Страховий
Ринок України:

маємо унікальний досвід, яким готові ділитися з Європою
Спецпроєкт
11 березня 2025
Український ринок страхування не зупиняється під час повномасштабної війни: він продовжує зближуватися з європейською фінансовою системою та водночас готується до нового етапу росту. На підтримку цього вектору 19–22 лютого у Брюсселі відбулися зустрічі представників української страхової та фінансової сфери з керівництвом ключових європейських інститутів: Європарламенту, Єврокомісії, Європейського центробанку та Європейського інвестиційного банку.
Основні теми обговорення:
приведення законодавства у відповідність до європейських стандартів
розширення фінансових можливостей
впровадження принципів сталого розвитку (ESG)
кібербезпека та розвиток цифрових технологій у страхових продуктах та сервісах
У складі української делегації працював голова координаційної ради Федерації страхових об’єднань і президент Ліги страхових організацій України Віктор Берлін. Він поділився враженнями про зустрічі з європейськими представниками, а також розповів про сучасні реалії та перспективи розвитку українського страхового ринку в межах спецпроєкту "Економічної правди" та  Ліги страхових організацій України.
Делегація України у Брюсселі
Віктор Берлін під час робочих зустрічей у Брюсселі
Запитання

– Які у вас склалися загальні враження від візиту до Брюсселя? Як європейці сприймають Україну, про що говорять і запитують?

– Можна сказати, що Україну сприймають по-різному, але Європарламент – саме те місце, де нас дійсно чують і підтримують. Тож у його стінах для мене було важливо донести ключові меседжі українського страхового ринку, показати наші здобутки й перспективи. Ми говорили про стійкість страхового ринку в умовах війни, і я мав честь представляти наш ринок такій поважній та фаховій спільноті.
У часи повномасштабного вторгнення Національний банк України як регулятор постійно зосереджений на фінансовій стабільності як банківського, так і небанківського секторів. А страхові компанії показали свою надійність, функціональність і велику відповідальність перед українцями, і я вважаю, що страховий ринок з поставленими перед нами завданнями впорався.
Про нашу стабільність і здатність працювати навіть у таких складних умовах свідчать цифри. За час повномасштабного вторгнення український страховий ринок виплатив клієнтам близько 50 мільярдів гривень*.
*Відшкодування у млрд грн: 13001,4 грн (2022 р.), 16867,3 грн (2023 р.), 20496,1 грн (прогноз за 2024 рік).
Україна має унікальний досвід, ми готові ним ділитися. Наші страховики вже довели, що можуть ефективно працювати в кризових ситуаціях, і певні наші напрацювання можуть бути корисними для європейського ринку.
Запитання

– Зрозуміло, що український ринок був змушений пристосовуватися до реалій війни, навіть запроваджувати спеціальні страхові продукти. Розкажіть більше про ці продукти. Наскільки самим страховим компаніям комфортно з ними працювати, враховуючи дійсно суттєві ризики?

– Це справді унікальний досвід, який ми, на жаль, змушені були отримати. Тож так, Україна дійсно є однією з перших країн, яка масово адаптувала страхові продукти до реалій війни. Це досить серйозне навантаження на українських страховиків, тому що, як ви знаєте, іноземні перестрахувальники відмовилися покривати воєнні ризики в нашій країні. І насправді мусимо констатувати, що в цьому немає нічого дивного, це загальна світова практика.
В Україні наразі близько 50 страхових компаній пропонують страхові поліси, що включають воєнні ризики. Зокрема, покриваються ризики, пов’язані із нерухомим майном: йдеться як про майнові комплекси підприємств, так і житлова нерухомість, автомобілі тощо.
Крім того, компанії пропонують можливість дистанційного укладення договорів страхування, оформлення Європротоколу онлайн, подачу документів на відшкодування онлайн, сервіси телемедицини та їх інтеграцію зі страхуванням. Ці переваги допомагають нам ефективніше працювати в умовах, в яких ми є.
Українські страховики враховували відповідний міжнародний досвід, але ми йдемо своїм шляхом. Очікуємо, що результати цього вже найближчим часом будуть оформлені законодавчо і буде ухвалено проєкт Закону про систему страхування воєнних ризиків, який вже перебуває у парламенті.
Запитання

– Як розвивався страховий ринок до війни? Що змінилося у 2022 році та як виглядає ситуація наразі, коли всі вже впевнено адаптувалися до умов роботи під час повномасштабного вторгнення?

