Мріє пройти курси з такмеду, щоб надавати допомогу під час обстрілів у Харкові
Анастасія Колісниченко з маленького села Степове на Донеччині. Вона поїхала до Харкова навчатися у фармакадемію і вже на другому курсі почала працювати в "Аптеці 9-1-1". Каже, що спочатку було важко, бо нічого не знала, оскільки на той час у виші ще не проходили фармакологію. Але поступово навчилася всього. І вже 7 років працює на різних локаціях у місті.
24 лютого 2022 року Настя проспала на роботу.
"Хотіла викликати таксі, але чомусь не виходило. Машина не приїжджала, тож вирішила йти пішки. Вже по дорозі зайшла в чат з колегами й побачила, що почалась велика війна. А згодом почула вибухи", – згадує вона.
Дівчина вирішила, що додому немає сенсу бігти. Треба добиратися до роботи. Під аптекою вже стояла величезна черга. Настя працювала сама на зміні – під кінець дня не відчувала ніг.
Наступні три дні на роботу не виходила через обстріли. Виїжджати було нікуди. Мама й бабуся опинилися в окупації. За кордон податися не могла – боялась, що її улюблену кішку без документів не пропустять. Тож лишалась у Харкові. Працювати доводилося в різних районах.
Одного разу був приліт за 300 м від аптеки, де працювала Настя. Поранені потребували допомоги, і дівчина оперативно зорієнтувалась – викликала "швидку" та допомогла обробити рани.
"Допомагаю, чим можу"
За час повномасштабної війни та роботи під обстрілами Анастасія познайомилася з багатьма людьми, зокрема й військовими та волонтерами, яким тепер за запитом віддалено допомагає розбиратися з ліками, шукає, де можна придбати ті чи інші медикаменти, необхідні для війська.
"Хотілося бути чимось корисною. Тому допомагаю чим можу", – каже Анастасія Колісниченко.
Дівчина розповідає, що до неї приходять люди за порадою, допомогою. Під час відключень світла в аптеку, де вона працювала, люди приходили заряджати телефони.
"Я тоді замовила стільці, щоб було де сидіти. Часто приходили мами з дітками. Було дуже холодно, то я гріла чай і пригощала їх", – розповідає Настя.
Собі ж кріпила грілки на великі артерії ніг, щоб не замерзнути. Коли були перебої зі світлом, доводилося спочатку через телефон пробивати ліки. Це займало трохи часу, люди нервували й сварилися. Насті було важко, але вона розуміла, що в такі моменти складно всім.
Допомагає тим, хто цього найбільше потребує, і сама мережа "Аптека 9-1-1". Так, наприклад, разом із благодійним фондом "Охматдит – здорове дитинство" компанія передала сучасну систему холтерівського моніторування ЕКГ та системи добового моніторування артеріального тиску для Київської обласної дитячої лікарні в Боярці.
Нове обладнання дозволяє медикам безперервно реєструвати серцевий ритм і артеріальний тиск протягом 24–48 годин, що значно підвищує точність діагностики. Завдяки цьому лікарі можуть виявляти приховані аритмії, епізодичні патологічні стани та інші порушення роботи серця, які складно зафіксувати під час звичайного огляду.
Окрім підтримки медичних закладів обладнанням, компанія також долучається до програм реабілітації дітей.
"Аптека 9-1-1" підтримала програму водної реабілітації (гідрокінезотерапії) для дітей з урахуванням різних діагнозів, віку та психоемоційного стану.
Йдеться насамперед про пацієнтів, які потребують індивідуального та адаптованого підходу, зокрема дітей із розладами аутистичного спектра (РАС), затримкою психомовленнєвого розвитку (ЗПМР) та синдромом дефіциту уваги та гіперактивності (РДУГ). Програма також передбачає реабілітацію для найменших пацієнтів – від двох тижнів життя.
Особливу увагу приділяють дітям із пільгових та вразливих категорій: дітям-сиротам, внутрішньо переміщеним дітям і тим, хто постраждав від війни. Для багатьох із них така терапія є важливою частиною фізичного та психологічного відновлення.
Стріляє та мріє про курси з такмеду
У 2024 році Настя вступила до інтернатури. Надалі планує продовжувати навчатись і зростати професійно. Крім цього, від компанії дівчина також постійно проходить навчання й тестування на знання ліків, медичних виробів.
Директорка з корпоративних комунікацій "Аптеки 9-1-1" Валентина Йовенко каже, що окремим напрямом компанії є співпраця з освітніми закладами.
"«Аптека 9-1-1» підписала 75 меморандумів про співпрацю з університетами та коледжами, завдяки чому студенти мають можливість проходити практику та інтернатуру в аптеках мережі. Це дозволяє молодим спеціалістам отримувати практичний досвід ще під час навчання та швидше інтегруватися в професію", – говорить вона.
Настя також проходила курс з тактичної медицини, який організовувала компанія. Але вона мріє про ще одне навчання в умовах, максимально наближених до бойових, яке проводять у Києві. Дівчина сподівається, що така можливість з’явиться в Харкові, адже не може покинути роботу на тривалий час. Це навчання допоможе їй ще краще надавати професійну домедичну допомогу за потреби.
Нині Настя проживає з мамою, яку вдалося вивезти з окупації. Бабуся, на жаль, лишилася жити в тимчасово окупованому Степовому. Проживати стрес і негативні емоції Насті допомагає стрільба. Як тільки з’являється вільна хвилинка, вона йде до тиру чи їде з друзями-військовими на полігон.
Дівчина мріє побувати у Швейцарії. І дуже хоче, щоб закінчилась війна і була змога знову обійняти бабусю.
