Президент не спроможний реанімувати держзакупівлі

В державі майже паралізована система держзакупівель. Власне в такому стані "пацієнт скоріше мертвий, аніж живий" вона перебуває чи не з часів впровадження нинішнього порядку держзакупівель. Тобто, з 2005 року. Але останні події навколо Тендерної палати, що призвели до самоусунення від подальших подій головних "муз" розкладу трупа механізму держзакупівель, остаточно поставили операторів в недвозначну позу: чи зупиняй виробництво, чи порушуй закон, чи вивертай кишені.

Не виправдалася й остання надія - на президента з РНБОУ, в котрих був шанс розрадити не просто риторичний конфлікт між гілками влади – на кшталт "хто контролюватиме потоки", а розв’язати створену за час його (президента Ющенка) управління державою проблему. Проблему, ноги в якої ростуть з небажання відмовитись від кормушки Тендерної палати усіх політичних сил, що входять до її складу - і коаліції, і опозиції, котра теж грає на не останній скрипці і в самій ТПУ, і в процесі держзакупівель в цілому.

І найголовніше – відмовитись не просто від грошового потоку, але й від значущого важелю впливу на процеси управління державною власністю. Адже роль верховного арбітра в процесі держзакупівель використовується членами ТПУ ще й як можливість для торгівлі рішеннями: хочеш закупити в одного учасника, або розморозити процес держзакупівель – прошу пана, зробіть певні кроки назустріч нам, для розв’язання наших локальних проблем в межах ввіреного Вам державою майнового комплексу.

Але річ не в тім. Аби розв’язати будь-яку проблему на державному рівні потрібно дві речі: політична воля та вміння розв’язувати такі задачі взагалі. Жодна з команд, задіяних в процесі розв’язання проблеми держзакупівель, не продемонструвала ні волі, ні компетентності.

Чи є життя на Марсі?

Єдиним, хто вжив бодай якихось заходів в цій площині, став президент із Радою назбезпеки. Але запропоновані ними заходи проблему не вирішують.

По-перше, навіть назва документу "Про заходи щодо підвищення ефективності системи закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти" не свідчить, що вищий орган в державі, який відповідає за національну безпеку, усвідомлює загрозу ситуації, що виникла в сфері держзакупівель.

Пояснюємо: монополізація цієї сфери відверто корумпованим органом – громадською організацією "Тендерна палата України" (до речі, відповідаючи на запитання кореспондента "ЕП", пан Шлапак підтвердив такі непоодинокі факти зловживань положенням з боку ТПУ, повідомивши, що за всіма ними надіслано звернення до Генпрокуратури) неабияк гальмує процес проведення тендерів (чи просто закупівель за державні кошти в одного підрядника). Наслідком чого може бути зупинення виробничого процесу на низці підприємств.

По-друге, терміни врегулювання. РНБОУ доручає Кабміну розробити черговий законопроект про внесення змін до Закону України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти". В найоптимальнішому варіанті – якщо його взагалі розроблять та подадуть до ВРУ, набуття чинності цього документу може статися щонайменше через чотири місяці (Верховна Рада VI скликання збереться не раніш за другу половину жовтня, а там ще час на розкачку – обрання спікера, призначення КМУ тощо).

По-третє, власне схема врегулювання ситуації. РНБОУ пропонує не написання нової процедури закупівель з чистого папірця, а латання старого закону зі скасовуванням або переписуванням лише деяких норм, серед яких і ті, що роблять процедуру держзакупівель просто абсурдною, і ті, що викликають найбільші претензії з боку учасників процесу.

Це: скасування реєстру учасників процедур закупівель за державні кошти та перегляд участі у тематичному каталозі, що видається ТПУ, відміна тендерного забезпечення, збільшення мінімальної вартісної межі, унеможливлення оскарження рішень за торгами з боку фірм, що не беруть участі у тендері, спрощення порядку оприлюднення повідомлень щодо організації торгів та скорочення строків для проведення нових торгів у разі визнання торгів такими, що не відбулися.

