Донецькі будівельники полюбляють елітну нерухомість

Попит на нерухомість у Донецьку є чи не найбільшим в Україні. Після Києва, звичайно. За офіційними даними, більше 26 тисяч людей зараз стоять у черзі на житло.

Причому досить велика частина в цій черзі вже понад 20 років. За неофіційними ж даними, кількість бажаючих придбати квартиру у Донецьку є вдвічі більшою. Здебільшого це переселенці з депресивних міст області, де після закриття шахт люди не можуть знайти роботу.

Ставка на помпезність

З одного боку, соціальне житло не здатне забезпечити всіх бажаючих кровними метрами. Найбільше, що може дозволити собі місто – це 1-2 будинки на рік для бюджетників.

З іншого – ситуацію не рятує і комерційне будівництво. Одна з головних - в Донецьку масштаби будівництва житла досить невеликі, порівняно, наприклад, з Києвом. До того ж у тому невеличкому "шматі" новобудов, які все ж зводяться в місті, майже не має стандартного житла.

"Всі будівельники, – розповідає Василь Забєльніков, заступник директора центру нерухомості "Наш дім", – сьогодні кинулися будувати палаци. Якщо трикімнатна квартира, то обов'язково 150 кв.м., 2-кімнатна - то 120 кв. м, 1-кімнатна - 80 кв. м. Бажання отримати максимальну віддачу за рахунок кількості проданих квадратних метрів, призводить до певного "розтягування" квартир".

Це бажання було підігріте ще й тим, що девелопери (забудовники) очікували більшого споживчого попиту саме на такі розкішні апартаменти. Ставку було зроблено на те, що після довгих років незручних радянських будинків люди захочуть комфортного житла.

Але коли на ринку різко почали рости ціни (а тільки за останні роки нерухомість в столиці Донбасу подорожчала на 40-50%), вийшло, що 3-кімнатна квартира на вторинному ринку Донецька стала вдвічі дешевшою, ніж така сама на первинному.

А для пересічного городянина це прірва, яку неможливо подолати. Бо, не дивлячись на голосне промислове становище міста, зарплата самих донеччан зростає зовсім не так стрімко, як ціни на товари і рахунки на комунальні послуги.

Не дивлячись на це, ринок нерухомості все ще захоплюється будівництвом елітного житла, претендувати на яке можуть хіба що директори підприємств та чиновники вищої ланки.

Хроніка з фронту цін. За даними аналітичного відділу фінансової компанії "Герц", за поточний рік квадратні метри в Донецьку подорожчали на 10,2%. Індекс цін по місту станом на 15 квітня склав $952,3 за кв. м.

Перше місце в рейтингу росту цін залишилося за Ленінським районом. Тут за тиждень квартири подорожчали на 6,5% – до $949 за "квадрат". Тим не менше, найдорожчим районом, як і раніше, вважається центральний, Ворошилівський район міста, де ціни на житло за аналізований період виросли на 1,5% і досягли в середньому $1544,6 за кв. м.

Найдешевше житло, як і раніше, знаходиться у Петровському районі міста, де воно не досягає і $600 за "квадрат". Тим паче, що на сьогодні це єдиний район, де спостерігається негативна цінова динаміка.

При цьому, на думку спеціалістів, саме поняття "елітне житло" нівелювалося у свідомості донецьких забудовників. Так, наприклад, за європейськими канонами, елітним вважається будинок з прибудинковою територією, паркінгом та іншими додатковими нововведеннями.

"У нас же побудували будинок, підключили до старої системи опалення та водопостачання, і все – це вважається елітним житлом, – пояснює Забєльніков. – Особливо мене дивують наші пентхауси. На заході пентхауси – це квартири на останньому поверсі, з басейнами, майданчиками для гелікоптерів та шикарним видом з вікна. У нас на вулиці Рози Люксембург побудували два поверхи пентхауса. І що ти побачиш звідти? Двоповерхівки з смітниками та дим від ДМЗ. Якщо хтось і купить цей пентхаус, то йому потрібно буде взяти і заклеїти вікна якимось красивим плакатом і милуватися ним. Тому ми і переконуємо усіх не будувати пентхауси. Адже на них і покупців практично неможливо знайти".

В цій ситуації квартири або залишаються незатребуваними за наявності великого попиту, або знижуються в ціні.

Всі в центр

Останнє, на жаль, на даний момент є неможливим, враховуючи розташування більшості новобудов. Річ у тому, що в Донецьку, в основному, зведення висоток сконцентровано у центрі міста. Вулиці Постишева, Рози Люксембург, Артема, Університетська є золотоносними землями будівельних робіт. Через великий попит на центр з боку товстосумів будинки тут будують буквально впритул один до одного.

За словами експертів, якщо почнуть будувати стандартне житло, розраховане на середній прошарок населення, це може суттєво вплинути на ринок попиту, і тим самим знизити розцінки донецьких квартир.

Нині цього можна буде досягти за рахунок забудови дальніх районів міста. Тим більше, що попит на околицях Донецька є у повному об'ємі. Наприклад, на сьогоднішній день існує великий попит на житло навіть у таких віддалених від центру мікрорайонах, як "Текстильник" та "Широкий". Цьому сприяє і гарна транспортна розв'язка, і єдина майже на все місто чудова, екологічно чиста місцевість.

Однак, женучись за прибутком, ніхто з будівельних гігантів не поспішає відповідати потребам дальніх районів. Будівельники прагнуть високої рентабельності, за якої ринкова ціна житла в центрі і у віддалених районах іноді відрізняється вдвічі.

Так, в центрі Донецька вона коливається у межах $850-1500 за кв. м, а в спальному районі – $600-700. Тобто, прибуток від продажу квартир в центрі набагато більший, ніж на околицях. Для великих гравців ринку нерухомості цього достатньо, щоб на найближчі кілька десятків років про околиці взагалі забути. Як наслідок, зменшиться і без того звужена ємність ринку нерухомості Донецька, і це знову закінчиться сплеском цін.

Азад Сафаров, Донецьк