Укртелеком і Київстар запускають
Open Access на всю країну

Що це означає для абонентів 
Спецпроєкт
16 листопада 2026
Ринок електронних комунікацій в Україні існує вже десятиліттями, але залишається одним із найбільш конкурентних. І оскільки покриття мобільним і фіксованим зв’язком в Україні уже досить високе, боротьба між операторами дедалі більше йде не за нові території, а за клієнта. Через це можливостей для швидкого зростання, як це було на ранніх етапах розвитку ринку, стає менше. Будівництво нових мереж потребує значних інвестицій, а дублювання вже наявної інфраструктури не завжди має економічний сенс.
На цьому тлі співпраця Київстар та Укртелеком за моделлю Open Access виглядає не лише як спосіб ефективніше використовувати вже побудовану інфраструктуру, а і як новий етап конкуренції. Дві великі компанії домовляються користуватися на ринкових умовах мережами одна одної, але водночас продовжують боротися за того самого абонента. Причому обидві компанії декларують готовність розширювати таке співробітництво з іншими гравцями ринку.
У такій моделі є очевидні вигоди, але є й питання. Хто отримає більше переваг, як компанії збираються уникати конфлікту інтересів і що станеться, якщо через взаємне використання інфраструктури один оператор почне активніше залучати нових клієнтів?
Після кількох місяців тестування Open Access у трьох областях Київстар і Укртелеком масштабували модель на всю країну, окрім Херсонської області та тимчасово окупованих територій. ЕП поговорила із CEO Київстар Олександром Комаровим і CEO Укртелеком Юрієм Курмазом про те, як реалізована ця співпраця, що вона змінює для клієнтів, де закінчується партнерство і починається конкуренція та чи може Open Access стати новою моделлю для всього ринку.

Як працює модель Open Access і що це дає клієнту

запитання

– Київстар і Укртелеком розвивають співпрацю за моделлю Open Access. Поясніть на початку, як це працює, для читачів, які найімовірніше вперше почують цей термін.

Юрій Курмаз (Ю. К.): Йдеться про взаємне використання частини оптичної інфраструктури Укртелеком і Київстар. Open Access – це модель співпраці між телеком-операторами, за якої один або обидва оператори надають доступ до своєї інфраструктури для використання іншим оператором. 
На фото: Юрій Курмаз, СЕО Укртелеком
Користувач відповідно отримує можливість обрати свого інтернет-провайдера незалежно від того, кому належить фізична мережа в його будинку.
Наприклад, якщо раніше в будинку була лише мережа Укртелеком, підключити через неї послуги Київстар було неможливо. Тепер партнер може використовувати нашу інфраструктуру для підключення свого клієнта. І навпаки. Водночас кожен оператор самостійно формує свої тарифи, продукти та відповідає за комунікацію з клієнтом і його обслуговування.
запитання

– Наприклад, у будинку є мережа Укртелеком, але мешканець хоче користуватися Київстар. Тепер він може це зробити? Хто його підключить, кому він платитиме й куди телефонуватиме, якщо інтернет зникне?

Олександр Комаров (О. К.): Клієнт може зайти на наш сайт, у застосунок або зателефонувати оператору і перевірити, чи є покриття за його адресою. Отримує відповідь, що технічна можливість є, і замовляє послугу. 
На фото: Олександр Комаров, СЕО Київстар
Усе інше відбувається між операторами. Open Access дозволяє ефективніше використовувати вже побудовану інфраструктуру і не дублювати мережі там, де одна вже є.
Для обох компаній це одразу розширює територію, де вони можуть пропонувати фіксований широкосмуговий інтернет як приватним, так і бізнес-клієнтам.
запитання

– Де тоді проходить межа: у чому ви партнери, а в чому залишаєтеся конкурентами?

