Зміна керівництва Кременчуцького НПЗ можлива для продажу державного пакету його акцій

Доля менеджменту флагмана вітчизняної нафтопереробної промисловості ЗАТ "Укртатнафта" (Кременчуцький НПЗ) може вирішитися найближчим часом – на загальних зборах акціонерів, що відбудуться 23 травня, або на наступних – позачергових.

Спостерігачі давно і затято подейкують, що нинішній керівник підприємства Сергій Глушко не влаштовує керівника Міпаливенерго Юрія Бойка, котрий і сам встиг покерувати "Укртатнафтою" до того, як очолити НАК "Нафтогаз України".

До речі, Сергія Миколайовича можна по праву назвати довгожителем порівняно з іншими керівниками підприємства – він управляє НПЗ з вересня 2004 року. Довше за нього протримався лише Володимир Матицин, котрий врешті-решт був обвинувачений у розкраданні коштів "Укртатнафти" в особливо великих розмірах і довгий час доводив свою невинність.

Симптоматично, що на місце Матицина був призначений нинішній глава Мінпаливенерго, і, за інформацією експертів, саме він ініціював це "полювання на відьом".

На думку учасників ринку, на сьогодні шанси Сергія Миколайовича утримати за собою крісло виглядають досить примарними, оскільки Кременчуцький НПЗ викликає величезний інтерес в однієї дуже впливової структури, мова про яку піде нижче.

Незважаючи на це, голова правління "Укртатнафти" не втрачає оптимізму, розраховуючи на здоровий глузд акціонерів. "Юрій Анатолійович, звичайно, буде намагатися мене зняти. Але насправді все залежить від домовленостей акціонерів. Як вони домовляться. В Україні є одне дуже важливе досягнення в області управління економікою. Щойно підприємство починає працювати стабільно і нормально – краще всіх, треба прибирати директора. Оскільки Кременчук спрацював краще всіх торік, не впав у першому кварталі, а навіть поліпшив показники на тлі падіння показників в галузі – значить все, прийшов час", – сказав Сергій Глушко в інтерв'ю "ЕП".

Водночас міністр Юрій Бойко не дав "ЕП" прямої відповіді на запитання про ініціювання зміни керівництва на майбутніх зборах "Укртатнафти". Хоча й натякнув, що воно є цілком імовірним. "На наступному тижні ми розглянемо питання про перспективи менеджменту на ЗАТ "Укртатнафта", тоді ж і будемо визначатися. Я, на жаль, не бачив результатів останньої ревізії і поточних підсумків роботи підприємства, – зазначив міністр палива та енергетики. – На сьогодні в нас, на жаль, по всіх підприємствах немає стійкої тенденції до росту, про яку ми говорили давно. Завдання, яке перед нами ставив прем'єр-міністр, – забезпечити збільшення обсягів переробки нафти. І питання менеджменту буде розглядатися на будь-якому заводі виходячи з того, наскільки він ефективно виконує це завдання".

Разом з тим, про те, що боротьба за встановлення "правильного" менеджменту на підприємстві буде неабияка, свідчить повідомлення про проведення позачергових зборів акціонерів. Збори відбудуться 22 червня на вимогу акціонера, котрий володіє більше 10% акцій (повідомлення опубліковано в газеті "Голос України"). Відповідно до публікації, порядок денний, на відміну від загальних зборів акціонерів, куди коротший: замість 10 пунктів наявні лише чотири. Два з них номінальні, пов'язані із процедурою проведення зборів, один – про внесення змін і доповнень до статуту і внутрішніх положень ЗАТ, і найголовніший, розбитий на три підпункти, стосується переобрання органів управління і контролю.

Найцікавіше – адреса проведення зборів: м. Київ вул. Богдана Хмельницького, 6. За дивовижною випадковістю вона збігається з адресою НАК "Нафтогаз України". А оскільки Сергія Глушка вважають лояльним до татарських, а не вітчизняних акціонерів (навіть закидаючи у лобіюванні їхніх інтересів), серйозність підходу до справи, на думку спостерігачів, свідчить, що йому буде досить проблематично зберегти місце навіть за підтримки татарської сторони.

Серед причин, що стоять за ймовірною відставкою, експертами називається блокування паном Глушком низки проектів, ініційованих Мінпаливенерго. Це – перспективне (принаймні на перший погляд) співробітництво із ЗАТ "Укргаз-енерго" з переробки його нафти, яке мало негативні наслідки для сталої роботи підприємства через його затоварення продуктом переробки, який донині зберігається на НПЗ.

Це – відмова керівництва Кременчуцького НПЗ переробляти нафту для стабілізаційного фонду, ініційованого Мінпаливенерго.

Нарешті, варто згадати й відмову переробляти всю нафтову сировину "Укрнафти" на потужностях Кременчуцького НПЗ, що було спрямовано на задоволення акціонерів, близьких до групи "Приват".

Це далеко не повний список непорозумінь між Мінпаливенерго та керівництвом ЗАТ «Укртатнафта».

Між іншим, спостерігачі не виключають, що за ймовірними кадровими змінами на Кременчуцькому НПЗ стоїть намір Юрія Бойка (з подачі Дмитра Фірташа) підготувати державний пакет акцій підприємства до продажу. Вони припускають, що події будуть розвиватися за наступним сценарієм.

Завод має гостру потребу в модернізації, лише перший етап якої (підвищення якості продукції) оцінюється в більш ніж 200 млн. дол. Якщо ж врахувати і необхідність реалізації проектів з підвищення ефективності виробництва, то сума легко перевалить за мільярд (як показує приклад розвитку НПЗ у Росії й Бєларусі). Гроші, безумовно, великі, і залучити їх сьогодні підприємство не в змозі.

Кременчуцькому НПЗ сьогодні ані холодно, ані жарко від державної акціонерної участі. Не надто бажає інвестувати в підприємство й інший великий акціонер – "Татнафта", якого також можна зрозуміти: якщо нічого не вкладає українська держава, то чому має напружуватися приватний власник? Тим більше, що на дивіденди держава буде, безумовно, претендувати.

Тому питання ставиться наступним чином: або держава починає опікуватися заводом, або продає свій пакет.

"Правильний" менеджмент цілком може впоратися із завданням знизити ефективність роботи НПЗ, а відтак – рекомендацій про продаж держпакета не доведеться довго чекати.

Безумовно, Кременчуцький НПЗ дуже цікавить "Укргаз-енерго", який має грандіозні плани щодо виходу на український ринок переробки та роздрібної торгівлі. А з огляду на наявність за спиною надприбуткового газового бізнесу, а значить і чималих коштів, ймовірність придбання державної частки заводу здається реальною.

Втім, шукати підтвердження цим припущенням можна буде після проведення зборів акціонерів ЗАТ "Укртатнафта". Які – і поточні, і позачергові – обіцяють бути дуже цікавими.