Як Міттал "виганяє" українців з Криворіжсталі
Міттал Стіл пішов на безпрецедентні для України заходи зі скорочення персоналу. З 1 березня на ВАТ "Міттал Стіл Кривий Ріг" (МСКР) починає діяти програма зацікавленості працівників у добровільному звільненні з підприємства. Вона передбачає суттєві компенсаційні витрати тим, хто протягом найближчих двох місяців (саме на цей термін розраховано Програму) виявить бажання залишити меткомбінат.
Ідучи – іди
Розмір компенсацій залежить від виробничого стажу і розміру окладу чи тарифу. Розрахована вона, в першу чергу, на людей пенсійного та передпенсійного віку, яких на комбінаті близько 8 тисяч. Ті з них, хто виявить бажання залишити комбінат, можуть отримати одноразово 35 окладів. Вийде в середньому близько 50 тисяч грн.! Непогана додача до пенсії: можна як і простий, середньостатистичний західний пенсіонер світом поподорожувати…
Для тих, у кого стаж менший і до пенсії ще далеко, розмір компенсації буде дещо нижчий. Так, робітник у віці 24 років, що пропрацював на підприємстві 5 років, отримає у випадку добровільного звільнення 7 окладів. Металург зі стажем у 16 років отримає 21 оклад. При цьому всі витрати, пов'язані з виплатою прибуткового податку (який не входить у компенсаційну суму), підприємство бере на себе.
Ті ж, хто буде довго роздумувати і не вкладеться зі своїм рішенням у відведений двомісячний термін, буде "кусати лікті", адже після 1 травня ніяких додаткових компенсаційних виплат йому не бачити (крім передбачених у колугоді виплат у розмірі трьохмісячного заробітку).
За словами голови адміністрації з кадрів та зв'язків з громадськістю МСКР Франка Панніра, за час присутності групи Міттал Стіл на криворізькому комбінаті жодну людину не було звільнено за ініціативою адміністрації. Хоча чисельність персоналу за цей час скоротилась від 54 до 52 тисяч людей, люди ішли добровільно.
Для адміністрації ідеальним було би, аби до кінця року персонал комбінату скоротився ще тисяч на шість, але як воно вийде – невідомо.
З урахуванням міжнародного досвіду
Взагалі, для Міттала такі акції не є чимось новим. Вони вже були випробувані у багатьох країнах, де присутня його група. І не тільки у Східній Європі та країнах, що розвиваються. В Німеччині, наприклад, після аналогічної програми персонал металургійного заводу "схуд" на 30%. І щось не чутно, щоб хтось був чимось незадоволений.
І це в Німеччині, де продуктивність праці на порядок вища, ніж в Україні. А за цим показником криворізький меткомбінат пасе задніх у порівнянні не тільки з зарубіжними, але і з вітчизняними металургійними підприємствами. Навіть якщо взяти чисельність зайнятих тільки у металургійному виробництві МСКР, кількість виробленої сталі на одного працівника на рік не буде перевищувати 180 тонн.
В той самий час в Європі стандартним вважається показник у 500 тонн, а на деяких заводах групи Арселор-Міттал показник продуктивності перевищує 1000 тонн. Якщо виходити з цих даних, то за сьогоднішніх промислових потужностей оптимальна загальна чисельність персоналу на МСКР не має перевищувати 20-25 тисяч людей (зараз вона складає, нагадаємо, 52 тис.)
Без європейської продуктивності досягти європейських зарплат просто нереально. Це, здається, зрозуміли навіть профспілки, які взяли активну участь у розробці програми і навіть підписали спільно з адміністрацією постанову "Про додаткові заходи з соціального захисту працівників при добровільному звільненні з підприємства", у якій оговорено порядок отримання компенсаційних виплат.
Зарплатня зарплатні різниця
На сьогодні середня заробітна плата на МСКР складає 2146 грн. ( у листопаді 2005 року – 1560 грн.), а доля Фонду оплати праці у собівартості продукції – 15%, що вище, ніж на багатьох підприємствах тої ж Групи Арселор-Міттал, де цей показник знаходиться на рівні 10-12%.