О. К.: Це питання комерційної стратегії кожного оператора. Для когось перевагою буде бренд, для когось можливість отримати кілька підключень від одного постачальника, для когось конвергентна пропозиція, коли мобільний і фіксований зв’язок можна об’єднати в одному рахунку.
Ю. К.: Укртелеком і Київстар були конкурентами на ринку електронних комунікацій до та залишаються ними після впровадження моделі Open Access. Кожен оператор і надалі самостійно визначає тарифну політику та комерційні умови, працює зі своїми абонентами, забезпечує їх сервісну підтримку та обслуговування.
А партнерами ми є у взаємному використанні частини розгалуженої оптичної інфраструктури наших компаній для надання клієнту можливості вибору бажаного для нього постачальника послуг фіксованого інтернету.
На фото: Ігор Пилипів (журналіст ЕП), Юрій Курмаз (СЕО Укртелеком) та Олександр Комаров (СЕО Київстар)
Крім того, для Укртелеком є ще одна перевага. Ми багато інвестували в розвиток оптичної мережі й зараз маємо понад 95 тисяч кілометрів оптичних ліній. Не вся ця інфраструктура сьогодні повністю задіяна. Співпраця з Київстар дозволяє нам комерціалізувати ту частину мережі доступу, яка вже побудована, але поки не використовується повною мірою нашими абонентами.
>95
тисяч кілометрів
оптичних ліній
≈1,3
млн активних користувачів фіксованого інтернету
>25
відсотків становить середня пенетрація
Клієнт компанії Київстар отримує оптичний доступ і свою пакетну пропозицію, а ми отримуємо дохід від використання нашої інфраструктури. Це також дає можливість повертати вкладені інвестиції та спрямовувати кошти на подальший розвиток мережі.
О. К.: З нашого боку логіка схожа. У нас близько 1,3 млн активних користувачів фіксованого інтернету, тоді як технічне покриття домогосподарств приблизно в чотири рази більше. Середня пенетрація зараз становить понад 25%. Тобто масштабну інфраструктуру для абонентів ми теж уже створили. Модель Open Access дає нам можливість реалізувати потенціал подальшого зростання на базі вже побудованої інфраструктури. Завдяки ефективнішому використанню наявних мереж ми можемо розширювати охоплення послугами та створювати додаткову цінність від раніше здійснених інвестицій.

Як дві мережі об’єднали в одну модель

запитання

– Чому ви вирішили домовлятися про доступ до мереж один одного саме зараз? Що раніше заважало такій співпраці?

О. К.: Це непросто, бо історично всі оператори перебувають у жорсткій конкурентній боротьбі. Але ринок поступово приходить до розуміння, що інфраструктуру можна використовувати спільно або інвестувати в неї разом, не порушуючи конкуренцію, а навіть посилюючи її через підвищення вибору для кінцевого абонента.
Раніше власна інфраструктура була частиною конкурентної переваги, тепер більшість великих гравців уже досягли певного рівня розвитку, і питання полягає в тому, як рухатися далі ефективніше. Наприклад, у мобільному зв’язку наші конкуренти користуються пасивною інфраструктурою Київстар, а Київстар використовує пасивну інфраструктуру конкурентів – і це нормально. 
Ю. К.: Для Укртелеком така модель не нова. Ми давно співпрацюємо з локальними та регіональними провайдерами там, де немає нашої оптичної мережі, використовуючи інфраструктуру партнера. Зараз так підключені понад 25 тисяч наших абонентів.
Схожа модель давно працює і в B2B-сегменті, коли оператори допомагають один одному підключати окремі географічно рознесені об’єкти мережевих клієнтів. Унікальність нинішньої співпраці в тому, що тепер ми масштабуємо цю модель на всю країну.
запитання

– Що потрібно було зробити всередині компаній, щоб така модель запрацювала в масштабах країни?

Ю. К.: Це велика робота із синхронізації бізнес-процесів та інформаційних систем двох операторів. Якщо клієнт перевіряє наявність оптичного покриття й замовляє послугу, ми на рівні двох компаній повинні автоматично передати технічні дані між системами, організувати підключення послуги інтернет, взаєморозрахунки між операторами. 
О. К.: Керувати цим вручну неможливо, тому що йдеться про тисячі клієнтських заяв. Тому вся ця взаємодія повинна бути автоматизованою. Сьогодні це значно простіше зробити, ніж десять чи п’ятнадцять років тому, коли навіть усередині окремих операторів залишалося багато ручних процесів. 
Наприклад, до 2020 року в нас не було білінгової системи, яка б прозоро бачила одного клієнта одночасно як користувача мобільного та фіксованого зв’язку. Це суттєво стримувало розвиток конвергентних продуктів. 
запитання

– Тобто недостатньо просто технічно з’єднати дві мережі?

