Страховики готові взяти на себе соціальне страхування:

як це реалізувати та чому це важливо
Спецпроєкт
16 квітня 2026
Український страховий ринок активно розвивається, а його роль в економіці країни посилюється. В найближчі роки ця галузь набуде ще більших масштабів, а драйверами ринку будуть медичне страхування, агро-, туристичне, страхування життя та від нещасного випадку, автомобільне страхування.
Про це експерти та представники сфери говорили на Всеукраїнський національній страховій конференції (UNIC 2026), яка нещодавно відбулась в Києві. Організатором події виступила Федерація страхових об’єднань України.
Головні тези та висновки заходу, присвяченому розвитку та викликам вітчизняного страхового ринку, розповідає "Економічна правда".

Масштабування та головні завдання: стратегічне бачення розвитку страхового сектору України

"Сьогодні можемо чітко сказати, що страховий ринок України – очищений, загалом прозорий, прибутковий інвестиційно привабливий і дуже перспективний. Це та база, на основі якої можна говорити про якісне масштабування сектору та інвестиційне зростання", – заявив голова Національного банку України Андрій Пишний, відкриваючи конференцію.
За словами Андрія Пишного, упродовж останніх трьох років вдалося позбутися системних проблем і вивести ринок на рівень, коли навіть під час війни закордонні інвестори (наразі мова про IFC) готові вкладати капітал в українські страхові компанії.
Андрій Пишний
голова Національного банку України
"Для нас принципово важливо, що це вже зрілий ринок, а його учасники – реальні та вмотивовані, готові до втілення нової філософії взаємодії на умовах взаємної поваги та довіри. Власне, Всеукраїнська національна страхова конференція 2026 це підтверджує", – сказав голова Національного банку.
Віктор Берлін
голова Координаційної Ради
Федерації страхових об’єднань України
"Коли ми організовували UNIC, ми хотіли, щоб всі побачили, скільки нас – страховиків. Головне наше завдання, на мій погляд, – набути суб’єктність. Страховики – інвестори економіки, якщо ми будемо розвиватися, ми будемо рухати економіку", – акцентував Віктор Берлін.
До головних завдань, визначених страховим ринком України, належать: ефективний захист майнових інтересів громадян та підприємств, формування довгострокових інвестицій в національну економіку шляхом активів страховиків та посилення ролі у відбудові та подальшому сталому розвитку економіки. Про це розповіла віцепрезидентка Ліги страхових організацій (ЛСОУ) Наталія Гудима, презентуючи стратегічне бачення розвитку страхового ринку до 2030 року.
Наталія Гудима
віцепрезидентка Ліги страхових організацій України (ЛСОУ)
"Компанії виконують вимоги регулятора, в тому числі щодо платоспроможності. Обсяг премій у 2025-му році досяг довоєнного рівня як у гривні, так і в євро. Активи зростають, капіталізація збільшується. Міжнародні фінансові організації та приватний бізнес активно інвестують: IFC, ЄБРР та інші організації, фонди цікавляться страховим ринком", – зазначила Наталія Гудима.
З цими тезами погоджується Володимир Суханов, директор Департаменту нагляду за небанківськими надавачами фінансових послуг НБУ. Він зауважив, що страховий ринок зараз є стійким.
Володимир Суханов
директор Департаменту нагляду за небанківськими надавачами фінансових послуг НБУ
"Якщо подивитися на показники діяльності страхового ринку, то назвіть мені ще хоч одну галузь, яка б за рік продемонструвала приріст активів на 28%. Дійсно, цей ринок має величезний потенціал, і я переконаний, що він заслуговує на те, щоб мати власну стратегію – документ, який надасть вектор, надасть стимул для подальшого зростання і збільшення масштабів ведення страхового бізнесу", – заявив Володимир Суханов.