Окрім проблеми надмірно "роздутого" штату, існує ще й проблема надмірного податкового навантаження на фонд оплати праці.
Наприклад, при заробітній платі у 2000 грн., робітник на руки отримує 1700, а от роботодавцю він обійдеться в цілому у 2800 грн. Різницю у 1100 грн. (майже 65% від отриманого) з'їдає прибутковий податок разом з відрахуваннями у Пенсійний та інші фонди.
Економічна і правова свідомість вітчизняного пролетаріату ще не досягла тих вершин, щоб питати у держави, наскільки ефективно вона витрачає відраховані із його заробітку кошти, пролетаріат бачить і відчуває тільки те, що лежить у нього в кишені. І якщо в кишені мало – винний роботодавець, з нього і спитають.
Ось з нового року прибутковий податок збільшився на 2% (до 15%), збільшено також відрахування у пенсійний фонд, але щось не чутно обурення у народних масах. Мовчать робітники, мовчать профспілки. Значить, така ситуація всіх влаштовує.
Управлінці-злодії не підуть
Схоже, окрім таких компенсаційних виплат адміністрації доведеться підшукувати ще й інші методі і форми переконання. Деякі керівники окремих підрозділів на екс-Криворіжсталі швидше самі заплатять кому завгодно одноразово 35 своїх окладів, аби тільки лишитись на своїй посаді, яка дає непогані тіньові прибутки.
Поки Міттал стосовно таких кадрів поводиться обережно, побоюючись гніву ФДМ. Навіть очікуване скорочення персоналу виставляється таким чином, щоб не порушувати дане при укладанні угоди куплі-продажу інвестзобов'язання зі збереження чисельності протягом 5 років.
Тим паче, що у листопаді минулого року між адміністрацією МСКР та Фондом держмайна було підписано мирову угоду про тлумачення положень Договору куплі-продажу пакету акцій Криворіжсталі за спірними питаннями, згідно з якою в умови Договору вписано пункт, де покупець визначає необхідну чисельність персоналу виходячи з промислової програми на бізнес-плану на рік. Так що тут Міттал чистий.
Замість резюме: особиста думка автора
Недруги Міттала в Україні обрали нову тактику. "Хай розгрібає авгієві стайні" – хитро будуть казати вони поміж собою, – А коли вже розгребе, тоді-то ми йому все і пригадаємо: і скорочення, і звільнення, і невиплату якої-небудь… надцятої зарплатні. І взагалі, земля під комбінатом є державною власністю. А держава раптом забажає, щоб на його місці розквітло місто-сад. Так що вибачте, пане Міттал, але або забирайте свій завод до себе в Ландон, або залишайте його нам, а ми вже самі розберемось".
Не вірите? Але це Україна – тут можливо все. А вже "кинути" партнера, інвестора, клієнта, народ, державу і т.п. – перша заповідь українського бізнесу та українських чиновників, що з ним зрослися.
Не хочу напророчити, але відберуть у Міттала "Криворіжсталь". Не зараз. Роки за два-три… Після чергових парламентсько-президентських виборів.
Не люблять його тут право маючі. Непряме підтвердження тому – "рейтинг" кращих топ-менеджерів України за 2006 рік, складений одним з економічних видань. Складається на основі опитування тих самих топ-менеджерів.
Вперше за історію цього рейтингу у нього не потрапив представник криворізького меткомбінату. І це при тому, що підприємство у минулому році показало рекордні обсяги виробництва; прибуток виріс на 30%, прибуток до оподаткування – на 85%, рентабельність товарної продукції – на 39%!
Лондонського індуса українським хазяям життя є за що не любити. Міттал – перший, хто запропонував настільки вагомі "відступні" за добровільне звільнення. Адже надлишкова кількість працівників – це проблема багатьох українських підприємств. Так що вітчизняним хазяям "фабрик-заводів-газет-пароходів" тепер є, на що орієнтуватися. Якщо не їм, то їх працівникам…