О. К.: Не зовсім коректно говорити, що вони з’єднані. Це взаємодія, при якій потрібно синхронізувати ще й стандарти обслуговування. В операторів, наприклад, можуть відрізнятися SLA (угода про рівень послуг. – Ред.): строки підключення, усунення несправностей чи обробки заявок. Тому йдеться про узгодження рівня сервісу, правила контролю та відповідальність, якщо щось іде не так.
Це означає синхронізацію не лише інформаційних систем і CRM, а й бізнес-процесів, роботи монтажників, інженерів та польових команд. До такої моделі ми прийшли тоді, коли обидві компанії були до неї готові організаційно й технологічно.
запитання

– І для самого клієнта в підсумку вже не має значення, кому належить фізична мережа?

Ю. К.: Саме так, клієнт зможе обирати оператора незалежно від того, кому належить конкретна оптична мережа. Наприклад, підключитися до Київстар через інфраструктуру Укртелеком або навпаки.
Це наближає наш вітчизняний ринок до європейських практик. У Великій Британії аналогічна модель працює через Openreach та CityFibre, а в Італії через Open Fiber, де їх розгалуженою оптичною інфраструктурою користуються різні провайдери, а клієнт просто обирає бажаного постачальника послуги інтернет. 
запитання

– Перший етап стартував в Одеській, Вінницькій і Кіровоградській областях. Що він показав на практиці та з якими результатами ви переходите до другого?

Ю. К.: На першому етапі йшлося переважно про те, щоб дати Київстар доступ до нашої інфраструктури. Тому нашим завданням було вчасно підключати їх клієнтів.
Результатами ми задоволені. Для нас важливі три показники: скільки замовлень реально доходять до підключення, скільки часу це займає і якою є якість подальшого технічного обслуговування.
О. К.: Я б лише уточнив, що це не був комерційний пілот у класичному розумінні. Ми насамперед тестували бізнес-процеси, IT-системи, обмін інформацією та рівень сервісу.
На фото: Олександр Комаров (СЕО Київстар) та Юрій Курмаз (СЕО Укртелеком)
Окремої масштабної комунікації для клієнтів не запускали, тому всі підключення були фактично органічними. Завдяки Open Access у цих трьох областях наша технічна доступність зросла приблизно на 30–50%. Тому робити фінансові чи операційні прогнози за результатами кількох місяців ще зарано.
Ю. К.: Перші результати обнадійливі й тому, що ми побачили зацікавленість клієнтів можливістю вибрати бажаного постачальника послуг інтернету, яку надає модель Open Access незалежно від того, кому належить фізична мережа в його помешканні. 

Масштабування, клієнти та економіка

запитання

– А чи не виникне в такій моделі канібалізація, коли частина абонентів Укртелеком може перейти до Київстар через вашу ж мережу і навпаки?

О. К.: Ми розуміємо, що клієнти можуть змінювати оператора в обидва боки, і це природно для ринку. Саме тому я і зазначав, що конкуренція стане ще жорсткішою. Але Open Access для нас – передусім можливість розширити доступність послуг і ефективніше використовувати вже побудовану інфраструктуру. Кожна компанія самостійно рахує цей кейс і дивиться, чи є він вигідним у довгостроковій перспективі, а вибір оператора залишається за клієнтом.
Ю. К.: Звичайно, ми будемо стежити за перетіканням абонентів. Але зрештою все вирішуватимуть клієнтський досвід, маркетинг, реклама та самі пропозиції операторів. Звісно, ми усвідомлюємо, що конкуренція посилиться.
запитання

– Київстар та Укртелеком належать до найбільших гравців ринку. Наскільки взагалі складно двом таким великим компаніям домовлятися про спільне використання інфраструктури?

Ю. К.: Важливо розуміти структуру ринку. Наш ринок фіксованого інтернету доволі специфічний і дуже фрагментований. Вкрай важко в цьому контексті говорити про "найбільших гравців". Він складається з невеликої кількості системних гравців та довгого переліку локальних провайдерів, частина з яких щороку то з’являється, то зникає з офіційної звітності національного регулятора НКЕК.
Тому тут є ще один важливий момент. Взаємодія операторів або провайдерів за моделлю Open Access надає клієнту можливість вибору бажаного для нього постачальника послуг фіксованого інтернету незалежно від того, кому належить фізична мережа в його помешканні.
запитання

– Тоді поговорімо більше про мережу Укртелеком. Ви вже згадували, що у вас близько 95 тисяч кілометрів оптичної інфраструктури. Яка її частина вже технічно готова до моделі Open Access?

