Як дві мережі об’єднали в одну модель
– Чому ви вирішили домовлятися про доступ до мереж один одного саме зараз? Що раніше заважало такій співпраці?
О. К.: Це непросто, бо історично всі оператори перебувають у жорсткій конкурентній боротьбі. Але ринок поступово приходить до розуміння, що інфраструктуру можна використовувати спільно або інвестувати в неї разом, не порушуючи конкуренцію, а навіть посилюючи її через підвищення вибору для кінцевого абонента.
Раніше власна інфраструктура була частиною конкурентної переваги, тепер більшість великих гравців уже досягли певного рівня розвитку, і питання полягає в тому, як рухатися далі ефективніше. Наприклад, у мобільному зв’язку наші конкуренти користуються пасивною інфраструктурою Київстар, а Київстар використовує пасивну інфраструктуру конкурентів – і це нормально.
Ю. К.: Для Укртелеком така модель не нова. Ми давно співпрацюємо з локальними та регіональними провайдерами там, де немає нашої оптичної мережі, використовуючи інфраструктуру партнера. Зараз так підключені понад 25 тисяч наших абонентів.
Схожа модель давно працює і в B2B-сегменті, коли оператори допомагають один одному підключати окремі географічно рознесені об’єкти мережевих клієнтів. Унікальність нинішньої співпраці в тому, що тепер ми масштабуємо цю модель на всю країну.
– Що потрібно було зробити всередині компаній, щоб така модель запрацювала в масштабах країни?
Ю. К.: Це велика робота із синхронізації бізнес-процесів та інформаційних систем двох операторів. Якщо клієнт перевіряє наявність оптичного покриття й замовляє послугу, ми на рівні двох компаній повинні автоматично передати технічні дані між системами, організувати підключення послуги інтернет, взаєморозрахунки між операторами.
О. К.: Керувати цим вручну неможливо, тому що йдеться про тисячі клієнтських заяв. Тому вся ця взаємодія повинна бути автоматизованою. Сьогодні це значно простіше зробити, ніж десять чи п’ятнадцять років тому, коли навіть усередині окремих операторів залишалося багато ручних процесів.
Наприклад, до 2020 року в нас не було білінгової системи, яка б прозоро бачила одного клієнта одночасно як користувача мобільного та фіксованого зв’язку. Це суттєво стримувало розвиток конвергентних продуктів.
– Тобто недостатньо просто технічно з’єднати дві мережі?
О. К.: Не зовсім коректно говорити, що вони з’єднані. Це взаємодія, при якій потрібно синхронізувати ще й стандарти обслуговування. В операторів, наприклад, можуть відрізнятися SLA (угода про рівень послуг. – Ред.): строки підключення, усунення несправностей чи обробки заявок. Тому йдеться про узгодження рівня сервісу, правила контролю та відповідальність, якщо щось іде не так.
Це означає синхронізацію не лише інформаційних систем і CRM, а й бізнес-процесів, роботи монтажників, інженерів та польових команд. До такої моделі ми прийшли тоді, коли обидві компанії були до неї готові організаційно й технологічно.
– І для самого клієнта в підсумку вже не має значення, кому належить фізична мережа?
Ю. К.: Саме так, клієнт зможе обирати оператора незалежно від того, кому належить конкретна оптична мережа. Наприклад, підключитися до Київстар через інфраструктуру Укртелеком або навпаки.
Це наближає наш вітчизняний ринок до європейських практик. У Великій Британії аналогічна модель працює через Openreach та CityFibre, а в Італії через Open Fiber, де їх розгалуженою оптичною інфраструктурою користуються різні провайдери, а клієнт просто обирає бажаного постачальника послуги інтернет.
– Перший етап стартував в Одеській, Вінницькій і Кіровоградській областях. Що він показав на практиці та з якими результатами ви переходите до другого?
Ю. К.: На першому етапі йшлося переважно про те, щоб дати Київстар доступ до нашої інфраструктури. Тому нашим завданням було вчасно підключати їх клієнтів.
Результатами ми задоволені. Для нас важливі три показники: скільки замовлень реально доходять до підключення, скільки часу це займає і якою є якість подальшого технічного обслуговування.
О. К.: Я б лише уточнив, що це не був комерційний пілот у класичному розумінні. Ми насамперед тестували бізнес-процеси, IT-системи, обмін інформацією та рівень сервісу.
На фото: Олександр Комаров (СЕО Київстар) та Юрій Курмаз (СЕО Укртелеком)
Окремої масштабної комунікації для клієнтів не запускали, тому всі підключення були фактично органічними. Завдяки Open Access у цих трьох областях наша технічна доступність зросла приблизно на 30–50%. Тому робити фінансові чи операційні прогнози за результатами кількох місяців ще зарано.
Ю. К.: Перші результати обнадійливі й тому, що ми побачили зацікавленість клієнтів можливістю вибрати бажаного постачальника послуг інтернету, яку надає модель Open Access незалежно від того, кому належить фізична мережа в його помешканні.