Американський Forbes нещодавно опублікував деякі прогнози щодо розвитку технологій у 2025 році. Видання вважає, що на такі сфери як кібербезпека, ШІ, хмарні обчислення та метавсесвіт чекають серйозні зміни. Так, за прогнозами аналітиків, у 2025 році штучний інтелект стане більш спеціалізованим і орієнтованим на конкретні бізнес-завдання, кібербезпека еволюціонує через нові загрози, а компанії переглянуть підходи до хмарних технологій та інфраструктури. Про те, як змінюватимуться технологічні напрями в найближчому майбутньому та як ці зміни впливатимуть на бізнес, його ефективність і зростання, розповідає СЕО Favbet Tech Артем Скрипник.
2025 рік буде роком кібербезпеки
Схоже, що 2025 рік обіцяє бути визначальним для технологічної індустрії. На базі уроків 2024 року він може принести значні зміни передусім у галузі штучного інтелекту та кібербезпеки. Вже почали з'являтися нові етичні правила для розробки ШІ, які незабаром допоможуть уникнути упередженості та неправильного використання технології. ШІ продовжить автоматизовувати багато процесів у різних сферах, від фінансів до медицини, що дозволить заощадити час і кошти. Оскільки кіберзагрози стають більш серйозними, підходи до кібербезпеки у 2025 році також суттєво зміняться.

"Кібербезпека та штучний інтелект, хмарні обчислення та метавсесвіт – наше майбутнє, яке вже настало. Метавсесвіт буде розвиватися, в нього будуть інвестувати, він буде видозмінюватись. Але час метавсесвіту ще не прийшов, він не буде настільки глибоко проникнений саме зараз в наше буденне життя чи бізнес якихось компаній. Це все буде у майбутньому. Що стосується кібербезпеки – цей напрям 100% буде еволюціонувати. Наразі набрав популярності стандарт Zero Trust Policy, який вимагає від організацій впровадження моделі Zero Trust Architecture (ZTA). Ця модель базується на принципі «нікому не довіряти, завжди перевіряти» (Never trust, always verify), що означає обов’язкову перевірку кожного запиту на доступ до ресурсів, незалежно від того, звідки він надходить. Управління доступами здійснюється за принципом найменших привілеїв (Least Privilege Access), що означає, що кожен користувач, пристрій або процес отримує тільки той рівень доступу, який необхідний для виконання його завдань. Доступ до систем і даних контролюється за допомогою динамічної аутентифікації, авторизації та моніторингу поведінки на основі контексту (наприклад, пристрій, місцезнаходження, рівень ризику). Впровадження Zero Trust передбачає використання багатофакторної автентифікації (MFA), мікросегментації, постійного моніторингу мережевого трафіку та застосування політик адаптивного контролю доступу", – пояснює СЕО Favbet Tech Артем Скрипник.
Zero Trust Policy
Zero Trust Architecture (ZTA)
модель, що базується на принципі "нікому не довіряти, завжди перевіряти", що означає обов’язкову перевірку кожного запиту на доступ до ресурсів, незалежно від того, звідки він надходить
Least Privilege Access (LPA)
управління доступами здійснюється за принципом найменших привілеїв, що означає, що кожен користувач, пристрій або процес отримує тільки той рівень доступу, який необхідний для виконання його завдань
Multi-Factor Authentication (MFA)
багатофакторна автентифікація, впровадження якої передбачає Zero Trust
На його думку, так само відбувається й активне впровадження штучного інтелекту у сферу кіберзахисту. Це охоплює автоматизацію аналізу загроз, моніторинг та аналіз поведінки користувачів у системі для виявлення аномалій, а також швидке та більш адаптивне реагування на інциденти. А ще ШІ забезпечує автоматизоване управління ризиками, використовуючи механізми машинного навчання для виявлення підозрілих активностей та розпізнавання шаблонів атак; крім того, надає можливість налаштувати систему тригерів і сигнатурних аналізів, які виявляють потенційні спроби проникнення у внутрішній периметр корпоративної інфраструктури. За словами топменеджера, такі технології підвищать довіру клієнтів, забезпечать надійніший захист інформації, зменшать ризик несанкціонованого доступу, втрати даних та зупинки операцій компаній чи критичної онлайн-інфраструктури.