Ю. К.: Я б не став фокусуватись саме на кілометрах мережі, оскільки для Open Access важливіше, до скількох домогосподарств уже доходить оптика. Сьогодні власна мережа GPON Укртелеком охоплює близько 3,34 мільйона домогосподарств. Наша поточна оптична абонентська база налічує понад 400 тисяч сервісів і постійно зростає, тож значна частина вільної ємності нашого оптичного GPON-покриття потенційно може використовуватися партнерами через модель Open Access. Так само це працюватиме і в інший бік.
≈3,34
мільйона домогосподарств охоплює cьогодні власна мережа GPON Укртелеком
>400
тисяч сервісів налічує поточна оптична абонентська база
запитання

– А який масштаб щодо покриття був на першому етапі й що передбачає наступний?

О. К.: На першому етапі проєкт охоплював близько 400 тисяч домогосподарств у трьох областях. Наступний етап уже національний, модель масштабується на всю мережу Київстар та Укртелеком.
запитання

– Якого співвідношення власних роздрібних послуг і доходів від доступу інших операторів до мережі ви прагнете?

Ю. К.: Ми прагнемо того, щоб уся побудована ємність мережі використовувалася. Саме тому ми тестували процеси в трьох областях, а зараз вдосконалюємо їх, щоб скоротити час підключення, підвищити конверсію замовлень і покращити якість обслуговування. 
Ми залишаємося конкурентами. Конкурувати будемо тарифами, пакетними пропозиціями, умовами обслуговування, цифровими сервісами та якістю інтернету.
запитання

– Який вимірюваний ефект Укртелеком очікує від використання мережі Київстар на другому етапі?

Ю. К.: Конкретний бізнес-кейс і цифри ми поки не готові розкривати. Але для нас ця модель цікава вже тому, що не потребує великих додаткових інвестицій. Ми переважно використовуємо наявну інфраструктуру, команди та операційні ресурси. Кожен додатково задіяний порт на обладнанні мережі доступу уже дає економічний ефект обом компаніям. 
запитання

– Нещодавно Укртелеком запустив віртуального мобільного оператора U Mobile. Чи може ваша співпраця з Київстар вийти за межі фіксованого інтернету і поширитися на мобільні послуги?

Ю. К.: Угода між Укртелеком і Київстар про співпрацю за моделлю Open Access стосується виключно взаємного використання частини інфраструктури оптичних фіксованих мереж компаній. Тому це дві окремі історії.
У сегменті мобільного зв’язку ми, як віртуальний оператор, на комерційних умовах національного роумінгу використовуємо інфраструктури мереж радіодоступу двох провідних мобільних операторів України – Vodafone та Київстар. Новий бренд U Mobile запустився 15 вересня та дозволяє нам активніше просувати власну пропозицію мобільного інтернету та зв’язку, зокрема в складі бандлу з Оптичним Інтернетом.
запитання

– Пане Олександре, чи рахували ви, скільки додаткових домогосподарств Київстар зможе охопити через мережу Укртелеком і яку частину цього покриття плануєте перетворити на реальні підключення?

О. К.: Статус компанії, що вийшла на американську біржу Nasdaq, обмежує мене в розкритті інформації, яку можна трактувати як прогнозне твердження. Відповідно до нашої офіційної звітності за другий квартал 2026 року, зараз у нас близько 1,3 мільйона абонентів фіксованого зв’язку. Звісно, ми маємо амбіцію збільшувати цю кількість.
Завдяки Open Access ми розширюємо географію покриття. Відповідно, значно більше заявок від клієнтів ми зможемо реально задовольняти. При цьому Open Access у цій історії є лише одним з інструментів. Бо ще є органічне зростання в наявному покритті, щорічні інвестиції в розширення покриття, можливі нові придбання, розвиток конвергентних пропозицій і Київстар ТБ. Тобто це накопичувальна стратегія, де кожен напрям додає можливостей для зростання.
запитання

– Якою тоді є ваша загальна амбіція щодо фіксованого інтернету?