Про проблеми, котрі виникають через ці норми, - власне історію хвороби – "ЕП" вже писала в матеріалі Начебто пігулка від начебто хвороби Тендерної палати, тому повторюватись не вважаємо за доцільне. Натомість спробуємо проаналізувати шляхи врегулювання цих та ряду інших проблем, що пропонуються РНБОУ.

Першим же пунктом протокольного рішення Ради нацбезпеки згадується… "збільшення мінімальної вартісної межі для здійснення закупівель із застосуванням процедури торгів". Перепрошуємо, але навіщо? Завдання тендеру (для тих, хто забув) – здешевити закупівлю товарів, робіт та послуг за державні кошти або кошти державних підприємств (про це окремо й нижче) шляхом проведення редукціону (не зростання цінових пропозицій, а навпаки зменшення). Мета ж застосування тендерних процедур – зробити прозорою систему витрачання державних коштів. Навіщо тоді збільшувати вартісну межу і якими обрахуваннями це мотивовано? Незрозуміло. Як і те, чому саме це положення йде першим пунктом.

Далі. РНБОУ пропонує скасувати реєстр учасників процедур закупівель. Ця пропозиція теж незрозуміла, оскільки власне реєстр нікому не заважає, окрім фірм-метеликів, котрі створюються терміном на місяць з метою отримання вигідного підряду. Так, він ускладнює процедуру, але то є проблемою схеми обслуговування реєстру, а не факту його існування. Власне кураторів процесу обслуговування цієї та інших схем - ТПУ та Міжвідомчу комісію - це рішення РНБОУ не зачіпає (див. далі).

Нагадаємо, старий закон дає право участі в торгах тільки тим учасникам, що занесені в реєстр учасників торгів та каталог. Але потрапити до цього переліку коштує дорого. Одноразова сплата становить від 1,5 тис. грн. до 5 тис. грн., щомісячна абонентська плата – 700 грн, а кожна виписка, що потрібна для участі в тендері, - 500 грн. Звісно, всі ці кошти удорожчують вартість послуг для переможців в тендерах та скорочують кількість фирм, що беруть участь в таких тендерах. Але навіщо скасовувати перелік, якщо можна зробити участь в ньому безкоштовною?

Це ж стосується і пункту, що йде в протоколі значно нижче – про скасування обов'язковості забезпечення тендерної пропозиції (тендерного забезпечення). Скасовувати його не варто, оскільки воно є гарантією серйозності намірів фірм-учасників тендеру перед розпорядниками бюджетних коштів. Переглядати слід лише обтяжливість цього забезпечення для суб’єктів господарської діяльності та питання щодо повертання його фірмам, котрі програють тендер. Тоді маємо і цілих овець (питання щодо залучення якнайбільшої кількості учасників до торгів з метою вибору оптимального найдешевшого та найякіснішого варіанту), і ситих вовків (ризики державних структур, що оголошують тендер в цьому випадку теж забезпечуються).

Наступним пунктом є скасування норм щодо зупинення здійснення платежів, пов'язаних з укладеними договорами про закупівлі, зупинення дії рішень з питань державних закупівель у разі оскарження відповідно процедур закупівель, рішень Тендерною палатою України. Іншими словами, йдеться про запобігання так званому тендерному рейдерству.

Нагадаємо, за існуючої редакції документу учасники торгів або будь-хто інший мають право подати до суду позов на оскарження дій замовника закупівель, якщо той порушив закон. З моменту відкриття судової справи і до вирішення її по суті закон вимагає призупинення торгів і будь-яких казначейських виплат за ними. Тобто торги припиняються, і може статися таке, що замовник роками не купить те, що йому необхідно, аж доки не завершиться судова тяганина.

Ця пропозиція та інша – про виключення положення щодо права оскарження рішень, дій або бездіяльності замовника особами, які не брали участь у процедурах закупівлі, підтримується експертами, але, як зазначалося, чекати на її втілення в життя нам доведеться щонайменше аж до листопада.

