СПЕЦПРОЄКТ
16 липня 2026
Українська їжа вже продається в Європі. Але майбутній вступ до ЄС змінює логіку доступу до ринку. Вже недостатньо мати покупця, стабільну якість і нормальну ціну. Виробник повинен буде показати, як ця якість з’явилася, хто її перевірив і чи можна відстежити партію назад до сировини.
12 травня в Києві представники держави й бізнесу обговорювали гармонізацію агрохарчового законодавства України з правом ЄС. Конференцію організували "Nestlé в Україні", "Ліга виробників харчових продуктів" та "Європейська Бізнес Асоціація" за підтримки Мінекономіки і МОЗ.
Зустріч продовжила проєкт Nestlé і "Ліги виробників харчових продуктів" України на шляху до ЄС, який працює з початку 2025 року. Його практична роль полягає в роботі над підготовкою та погодженням майбутніх правил. У ньому експерти готують проєкти нормативних актів, бізнес показує вузькі місця галузі, а влада отримує пропозиції до документів, які після ухвалення доведеться виконувати на підприємствах.
Як харчова галузь готується до інтеграції правил з ринком ЄС, пояснюємо в спецпроєкті "Економічної правди".
Закон доходить до партії товару
У квітні 2026 року уряд затвердив Національну програму адаптації законодавства України до права ЄС. Для харчової галузі це сотні змін, які поступово дійдуть до виробництва, маркування, контролю партій і роботи інспекторів.
Універсального пропуску на європейський ринок не буде. Бізнес читає цю програму як календар витрат. Десь доведеться змінювати обладнання, десь навчати персонал, десь перебудовувати документи так, щоб якість підтверджувалася щодня, а не лише перед перевіркою.
"Немає якогось універсального сертифіката - вони погоджуються, ці сертифікати і протоколи, по кожному окремому продукту", – пояснює принципи сертифікації продуктів харчування українського виробництва заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства Тарас Висоцький.
Nestlé вже давно відіграє провідну роль у харчовому комітеті ЄБА, де вона разом з іншими виробниками формулює позиції бізнесу та доводить їх до відома органів влади. І на проблеми, які порушує бізнес, надходять відповіді від профільних міністерств.
За словами Висоцького, для молочної продукції, птахівництва та готових харчових виробів ринок уже відкритий. По свинині робота триває, по яловичині й баранині її ще треба запускати. Галузь вже проходить європейський маршрут, але більша частина – лише готується до нього.
Висоцький оцінює, що майже половина українського аграрно-продовольчого експорту вже йде до ЄС, а 35–40% виробників готові працювати за вимогами Євросоюзу. Для решти вступ до ЄС почнеться з перебудови підприємства.
Малий виробник не стартує з тієї самої точки
Великий експортер часто вже має досвід роботи з аудитами, сертифікатами і вимогами покупців. Для малого виробника та сама норма ЄС швидко стає новим неприємним рядком у витратах.
Nestlé показує сильну стартову позицію. Компанія понад 30 років працює в Україні, має досвід виробництва для європейського ринку і відкриває четверту фабрику, орієнтовану на експорт до ЄС. Але навіть великий виробник не проходить шлях розробки та імплементації правил окремо від ринку.
За словами Володимира Співака, директора із корпоративних комунікацій Nestlé в Україні та Південно-Східній Європі, 75% сировини на українських фабриках компанії має українське походження. Коли змінюються вимоги до кінцевого продукту, вони доходять до постачальника, документів на сировину і контролю на вхід, і тому важливо ділитися досвідом роботи на ринку ЄС з меншими гравцями.
"Не може одна корпорація чи п’ять великих компаній бути готові до приєднання України до ЄС. Наше очікування, що вся галузь буде рухатися швидше", – каже Співак.
Цей розрив уже видно всередині ринку. Багато хто з великих підприємств вже достатньо давно готується до вступу України в Європейський Союз і працює по стандартах якості, які є в Європейському Союзі.
Втім середнім і малим компаніям часто просто немає за що швидко перебудувати виробництво. "Їм набагато важче, бо немає фінансування, щоб вони змогли переобладнати своє виробництво", – каже голова аграрного комітету Верховної Ради Олександр Гайду.
Частину цього розриву має закрити Виплатна агенція. Вона повинна стати каналом для коштів ЄС, грантів і підтримки ще до вступу України в Євросоюз. Але після грошей залишається складна робота всередині підприємства.
Водночас для активної роботи стимул дає 450 млн споживачів на європейському ринку.
