Кадри поруч
Як українському бізнесу шукати й навчати працівників ще в коледжах
Кадри поруч
СПЕЦПРОЄКТ
23 жовтня 2026
Брак кадрів – одна з головних проблем, яку озвучують роботодавці практично в кожному опитуванні. Особливо великий попит в Україні існує на спеціалістів і фахівців. Варто зайти на сайти з пошуку роботи Work.ua чи Robota.ua, і одразу видно, що найчастіше роботодавці шукають водіїв, слюсарів, зварювальників, операторів верстатів тощо. Компанії готові платити великі гроші, однак навіть це не гарантія, що працівника вдасться знайти.
У ситуацію включилися держава та міжнародні партнери, зміщуючи акцент з пошуку готових спеціалістів на їхню підготовку.
У 2025 році в Україні набрав чинності Закон "Про професійну освіту". Він буквально змінює правила гри у відносинах заклади освіти – бізнес. Тепер роботодавець може не просто знайомитися зі студентами під час їхнього навчання, а безпосередньо брати участь у підготовці майбутніх фахівців і таким способом формувати власний кадровий резерв.
Як бізнес може розпочати співпрацю з коледжем? Який формат найпростіше запустити "з нуля"? Де знайти приклади, як це робили інші роботодавці?
"Економічна правда" запитала про це у заступника Міністра освіти і науки України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Дмитра Завгороднього та генеральної директорки директорату професійної освіти МОН України Ірини Шумік.
Кілька слів про сучасний ринок праці в Україні
Проблема з нестачею робітників існувала ще до війни, адже в українській освіті тривалий час був явний "перекіс" у бік вищої освіти замість професійної. Тепер до цього додалися наслідки повномасштабного вторгнення: мобілізація, міграція населення всередині країни та виїзд за кордон.
В аналітиці Державної служби зайнятості про тренди на 2026 рік йдеться, що в Україні також існує структурне безробіття. Це ситуація, коли навички людей, які шукають роботу, не відповідають потребам ринку.
"У нас багато людей з вищою освітою – юристів, економістів, психологів. Водночас ринок праці потребує насамперед кваліфікованих робітників. Причому не лише тих, де потрібна спеціальна освіта, як-от зварювальників, електриків чи слюсарів, а й тих, для яких достатньо курсів і сертифікатів, наприклад, водіїв"
Дмитро Завгородній
Які тенденції у світі
Через війну ситуація на українському ринку праці значно гірша, ніж у будь-якій країні Європи. Хоча є й спільні проблеми. Попит на кваліфікованих робітників – одна з них. Наприклад, у дослідженні The Future of Jobs Report 2025 від Всесвітнього економічного форуму йдеться, що попит на низку робітничих професій досі залишається високим. Серед них – водії, працівники сільського господарства, будівельники та продавці.
Європейські країни частково компенсують нестачу робітників завдяки трудовій міграції.
ПРЯМА МОВА
"Якщо подивитися на країни, які давно переживають демографічну кризу, то побачимо, що там кількість населення зменшується, а попит на працівників зростає. Проте у них значну частину цих вакансій закривають іноземці. В Україні такий механізм практично не працює через війну"
Дмитро Завгородній
Дослідження демонструє ще одну важливу тенденцію: роботодавці дедалі частіше шукають працівників із конкретними навичками, які можуть швидко включитися в роботу. Дефіцит навичок у працівників є одним з головних бар’єрів, які заважають бізнесу зростати. Тож 85% опитаних роботодавців зазначали, що планують зробити підвищення кваліфікації своїх працівників одним з пріоритетів.
Дмитро Завгородній додає: працювати над цим можна ще на етапі, коли майбутні працівники навчаються у коледжах.
Професійна освіта в Україні та нові можливості роботодавців
Необхідність масштабної реформи професійної освіти в Україні назрівала роками. Війна лише загострила проблеми, які вже існували, і показала потребу в більш гнучкій системі підготовки фахівців.
Як приклад, Дмитро Завгородній згадує запуск навчальних курсів для операторів дронів. Після початку повномасштабної війни попит на таких фахівців стрімко зріс, однак заклади освіти не готували їх системно: такої професії просто не існувало офіційно.
Реалізувати ці реформи з тодішньою законодавчою рамкою за короткий проміжок часу було неможливо.
"Для того щоб запустити курси операторів дронів, спершу потрібно було затвердити професійний і освітній стандарт за цією професією. Тоді заклад освіти мав отримати ліцензію на підготовку за цією професією, а також отримати регіональне або державне замовлення. Окрім цього, він мав би розробити та затвердити навчальну програму й погодити її з методичним кабінетом. Цей шлях займав не менше трьох років. Але у нас стільки часу не було – нам ці зміни потрібні були значно швидше"
Ірина Шумік
У 2025 році в Україні набрав чинності Закон "Про професійну освіту", який виконує два важливі завдання: дає коледжам значно більше гнучкості в роботі та орієнтує їх на тісну співпрацю з роботодавцями.
Зокрема, закон передбачив конкретні механізми участі бізнесу в роботі закладів професійної освіти. Дуальна освіта (поєднання навчання з роботою на підприємстві) стала краще врегульованою, адаптація навчальних програм під потреби ринку – швидшою, а роботодавці отримали чіткий і швидкий алгоритм розробки та запуску професійних стандартів.
