Інфляційний рекорд червня

Наприкінці минулого тижня у держкомстаті повідомили, що за підсумками червня було зафіксовано рекордний за останні 7 років рівень інфляції – 2,2%. Уряд зробив вигляд, що все у порядку - хоч показники і є високими та не співпадають з прогнозованими показниками, червневий показник не є для них несподіваним.

На споживчому ринку у червні ціни зросли на 3,5%. Найбільше подорожчали овочі, на 34,8% (!) На 13,7% та 12,7% підвищилися ціни на борошно та цукор; на 1,7%-2,7% - олію, маргарин, макаронні вироби та хліб. Водночас на 8,1-0,9% подешевшали сало, яйця, молоко та сир.

У міністерстві економіки на початку місяця прогнозували червневу інфляцію у межах 0,4-0,5%, тобто навіть нижче травневого рівня. І це не дивно, адже ще жодного раз у червні рівень інфляції не перевищував 1%. Влітку ціни завжди завмирають, і навіть якщо через поганий врожай відбувається переоцінка деяких товарів, це ніколи раніше не впливало червневі показники, а відбивалося восени.

Після оприлюднення інформації держкомстату міністр фінансів Микола Азаров знов проявив неабияку гнучкість у вигадуванні нових байок для електорату. По-перше, він наголосив, що високі темпи росту інфляції у червні не стали для нього несподіванкою. На думку міністра, інфляція збільшилась за рахунок росту цін на нафтопродукти та хлібопродукти (як сказано вище, ці категорії товарів не були лідерами росту).

Не забув він і нагадати, хто винен у рості цін. "Ви знаєте, яку уряд зробив роботу зі стабілізації цін на ринку нафтопродуктів та на ринку борошна, хліба та ін. Але всі наслідки цієї ситуації відобразилися у червні", - цього разу не збрехав Азаров.

Дійсно, аналітики відзначають, що відбулась переоцінка товарів після інформації щодо врожаю цього року. Але, як мінімум, на цінах на хліб відобразитись це не мало жодним чином.

З іншого боку, у економістів робота Держкомстату з початку року викликає подив. За словами директора економічних програм Українського центру економічних та політичних досліджень ім. Разумкова Василя Юрчишина, цього року, як ніколи, Держкомстат демонструє чудеса еквілібристики.

"Цілком можливо, що уряд не похвалить статистів за таку роботу, та у липні ми зможемо спостерігати зниження інфляції на ті ж самі 2,2%. Наприклад, ціни на житлово-комунальні послуги у липні цілком природно знизяться, продовольчі товари, в тому числі фрукти та овочі подешевшають", - припустив пан Юрчишин.

Нагадаємо, що раніше, у грудні минулого року комітет не врахував подорожчання житлово-комунальних послуг. Спочатку це пояснювалося тим, що в регіонах не одночасно були впроваджені нові тарифи, потім – що не всі мешканці сплачують, очікуючи рішення суду. Але зараз, якщо порівнювати дані того ж самого Держкомстату, вже з березня або квітня населення оплачує більше, ніж необхідно, тобто потрохи виплачуються борги, які були накопичені під час невизначеності влади.

Насправді, до комітету не було б жодних претензій, якщо б вони чесно наголосили на тому, що у червні було частково враховано минулорічне подорожчання житлово-комунальних послуг. З іншого боку, перерахунок, за словами Юрчишина, можна було б починати ще минулого року, наприклад, з листопада. Незначне збільшення інфляції того року дозволило б зараз пом’якшити темпи її росту. У будь-якому випадку стає зрозуміло, що Держкомстат та уряд відверто говорять не всю правду.

Щодо подальшого розвитку ситуації, існує декілька думок. Уряд поспішив завірити, що наступні літні місяці будуть дефляційні та вони дозволять вийти на річний орієнтир у 7,5%.

Разом з тим, певною мірою уряд має рацію, бо сьогодні як ніколи можна побачити повний "лібералізм" Державного комітету статистики у формування індексу, починаючи з неврахування ЖКП, закінчуючи цікавим обрахунком кількості спожитих фруктів та овочів громадянами України.

За оцінкою Юрчишина, навіть якщо літні місяці будуть нульовими, то враховуючи що вересень та жовтень будуть виборчими, тобто політична напруга не спадатиме, і це буде негативно впливати на споживачів та постачальників.

"Навіть, якщо осінь цього року не стане повторенням 2004 року, а всього-на-всього 2006 року, то реальна інфляція складе мінімум 10%", - спрогнозував аналітик УЦЕПД.