Ю. К.: В Укртелеком схожа логіка. Ми можемо краще використовувати вільну ємність і не будувати нову мережу там, де вже є покриття Київстар. Це дає змогу підключати нових клієнтів без додаткового будівництва, а також заробляти на використанні нашої інфраструктури партнером. 

Чи стане така модель новою нормою для ринку

запитання

– Як партнерство за моделлю Open Access вплине на плани Київстар щодо подальшого будівництва та модернізації власної фіксованої мережі?

О. К.: Безумовно, це впливатиме на будівництво мереж. Ми продовжуємо розвивати власну інфраструктуру, але самостійно повторити покриття Укртелеком зайняло б роки. Тому логічніше використовувати вже побудовану мережу партнера. 
Крім того, переважна її частина працює на PON, що забезпечує енергостійкість. Але сама технологія не розв’язує проблему, якщо користувач не має резервного живлення вдома. За нашим досвідом, у відносно спокійних регіонах резервне живлення має близько 5% користувачів, тоді як у Сумській області понад 20%.
запитання

– Як довго діє ваша угода Open Access? Вона має визначений строк чи є безстроковою? І що станеться з клієнтами, якщо одна зі сторін вирішить вийти з партнерства?

О. К.: Угода безстрокова, але механізм виходу з неї передбачений і розрахований на роки. Для нас важливо забезпечити безперервність послуг клієнтам і виконання зобов’язань перед ними.
У подібних інфраструктурних угодах перехідний період може тривати кілька років. За цей час оператор може побудувати власну мережу або знайти альтернативне рішення.
Ю. К.: Ми заходили в це партнерство з розумінням, що воно довгострокове і взаємовигідне. Різні сценарії ми проаналізували заздалегідь, але зараз не бачимо причин, через які одна зі сторін могла б раптово припинити співпрацю. 
запитання

– Наскільки ця модель відкрита для інших учасників ринку? Чи можуть до неї приєднуватися інші провайдери?

О. К.: Не варто сприймати нас як альянс. Ми залишаємося конкурентами, а нас поєднує конкретна угода про взаємне використання інфраструктури. Сама угода не ексклюзивна – й Укртелеком, і Київстар можуть укладати схожі домовленості з іншими операторами. Думаю, така модель поступово поширюватиметься на ринку.
Ю. К.: Open Access дозволяє ефективніше використовувати вже побудовану оптичну інфраструктуру, а конкуренція серед учасників ринку дедалі більше зміщується у площину продуктової пропозиції, клієнтського досвіду та якості обслуговування.
Якщо нашою інфраструктурою користуватиметься ще один оператор, він так само зможе конкурувати з нами за клієнта. При цьому кожна домовленість укладається окремо між конкретними компаніями, а тарифи й продукти оператори формують самостійно.
запитання

– Чи вплине Open Access на тарифи? Наприклад, якщо Київстар користується мережею Укртелеком, чи не буде інтернет для такого клієнта дорожчим через додаткову плату партнеру?