Важливим нововведенням стало створення у коледжах наглядових рад, де в складі має бути не менше половини підприємців. Рада погоджує навчальні програми, затверджує стратегічні управлінські рішення (наприклад, фінансовий план і стратегію розвитку), проводить конкурсний відбір директора закладу.
Завдяки цьому бізнес отримує можливість впливати на зміст навчання, щоб випускники опановували саме ті навички, які їм потім знадобляться в роботі. Це допомагає компаніям скорочувати час на адаптацію нових працівників, зменшувати витрати на їхнє донавчання та формувати кадровий резерв ще під час навчання студентів.
"Такого впливу роботодавців на заклади не було в принципі у нашій системі освіти. Це безпрецедентно", – коментує Ірина Шумік.
Також важливо, що закон відкриває нові можливості для навчання й перекваліфікації дорослих, адже тепер запустити освітні курси та навчальні програми у коледжах можна набагато швидше. Завдяки цьому люди, які шукають роботу, можуть опанувати нову професію, а роботодавець – знайти нові робочі кадри.
Як бізнес може співпрацювати із закладом освіти
Перелік форматів співпраці доволі широкий, тож кожен роботодавець може обрати те, що підходить саме йому. Найпростіший варіант, з якого можна розпочати, – це запрошення студентів на практику.
"Це має працювати як партнерство, в якому ви забезпечуєте для студентів місця для проходження практики, де ви їх частково вчите і потім даєте зворотний зв’язок на навчальну програму. Не сприймайте це як чистий рекрутинг. Ви починаєте будувати взаємовигідне партнерство та довіру для того, щоб у майбутньому заклад спрямовував до вас своїх випускників. Щоб вони хотіли після випуску працювати саме у вас", – радить Ірина Шумік.
Важливо пам’ятати, що за вмотивованих студентів з вами конкуруватимуть інші роботодавці. Тому треба подумати, що унікальне та цікаве можете запропонувати саме ви.
Наприклад, запровадьте іменну стипендію для найобдарованішого студента. Прийдіть до закладу з гостьовою лекцією і поділіться досвідом. Покличте до себе на стажування викладача, щоб він краще розумів специфіку роботи та міг передавати студентам актуальні знання.
"Такі практики доволі незвичні для середньостатистичної української компанії, але це те, що має існувати на ринку з дефіцитом робочої сили. Бізнес має розуміти: щоб закривати потребу в кадрах довгостроково, треба вкладатися в стажування, практику і так далі. Співпрацювати, поки ці люди ще вчаться. І коли вони закінчать навчання, вони з більшою охотою підуть працювати в ту компанію, яка їм вже знайома", – каже Дмитро Завгородній.
Також у вересні 2026 року Міністерство освіти і науки України затвердило примірні договори для роботодавців та закладів професійної й фахової передвищої освіти: про дуальну освіту, стажування викладачів на підприємствах, надання матеріально-технічної бази підприємства для навчання студентів тощо. Завдяки цим шаблонам представникам бізнесу та закладу освіти значно простіше оформити партнерство.
Де шукати ідеї для співпраці з професійними та фаховими коледжами
Попри те, що в Україні доступний широкий перелік різних форматів партнерства, чимало роботодавців не знають, як його правильно запустити. У березні 2026 року було проведене дослідження на цю тему мультидонорською ініціативою Skills4Recovery, що підтримує навчання та перепідготовку кваліфікованої робочої сили в секторах економіки, важливих для відновлення України.
Згідно з результатами, третина опитаних підприємців – 33% – зазначили, що не знають, як розпочати партнерство із закладом професійної освіти.
Для того щоб проінформувати роботодавців, Міністерство освіти і науки України та Skills4Recovery запустили національну комунікаційну кампанію "Шукайте кадри там, де їх навчають". Її мета – допомогти бізнесу пройти весь шлях: від визначення кадрової потреби й вибору формату співпраці до пошуку коледжу-партнера, оформлення домовленостей і запуску спільної роботи.
У межах цієї кампанії розробляють спеціальний Навігатор для бізнесу. Тут представники компаній зможуть знайти вже згадані шаблони типових договорів між закладами освіти та підприємствами, а також різні історії співпраці, від яких виграли усі: бізнес, студенти та навчальні заклади.
"Ми вирішили це систематизувати, щоб по кожному пункту співпраці був конкретний кейс і щоб ми могли це розповсюджувати. І щоб умовний роботодавець, який планує співпрацювати з закладом освіти, одразу мав чітку інструкцію", – пояснює Дмитро Завгородній.
В умовах дефіциту кадрів співпраця бізнесу із закладами професійної та фахової передвищої освіти може стати одним із найефективніших способів формувати майбутній кадровий резерв. Новий закон і підготовлені МОН інструменти дають роботодавцям більше можливостей для такої взаємодії, ніж будь-коли раніше.
Статтю підготовлено в межах інформаційної кампанії "Шукайте кадри там, де їх навчають", яку впроваджують Міністерство освіти і науки України та Мультидонорська ініціатива Skills4Recovery.
Skills4Recovery спільно фінансується Європейським Союзом, Німеччиною, Польщею, Естонією та Данією. Її реалізують Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH та Solidarity Fund PL (SFPL).