Жіноча справа:

що об’єднує підприємиць України і ЄС
За підтримки Ощадбанку
12 листопада 2026
Для підприємиць України і ЄС доступ до фінансування, масштабування бізнесу та поєднання підприємництва із сімейними обов’язками залишаються актуальними викликами. В Україні до них додаються воєнні ризики. Які інструменти можуть допомогти жіночому бізнесу розвиватися?
20 жовтня 2026 року в Києві Ощадбанк презентував ініціативу "Жіноча справа", мета якої – залучити близько 5 000 учасниць до програм кредитування, грантової підтримки та навчання за підтримки міжнародних і державних партнерів: EFSE, ЄБРР, Prosper Global, German Sparkassenstiftung (DSIK), GIZ та Національної установи розвитку (НУР). У заході також взяли участь членкиня правління Ощадбанку Наталя Буткова-Вітвіцька, експрем’єр-міністерка України Юлія Свириденко, віцеспікерка Верховної Ради Олена Кондратюк.

Європейські бар’єри та український досвід

За даними Організації економічного співробітництва та розвитку, у 2018–2022 роках близько 6% жінок ЄС працювали над створенням нового бізнесу або керували молодим підприємством. Серед чоловіків цей показник становив 8%. Частина жінок ЄС вирішили відкрити свою справу через труднощі з працевлаштуванням: таку причину назвали 22% жінок на ранньому етапі підприємництва проти 19% чоловіків.
Українські дослідження також фіксують різні мотиви започаткування бізнесу. За дослідженням Mastercard, 48% опитаних власниць бізнесу хотіли здійснити свою мрію, а ще по 29% – працювати на себе, скористатися сприятливим моментом або реалізувати перспективну ідею. Водночас, за даними KSE, більш ніж кожна п’ята – 23% підприємиць – почали власну справу через відсутність кращих можливостей працевлаштування.
Війна посилила економічну необхідність відкривати бізнес. За даними Opendatabot, за десять місяців 2025 року українки зареєстрували понад 153 тисячі ФОПів – 61% від усіх нових реєстрацій. Для порівняння – у 2021 році їхня частка становила 51%.
Однак зростання кількості жіночих бізнесів не гарантує наявність рівних можливостей для їх розвитку. На підприємництво впливають різниця в оплаті праці, нерівномірний розподіл сімейних обов’язків і обмежений доступ до фінансування та грантової підтримки. В Україні до цього додаються безпекові ризики, перебої в роботі, зміни попиту та логістики.
За оцінками, які наводила Юлія Свириденко, в Україні відмінність в оплаті праці чоловіків і жінок на однакових посадах становить близько 17%. 
В ЄС, за наявними даними Eurostat, різниця в оплаті праці жінок і чоловіків становила 11,1% в середньому. Хоча, наприклад, в Естонії та Чехії вона перевищувала 18%, а в Австрії була близькою до українських показників – понад 17%.
Ще один бар’єр – неоплачувана доглядова праця. Згідно з дослідженнями Європейського інституту з питань гендерної рівності, тільки на догляд за дітьми жінки в ЄС витрачають близько 35 годин на тиждень. Також в ЄС жінки частіше за чоловіків доглядають за людьми віком понад 75 років: 27% проти 20%.
"Жінки витрачають багато часу на догляд за дітьми, старшими родичами та іншими членами родини. За нашими підрахунками, це може становити близько 56 годин на тиждень", – зазначила Олена Кондратюк, віцеспікерка Верховної Ради України, співзасновниця Українського жіночого конгресу.
Попри вищенаведені бар’єри, жінки активно реєструють бізнес. Частка жіночого бізнесу серед клієнтів мікро-, малого та середнього бізнесу Ощадбанку становить 43%. За перші вісім місяців 2026 року 55% нових клієнтів цього сегмента – жінки-підприємиці.
"Ми бачимо готовність підприємиць розвивати та масштабувати власну справу. Близько 5 000 жінок зможуть взяти участь в ініціативі та отримати доступ до фінансування, грантової підтримки й навчання. У межах ініціативи передбачено грантову складову обсягом близько 2 млн євро. До речі, фінансування можна отримати онлайн завдяки нашій цифровій платформі ОщадБізнес", – підкреслила Наталя Буткова-Вітвіцька.

