Війна Бойка з татарами. Пастка

Татарсько-українське протистояння навколо ЗАТ "Укртатнафта" (Кременчуцький НПЗ) щодня радує новими прецедентами в історії корпоративних воєн України. Якщо вчора в хід пішли вуличні політичні акції за участю молодиків з націоналістичною символікою, то сьогодні це – дивна та несподівана відміна зборів акціонерів.

Збори мали бути надзвичайно важливою подією, здатною повністю змінити владу над підприємством з мільярдними оборотами. За контроль над ВАТ борються дві впливові групи – Мінпаливенерго на чолі з Юрієм Бойко, НАК "Нафтогаз України" з одного боку та владні й приватні структури з Татарстану, яких прямо чи опосередковано підтримують Микола Азаров та Андрій Клюєв, віце-прем'єри уряду Януковича, з іншого.

В розпорядження "ЕП" потрапила копія документу, яким НАК "Нафтогаз України" інформували про те, що збори акціонерів відмінено.

Пікантна подробиця цього документу – у тому, що насправді відміняти збори правління не мало права. Але про це трохи згодом.

За інформацією джерел в самій "Укртатнафті", збори справді проігнорували обидві ворогуючі сторони – НАК "Нафтогаз" та представники татарських акціонерів, а також власники міноритарних пакетів акцій.

В чому суть?

Збори ініціював НАК, який раніше критикував татарських акціонерів за узурпацію управління Кременчуцьким заводом, де "Нафтогазу" належить більше 43% акцій. На порядку денному, зокрема, стояло питання зміни персонального складу основних керівних органів "Укртатнафти": правління, спостережної ради та ревізійної комісії. Це теоретично означало, що нинішній менеджмент, лояльний до татар, могли замінити на лояльний до "Нафтогазу".

Цьому намагались перешкодити. Микола Азаров, давній не-приятель Юрія Бойка, раніше доручив Фонду державного майна України розглянути питання про передачу управління державним пакетом акцій ЗАТ "Укртатнафта" (Кременчуцький НПЗ, Полтавська обл.) від національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" Кабінету міністрів. Фактично, йшлося про перехоплення контролю над держпакетом акцій, що нині знаходяться в управлінні "Нафтогазу".

Азаров же і дав директиву НАКу не брати участь у зборах акціонерів. Бойко сказав, що директиві його підлеглі підкоряться.

Чому ж відмінили збори акціонерів?

Мабуть, його опоненти не повірили цій заяві. І вирішили підстрахуватися. Бо інакше їхні дії не пояснити. Як видно з листа, правління відмінило збори – не маючи на це юридичних повноважень. Справа в тому, що відмінити їх може лише ініціатор, тобто НАК. А в компанії сказали "ЕП", що жодних повідомлень з вимогою скасувати збори вони в "Укртатнафту" не надсилали...

Очевидно, що "татари" потрапили у пастку. Їх змусили вийти за межі легітимності. Як стверджує управляючий партнер юридичної компанії DLL Top Consulting Юрій Лазуренко, правління зобов’язане скликати збори акціонерів на вимогу акціонера, що має більш ніж 10% акцій.

Якщо ж правління ігнорує цю вимогу, то акціонер сам має право готувати такі збори. "Скасувати ж підготовку зборів правління не має права – якщо тільки не буде відповідної вимоги від того, хто ці збори ініціює", – каже Лазуренко.

Зрозуміло, що "Нафтогаз" скористається таким хибним кроком нинішнього правління, яке пов'язують з татарстанськими акціонерами. НАК в же виступив із заявою, що Володимир Федотов, громадянин Росії, керувався небажанням нинішнього складу нести відповідальність за свої дії і пішов на зрив зборів акціонерів.

(Втім, Сергій Глушко, нинішній голова правління ЗАТ "Укртатнафта", що вчора у другій половині дня вийшов на роботу і з подивом споглядав пікет "націоналістів" перед офісом своєї компанії, якогось страху перед можливим звільненням не показував, поводився як фаталіст, демонструючи готовність прийняти свою можливу відставку).

Отже, Бойку і Бакуліну в руки потрапив серйозний політичний та юридичний козир для того, щоб продовжувати боротьбу за "Укртатнафту". Другий козир – це явно політичний протест під офісом "Укртатнафти", який, на думку "Нафтогазу" організували татарські акціонери "Укртатнафти" – підмішувати політику у комерційні справи негарно...

Крім того, вчора Бойко показав ще один юридичний пролом в обороні "татар", крізь який він буде наступати. Це – намір відсудити пакети акцій ЗАТ, що наразі належать двом офшорам: Amruz Trading AG (8,336%) та Seagroup International, Inc. (9,96%).

Таким чином, у найближчі дні конфлікт перейде у з вуличних акцій у площину юридичних розборок.

Довідково – історія створення Кременечука

Те, що Укртатнафта стане конфліктним підприємством, було очевидно з самого початку. 22 грудня 1995 року сторони створили ЗАТ "Укртатнафта" з метою "спільної переробки нафти й природного газу".

У якості своїх внесків АТ "Татнафта" та АТ "Татнефтєпром" мали були передати основні фонди на суму більше $180 млн. Натомість у статутний фонд "Укртатнафти" татарська сторона внесла якісь цінні папери. Дані цінні папери не котирувалися на фондових біржах, що унеможливлювало встановлення їх справжньої ринкової вартості.

Україна в особі Фонду держмайна внесла в статутний фонд "Укртатнафти" абсолютно відчутний актив – цілісний майновий комплекс "Кременчукнефтеоргсинтез", оцінений в 450 мільйонів доларів.

Варто відзначити, що Кременчуцький НПЗ був тоді найпотужнішим й одночасно найсучаснішим з технічної точки зору в Україні. (Наразі річний обсяг переробки нафти становить 18 мільйонів тонн, глибина переробки – 76%. Будівництво аналогічного підприємства коштує більше 1 мільярда доларів.)

Пізніше вартість "Кременчукнафтооргсинтез" з непояснених причин була зменшена в три рази – до $154 млн. У результаті цього, рішенням зборів акціонерів "Укртатнафти" від 6 червня 1998 року внесок Фонду держмайна України зменшився втричі. Відповідно був зменшений статутний фонд "Укртатнафти". Інтереси держави при цьому постраждали. Тепер же гріхи "татар" їм пригадають.