Кадрові чистки від Рудьковського

Останнім часом міністр транспорту Рудьковський повсякденно говорить про те, що всі скандали навколо його персони викликані виключно його активністю в реформуванні галузі і руйнуванні корупційних схем.

Але якщо проаналізувати заяви міністра про виявлені величезні порушення (називаються 1 669 перевірених підприємств, підконтрольних міністерству, і виявлені фінансові порушення на загальну суму 338 млн грн.), виникає питання: хто притягнутий до відповідальності?

Якщо судити за результатами перевірок, можна зробити висновок, що метою таких ревізій є зміна керівництва. А точніше – пошук компромату на керівників з наступною їх заміною на "своїх" управлінців. Або "підселення" до них "наглядачів".

За результатами перевірки Мінтранс змінює небажаного керівника або приставляє до нього, наприклад, першого заступника з інвестицій. При цьому, зазвичай це робиться з грубим порушенням законодавства, коли не чують (або не слухають) аргументи керівників портів, яких звільняють.

Наприклад, приводом для звільнення начальника Іллічівського порту став акт ревізії КРУ Мінтрансу, що відбулася ще в червні 2006. Правда, трохи відкоригований уже зараз. Начальники Херсонського і Миколаївського портів були звільнені під час перебування на лікарняному.

Хто ж приходить на зміну "корупціонерам" для посилення кадрового потенціалу галузі?

В Одеському порті введено нову посаду: 1-й заступник начальника порту з інвестицій і розвитку. Цю посаду обійняла людина, що не має досвіду роботи ні на транспорті, ні тим більше в портах. Новий перший заступник Мельниченко раніше працював начальником МБТЦІ в Чернігові, там, де Рудьковський ледве не став мером.

За чутками, Мельниченко – особистий друг міністра й один з активістів його передвиборної кампанії.

Цьому заступнику підкоряються тендерна і договірна служби, служба постачання, служба фінансово-інвестиційної діяльності (ймовірно, потрібно бути фахівцем дуже високого рівня і широкого профілю, щоб керувати одночасно і службою постачання, і фінансово-інвестиційним відділом).

Він також, як і начальник порту, має право першого підпису на банківських документах.

Новому 1-му заступникові вже купили новий Land Rover Discovery 3 (вартість – 470 600 грн.) за кошти підприємства. Незабаром новий співробітник порту має в'їхати в дворівневу 5-кімнатну квартиру в престижному районі Одеси загальною площею в 200 кв. м. Вартість квартири – 2,317 млн грн.

До речі, купити цю квартиру порт, без офіційного узгодження Міністерства транспорту, просто не мав права (тим більше, ніколи раніше він подібного не робив).

Таким чином, переїзд фахівця транспортної галузі з Чернігова до Одеси обійшовся порту вже, як мінімум, в 3 млн грн. І це як мінімум, тому що то далеко не усі витрати.

Приміром, спеціально під нового заступника зроблено ремонт у кабінеті, йому забезпечено проживання в окремому котеджі в пансіонаті під Одесою протягом декількох місяців...

Крім того, дивним чином були виписані умови конкурсів на заняття керівних посад в портах Південний, Миколаївський, Іллічівський.

Зокрема, серед переліку вимог до претендентів у Миколаївському і Південному портах фігурувало наступне: кандидат обов'язково повинен мати досвід роботи головного керівника порту.

А виграли конкурси на посаду голови порту такі люди. По Миколаєву – Бессонов, що був капітан-директором рибоконсервного траулера. В минулому він протягом півроку очолював Севастопольський морський порт, який має вантажообіг менше 150 тис. т, а Миколаївський порт – близько 6 млн т.

У Південному порту переміг Гондза, який у 2004-2005 рр. очолював Ялтинський порт, що є найменшим в Україні за вантажообігом – близько 100 тис. т на рік. У Південного порту – вантажообіг близько 20 млн. т.

Якщо порівнювати масштаби підприємств, очолюваних раніше Бессоновим і Гонзою, з тими, куди вони прийшли зараз, то їх нові призначення можна було б порівняти з тим, якби лейтенантам одразу надали звання генералів.