– Почнемо з короткого аналізу страхового ринку до повномасштабної війни. За підсумками 2019 року сума страхових платежів клієнтів становила 53001,2 млрд грн (1,796 млрд – еквівалент у євро), з них 48377,2 млрд грн (1,671 млрд євро) – non-life. Перспективи свідчили про подальше зростання, але прийшов 2020 рік, пандемія COVID-2019, тож цим планам не судилося здійснитися. На щастя, ми швидко адаптувалися до цього й у 2021 році спостерігалося поступове відновлення ринку.
Погляньмо на графік. Тут ми побачимо цифри за 2019–2021 роки та продуктовий довоєнний портфель страховиків, який, як бачите, був досить диверсифікований.
*Відшкодування у млрд грн: 13001,4 грн (2022 р.), 16867,3 грн (2023 р.), 20496,1 грн (прогноз за 2024 рік).
Праворуч ми бачимо структуру страхових премій за підсумками 2021 року, де 1,5 мільярда євро – загальна сума премій по ринку, з яких: life-страхування – майже 11,8%. У ризикових компаній найбільша лінія бізнесу – КАСКО, частка якого становила 21,4%, на другій позиції за обсягами премій – добровільне медичне страхування з часткою 15% і частка обов’язкового автострахування 13,9%. Значну частку на ринку також мало страхування фінансових ризиків – 4,9% і страхування медичних витрат – 4%. Зверніть увагу на частку "Зеленої картки" у 2021 році – лише 3,6%.
З початком широкомасштабної війни ситуація змінилася. У перші місяці страховики зафіксували падіння валових страхових премій близько 20%, але вже у другій половині року ринок стабілізувався. А ось структура страхового портфеля почала змінюватися, про що трохи розповім далі.
Що ми маємо сьогодні? Національний банк України поки не оприлюднив підсумкові результати діяльності страховиків за весь 2024 рік, проте дані за 9 місяців демонструють певну позитивну динаміку. Обсяг страхових премій за цей період склав 38,3 млрд грн (близько 884 млн євро), що на 12,3% більше, ніж за аналогічний період 2023 року (34,1 млрд грн). Водночас через зміну валютного курсу зростання в євро склало лише 2%.
*Відшкодування у млрд грн: 13001,4 грн (2022 р.), 16867,3 грн (2023 р.), 20496,1 грн (прогноз за 2024 рік).
Аналіз структури страхового портфеля показує суттєві зміни порівняно з довоєнним періодом. Частка страхування за лінією бізнесу "Зелена картка" зросла майже втричі, також збільшилися частки ОСЦПВ та КАСКО. Очікується, що за підсумками 2024 року автострахування загалом займатиме близько 58% у продуктовому портфелі страховиків.
У нас є над чим працювати. Попри позитивну динаміку, рівень проникнення страхування в Україні залишається одним із найнижчих у Європі. У 2023 році цей показник становив лише 0,7% від ВВП, а за прогнозами на 2024 рік – 0,8%. Я вважаю, що це свідчить про високий потенціал та обґрунтовані перспективи нашого зростання!
Запитання

– Українці відзначають суттєвий ріст цін на автоцивілку. За вашими оцінками, чи варто чекати, що зростання продовжиться або ж можна говорити про відносну стабілізацію цін?

