Технології та український бізнес:

як пережити 90-ті та стати одним із лідерів ринку компʼютерів

спецпроєкт

01 жовтня 2025

Коли мова заходить про технологічний бізнес, думка про Україну в цьому контексті виникає не одразу. Насправді дуже дарма, адже сучасні технології в нашій країні почали свій розвиток приблизно в той самий час, що й інші нібито більш успішні країни Центральної та Східної Європи.

Ба більше, як і на Заході, технологічний розвиток в Україні приносить купу викликів для бізнесу, змушуючи будувати процеси, по суті, з нуля, але водночас примушуючи підприємців розвиватись і створювати щось нове.

До прикладу, комп’ютерна революція в Україні у 90-х роках: поява перших ПК, поодинокі інтернет-з’єднання, дефіцит комплектовання та сервісу. У цих умовах більшість підприємців навряд вирішать зануритись у цей новий світ, який ще й незрозуміло, наскільки прибутковий.

Водночас дехто вирішив створювати системний підхід там, де панував хаос, і розвивати технології в необлаштованих умовах.

Саме в такій атмосфері народилася компанія "НАВІГАТОР" – один з лідерів системної інтеграції та виробництва комп’ютерних систем в Україні. Заснована у 1996 році, вона витримала всі кризи та змогла побудувати стабільний технологічний бізнес в Україні.

У цьому матеріалі ми розповімо історію успіху одного бізнесу паралельно із технологічним розвитком самої країни.

Як заробляли на перших ПК

Війна та сьогодення

Майбутнє

Як заробляли на перших ПК

Сьогодні "НАВІГАТОР" відомий на ринку як один з кращих системних інтеграторів і виробник повного спектра комп’ютерних систем – від офісних ПК до потужних серверів для дата-центрів.

Але шлях до цього статусу починався в часи, коли бізнес був ризикованим, технології – дорогими, а успіх залежав від здатності швидко вчитись і адаптуватись.

Попри всі складнощі, 90-ті роки були часом великих змін. Попит на факсимільні апарати, калькулятори й перші персональні комп’ютери був шалений.

IT-продукти в Україні були справжнім дефіцитом і коштували "космічних" грошей. Часто комп’ютери купували не як робочий інструмент, а як предмет розкоші.

Водночас завозити комплектуючі в Україну було непросто: складна логістика, валютні коливання, довгі терміни постачання та нестабільність партнерів робили бізнес справжнім випробуванням на витривалість.

Це створювало "золоту жилу" для підприємців, готових ризикувати та брати на себе відповідальність імпортувати нові технології. "НАВІГАТОР" став одним із таких гравців.

Компанія почала з імпорту процесорів AMD, материнських плат, відеокарт та іншого обладнання: наприклад 3D-прискорювачів, про які сьогодні пам’ятають хіба інженери-гіки.

Бізнес був складним і непередбачуваним, але й прибутковим для тих, хто міг побудувати системність попри помилки.

пряма мова

"У нас є «епічний» випадок із CD-приводом Pinnacle Micro за понад 2500 дол., на якому планували заробити через запис дисків – але технологія швидко подешевшала, і проєкт став збитковим. Такі ризики були типовими для того часу, але саме вони загартували команду й сформували її гнучкість", – кажуть у "НАВІГАТОРІ".

Окремої згадки в контексті 90-х заслуговують радіоринки. У ті часи такі місця були основними каналами продажу техніки, водночас корпоративний сектор тільки починав цікавитися автоматизацією процесів.

Компанія "НАВІГАТОР" відчувала жорстку конкуренцію, але змогла адаптуватись і швидко знайти свою нішу: пропонувати не просто комплектуючі, а готові компʼютерні системи та підтримку.

Першими продуктами компанії були зібрані ПК та маленькі сервери. Вони знайшли своїх клієнтів, яким потрібні були робочі рішення "тут і зараз".

Секрет успіху – у фокусі на якості, сервісі та вмінні адаптуватись. Компанія продавала "залізо", але й будувала відносини з клієнтами та постачальниками, створювала мережу партнерів, забезпечувала доставку по всій Україні та пропонувала підтримку, якої бракувало іншим.

Це дало змогу витримати конкуренцію як у 90-х, так і на початку 2000-х, коли на ринок прийшли перші великі міжнародні гравці.

З появою інтернету зріс попит на мережеве обладнання, сервери, системи безпеки. Модель продажів змінилася: клієнти хотіли не просто ПК, а комплексні рішення з віддаленою підтримкою.

"НАВІГАТОР" вчасно зреагував на ці зміни, перетворившись із постачальника на розробника та виробника.

У 21 столітті це допомогло компанії стати одним з небагатьох системних технологічних бізнесів України.

Війна та сьогодення: техніка, що рухає в майбутнє

2022 рік став найважчим випробуванням за всю історію компанії. Повномасштабне вторгнення зупинило виробництво, зруйнувало потужності бізнесу, частина команди була змушена виїхати, водночас хтось пішов на фронт, є також загиблі.

Попри це, "НАВІГАТОР" відновив діяльність на 100%, зібрав команду й запустив виробництво майже з нуля.

пряма мова

"Ми повністю відновили виробництво, частково диверсифікували постачання, змінили логістичні маршрути та співпрацю з партнерами для критичних компонентів", – кажуть у компанії.

Принципи роботи залишаються незмінними – прозорість і партнерство. "НАВІГАТОР" будує чесні та відкриті відносини з клієнтами.