Як і навіщо держава може передати частину своїх функцій страховому ринку

Стратегічне бачення, яке представлено в документі "Пропозиції щодо напрямків розвитку страхового ринку України до 2030 року", визначає потужними драйверами цієї галузі такі напрями, як авто-, медичне, туристичне страхування, страхування майна, життя та від нещасного випадку.
"Це драйвери, які нам допоможуть збільшити обсяг ринку та обсяг інвестицій, виконати роль страхування як інституційного інвестора, а також прийти до нового показника проникнення страхування", – зазначила Наталія Гудима.
Одним з важливих драйверів розвитку може стати довгострокове страхування життя. За словами Наталії Гудими, воно може додати 13 млрд грн страхових премій. Але для цього потрібне відновлення податкових пільг для роботодавців з метою зацікавлення у довгостроковому страхуванні життя.
"У сусідній Польщі частка ринку страхування життя – 30%, нам треба уважно працювати та піднімати долю страхування життя, розвивати цей ринок", – зауважила Наталія Гудима.
Вона нагадала, що в Україні з 2000 по 2008 рік працювала податкова пільга.
"Страховий ринок може дати громадянам додаткову пенсію. Для цього треба відновити податкове стимулювання, і це принесе тільки користь. Це якраз «довгі» гроші, що будуть працювати на економіку країни та фінансувати важливі проєкти. І це також зниження навантаження на державний бюджет", – зазначила віцепрезидентка ЛСОУ.
Говорячи про розвиток страхування життя в Україні, голова правління СК "ПЗУ Україна страхування життя" Оксана Очеретяна наголосила, що цей напрям має величезний потенціал.
Оксана Очеретяна
голова правління
СК "ПЗУ Україна страхування життя"
"Це не лише пенсія чи виплата за фактом смерті. Але є неопрацьованість: серед 6 млрд гривень премій на ринку страхування життя від корпоративних клієнтів компаніями отримано не більше 300 млн грн. Треба працювати далі, інформувати про переваги, і маємо поєднати страхування життя із ДМС – створити повноцінну комплексну програму підтримки людини", – підкреслила Оксана Очеретяна.
Мирослав Бойчин
голова правління
"Європейське туристичне страхування"
"Страхові компанії України виконують важливу соціальну роль. Дуже важливо, особливо зараз, для людей мати допомогу і гарантію отримання допомоги за кордоном. Під час війни ми зробили дуже багато, щоб туристичне страхування було привабливим, щоб було кращим розуміння, чому важливо бути застрахованим. І ми включили воєнні ризики у поліси для подорожей по Україні. Фактично ми стали «законодавцями моди» в туристичному страхуванні в Європі. Адже до нас почали звертатися європейські колеги, щоб ми поділилися досвідом, як ми страхуємо і що саме включається в перелік ризиків в умовах війни. Ми регулярно ділимось нашим досвідом і переконуємо, що воєнні ризики мають бути в програмах страхування", – наголосив Мирослав Бойчин.
Ще одним драйвером розвитку є страхування від нещасного випадку. На думку експертів, його роль посилиться, якщо в Україні буде реалізована реформа державного соціального страхування. Внаслідок якої відбудеться передача функції соціального страхування від нещасних випадків від держави страховому ринку. Та для цього мають бути ухвалені відповідні законодавчі зміни.
Йдеться про страхування від нещасного випадку на виробництві, а також такі ризики, як професійні захворювання, тимчасова і постійна втрата працездатності, пенсії осіб, які працюють у шкідливих умовах, а ще – ризик відповідальності роботодавця.
"Станом на 1 жовтня 2025 року заборгованість Пенсійного фонду України по відшкодуванню пільгових пенсій досягла 32,3 млрд грн. Це 60% заборгованості підприємств перед Пенсійним фондом. Тому що для підприємства це невластива функція – зберігати кошти, щоб потім виплатити людині, яка колись там працювала. Це повинен робити страховик на етапі укладення договору страхування, на етапі накопичення і на етапі виплати", – впевнена Наталія Гудима.

Яким буде розвиток медичного страхування в Україні

Добровільне медичне страхування (ДМС) – ще один напрям, який найближчими роками має стати драйвером розвитку ринку. У 2025 році воно забезпечило обсяг страхових премій в розмірі 8,5 млрд грн.
"У нас амбітні плани: розвивати корпоративне медичне страхування, запропонувати роботодавцю страхувати свого робітника без податків, розширити можливість виплат. Ми прогнозуємо, що ринок виросте на понад 20 млрд грн. І тут все просто: є НСЗУ, а страховик може доповнити ці програми, надати соціальне забезпечення", – пояснила Наталія Гудима.
Експертка також зауважила важливу роль страхування для розвитку економіки, адже страховик формує резерви – і це ті інвестиції, що працюють на економіку країни.
"Таким чином ми підтримуємо, зокрема, інші сектори, фармацевтів, медичні заклади. Тобто тут мультиплікатор буде набагато більшим за розмір самих інвестицій", – каже Наталія Гудима.
За її словами, для активного розвитку ДМС в Україні необхідно внести зміни до Податкового кодексу України щодо збільшення пільги з ПДФО (податок на доходи фізичних осіб. – Ред.) за страхові внески з ДМС для робітників за рахунок роботодавця з 30% до 50% заробітної плати.
Андрій Артюхов, голова правління страхової компанії "ВУСО", зауважив, що в Україні – один із найдефіцитніших ринків праці. І для компаній-роботодавців важливо, щоб люди працювали і довше, і ефективніше, що можливо лише за умови ментального і фізичного здоров'я.
Андрій Артюхов
голова правління страхової компанії "ВУСО"
"Страхування – один з інструментів підвищення ефективності для роботодавця. Це один з інструментів, що дозволяє ефективно впливати на здоров’я. Страховий ринок може бути драйвером активного управління людським капіталом через більше проникнення корпоративного страхування", – зауважив Андрій Артюхов. 
На думку Олени Маркової, заступниці голови правління страхової компанії "УНІКА", в Україні добровільне медичне страхування вже перестає бути частиною звичайного соціального пакета, адже ДМС – це дієвий інструмент управління бізнесом.
Олена Маркова
заступниця голови правління
страхової компанії "УНІКА"
"Добровільне медичне страхування – це перевага для співробітника, але також це перевага для компанії. Тому що це можливість управляти виплатами на персонал, структурувати виплати, забезпечити швидше повернення працівника до роботи, мінімізувати витрати на лікарняні. Багато компаній в Україні вже розглядають медичне страхування, як повноцінну складову своєї HR-стратегії", – зазначила Олена Маркова.