Аналогічне - щодо наступного пункту про скасування положень щодо включення до тематичного каталогу учасників процедур закупівель, що видається Тендерною палатою України, як обов'язкової умови участі у торгах, а також про спрощення порядку оприлюднення повідомлень щодо організації торгів та скорочення строків для проведення нових торгів у разі визнання торгів такими, що не відбулися.

Цей законопроект, який розроблятиме Кабмін, РНБОУ доручає широко обговорити та подати до 15 вересня 2007 року Президентові України для наступного внесення в установленому порядку як позачергового.

Щиро перепрошуємо, але невже Секретаріат президента не може цей законопроект розробити самотужки, або ж доручити Кабміну внести його власноруч? В чому сенс?

Патент на дихання

А тепер найцікавіше. Кабінету Міністрів України за участю Тендерної палати України та Міжвідомчої комісії з питань державних закупівель прийняти до 20 липня 2007 року в межах існуючих повноважень рішення щодо створення загальнодержавної та при обласних державних адміністраціях інформаційних систем у мережі Інтернет, що відповідають вимогам Закону України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти", для безкоштовного розміщення інформації щодо державних закупівель та доступу до неї.

Так, цей пункт чи не єдиний спрямований на негайне врегулювання кризової ситуації. Але, перепрошуємо, в який спосіб його реалізувати?

Всі, хто доклав руку до кризи у держзакупівлях ніби знаходяться на іншій планеті, а не в Києві. Можновладці вирішують якісь космічні проблеми, замість того аби подивитися, що коїться в них під носом.

Антимонопольний комітет, що має контролювати держзакупівлі, вже більше місяця намагається за наказом уряду створити альтернативну www.zakupivli.com інформаційну систему для публікації оголошень про тендери в Інтернеті, про те їй це забороняють робити власник існуючої системи та Міжвідомча комісія з держзакупівель.

Причини для заборони цілком законні, і вони постануть перед будь-ким, хто спробує виконати те, що не вдається АМКУ. Власник www.zakupivli.com запатентував як власні винаходи форми всіх документів і механізми державних закупівель, і тепер справедливо захищає свою монополію в цій царині. І справедливо ж вимагає, щоб держава нічого не купляла без його участі, адже за законом вона може робити тільки за допомогою вже згаданих винаходів.

Довідково: За інформацією Державного департаменту інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України, лише інформаційна система у мережі Інтернет “Портал “Державні закупівлі України” (www.zakupivli.com) створена на основі шести винаходів,які відповідають умовам патентоздатності (в тому числі є промислово придатними. Серед них: Спосіб здійснення електронних закупівель за державні кошти (патент N 62907 від 15.03.2004 року), Спосіб автоматизованого здійснення державних закупівель товарів, робіт і послуг (патент N 61042 від 16.02.2004 року), Спосіб обробки інформації при проведенні торгів (патент N 61043 від 16.02.2004 року), Процес перетворення даних при відображенні електронного документообігу щодо здійснення закупівель товарів, робіт і послуг (патент N 70908 від 15.10.2004 року), Процес перетворення даних при електронному оприлюдненні, розміщенні та періодичному оновленні документів щодо здійснення закупівель товарів, робіт і послуг (патент N 70907 від 15.10.2004 року).

Тобто хтось привласнив те, що в усіх інших сферах (форми документів і порядки здійснення тих чи інших дій) належить виключно державі, і через це примушує її грати за певними правилами.

Проте, влада, здається, не хоче цього бачити, адже обмежується тільки загальними фразами типу відповіді на питання "Чи життя на Марсі?".

Відтак, аби врегулювати ситуацію в чинний спосіб треба або порушити закон і провести виконання послуг на створення інформмережі без патентів та без тендеру, або змінити закон в частині про необхідність оприлюднення в єдиній системі (ким, перепрошуємо, якщо ВР наразі нелегітимна).

