PROMOTED
13 липня 2026
Чому світові технологічні компанії довіряють українським інженерам експертизу проєктної документації та BIM-моделювання своїх найбільших об'єктів – досвід компанії BES.
Мало хто знає, але українці вже декілька років беруть участь у створенні електричних систем для найбільших промислових об'єктів у США. Зокрема, заводу Tesla в Техасі, одних із найбільших дата-центрів у світі для Google, Amazon і Vantage, а також проєктів для Pfizer, Ford та інших великих промислових і технологічних компаній.
Саме українська компанія BES проводить інженерну експертизу проєктної документації та на основі проєктних креслень моделює системи кабелепроводів (кондуїтів), кабельних лотків, шинопроводів та інших елементів електричної інфраструктури. Серед партнерів компанії багато підрядників з електромонтажу, що входять до п'ятдесятки найбільших у США.
Компанія спеціалізується винятково на електротехнічній сфері та BIM-моделюванні. BIM (Building Information Modeling) – це цифрова модель будівлі, яка ще до початку будівництва показує, як працюватиме весь об'єкт: від електрики й вентиляції до інших інженерних систем і безпеки. Її головна перевага в тому, що конфлікти між системами й помилки видно заздалегідь – у моделі, а не на майданчику, де виправлення коштує в рази дорожче.
Розповідаємо, як українці з BES змогли вийти на клієнтів глобального рівня та чому попит на електроінженерію і BIM зростає день за днем.
Як українці почали працювати над електричними системами заводів і дата-центрів площею у мільйони квадратних футів
Свою репутацію на американському ринку BES вибудовувала крок за кроком. Перша поїздка засновників до США відбулася ще у 2021 році: тоді компанія почала налагоджувати перші контакти й глибоко розбиратися в тому, як влаштований ринок електротехнічного проєктування та BIM. Уже на тому ранньому етапі з'явився клієнт, який співпрацює з BES і донині, а від нього коло замовників лише розросталося.
"Кожна розмова з американськими замовниками показувала, як насправді працює цей ринок і що для клієнта є критично важливим, – каже співзасновник і COO BES Микола Манжеліївський. – Саме цей досвід сформував нас такими, якими ми є сьогодні".
ПРЯМА МОВА
Переломним моментом стала робота над заводом Tesla. BES долучились до напряму, за який береться небагато BIM-команд, – Instrumentation & Controls, тобто системи контрольно-вимірювальних приладів і керування, які стежать за роботою обладнання й керують ним. Це складніше за класичну електрику на кшталт силових мереж чи освітлення: тут треба розуміти, як саме працює обладнання, як підключаються прилади, як прокладаються кабелі та як усе це узгодити з рештою інженерних систем.
На ринку небагато компаній, які готові братися за такий обсяг робіт, але в BES уже були інженери з відповідним досвідом. Саме це дозволило команді зайти на проєкт Tesla та швидко взяти проєкт в роботу.
Частину процесів інженери автоматизували: розробили плагін, який сам прокладав маршрут кабелю від щита до кожного приладу через кабельний лоток. Раніше це робили вручну, а тепер підготовка схем пришвидшилася – як для самої команди, так і для монтажників на майданчику. Побачивши результат, Tesla почала залучати BES і до інших зон, будівель і видів робіт на своєму заводі Gigafactory.
Сьогодні українці мають результати, що говорять самі за себе: найбільший об'єкт, над яким працює BES, має площу 6,6 млн квадратних футів – близько 613 тисяч м². Загалом у компанії одночасно перебуває в роботі 141 проєкт.
Створити модель – це лише початок: все залежить від норм
Однак головна цінність BES – не в самій побудові тривимірних моделей, а в тому, що інженери спершу перевіряють проєкт по суті. Вони працюють у логіці американських норм – National Electrical Code (NEC) і суміжних стандартів NFPA (Національної асоціації протипожежного захисту) та IEEE (Інституту інженерів з електротехніки та електроніки) – і звіряють кожне рішення з цими вимогами, а не просто переносять готові креслення в модель.
На практиці команда шукає відповіді на десятки технічних питань.
Чи правильно підібрані захисні апарати й чи спрацюють вони в потрібній послідовності, щоб у разі аварії знеструмити лише пошкоджену ділянку, а не весь об'єкт.
Чи захищені трансформатори за нормами.
Чи витримає обране обладнання реальні навантаження.
Чи правильно підібрано переріз кабелів – щоб вони не перегрівалися під струмом і не «просідала» напруга.
Чи надійна система заземлення й чи немає суперечностей у схемах живлення.
На практиці команда шукає відповіді на десятки технічних питань:
чи правильно підібрані захисні апарати й чи спрацюють вони в потрібній послідовності, щоб у разі аварії знеструмити лише пошкоджену ділянку, а не весь об'єкт;
чи захищені трансформатори за нормами;
чи витримає обране обладнання реальні навантаження;
чи правильно підібрано переріз кабелів – щоб вони не перегрівалися під струмом і не "просідала" напруга;
чи надійна система заземлення й чи немає суперечностей у схемах живлення.
Окремий рівень складності – дата-центри: тут критично, щоб живлення дублювалося й не зникало ні на секунду, а всі системи були узгоджені між собою.