Про перспективи автострахування
і страхування агроризиків

Потужним драйвером розвитку страхового ринку до 2030 року буде й транспортне страхування, де очікуваний приріст премій – 55–57 млрд грн, а очікувані інвестиції – 27–28 млрд грн. При цьому, як зауважила Наталія Гудима, найбільший приріст премій забезпечать такі види як КАСКО (плюс 30 млрд грн) та ОСЦПВ (плюс 24 млрд грн).
Про великі зміни на ринку автострахування зауважив і голова правління страхової компанії "Арсенал Страхування" Сергій Авдєєв. Зокрема, він підкреслив, що страхова галузь стала міцна, диджиталізована, більш зрозуміла для всіх – і для споживачів, і для учасників ринку, і для держави.
Сергій Авдєєв
голова правління
страхової компанії "Арсенал Страхування"
"У 2000 році в компанії, де я працював, було застраховано по КАСКО шість автомобілів. Зараз у нас портфель на 50 тисяч авто. Все змінилось. Змінилось відношення споживачів, покращилось законодавство – був ухвалений Закон України про заставу, потім Закон України про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності тощо. Ринок став класичним, ринок став чистішим", – зазначив Сергій Авдєєв. 
Щодо агрострахування, за словами Наталії Гудими, вже цього року очікується розширення програм, що фінансуються шляхом бюджетних коштів.
"Після того як в держбюджеті з’явилося фінансування (запрацювала державна програма компенсації частини вартості страхового поліса. – Ред.), одразу помітним став інтерес страхових компаній. Важливо, щоб в державному бюджеті постійно закладались кошти на компенсації за страховими продуктами для сільгоспвиробників, як це відбувається у країнах ЄС. Це сприятиме розвитку ринку агрострахування, а паралельно і розвитку ринку агротехніки, лізингу, агроринку", – зазначила віцепрезидентка ЛСОУ Наталія Гудима.
Коментуючи потенціал ринку агрострахування, заступник голови правління страхової компанії "Універсальна" Андрій Дубей наголосив, що завдяки прийнятому Закону та участі Міністерства економіки вартість полісів для виробників суттєво зменшиться.
Андрій Дубей
заступник голови правління
страхової компанії "Універсальна"
"Для активного розвитку ринку агрострахування необхідна державна підтримка, тільки так ринок може бути масштабований. Прикладом є США, Канада, ЄС, Китай", – зауважив Андрій Дубей.
Наразі до державної програми з агрострахування залучені шість страховиків. З часом уповноважених компаній буде більше. Про це повідомив заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Тарас Висоцький. Але і сьогодні ринок вже сформований, а ті компанії, що долучилися, пройшли всі перевірки та мають підтвердження регулятора.
Тарас Висоцький
заступник міністра економіки, довкілля
та сільського господарства України
"Наша амбітна ціль – досягти того, щоб понад 70% площ були в Україні застраховані – це площі близько 20 млн гектарів", – зазначив Тарас Висоцький.
© 2005-2026, Економічна правда.

Використання матеріалів сайту лише за умови посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на "Економічну правду".

"Всі матеріали, які розміщені на цьому сайті із посиланням на агентство "Інтерфакс-Україна", не підлягають подальшому відтворенню та/чи розповсюдженню в будь-якій формі, інакше як з письмового дозволу агентства "Інтерфакс-Україна". Назва агентства "Інтерфакс-Україна" при цьому має бути оформлена як гіперпосилання.

Матеріали з плашкою PROMOTED та НОВИНИ КОМПАНІЙ є рекламними та публікуються на правах реклами. Редакція може не поділяти погляди, які в них промотуються.

Матеріали з плашкою СПЕЦПРОЄКТ та ЗА ПІДТРИМКИ також є рекламними, проте редакція бере участь у підготовці цього контенту і поділяє думки, висловлені у цих матеріалах.

Редакція не несе відповідальності за факти та оціночні судження, оприлюднені у рекламних матеріалах. Згідно з українським законодавством відповідальність за зміст реклами несе рекламодавець.