"2025 рік – це буде рік кібербезпеки, всі про це говоритимуть. Думаю, що велика кількість бізнесів у світі вже усвідомили важливість кібербезпеки, на що вона впливає та чому в цю нішу треба інвестувати. Попри все, прогнозую, що 2025 рік буде про збільшення бюджетів на кібербезпеку, адже це необхідно. Щодо ШІ, то він продовжить свій розвиток, стане доступнішим для бізнесу, для різних сфер, для автоматизації процесів, для персоналізації, для обробки та аналізу великих даних. Він стане помічником і у внутрішніх бізнес-процесах компаній. Наприклад, у HR, логістиці та фінансах штучний інтелект все ще на стадії становлення", – каже Артем Скрипник.
Очевидно, що окрім технологічного розвитку цього напряму, світ буде рухатися і в напряму регуляції ШІ: "Скандали не вщухають, політики використання інформації даних для навчання все ще не врегульовані. Скандали відбуваються навіть в компанії Apple, яка використовує дані клієнтів. Буде регуляція та прийняття перших кроків на міжнародному рівні. Це ще не закон, а лише перші кроки: наприклад, нещодавній гайд, який
опублікувала Мінцифра щодо використання ШІ. Це рекомендації, які з часом можуть перейти у юридичне поле. Проникнення ШІ надалі буде впливати і на ріст активності компаній, і на зменшення рутинних процесів, і на поліпшення клієнтського досвіду. Тому переваги очевидні. Для бізнесу стратегічно важливо інвестувати в ШІ".

45%
опитаних, вважає що потрібен Закон для регулювання ШІ
57%
опитаних, вже користовувалися послугами ШІ - чат-ботом
50%
опитаних, позитивно ставляться до ШІ
73%
опитаних, згодні, що ШІ здатний полегшити життя
Топменеджер також вважає, що у сфері хмарних обчислень так само відбудеться значний рух в бік захисту інформації, адже все, що зберігається у хмарі, потенційно вразливе: бізнес буде приходити до більш гнучких рішень, до гібридних хмар.

"Це забезпечить зниження витрат бізнесу на інфраструктуру, призведе до покращення масштабованості у навантаженнях, оскільки все диджиталізується і кількість інформації збільшується: тут акцент як на оптимізацію «інфраструктурних» витрат, так і на масштабованість бізнесу через використання хмар. Це все дозволить швидше запускати нові продукти, адаптуватися до змін і швидкого зростання бізнесу. Ну і метавсесвіт, безумовно, буде змінюватися. Ми будемо бачити більш продуктивні кейси його використання. Можливо, для навчання співробітників, для проведення бізнес-подій. І такого роду кейси будуть еволюціонувати. Але все ж таки це історія не про 2025 рік, а про майбутнє", – зазначає СЕО Favbet Tech.
ШІ в Україні та світі: конкурентні переваги та тренди
Які галузі економіки отримають конкурентні переваги завдяки використанню ШІ у 2025 році? На думку Артема Скрипника, ШІ підштовхне розвиток фінансового сектору, сфери охорони здоров'я, логістики, агросектору та не лише їх:

"Фінансовий сектор – найперше потрібно виділити управління ризиками, прогнозування трендів, відслідковування шахрайства; тут ШІ може бути ефективним, оскільки він може визначати відхилення від типової поведінки юзера і давати кожній ситуації певну оцінку, певний скор, на що люди будуть реагувати. Це дає можливість виокремити аномалії та потенційні злами серед величезного потоку транзакцій клієнтів.



Щодо охорони здоров'я та медицини, то і тут ШІ починає активно запроваджуватися; звісно, є юридичні питання та питання довіри, але штучний інтелект може вже використовуватися для діагностики хвороб, розробки нових препаратів і вакцин, здатен пришвидшувати аналітику, а також надавати інформацію про нові препарати та інновації; так з'являється можливість прискорити діагностику захворювання, побачити те, що не побачить лікар; а ще штучний інтелект може знижувати фінанси на лікування пацієнтів і підвищувати якість медичних послуг – переваги тут можуть бути величезні.

ШІ давно використовується й у логістиці для побудови маршрутів, тому тут буде ще більше проникнення у цю сферу; він забезпечує більш ефективне зберігання на складах, а також виробництво, аналіз виробів, якість, потенційні дефекти; так само і стосовно працівників: може використовуватися в оцінці технічного одягу, відхилення від екіпірування тощо; це все вже працює.