Перші правила вже пишуться
Першим видимим результатом проєкту Nestlé і асоціації "Ліга виробників харчових продуктів" став проєкт наказу МОЗ про харчові продукти для спеціальних медичних цілей. Міністерство вже винесло його на громадське обговорення, а документ підготувала "Ліга виробників харчових продуктів" у межах проєкту "Підтримка харчової галузі України на шляху до ЄС".
В Україні досі не було окремих вимог до цієї категорії продуктів, хоча йдеться про харчування для найбільш вразливих споживачів – дорослих і дітей, які через стан здоров’я не можуть споживати звичайну їжу.
"Завдяки фінансуванню, яке ми надали, експерти, які працюють в законодавчій сфері, зараз займаються питаннями підготовки проєктів нормативних актів", – пояснює менеджерка зі зв’язків з органами влади Nestlé в Україні Ілона Задворна.
Другий важливий напрям – державний контроль і способи перевірки всього харчового ланцюга. Європейська логіка дивиться не тільки на готовий продукт. Вона питає, звідки прийшла сировина, як її перевірили, хто відповідав за ризики на виробництві, які документи супроводжували партію і чи може інспектор відтворити її шлях від початку.
В Ukraine Report 2025 Єврокомісія оцінила Україну у сфері безпечності харчових продуктів, ветеринарної та фітосанітарної політики на середній рівень. Прогрес є, але найскладніші ділянки ще попереду. У рекомендаціях йшлося про необхідність подальшого наближення до загального харчового законодавства ЄС, правил щодо здоров’я тварин, ГМО та офіційного контролю.
Але важливо, що європейську норму недостатньо перекласти українською. Вона має витримати українське виробництво, лабораторії, сировину і витрати бізнесу. "Підхід до гармонізації повинен бути виваженим. Ми не тільки робимо це заради вступу в ЄС. Насамперед ми робимо це для України", – говорить голова правління "Ліги виробників харчових продуктів" Геннадій Кузнєцов.
Найщільніший контроль буде там, де є тваринна сировина
Найскладніша частина адаптації починається там, де продукт залежить від тваринної сировини. Тут потрібно навчитися бачити постачальника, походження сировини, ветеринарні документи, побічні продукти і те, як усе це сходиться в одній партії.
"Різні галузі, навіть харчової промисловості, по-різному готові до вступу в ЄС. Найбільш складна ситуація з галуззю, яка займається переробкою харчових продуктів тваринного походження", – каже Кузнєцов.
Для виробника це ланцюг ризику. Помилка може початися в постачальника сировини. Продовжитися в документі. Сховатися в тому, як поводяться з побічними продуктами. Вийти на поверхню вже тоді, коли партія готова до продажу.
Українська їжа вже є на європейському ринку, але наступний етап жорсткіший. Майбутні правила перевірятимуть здатність підприємства довести, що весь шлях від сировини до полиці був контрольованим.
Для цього Nestlé збирає позиції бізнесу в межах Харчового комітету "Європейської Бізнес Асоціації" та передає їх уряду і профільним міністерствам, а також ділиться досвідом роботи на ринку ЄС. Якщо правила формуватимуть з урахуванням виробництва, європейська полиця перестане бути винятком для кількох експортерів і стане робочим маршрутом для більшої частини галузі.
© 2005-2026, Економічна правда
Використання матеріалів сайту лише за умови посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на "Економічну правду".
Всі матеріали, які розміщені на цьому сайті із посиланням на агентство "Інтерфакс-Україна", не підлягають подальшому відтворенню та/чи розповсюдженню в будь-якій формі, інакше як з письмового дозволу агентства "Інтерфакс-Україна".
Матеріали з плашкою PROMOTED, НОВИНИ КОМПАНІЙ та ПОЗИЦІЯ є рекламними та публікуються на правах реклами. Редакція може не поділяти погляди, які в них промотуються. Матеріали з плашкою СПЕЦПРОЄКТ та ЗА ПІДТРИМКИ також є рекламними, проте редакція бере участь у підготовці цього контенту і поділяє думки, висловлені у цих матеріалах.
Редакція не несе відповідальності за факти та оціночні судження, оприлюднені у рекламних матеріалах. Згідно з українським законодавством відповідальність за зміст реклами несе рекламодавець.
Cубєкт у сфері онлайн-медіа; ідентифікатор медіа - R40-02163.ТОВ "УП Медіа Плюс"
Адреса: 01032, м. Київ, вул. Жилянська, 48, 50А
Телефон: +380 95 641 22 07