– Як ви знаєте, 1 січня 2025 року набрав чинності новий Закон України "Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", яким, зокрема, збільшено розміри страхових сум та введено вільне ціноутворення. Раніше ліміт виплати за шкоду, заподіяну майну потерпілих, складав 160 тисяч гривень, тепер ця сума буде 250 тисяч гривень, а за шкоду, заподіяну здоров’ю, максимальний ліміт становив 320 тисяч гривень, а зараз – 500 тисяч гривень.
Віктор Берлін та Ніколо Брігліоні, член кабінету Європейської Комісії (Nicolo Briglioni, Member of the Cabinet of the European Commission)
Віктор Берлін під час робочих зустрічей у Брюсселі
Страхові компанії отримали можливість розраховувати вартість страхового поліса, спираючись на власну оцінку ризиків. Це означає, що страховик враховує при формуванні ціни автоцивілки: страхову історію водія, його вік і стаж водіння, вік і тип авто, регіон проживання.
Запитання

– На вашу думку, які є сильні та слабкі сторони у вітчизняного ринку страхування?

– Частково ми вже розкрили наші переваги у попередніх питаннях, але давайте зупинимося на них детальніше.
Серед сильних сторін я б визначив:
адаптивність та стійкість українців:
попри 3 роки війни український страховий ринок вистояв та навіть має прибутковість
вмотивований стресостійкий персонал:
від СЕО до лінійних співробітників
технологічність вітчизняного бізнесу:
є диджитал-рішення для всіх масових видів страхування
Саме в часи повномасштабного вторгнення в Україні стабільно зростає частка електронних страхових полісів. Так, за інформацією МТСБУ, протягом 2024 року було укладено 8,1 млн угод з ОСЦПВ, з них 76,8% в електронному форматі, а по Зеленій картці укладено 1,5 млн договорів, з них 73% в електронному форматі. У поточному році кількість електронних договорів із Автоцивілки становить вже 99%.
При настанні ДТП страховики створили можливість оформити подію онлайн і без участі працівників поліції, за допомогою електронного Європротоколу через офіційний сайт МТСБУ. Повідомлення автоматично надходить до страхової компанії.
Таким способом Україна серед перших країн Європи впровадила електронний Європротокол на національному рівні під час війни, і за останній рік кількість оформлень ДТП з його допомогою зросла вдвічі!
Крім того, страхові компанії України надають можливість клієнтам подавати документи дистанційно, за допомогою мобільних застосунків. Зокрема, це дистанційний огляд автомобіля для КАСКО, врегулювання страхової події та отримання відшкодування.
Я, до речі, показав нашим європейським партнерам, як онлайн можна купити страховий поліс на авто протягом 2 хвилин і подальшу його інтеграцію у портал державних послуг Дія.
*Відшкодування у млрд грн: 13001,4 грн (2022 р.), 16867,3 грн (2023 р.), 20496,1 грн (прогноз за 2024 рік).
Тепер щодо лінії бізнесу медичне страхування. Телемедичні сервіси стають невіддільною частиною програм медичного страхування в Україні, забезпечуючи клієнтам зручний доступ до медичних консультацій у будь-який час та в будь-якому місці.
Наразі за допомогою телемедичних сервісів клієнти можуть онлайн: оформити страховий поліс, подати заявку на відшкодування, відстежувати статус виплати, замовляти ліки, перевіряти симптоми, обрати консультанта в зручний час та спосіб за допомогою чату або відеодзвінку.
*Відшкодування у млрд грн: 13001,4 грн (2022 р.), 16867,3 грн (2023 р.), 20496,1 грн (прогноз за 2024 рік).
Серед слабких сторін страховиків, як я вже говорив, я б назвав недостатню увагу питанню підвищення фінансової обізнаності населення. Тому ми з допомогою колег з НБУ разом зі страховиками намагаємося створити базу фінансових знань, яка дозволить нашим землякам бути впевненими у власних силах і мати змогу грамотно управляти своїми особистими фінансами загалом та вміло користуватися страховими продуктами як досить потужним інструментом захисту власних фінансів.
Запитання

– Що Україна робить у контексті трансформації та адаптації до європейських норм? Які найсуттєвіші зміни ви можете відзначити?