Головна перешкода в ЄС і Україні

Доступ до фінансування залишається одним із бар’єрів для розвитку жіночого бізнесу в Україні та ЄС.
Для частини підприємиць бар’єрами є недостатня застава, обмежені власні ресурси та складність залучення інвестицій. Венчурне фінансування стартапів і банківське кредитування МСБ – різні інструменти, тому їхні показники не слід ототожнювати.
В Україні доступ до коштів додатково ускладнюють воєнні та операційні ризики. Тому важливе поєднання банківського кредитування, державних програм, гарантій і грантових механізмів.
"ЄБРР співпрацює з фінансовими установами, щоб розширювати можливості для жінок-підприємиць, поєднуючи фінансування з консультаційною підтримкою. Один з інструментів цієї роботи – кодекс WE Finance Code. Ми цінуємо багаторічне партнерство з Ощадбанком, який приєднався до кодексу та послідовно підтримує фінансування бізнесу, заснованого жінками", – зазначила Дана Купова, керівниця напряму "Інклюзивне фінансування" ЄБРР.
"Для нас важливо не лише надавати фінансування та гранти, а й допомагати банкам системно розширювати роботу з підприємствами, якими керують жінки. Ініціатива «Жіноча справа» дає змогу об’єднати ці підходи та перетворити їх на практичну підтримку бізнесу", – зазначила портфельна менеджерка EFSE Ясмінка Бегерт.
Ще один із механізмів ініціативи – співпраця банку з Prosper Global. У межах пілотного проєкту донорська підтримка покриватиме 50% кредиту для мікро- та малих підприємств під управлінням жінок. "Минулого року в межах однієї лише програми BLOOM ми отримали 11 тисяч заявок. Тому разом з Ощадбанком ми розробляємо модель, яка розширює можливості нашої допомоги через кредит. [...] Донорський внесок покриватиме 50% суми кредиту, зменшуючи фінансове навантаження на бізнес", – розповіла старша радниця з питань економічного відновлення представництва організації в Україні Ірина Хоменко.
Інший механізм – поєднання банківського кредиту з грантовою підтримкою German Sparkassenstiftung for International Cooperation (DSIK). "Наш попередній досвід співпраці з Ощадбанком показав, що поєднання банківської експертизи та грантової підтримки дає конкретні результати. Наступний спільний проєкт у межах програми «Розширення економічних можливостей» плануємо розпочати в першому кварталі 2027 року. Він передбачатиме поєднання кредиту Ощадбанку з грантовою підтримкою DSIK для мікробізнесу під керівництвом жінок", – зазначила заступниця голови представництва організації в Україні Руслана Йовко.
Окремий напрям – "Від навчання до працевлаштування" – допоможе жінкам опанувати нові професії у сферах логістики, будівництва та транспорту. "Не можна чекати завершення війни, щоб розвивати економіку. Її потрібно зміцнювати вже сьогодні – підтримуючи підприємців, зберігаючи робочі місця та створюючи можливості для тих, хто найбільше постраждав від війни. [...] Кожне підприємство, яке вистояло й розвивається під час війни, посилює стійкість усієї країни", – наголосив директор проєкту EMPOWER Айке Фатер.
Державні програми також спрямовані на підтримку бізнесів, зокрема підвищення енергетичної стійкості. "Підтримка жіночого підприємництва – один із важливих напрямів програми EMPOWER. Банкам-партнерам, зокрема Ощадбанку, вже спрямовано значний обсяг грантових коштів для подальшого фінансування негайних потреб підприємиць, передусім у сфері енергостійкості", – зазначив перший заступник голови правління Національної установи розвитку (НУР) Валерій Майборода.

Історії бізнесу, який зростає

Вже є підприємиці, яким поєднання різних інструментів фінансування допомогло в створенні чи розвитку власних справ.
Катерина Левицька
Очолює соціальне підприємство, яке з невеликого центру у 2022 році виросло в мережу реабілітації для дітей з інвалідністю. У 2026 році заклади мережі щодня допомагають сотням родин. Партнерство з Ощадбанком відкрило доступ до фінансових інструментів і грантів, що допомогли масштабувати діяльність.
Ганна Проценко
Керує компанією з Білої Церкви, яка десять років працює на будівельному ринку. Жіночий топменеджмент і команда розвивають бізнес, а партнерство з Ощадом допомогло пройти складний період і посилити енергонезалежність.
Олеся Таран
Перетворила освітні курси, започатковані під час пандемії, на ліцей для учнів 9–11 класів. Завдяки власним коштам, державній підтримці та інвестиційному кредиту Ощадбанку вона облаштувала сучасний заклад із безпечним укриттям у Броварах.