Примітно, що в Іллічівському порту (також одному з найбільших в Україні) від претендентів не вимагали досвіду роботи на посаді начальника порту. Не дивно, адже у протеже Мінтрансу такого досвіду не було.

Інші претенденти, що працювали на посадах заступників або навіть в.о. та мають значний досвід керівництва найбільшими портами, були відкинуті, як ті, що не відповідають умовам конкурсу.

Втім, новопризначеним керівникам у допомогу прислали міністерських фахівців. Нові посади заступників і помічників начальників порту введені практично на всіх цікавих, з фінансової сторони, підприємствах морської галузі (в Іллічівському, Південному, Ніколаєвському, Херсонському та інших портах, ДП "Дельта-Лоцман").

Скрізь ними стали або особисті друзі міністра, або видні члени Соцпартії. Всіх поєднує те, що вони, по-перше, так чи інакше курирують питання, пов'язані з постачанням і будівництвом (тобто освоюють кошти). А по-друге, ніколи раніше ніхто з них не мав ніякого відношення до морського транспорту.

По суті, все, до чого торкається новий міністр транспорту, перетворюється на... неприємний сюрприз для галузі. Тільки один яскравий приклад "професіоналізму" – історія з підвищенням тарифів на послуги морських портів на 30%, що, втім, може дати міністру привід для нових "викриттів".

Проект наказу Мінтрансу про підвищення було вивішено на сайті Міністерства 22 вересня минулого року. Відповідно до проекту, наказ набирав сили з 1 жовтня.

Порти провели роботу із узгодження зі своїми клієнтами нових ставок (контракти з клієнтурою підписуються на рік, і зміна тарифів протягом року боляче б'є по вантажовласниках, у яких, здебільшого, також підписані контракти).

Однак наказ так і не вступив у дію в 2006 році. Наприкінці грудня портовикам надіслали наступний наказ (№1134 від 01.12.2006) про підвищення тарифів, але вже з 1 січня 2007 р. Зрозуміло, всі кинулися укладати нові контракти.

Але під Новий рік, 31 грудня, порти одержали листа в.о. Міністра транспорту Корнієнка про припинення наказу №1134. І невтямки чиновникам, що листом не можна скасувати підзаконний акт, зареєстрований у Мін'юсті.

Зрозуміло, що у портовиків виникло резонне запитання: що робити?

Адже з одного боку, вони усвідомлюють, що дії Мінтрансу, м'яко кажучи, є непрофесійними і незаконними. З іншого – начальники портів знають, що міністр будь-який прояв незгоди і самостійності сприймає як особисту образу.

А тут і власники вантажів схаменулися – мовляв, поки лист Корнієнка не відкликано, платити за новими тарифами не будемо.

Позиція Мінтрансу? А ніякої...

Лист не відкликано, нового наказу, що мав би роз'яснити, за якими тарифами працювати портам у новому році, і дотепер немає. Дійшло до того, що Асоціація портів України звернулася до Мінтрансу із вимогою про роз'яснення ситуації.

Але у міністра і його команди немає часу (ціна питання визначення рівня ставок тільки за один місяць – близько $6 млн.). Адже вони воюють з корупцією в портах і розвивають галузь.

У розпорядження автора цієї статі надійшов новий наказ Мінтрансу стосовно тарифів на послуги порту, що набуде чинності 19 лютого. Підвищення тарифів СКАСОВАНО з моменту набуття чинності Наказом.

Автор вважає своїм обов'язком нагадати, що на тлі скасування підвищення тарифів на послуги портів, збільшення тарифів на проїзд пасажирів залізничним транспортом все-таки відбудеться.

Можна тільки гадати, які аргументи використали зацікавлені товариші, домагаючись зниження тарифів для своїх вантажів... Адже доходи від збільшення тарифів на послуги портів були "забиті" до бюджету.

А той факт, що Мінтранс протягом місяця не реагував на свою нормативно-епістолярну плутанину, свідчить про складності переговорів, що тривали із зацікавленими сторонами. Мабуть, домовилися.