– Протягом останніх років в Україні суттєво вдосконалено державне регулювання страхового ринку. Національний банк України трансформує діяльність страховиків відповідно до норм міжнародних стандартів і європейських директив. Це почалося до війни, а під час війни процес не лише не спинився, але й набирає обертів.
18 листопада 2021 року набув чинності новий Закон України "Про страхування", відповідно до якого ми впроваджуємо принципи страхового нагляду (Insurance Core Principles/Основні принципи страхування) Міжнародної асоціації органів нагляду за ринком страхування (IAIS); імплементуємо норми Директиви Європейського Парламенту та Ради щодо початку та ведення діяльності зі страхування та перестрахування (Solvency II).
А під час повномасштабної війни, якщо дуже стисло,
на страховому ринку сталися наступні зміни:
1
запроваджено класи страхування та спрощено процедуру ліцензування
2
збільшено вимоги до платоспроможності
3
запроваджено ризик-орієнтований підхід до здійснення нагляду
4
розширено інструменти впливу регулятора на ринок
5
створені вимоги щодо розкриття інформації до укладення договору страхування
6
створені вимоги до системи управління, прозорості діяльності страховика
Вперше в Україні почався процес регулювання діяльності страхових посередників (агентів), так НБУ затвердив Положення про авторизацію страхових посередників та умови здійснення діяльності з реалізації страхових та/або перестрахових продуктів, що розроблене з метою впровадження вимог Директиви 2016/97/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 20 січня 2016 року. Тобто страховики, незважаючи на всі складності воєнних років, здійснили колосальну роботу.
Запитання

– Які головні перспективи та задачі ринку в найближчі роки?

– Серед перспективних ліній бізнесу страхування у найближчі роки я бачу: life, медичне та аграрне страхування, автоцивілку, страхування майна, транспорту і вантажів.
Наразі нормативна база страхового ринку України, завдяки системній діяльності Національного банку України, наближена до міжнародних стандартів і Євродиректив.
Страхові компанії України консолідували свої зусилля, створивши Федерацію страхових об’єднань України, тобто на сьогодні в Україні створені передумови для більш активного розвитку національного страхового ринку.
Якщо спиратися на прогнози уряду України щодо зростання ВВП протягом 2025–2027 років у межах 174–235 млрд євро та досягнення рівня проникнення страхування, як у країнах Східної Європи (2,58%), то потенційний розмір страхового ринку за преміями може бути на рівні 5,25 млрд євро.
Віктор Берлін під час візиту до Брюсселю
Віктор Берлін під час робочих зустрічей у Брюсселі
© 2005-2025, Економічна правда.

Використання матеріалів сайту лише за умови посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на "Економічну правду".

"Всі матеріали, які розміщені на цьому сайті із посиланням на агентство "Інтерфакс-Україна", не підлягають подальшому відтворенню та/чи розповсюдженню в будь-якій формі, інакше як з письмового дозволу агентства "Інтерфакс-Україна". Назва агентства "Інтерфакс-Україна" при цьому має бути оформлена як гіперпосилання.

Матеріали з плашкою PROMOTED та НОВИНИ КОМПАНІЙ є рекламними та публікуються на правах реклами. Редакція може не поділяти погляди, які в них промотуються.

Матеріали з плашкою СПЕЦПРОЄКТ та ЗА ПІДТРИМКИ також є рекламними, проте редакція бере участь у підготовці цього контенту і поділяє думки, висловлені у цих матеріалах.

Редакція не несе відповідальності за факти та оціночні судження, оприлюднені у рекламних матеріалах. Згідно з українським законодавством відповідальність за зміст реклами несе рекламодавець.