підлеглих та колег з проханням пояснити "паливний феномен" не дали результату. Новий керівник опинився в інформаційній блокаді старої команди "Укравтогазу" і почав схилятися до "кадрових висновків". Втім спочатку Пляцко пише керівнику НАК Євгену Бакуліну доповідну записку з проханням провести перевірку підпорядкованих йому об’єктів, аби отримати об’єктивну картину того, що відбувається. Цей лист був відправлений до "Нафтогазу" 25 травня. Він зареєстрований у вихідній кореспонденції "Укравтогазу" та у вхідній – "Нафтогазу".

Невдовзі Євген Бакулін видає наказ НАК “Нафтогаз України" №225 від 6 червня 2007 року, яким призначає комплексну перевірку роботи автозаправок Департаментом внутрішнього аудиту "Нафтогазу".

Згідно за наказом, перевірка АГНКС розпочинається вже 7 червня і триває понад 2 тижні.

Тим часом Пляцко розриває інформаційний вакуум навколо себе. 4 червня він подає пропозицію про призначення нового керівника Львівського регіонального "автогазу" і вже 5-го отримує погодження від керівника "Укртрансгазу" Ярослава Марчука.

Отже Марчукові добре відомі дії Пляцка щодо заміни керівників регіональних "автогазів". Як керівник "Укртрансгазу", Марчук також ознайомлений і з наказом Бакуліна про проведення перевірки.

Підрахували - просльозились

Результати перевірки, викладені у доповідній записці директора департаменту внутрішнього аудиту НАК Юрія Карпова на ім’я голови НАК Євгена Бакуліна від 27 червня, підтвердили найгірші підозри про "позакасову" реалізацію газу на більшості з 36 перевірених автозаправок. На 18 АГНКС виявлено надлишок коштів у касі порівняно з показниками касових апаратів, а ще на восьми – навпаки недостачу.

Значні надлишки коштів – 2,7 та 1,7 тисяч гривень – перевірка виявила лише на двох станціях у Бердянську та Чорткові. Вірогідно це пояснюється тим, що після початку перевірок інформація про можливі неприємності поширилася серед працівників "Укравтогазу" і зловживаня на станціях, які перевіряли пізніше, тимчасово згорнули. Втім велику кількість непрямих ознак продажу газу "поза касою" приховати не вдалося.

На одній зі Львівських автостанцій працівник нишком вилучив та виніс з каси невстановлену суму грошей, поки решта блокувала перевіряючих на вході до операторської. Ще на двох станціях у Запоріжжі та Дрогобичі касові апарати зафіксували реалізацію більшої кількості газу, ніж згідно з показами газових лічильників АГНКС відібрала з газопроводу. Ще на чотирьох АНГКС виявлені понаднормативні "втрати" газу, а саме: у Рівному – на 257 кубометрів, Львові – 34 кубометри, Луцьку – 94 кубометри, Броварах – 9 кубометрів.

На додаток перевірка виявила цілий "букет" несправностей вимірювальних систем і лічильників ще на десятку автонаповнювальних станцій. Повний список порушень викладено у повному тексті доповідної голові "Нафтогазу".

Низка неприємних запитань "трудовим колективам"

Таким чином, перевірка чітко встановила невідповідність коштів у касах АГНКС показникам касових апаратів; а також невідповідність показників касових апаратів показникам газових лічильників на вході станцій. Тобто зловживання безсумнівно були.

Отже тепер до так званих "трудових колективів" АГНКС, що анонімно звинуватили своїх керівників у зловживаннях, виникає низка запитань.

1. Чи могли нові керівники "Львівавтогазу" Яремчук та "Київавтогазу" Куруленко, будучи призначеними одночасно з початком перевірок, не знати про проведення перевірок? Особливо враховуючи, що перевірки ініціював їх безпосередній керівник Андрій Пляцко?

2. Чи стали б Яремчук та Куруленко, знаючи про перевірки, вимагати від своїх підлеглих "відкатів" незважаючи на ризик бути схопленими за руку?

3. Чи не вірогідніше виглядає припущення, що про перевірки не знали якраз низові керівники АГНКС та члени "старої команди" "Укравтогазу", і що саме ці особи були викриті під час перевірок?

