"Термомодернізація українських вишів — на часі" — заступник Міністра освіти і науки Вітренко
Попри війну та її наслідки, Україна і далі рухається до європейського майбутнього, а вітчизняні виші відіграють у цьому процесі важливу роль. Аби покращити їхню роботу, Міністерство освіти і науки України (МОН) за підтримки Європейського Союзу втілює проєкт "Вища освіта України".
Він спрямований на підвищення енергоефективності будівель 16 університетів. Як просувається робота та чому втілення проєкту важливе попри війну — розповідає заступник Міністра освіти і науки України Андрій Вітренко.
Війна впливає на всі сфери життя українців, і освіта — не виняток. Система вистояла й адаптувалася, однак станом на кінець 2023 року понад 3500 закладів освіти різного рівня зазнали руйнувань, майже 400 повністю зруйновані, чимало релоковані. Яка ситуація у сфері вищої освіти зараз, і які основні труднощі долають українські вищі навчальні заклади (ВНЗ) упродовж двох років повномасштабної війни?
Як і всі сфери життя українського суспільства, наша вища освіта зазнала великих втрат. Руйнування вишів в Україні значні, хоч і не такі численні як у школах. Станом на 30 квітня 2024 року 113 ВНЗ зазнали пошкоджень різного ступеня. Найбільше руйнувань фіксуємо у Харківській, Миколаївській, Одеській, Запорізькій, Донецькій та Луганській областях. З двох останніх евакуювали близько 100 закладів вищої, професійно-технічної та фахової передвищої освіти.
До повномасштабного вторгнення пріоритетом розвитку вищої освіти була якість освітніх послуг. Однак війна вносить свої корективи, й зараз МОН більше зосереджується на забезпеченні безпеки всіх учасників освітнього процесу. Повʼязаною із цим проблемою є неможливість організувати безперервність навчання в областях, де тривають активні бойові дії або висока загроза повітряних атак.
До труднощів, які долає сфера вищої освіти, також відносимо знижену мотивацію викладачів і студентів. Вони змушені працювати й навчатися у важких умовах, що впливають на їхній психоемоційний стан і, відповідно, ментальне здоровʼя. Через це та брак можливості для деяких вишів працювати офлайн маємо потенційні втрати якості викладання.
Однак нам є чим похвалитися: за два роки повномасштабної війни ми майже не втратили контингент студентів, а динаміка вступу нас дуже тішить. Адже попри все, багато випускників хочуть навчатися в українських університетах.
Саме для підвищення якості їхньої освіти ми й раді співпрацювати з Європейським інвестиційним банком (ЄІБ) у термомодернізації приміщень вишів. Облаштовуємо і навчальні корпуси, і гуртожитки, аби покращити якість надання очних освітніх послуг в Україні.
Часом можна почути закиди про те, що оскільки заклади освіти не є об’єктами критичної інфраструктури, відбудовувати й модернізувати їх під час війни не на часі. Водночас міжнародні партнери розуміють важливість інвестування в сектор освіти та підтримують енергоефективні проєкти в навчальних закладах. Як би ви обґрунтували актуальність цих проєктів?
У відповідь на такі закиди хочу наголосити: видатки держави на освіту не є витратами. Це інвестиції в її майбутнє. Ми вкладаємося в освіту на всіх рівнях, аби наша держава стала більш розвиненою та інноваційною. Вища освіта в цьому процесі виконує одну з ключових ролей, оскільки виховує людину майбутнього. Тому закиди про неактуальність або неефективність таких видатків ми не приймаємо.
Але це не єдиний аргумент. Наш спільний із Європейським інвестиційним банком проєкт "Вища освіта України" спрямований на підвищення енергоефективності. Це означає, що ми один раз витрачаємо певну суму коштів, проводимо термомодернізацію, а потім протягом довгого періоду зменшуємо витрати на утримання корпусів та гуртожитків.
І останній, але не менш важливий пункт — допомога переселенцям. Багато внутрішньо переміщених осіб мешкають саме в гуртожитках. Тому така складова проєкту, як покращення якості життя цих людей, його актуалізує.
Проєкт "Вища освіта України" передбачає комплексну енергоефективну модернізацію будівель ВНЗ. На якому етапі перебуває впровадження цього проєкту, і які саме енергоефективні заходи будуть здійснені в університетах-учасниках?
Сьогодні Європейський інвестиційний банк відзначає наш значний прогрес у цьому проєкті. З лютого до червня 2022 року він був призупинений, але ми його відновили й почали активну роботу, оскільки виникла необхідність забезпечувати житлом внутрішньо переміщених осіб. Термомодернізацію будівель 13 університетів фінансує Європейський інвестиційний банк, а кошти для ще трьох надала Північна екологічна фінансова корпорація (НЕФКО). Грантове фінансування для проєкту також виділив Фонд Східноєвропейського партнерства з енергоефективності та довкілля (E5P). Покращення торкнуться 71 будівлі.