Коментар прес-служби Мінтрансу:

Протягом останніх півроку в міністерстві є прикмета: пройшла перевірка КРУ – чекай на злив "компромату" на міністра. В Мінтрансі не здивовані появою цієї статті через день після доповідної КРУ щодо перевірки діяльності державного підприємства "Одеський морський торгівельний порт", матеріали якої, як і всі інші, буде надіслано до Генеральної прокуратури України.

Найбільший подив викликає, що нібито кричущі "факти" некомпетентності міністра є повністю брехливими. Правда в тому, що діяльність морських портів – це один із найбільш прибуткових напрямків нелегального бізнесу. На жаль, за попередників Миколи Рудьковського на міністерській посаді масштабні перевірки цієї галузі не проводилися. Ті схеми "відкатів", на яких багато років заробляли чиновники, тепер ліквідуються.

Перевірки КРУ здійснюються в усій галузі, а в 2007 році буде проведено ще й міжнародний аудит стратегічних підприємств. Керівники звільняються не за фактом перевірки, а за допущені зловживання. А якби не було особливої уваги міністерства до портів, то і портів в державній власності вже б не лишилось.

Автор дорікає міністерству ігноруванням думки та звільненням керівника Херсонського та Миколаївського портів: нібито, міністру потрібно було прислухатись до людей, які одне підприємство фактично довели до банкрутства, а інше просто безкоштовно віддали "інвестору" (що не приніс жодних інвестицій).

Нехай їх слухають слідчі прокуратури. Станом на серпень 2006 року той же Херсонський порт був збитковим,, а після зміни керівництва на кінець року він отримав прибуток у розмірі 1,1 млн грн. Так що на зміну корупціонерам приходять професіонали, ефективність роботи яких можна оцінити прибутком підприємств, а не кримінальними справами.

Ми погоджуємось з автором, що купити згадувану в статті квартиру без офіційного узгодження з міністерством порт не мав права – в акті перевірки КРУ так і сказано "придбано з порушенням законодавства", і не лише цю квартиру, а й три (!) інших протягом 2006 року. Але на цьому спільність позиції з автором вичерпується: шикарну квартиру і автомобілі Ленд Ровер за 419 тис. грн. та Тойота Авенсіс (140 тис. грн.) купував "некорумпований професіонал" – директор порту (!!!), а зовсім не його перший заступник.

Що стосується тарифів, то Рудьковський неодноразово вказував, що йому дістався важкий спадок: застарілий рухомий склад, зношене портове господарство. Проте міністерство постійно знаходить механізми щоб не підвищувати тарифи, що автор ще раз довів у своїй статті (і чим, на диво, він дорікає).

Відповідно до рішення уряду, тарифна політика на 2007 рік полягає у мінімальному поетапному підвищенні тарифів. Планується, що послуги на завантаження/розвантаження вантажів в портах зростуть на 25%. Що стосується апеляції автора до пасажирів, то Міністерство також вважає своїм обов'язком нагадати, що попереднім керівником галузі планувалось підвищення тарифів на пасажирські залізничні перевезення на 33% ще з літа (а не на 25% з листопада – відповідно рішення чинного Міністра), а на послуги портів – не планувалось взагалі.

Рудьковський дійсно наводить порядок, і не лише в портах, доказом чого і є дискредитаційна кампанія проти нього в ЗМІ. Міністерство знову звертається із закликом проводити допубікаційну експертизу "компромату" на Рудьковського насамперед в компетентних органах та не забруднювати інформаційний простір пустими безпідставними заявами.

Такі публікації – не прояв свободи слова, а підігравання одному з фінансових угруповань, яке вважає, що не керівники мають працювати на порти, а порти – на них.

Від "ЕП". Прес-служба мінтрансу завжди оцінює критичні матеріали на адресу Миколи Рудьковського як замовні інформаційні атаки на міністра. В ЗМІ присутня не менш різка критика інших членів нинішнього Кабміну. Тим не менш, "ЕП" не знає жодної іншої прес-служби в нинішньому уряді, яка б настільки активно виступала із зустрічними звинуваченнями на адресу авторів статей.