Навіть під час повномасштабного вторгнення компанія розробляє українські гаджети під брендом Impression Electronics; ІТ-рішення, які згодом інтегрують у корпоративний сектор, освіту та державні установи її офіційні партнери.

До прикладу, компанія презентувала перший планшет на Windows у партнерстві з Intel – шкільний ПК Impression ES "Education Seria".

Водночас розгалужена партнерська мережа стала основою масштабування бізнесу та причиною, чому бренд залишається впізнаваним і викликає довіру вже понад три десятиліття.

З партнерами "НАВІГАТОР" працює відразу у двох форматах:

як OEM-виробник

створює техніку для міжнародних брендів під їхніми логотипами

як ODM-розробник

для українського ринку, пропонуючи власні продукти й дизайн

Завдяки спільній роботі українських інженерів із глобальними технологічними гігантами Intel та Microsoft, а також локальними розробниками освітнього ПЗ, зокрема командою "Розумники" (EduGames), народилася унікальна лінійка пристроїв, яка вже багато років має попит в школах і освітніх закладах України: від планшетів і цифрових книг до смартфонів.

Сьогодні цільова аудиторія компанії – ширша, ніж будь-коли:

освіта:

STEM-кабінети у школах, обладнання в університетах;

бізнес:

корпоративні клієнти, які прагнуть стабільності та безпеки інфраструктури;

держсектор і громади:

потреба в цифровізації зростає та вимагає якісного підходу;

військові та тилові підрозділи:

мобільні системи й рішення для роботи в польових умовах;

українська діаспора:

яка підтримує ініціативи компанії й виступає амбасадором українських технологій за кордоном.

У компанії звертають увагу, що значною перевагою українського техсектору є інженери. Вони здатні працювати там, де інші зупиняються, швидко адаптуються, знаходять нестандартні рішення; створюють "диво з нічого" навіть у кризових умовах.

Цей "розум виживання" є значним ресурсом держави для майбутнього технологічного розвитку.

Майбутнє з AI та європейська інтеграція

На тлі великої війни світ входить у нову технологічну епоху, де ключову роль відіграють системи на базі штучного інтелекту. Український бізнес також не стоїть на місці.

У "НАВІГАТОРІ" прогнозують, що головними глобальними трендами в наступні 5–10 років буде штучний інтелект прямо на пристроях (AI-on-edge), поєднання різних процесорів для потужності, енергоефективність, безпека, попит на локальне та стійке обладнання, edge cloud і спеціалізовані рішення для освіти, медицини та фінтеху.

Компанія поступово адаптується до нових викликів.

"Ми поєднуємо потужні AI-акселератори та оптимізоване «залізо». До прикладу, у школах наші AI-ПК допомагають одразу аналізувати дані для STEM-проєктів, а в бізнесі – оптимізувати процеси та приймати рішення швидше й точніше", – кажуть у компанії.

Водночас всі рішення відповідають європейським стандартам за програмою Ukraine Facility.

У "НАВІГАТОРІ" стверджують, що готові до експансії на європейські ринки. У виробництві вже впроваджуються рішення, що відповідають європейським стандартам і сертифікації, а також створюється партнерська мережа для експорту продукції.

Водночас компанія безальтернативно базуватиметься в Україні.

Окрім цього, компанія диверсифікує бізнес, займаючись розробкою зарядних станцій та сонячних панелей.

пряма мова

"Енергонезалежність та мобільність – це частина екосистеми: ноутбуки, робочі місця, автономні системи для remote-office та field operations", – кажуть у "НАВІГАТОРІ".

Філософія бренду залишається незмінною: репутація понад швидкий прибуток, довгострокові відносини замість ситуативних союзів, інновації, що працюють на користь клієнтів, бізнесу й освіти.

висновок

За три десятиліття український ринок компʼютерних технологій пройшов довгий шлях від звичайного імпорту обладнання з величезними націнками до розробки власних проєктів із сертифікованими продуктами та прозорими бізнес-процесами.

Компанія "НАВІГАТОР" із брендом Impression Electronics стала яскравим прикладом того, як можна не лише вижити в складних економічних і соціальних умовах, а й стати лідером.

Найголовніше – компанія не прагне копіювати міжнародні корпорації, вона створює власну екосистему, яка робить технології доступними, ефективними та надихає на креативність.

Попереду – нова епоха, де штучний інтелект буде визначати правила гри. Український бізнес, здається, до цього готовий.

© 2005-2025, Економічна правда.

Використання матеріалів сайту лише за умови посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на "Економічну правду".

"Всі матеріали, які розміщені на цьому сайті із посиланням на агентство "Інтерфакс-Україна", не підлягають подальшому відтворенню та/чи розповсюдженню в будь-якій формі, інакше як з письмового дозволу агентства "Інтерфакс-Україна". Назва агентства "Інтерфакс-Україна" при цьому має бути оформлена як гіперпосилання.

Матеріали з плашкою PROMOTED та НОВИНИ КОМПАНІЙ є рекламними та публікуються на правах реклами. Редакція може не поділяти погляди, які в них промотуються.

Матеріали з плашкою СПЕЦПРОЄКТ та ЗА ПІДТРИМКИ також є рекламними, проте редакція бере участь у підготовці цього контенту і поділяє думки, висловлені у цих матеріалах.

Редакція не несе відповідальності за факти та оціночні судження, оприлюднені у рекламних матеріалах. Згідно з українським законодавством відповідальність за зміст реклами несе рекламодавець.