Siemens є прикладом, адже ШІ вже аналізує у них час простою виробництва або коли воно виходить з ладу – це все впливатиме на підвищення продуктивності, на оптимізацію костів; це важлива інвестиція, яка методом спроб та помилок призведе до кращого; так само й агросектор – в Україні агрохолдинги вже використовують ШІ для прогнозування врожайності, стану полів, стану посівів тощо; ШІ-аналітика тут може оптимізувати процеси й покращувати ефективність використання коштів – це стосується не лише України, а й всього світу, різних сфер економіки".
Україна-2025: miltech, defense tech та регулювання крипторинку
В Україні та й у багатьох інших країнах світу наразі активно зростають галузі military tech, defense tech та cybersecurity. За словами топменеджера, military tech сфера – це те, з чим ми всі зараз живемо.

"У нас є розуміння, як ми можемо використовувати технології, як ми можемо їх видозмінювати, як це протестувати на полі бою і зрозуміти, що працює, а що ні. У 2025 році точно знаходитимуться нові рішення щодо дронів – йдеться і про автоматизовані нові дрони, які можуть незалежно виконувати бойові завдання без участі оператора або з його мінімальною участю, і про ударні БПЛА, які можуть мати системи донаведення. Це буде велике досягнення. Також існують і проблеми: ворог не стоїть на місці, він розвивається, покращує боротьбу з РЕБ. ШІ в miltech вже інтегрується у системи ситуаційної обізнаності для більш детального збору та аналізу великих об'ємів даних, які надходять в командні центри. А ще ШІ допомагає розвідці. Йдеться про аналіз фото та відео матеріалів. Відносно кіберзахисту, то ШІ буде і далі впроваджуватися: автоматично виявляти загрози та реагувати на них, звужувати периметр, за потреби вимикати внутрішню мережу, щоб заблокувати просування мережею ворога, який проник в інфраструктуру", – відмічає фахівець.
У 2025 році український парламент планує нарешті легалізувати криптовалюту та встановити чіткі правила гри на цьому ринку. Чи буде від цього профіт для держави? На думку Артема Скрипника, профіт для держави при регулюванні крипторинку, безумовно, буде, але трендсеттером для світу Україна не стане.

"Тенденції показують, що крипторинок починає свою історію в регулюванні у багатьох країнах, і Європа є прикладом, і США. Україна втратила можливість зробити це першою, вже світ прийшов до цього. Думаю, наш уряд дивиться на світові практики і буде відштовхуватися від них. Це питання дуже складне. Написати новий закон, який буде ідеально регулювати цю нішу надзвичайно складно. Якщо ми відсторонимося від деталей врегулювання, а будемо говорити лише про профіт – то він буде. Рівень проникнення та використання криптоактивів в Україні високий, це зручний інструмент, особливо в умовах війни. І це так само одне з джерел доходів та податків для держави. Тому регулювання може дати можливість отримувати додаткове джерело податкових надходжень", – каже експерт.
Проте він відмічає й іншу сторону медалі: існування величезної кількості криптостартапів та проєктів, які створюються.

"Є привабливий та зручний правовий режим Дія.City. Так само необхідно створювати екосистему і для криптобізнесу, щоб йому було цікаво знаходитися в Україні, щоб була зрозуміла система, зрозумілі правила гри та юридична система. Легалізація – це вихід з тіні, оподаткування, покращення фінансових сервісів, які може надавати банківська система; нові можливості на fintech-ринку, інвестиційна альтернатива для українців. Ще одна сторона медалі – це безпека та злочини, які пов'язані з криптовалютою. Таких злочинів велика кількість. Правильний захист бізнесу – це окрема ніша, яка потребує регулювання. А загалом для України – це інноваційний імідж. Якщо ми побудуємо правильну екосистему, то це зміцнить репутацію України на міжнародному рівні", – вважає топменеджер.
Які професії та спеціалізації матимуть попит у новому році
За словами Артема Скрипника, все впирається в технології, інновації, в роботу з даними та у кібербезпеку. "Тому спеціалісти з цих напрямів будуть найбільш затребуваними в Україні та світі. Це й ai developers, і data engineers, які працюють з великими даними. І все, що стосується девопсів та інженерів, які забезпечують безперебійну роботу компаній. Вони як були затребувані, так і будуть. З приводу кібербезпеки, то не вистачає етичних хакерів, яких зараз складно знайти. Це й експерти з кібераналітики та аудитори, compliance-менеджери. Попит на таких спеціалістів буде підвищуватися", – підсумовує СЕО Favbet Tech.