Така перевірка спирається на сильну технічну базу. Команда впевнено володіє Revit і Navisworks та збирає всі системи об'єкта в одну спільну модель. Зосереджуючись на електриці, BES узгоджує її з механічними, сантехнічними та іншими системами – і розбирається в них достатньо глибоко, щоб за потреби підказати рішення й поза межами власне електрики. Ще одна перевага: інженери думають наперед про те, як проєкт поведеться на реальному майданчику, а не лише на папері.
Саме такий підхід дозволяє знаходити помилки, які під час самого лише моделювання залишилися б непоміченими, – і про них дещо далі.
Робота, що дозволяє заощадити сотні тисяч доларів замовникам
Окрім суто інженерних викликів, про які йшлося вище, є ще одна, не менш затратна, – хаос між командами. Коли над одним об'єктом одночасно працюють електрики, сантехніки, архітектори й десятки підрядників, без єдиної цифрової моделі конфлікти та помилки майже неминучі. BIM дозволяє побачити заздалегідь, де системи перетинаються, де бракує місця, де ховаються ризики затримок. У BES це пояснюють замовникам так: за допомогою BIM об'єкт можна "побудувати двічі" – спершу в цифрі, де всі рішення безпечно перевіряються, а вже потім у реальності.
Але узгодження команд – це лише частина справи. Окрім цієї рутинної роботи – узгодити між собою всі дисципліни та підрядників – BES розв'язує й значно дорожчі питання: ті, що дозволяють уникнути переробок і затримок через помилки в самій проєктній документації.
Найкраще цінність такого підходу видно на практичних прикладах.
В одному з проєктів трансформатор у документації був позначений як замалий за потужністю для щита, який він живить. Якби помилку не помітили, підрядник замовив би й змонтував невідповідне обладнання – а це перезамовлення техніки середньої напруги, зрив строків і витрати в сотні тисяч доларів.
В іншому випадку основне й резервне живлення одного з вузлів насправді йшли від одного джерела – тобто резерв існував лише на папері. Відмова цього джерела знеструмила б обладнання повністю, а для дата-центру втрата резервування означає прямий ризик простою.
Ще один кабель був достатнім за перерізом для прокладання у відкритому просторі, але в моделі його вели під землею, де він гірше відводить тепло. Без виправлення це загрожувало перегрівом, провалом інспекції та переробками вже на майданчику.
У кожному з цих випадків BES виявили проблему ще до виходу на майданчик. Так влаштований сам підхід компанії: спершу відділ електротехнічного проєктування перевіряє проєкт по суті, і лише потім, уже на основі вивірених рішень, BIM-інженери відтворюють системи в моделі.
Чому попит на BIM лише зростає
У BES відзначають, що проєктів стає дедалі більше.
"Розвиток галузі напряму пов'язаний із бумом дата-центрів: стрімке зростання ШІ та хмарних технологій змушує великі технологічні компанії вкладати в нову інфраструктуру, де швидкість, точність і координація систем критичні. Якщо кілька років тому BIM асоціювався переважно з класичним будівництвом, то сьогодні він став критично важливою частиною технологічної інфраструктури", – каже Микола Манжеліївський.
ПРЯМА МОВА
У найближчі 3–5 років BIM дедалі більше інтегруватиметься з ШІ, автоматизацією та цифровими двійниками (digital twins) – моделями об'єктів, які дозволяють керувати будівлею вже після її запуску. По суті, з інструмента для проєктування технологія поступово перетворюється на повноцінну цифрову екосистему – від концепції об'єкта до його експлуатації.
Логічне питання, яке турбує багатьох: чи не витіснить автоматизація самих інженерів? У команді впевнені, що ні.
"Автоматизація справді спрощує рутину – перевірки, документацію, – пояснює Микола Манжеліївський. – Але сильні інженери – і BIM-інженери, і інженери-електрики – залишаться потрібними. Просто фокус зміщується: тепер головне – вміти керувати складними проєктами, командами й ШІ-інструментами. У BES ми якраз розвиваємо ці навички й автоматизуємо все, що можна автоматизувати".
ПРЯМА МОВА
© 2005-2026, Економічна правда.
Використання матеріалів сайту лише за умови посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на "Економічну правду".
"Всі матеріали, які розміщені на цьому сайті із посиланням на агентство "Інтерфакс-Україна", не підлягають подальшому відтворенню та/чи розповсюдженню в будь-якій формі, інакше як з письмового дозволу агентства "Інтерфакс-Україна". Назва агентства "Інтерфакс-Україна" при цьому має бути оформлена як гіперпосилання.
Матеріали з плашкою PROMOTED та НОВИНИ КОМПАНІЙ є рекламними та публікуються на правах реклами. Редакція може не поділяти погляди, які в них промотуються.
Матеріали з плашкою СПЕЦПРОЄКТ та ЗА ПІДТРИМКИ також є рекламними, проте редакція бере участь у підготовці цього контенту і поділяє думки, висловлені у цих матеріалах.
Редакція не несе відповідальності за факти та оціночні судження, оприлюднені у рекламних матеріалах. Згідно з українським законодавством відповідальність за зміст реклами несе рекламодавець.