4. І чи не виглядають сьогодні звинувачення "трудових колективів", написані вже після закінчення перевірок, спробою покрити гріхи старої команди, виставивши себе жертвами нового керівництва?

На користь останнього припущення свідчить ще один факт, якого ми торкнулися на початку цього матеріалу. Падіння офіційних обсягів продажу газу через АГНКС становить якраз 10-12%, які "трудові колективи" приписували своїм новим керівникам як вимогу "позакасової" реалізації.

Втім скорочення на 11% відбувалося задовго до призначення нового керівництва "Укравтогазу", не кажучи вже про його регіональні підрозділи – а саме з початку 2007 року. Воно було відзначене у всіх чотирьох регіональних "автогазах" в приблизно однакових пропорціях, незважаючи на те, що, як згадувалося вище, об’єктивних підстав для цього не було.

Показово, до речі, що після початку перевірок у червні відставання обсягів реалізації від 2006 року стрімко зменшилося по всіх чотирьох регіональних "автогазах". Чи не є це прямим доказом того, що тіньовий продаж газу розквіт в "Укравтогазі" якраз за старого керівництва, а за нового зловживання навпаки пішли на зменшення?

Так хто ж таки крав гроші "Укравтогазу"?

Звісно остаточну відповідь на це питання можна отримати лише з судового рішення за підсумками всебічного і об’єктивного розслідування виявлених фактів. Та враховуючи, що у попередній публікації "Економічної правди" з легкої руки "трудових колективів" кинуто тінь на нових керівників "Укравтогазу" Пляцка, "Львівавтогазу" – Яремчука та "Київавтогазу" – Куруленка, не гріх згадати хто опікувався "Укравтогазом" до них – так би мовити в період "розквіту падіння реалізації".

Як уже згадувалося, ініціатива "планового зниження" реалізації газу через АГНКС на 10% за документами походила від екс-керівника "Укравтогазу" Богдана Клюка та отримала схвалення голови "Укртрансгазу" Ярослава Марчука. До речі на свою нинішню керівну посаду Марчук прийшов з "Київтрансгазу" – материнської компанії "Київавтогазу", трудовий колектив якого буцімто написав одне зі звернень.

Безпосередньо "Київавтогазом" до останніх кадрових змін керував Сергій Козак. Його рідний брат Володимир Козак був головним інженером центрального "Укравтогазу", а батько – Роман Козак досі є радником того ж таки голови "Укртрансгазу" Ярослава Марчука. До речі, ініціатива виділення автозаправної мережі в окреме управління "Укравтогаз" (подалі від чужих очей) свого часу походила саме від Романа Козака.

Богдан Клюк, якого наприкінці квітня усунули з посади керівника "Укравтогазу", сьогодні працює членом ради директорів ДК "Укртрансгаз", директором з наукової роботи. Одним з його заступників у 1996-1997 рр. ще у "Укргазпромі" був Богдан Бабій, який сьогодні опікується, серед іншого, питаннями обліку газу на посаді начальника Об’єднаного диспетчерського управління "Укртрансгазу".

Іншим регіональним "автогазом", трудовий колектив якого теж "обурився відкатами" після НАКівської перевірки, було львівське виробниче управління "Львівавтогаз". До червневих кадрових змін його очолював Зиновій Длябога який, за наявною інформацією, і інспірував звернення "трудових колективів". Призначення Длябоги в керівне крісло "Львівавтогазу" теж відбувалося за безпосередньої участі Козаків.

Замість висновку

Розвитку будь-якої держави або суспільства притаманна така особливість: всі процеси або тенденції, що народжуються в центрі, доходять до регіонів з деяким запізненням. Напівзабута сьогодні в Києві манера рядитися в туніки політичних чи ще якихось жертв схоже досягла периферійних газових господарств.

Здається тільки цим можна пояснити звернення анонімних трудових колективів "Львівавтогазу" та "Київавтогазу", що звинуватили своїх керівників у гріхах, які були виявлені за місяць до цього перевіркою, яку ці самі керівники й ініціювали.

Дмитро Маруніч, в.о. начальника прес-центру НАК "Нафтогаз України"