Зараз ми на стадії розробки проєктно-кошторисної документації для 5 університетів і 22 будівель. Для 7 університетів завершено підготовку технічних завдань на проєктування та розробку тендерної документації для закупівлі робіт із проєктування для 35 будівель. І для 4 університетів (19 будівель) вже розпочато закупівлю робіт із проєктування. Ми просуваємося згідно з графіком, який затвердив ЄІБ, і вже цьогоріч плануємо завершити роботи, профінансовані НЕФКО.
Серед конкретних заходів з енергоефективності у вишах є теплоізоляція будівель, модернізація систем опалення, які вже застарілі та неефективні. Це зменшить споживання енергії, а також збільшить термін експлуатації приміщень.
Для систем освітлення запланована заміна старих світильників на нові світлодіодні, що знизить споживання енергії. Окрім цього, в будівлях рекомендовано запровадити систему енергоменеджменту, щоб організувати енергетичний моніторинг.
Є й інша категорія заходів, які не стосуються енергоефективності, але впливають на забезпечення сталого ефекту від неї. Наприклад, ремонт покрівель та відмостки, модернізація системи каналізації й систем пожежної безпеки.
Внаслідок воєнних дій чимало молоді виїхало з України або стали внутрішньо переміщеними особами. Як відновлена та енергоефективна освітня інфраструктура забезпечить доступ до якісної освіти, сприятиме збереженню інтелектуального потенціалу України та допоможе студентам зробити вибір на користь навчання і надалі — професійної діяльності — в нашій країні?
Багато досліджень засвідчують, що найефективнішим форматом навчання є очний. Тому наше завдання — перевести 100% здобувачів освіти в цей формат. Звісно, в умовах активних бойових дій цього важко досягнути. Але в регіонах, де таке можливо, ми маємо докласти всіх зусиль, аби студенти навчалися офлайн. І модернізація будівель, покращення їхнього енергоощадження та, як наслідок, зовнішнього вигляду сприятимуть цьому.
Для багатьох перспективних спеціальностей, які стають усе потрібнішими на тлі відбудови України, необхідні лабораторії та дороге обладнання. А до умов його зберігання також є певні температурні вимоги, яким оновлені будівлі будуть відповідати.
Це вплине і на психоемоційний стан здобувачів освіти. Відремонтовані за новітніми стандартами будівлі з ефективними архітектурними рішеннями мають сприяти бажанню навчатися. Тому ми щиро вдячні Європейському інвестиційному банку за можливість покращувати нашу освітню інфраструктуру та водночас забезпечувати житлом внутрішньо переміщених осіб.
Енергоефективність сьогодні стає ключовим фактором енергетичної стійкості та успішного розвитку в усіх сферах. Які соціальні, екологічні та економічні переваги має впровадження проєктів із підвищення енергоефективності у вишах?
Про соціальну перевагу ми вже згадували — це забезпечення житлом ВПО. Також ми зменшимо використання невідновлюваних джерел енергії для опалення приміщень вишів, що позитивно вплине на екологію. Завдяки цьому отримуємо економічну перевагу — за розрахунками деяких проєктів, витрати на опалення тієї чи іншої будівлі можуть скоротитися до 93%.
Вища освіта України також перебуває в контексті євроінтеграційних процесів. Впроваджуються зміни, наші виші переймають кращий європейський досвід та освітні практики, аби студенти могли в майбутньому долучатися до відновлення України. Якими мають бути вищі навчальні заклади майбутнього з погляду енергоефективності?
Відповідь достатньо проста. Заклади майбутнього мають використовувати енергію з відновлюваних джерел та оптимізувати енергоспоживання. А їхні дослідження і наукову діяльність слід спрямовувати, зокрема, на досягнення ще більшої енергоефективності.
Після завершення проєкту "Вища освіта України" університети-учасники стануть прикладами для інших українських вишів. Чи планує МОН реалізовувати схожі проєкти в інших вищих навчальних закладах? Яким чином розвивається співпраця з європейськими партнерами та донорами?
Багато університетів прагнули долучитися до проєкту "Вища освіта України", але не всім їм вдалося це зробити. Тому ми плануємо й далі працювати в цьому напрямі та подаватися на інші проєкти у сфері енергоефективності. Ці підходи хочемо застосувати не лише до вищої освіти, а й до професійно-технічної, фахової передвищої, середньої й дошкільної.
Я вважаю, що на міжнародних конференціях у майбутньому партнери будуть бачити успіхи українців у таких проєктах. І це відкриє нам двері для залучення більшої кількості інвестицій.