Чи то всім придбати відповідні патенти - всі шість, (але чи схоче Європейське консалтингове агентство їх продати і за яку ціну – питання цікаве), чи взагалі ліквідувати безглузді патенти, що видаються на будь що на кшталт "способів дихання в коридорах державних органів при здійсненні держзакупівель". Але знов таки, як і в першому варіанті, тут є широкі можливості для тривалого оспорювання таких дій в судовому порядку.

Пункт другий цього доручення передбачає включення відповідно до Закону України "Про ціни і ціноутворення" до переліку продукції, товарів і послуг, на які затверджуються державні фіксовані та регульовані ціни і тарифи, послуг, що надаються у сфері державних закупівель, та забезпечити затвердження таких цін з рентабельністю до п'яти відсотків.

Цей пункт взагалі є незрозумілим, якщо попереднім встановлені безкоштовні послуги розміщення оголошень. Якщо ж йдеться про вартість внесення до реєстру, то про яку рентабельність може йти мова, коли такі процедури мусять бути безкоштовними. Від чого рентабельність обраховувати? Від продавання повітря?

Так, сьогодні необхідно встановлення обґрунтованої ціни участі у тендері. Не може 800 грн. коштувати тендерна документація на закупівлю обсягом у 15 000 грн.. При чому гроші ці йдуть не в бюджет, і, зрозуміло, не тим, хто документацію розробляв. А "Європейському консалтинговому агентству", котре своєчасно долучилось до годівнички.

Пропоноване запровадження автоматизованої системи збирання та аналізу статистичної інформації щодо державних потребує не менше року та виділення додаткових державних коштів, тоді як доцільність такої системи взагалі під питанням – хто, як і навіщо буде її використовувати?

Цілі та завдання такої системи незрозумілі. Учасникам торгів вона не потрібна, замовникам… Для замовників з цією метою вже створено реєстр учасників торгів. Тендерній палаті? У нинішньому її вигляді, для полегшення зловживань монопольним становищем?

Цікаве та позитивне доручення щодо методологічного забезпечення організації та проведення державних закупівель. Але знов-таки, хто виконуватиме його? Та сама ТПУ (дивись вище)?

Також РНБОУ доручає забезпечити до 27 липня 2007 року запровадження та ведення реєстру недобросовісних учасників процедур закупівель відповідно до вимог статті 16 Закону України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти". Але водночас незрозуміло, як застосовуватиметься ця інформація про недобросовісність? На добровільних засадах чи в законному порядку можна буде відмовити на підставі цього реєстру в участі. І як формуватиметься цей реєстр? Чи не потраплять туди фірми, яких усуватимуть з ринку конкуренти.

І врешті решт надані доручення ГПУ, СБУ, МВС про покарання винних у недотриманні законодавства (недосконалого законодавства!) при прийнятті рішень, наданні висновків з питань державних закупівель Міжвідомчою комісією з питань державних закупівель, звернувши особливу увагу на обґрунтованість прийняття висновків щодо можливості застосування процедур закупівлі в одного учасника. А також вищевказаним за участю Державної контрольно-ревізійної служби, АМКУ та Рахункової палати провести до 1 жовтня 2007 року перевірки за 2007 рік додержання законодавства з питань державних закупівель та про результати перевірок поінформувати Раду національної безпеки і оборони України.

Таким чином, навіть якщо всі пункти рішення РНБОУ будуть до кінця року виконані, ані Тендерна палата, ані сумнозвісне Європейське консалтингове агентство не позбудуться важелів для зловживання особливим монопольним становищем. Створена законом система держзакупівель є узаконеною корупцією. Посилює ситуацію неконтрольованість владних інституцій ані з боку одна одної, ані з боку громадськості. Жоден урядовець, депутат, чиновник або громадський діяч, що має вплив на цю систему, досі нічого не зробив аби запобігти таким зловживанням. І поки що геть нічого не дає підстав сподіватися, що ситуація в найближчому майбутньому зміниться.

Як могла бути розв’язана проблема держзакупівель, якщо б на це була політична воля усіх гілок влади читайте в наступній публікації "Держзакупівлі: Панацея від корупції"