Ю. К.: Ні, на ціноутворення для клієнта це безпосередньо не впливає, оскільки тариф визначає ринок. Наприклад, у трьох областях першого етапу впровадження Open Access та після його масштабування на всю країну жодних додаткових платежів для абонентів Київстар не з’явилося. Кожен оператор і далі самостійно формує свої тарифи.
О. К.: Для нас змінюється лише економіка підключення: замість інвестицій у власну мережу ми платимо партнеру за використання та обслуговування його інфраструктури. Це впливає на структуру витрат і маржинальність, але не на принцип формування ціни.
Довідка про АТ "Укртелеком":
АТ "Укртелеком" – один із найбільших операторів електронних комунікацій України та провідний національний оператор фіксованого зв’язку. Компанія надає послуги оптичного інтернету та сучасні електронні комунікаційні сервіси для приватних користувачів, бізнесу й державного сектору по всій Україні.
Укртелеком активно розвиває та модернізує оптичну інфраструктуру, щороку будуючи тисячі кілометрів волоконно-оптичних ліній зв’язку та розширюючи географію енергонезалежної GPON-мережі з доступом до інтернету на швидкості до 1 Гбіт/с. Загальна протяжність оптичних мереж компанії станом на 30 червня 2026 року становить більше 95 тис. км.
В умовах повномасштабної війни Укртелеком продовжує інвестувати в розвиток і модернізацію телекомунікаційної інфраструктури, підвищення її енергонезалежності та стійкості. Компанія забезпечує зв’язком домогосподарства, бізнес, державні установи та об’єкти соціальної інфраструктури, сприяючи цифровій стійкості країни та розвитку сучасної цифрової екосистеми.
Із 2013 року АТ "Укртелеком" входить до SCM Ріната Ахметова.
Додаткова інформація: [email protected], www.ukrtelecom.ua.
Довідка про ПрАТ "Київстар":
ПрАТ "Київстар"  – провідний оператор електронних комунікацій України, який станом на 30 вересня 2026 року обслуговував близько 21,7 млн абонентів мобільного та понад 1,3 млн абонентів фіксованого зв’язку. Компанія надає послуги з використанням широкого спектра мобільних і фіксованих технологій, зокрема 4G, Big Data, хмарних рішень, сервісів для кіберзахисту, цифрового телебачення тощо. ПрАТ "Київстар" повністю належить Kyivstar Group Ltd (Nasdaq: KYIV; KYIVW), акції якої торгуються на американській фондовій біржі Nasdaq.
Компанія допомагає Україні долати виклики воєнного часу й протягом останніх трьох років спрямувала понад 5,8 млрд грн на підтримку Сил оборони, абонентів та реалізацію соціальних проєктів. ПрАТ "Київстар" працює в Україні вже 28 років і визнана найбільшим платником податків на ринку електронних комунікацій, одним з найкращих роботодавців і соціально відповідальною компанією.
Додаткова інформація: [email protected], www.kyivstar.ua.
Застереження
Цей пресреліз містить "заяви щодо майбутнього", як це визначено в Розділі 27А Закону США про цінні папери 1933 року (із змінами) та Розділі 21Е Закону США про біржову діяльність 1934 року (із змінами). Такі заяви щодо майбутнього включають, але не обмежуються, твердженнями, що стосуються, серед іншого, угоди про співпрацю між Київстар та Укртелеком за моделлю Open Access. Існує численна кількість ризиків та невизначеностей, які можуть призвести до суттєвого відхилення фактичних результатів і показників від тих, що зазначені в таких заявах, включаючи ризики, пов’язані з угодою про співпрацю між Київстар та Укртелеком за моделлю Open Access, а також інші ризики, розглянуті в розділі "Фактори ризику", що міститься у фінальному документі, поданому групою Kyivstar Group до Комісії з цінних паперів та бірж США ("SEC") 16 березня 2026 року (із змінами та доповненнями час від часу), а також у будь-яких наступних поданнях групи Kyivstar Group до SEC.
Заяви щодо майбутнього, наведені в цьому пресрелізі, є актуальними лише станом на дату його оприлюднення. Група Kyivstar не бере на себе жодних зобов’язань щодо їх оновлення або перегляду, крім випадків, передбачених чинним законодавством.
© 2005-2026, Економічна правда.

Використання матеріалів сайту лише за умови посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на "Економічну правду".
‍
"Всі матеріали, які розміщені на цьому сайті із посиланням на агентство "Інтерфакс-Україна", не підлягають подальшому відтворенню та/чи розповсюдженню в будь-якій формі, інакше як з письмового дозволу агентства "Інтерфакс-Україна". Назва агентства "Інтерфакс-Україна" при цьому має бути оформлена як гіперпосилання.
‍
Матеріали з плашкою PROMOTED та НОВИНИ КОМПАНІЙ є рекламними та публікуються на правах реклами. Редакція може не поділяти погляди, які в них промотуються.
‍
Матеріали з плашкою СПЕЦПРОЄКТ та ЗА ПІДТРИМКИ також є рекламними, проте редакція бере участь у підготовці цього контенту і поділяє думки, висловлені у цих матеріалах.
‍
Редакція не несе відповідальності за факти та оціночні судження, оприлюднені у рекламних матеріалах. Згідно з українським законодавством відповідальність за зміст реклами несе рекламодавець.