Вимагайте більшого – не занижуйте власні можливості

Під час оцінювання грантових заявок із подібними характеристиками проєктів і кількістю працівників, розповіла Юлія Свириденко з власного досвіду часів прем’єрства, часто виявлялось, що жінки запитували менші суми, ніж чоловіки.
"Оцінюйте свої можливості сміливіше, не занижуйте потреби свого бізнесу й не бійтеся претендувати на більше. Інструменти підтримки існують, і ними потрібно користуватися", – такий заклик до підприємиць озвучила вона.
Завдання ініціативи "Жіноча справа" – допомогти підприємицям перейти від започаткування бізнесу до його масштабування за допомогою відповідних фінансових і нефінансових інструментів.

Довідка

Детальніше щодо можливостей фінансування за ініціативою "Жіноча справа" – за посиланням.
Ощадбанк. Надає кредити на придбання обладнання, інвестиції, поповнення обігових коштів і розвиток франчайзингу: на суму до 5 млн грн, зокрема для стартапів, та до 10 млн грн на інвестиційні проєкти агробізнесу. Також банк забезпечує підприємицям можливість зменшення фінансового навантаження завдяки державним грантам й програмі "Доступні кредити 5–7–9%".
Prosper Global
програма BLOOM
У партнерстві з Ощадом Prosper Global реалізує програму BLOOM, у межах якої донор може покривати до 50% суми кредиту для жіночого мікро- та малого бізнесу. Також пропонує FinanceHer – навчання з фінансового управління, підготовки до кредитування та участі в закупівлях.
EFSE
грантова підтримка жінок
У партнерстві з Ощадбанком Європейський фонд для Південно-Східної Європи (EFSE) надає фінансування та можливості грантової підтримки жіночого бізнесу. Спільно з Civitta Ukraine фонд також підтримує навчання, менторство й розвиток підприємницьких навичок жінок.
ЄБРР
програма Resilience and Livelihoods
У партнерстві з Ощадом Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) у межах програми Resilience and Livelihoods планує підтримувати жіночий бізнес кредитами на обігові кошти та інвестиції, а також розподілом кредитних ризиків. Грантовий компонент може компенсувати до 30% кредиту за умовами програми.
DSIK
готує програму для жіночого бізнесу
У партнерстві з Ощадом Німецький фонд ощадних кас для міжнародного співробітництва (DSIK) готує спільну програму для жіночого мікро- та малого бізнесу, яка поєднуватиме кредитування з грантовою підтримкою. Її запуск запланований на перший квартал 2027 року.
GIZ та НУР
дві програми для жінок
У партнерстві з Ощадом GIZ та Національна установа розвитку (НУР) у програмі "Рух вперед: гранти та консультування мікропідприємств" передбачають гранти до 8 000 євро та консультації з фінансових, податкових, бухгалтерських і юридичних питань. Інші ініціативи партнерів підтримують економічне відновлення громад і професійне перенавчання жінок.
У партнерстві з Ощадом Національна установа розвитку (НУР) у програмі "Від навчання до працевлаштування" допомагає жінкам безкоштовно опанувати нові спеціальності у транспорті, логістиці та будівництві. Учасницям, які працевлаштуються за новою спеціальністю, передбачена виплата 180 євро, а роботодавцям – до 300 євро на наставництво.
© 2005-2026, Економічна правда.

Використання матеріалів сайту лише за умови посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на "Економічну правду".
‍
"Всі матеріали, які розміщені на цьому сайті із посиланням на агентство "Інтерфакс-Україна", не підлягають подальшому відтворенню та/чи розповсюдженню в будь-якій формі, інакше як з письмового дозволу агентства "Інтерфакс-Україна". Назва агентства "Інтерфакс-Україна" при цьому має бути оформлена як гіперпосилання.
‍
Матеріали з плашкою PROMOTED та НОВИНИ КОМПАНІЙ є рекламними та публікуються на правах реклами. Редакція може не поділяти погляди, які в них промотуються.
‍
Матеріали з плашкою СПЕЦПРОЄКТ та ЗА ПІДТРИМКИ також є рекламними, проте редакція бере участь у підготовці цього контенту і поділяє думки, висловлені у цих матеріалах.
‍
Редакція не несе відповідальності за факти та оціночні судження, оприлюднені у рекламних матеріалах. Згідно з українським законодавством відповідальність за зміст реклами несе рекламодавець.