Режим виживання:
як тарифи на електроенергію руйнують металургію України
Спецпроєкт
08 серпня 2025
"Це режим виживання" – саме так описав ситуацію в металургійній галузі на четвертий рік війни президент "Укрметалургпрому" Олександр Каленков. І це справді так: рік у рік гірничо-металургійний комплекс (ГМК) України натрапляє на безперервні труднощі.
Втрата 40% виробництва через початок великої війни з Росією, окупацію стратегічного для металургії міста – Маріуполя, російські обстріли, кратне здорожчання логістики, дефіцит кадрів через мобілізацію і питання до бронювання персоналу. Все це суттєво б’є по галузі, яка генерує до 12% ВВП України й забезпечує десятки тисяч людей робочими місцями.
Зараз металурги намагаються втримати ще один удар – постійне збільшення ціни на електроенергію, яка становить значну частину собівартості виробництва. І цінове ралі, видається, не планує зупинятися – Нацрегулятор з енергетики нещодавно знову підняв граничні ціни на ринку.
Журналіст відвідав круглий стіл, де обговорювались важливі енергетичні питання, зокрема вплив вартості електроенергії на металургійні підприємства. Чи витримає галузь нового удару й чи є шляхи до розв’язання проблеми з тарифами? Питання відкрите.
Вплив електроенергії на металургійну галузь
Металургія – надзвичайно енергомістка галузь, тому вартість електроенергії безпосередньо впливає на виробництво. Частка витрат на електроенергію в собівартості продукції ГМК становить від 50 до 60% для залізорудного концентрату і до 10–15% для сталі.
Важливо зазначити, що металургійний та феросплавний комплекси України є одними з найбільших споживачів електроенергії в країні, сукупно споживаючи до 60% усієї промислової електроенергії. А за останні кілька років її вартість для промисловості зросла удвічі, кажуть галузеві експерти.
Так, до початку великої війни промислові підприємства платили на 70-160% більше за електроенергію, ніж домогосподарства – від 2,8 тис. грн за МВт-год. Вже в середині 2024 року середньозважена добова ціна на е/е для промисловості сягала 5,4 тис. грн за МВт-год.
У 2025 році ціни на електроенергію для бізнесу знову піднялися – на 15-20% у порівнянні з попереднім роком. Для порівняння, у 2024 році граничні ціни на ринку "на добу наперед" становили близько 6,6 тис. грн за МВт-год, а у 2025 році ця цифра сягнула вже 6,9 тис. грн за МВт-год.
Зростання вартості електроенергії також не обмежується лише безпосередньою ціною енергії, але й охоплює витрати на її транспортування.
Показовим є і те, що Україна має одні з найвищих цін на електроенергію в Європі. Станом на квітень 2025 року вартість електроенергії в Україні сягала 101,2 євро за МВт-год. Це відчутно перевищує показники сусідніх європейських країн, зокрема Польщі, де він становив близько 89 євро за МВт-год. Такий ціновий дисбаланс погіршує конкурентоспроможність українських підприємств.
Усе це б’є по рентабельності ГМК, який останні три роки буквально перебуває у стані перманентної кризи й втрачає десятки мільярдів гривень щороку через несприятливі умови ціноутворення основних компонентів кінцевої продукції, зокрема – електроенергії.
Директор GMK Center Станіслав Зінченко підкреслює, що конкурентоспроможність та перспективи відновлення української економіки залежать від доступності електроенергії та її вартості.
Поки Єврокомісія та уряди багатьох країн ЄС впроваджують програми підтримки, українська промисловість стикається з викликами через високі енергетичні витрати. Це стосується і металургії.
Висока частка енергетичних витрат робить металургійні підприємства надзвичайно вразливими до коливань цін на електроенергію. Наприклад, "ArcelorMittal Кривий Ріг" на сьогодні споживає близько 250 МВт електроенергії на годину, а частка витрат на енергію в ціні продукції зросла з 7% до 20%.
"АрселорМіттал": втрата конкурентоздатності через тарифи
Щоб побачити, в яких умовах перебуває металургійна галузь, достатньо подивитися на найбільше підприємство у секторі ГМК України – "АрселорМіттал Кривий Ріг". Цей важливий для економіки та галузі комбінат ризикує припинити роботу через надвисоку вартість електроенергії.
Як раніше зазначав фінансовий директор компанії Павло Задорожний, нині підприємство змушене працювати у збиток вже четвертий рік поспіль. А у материнської компанії вже виникають питання щодо кількарічної збитковості.
За даними генерального директора підприємства Мауро Лонгобардо, у травні комбінат платив у п’ять разів вищу ціну за е/е, ніж у Франції, де, як і в Україні, більшість генерації становлять атомні електростанції. А в червні ціна була вдвічі вищою.
"Наша компанія через ці умови за п’ять місяців втратила близько 3,8 мільярда гривень у порівнянні з тим, що було до війни", – розповів Мауро Лонгобардо.
Крім того, через те, що металургійний комбінат не може працювати лише на внутрішньому ринку і продукцію потрібно експортувати, йому доводиться підлаштовувати ціни під ринкову кон’юнктуру, щоб вдало конкурувати на зовнішніх ринках.
Через це неможливо перенести додаткові витрати на електроенергію на кінцевих споживачів, оскільки тоді комбінат втратить конкурентоздатність.
"Головний експортний ринок – Європа, але якщо ціна на електроенергію в сусідніх європейських країнах дешевша за українську, ми не можемо продавати там. В деяких випадках наші витрати вищі за ринкові ціни", – каже Лонгобардо.
Щоб підтримувати роботу підприємства на мінімальному рівні, потрібно інвестувати щонайменше 150 мільйонів доларів на рік. Зокрема в підтримання належного стану охорони праці та ключові для життєдіяльності заводу інвестпроєкти. Але через зростання вартості електроенергії комбінат не може бути прибутковим: з 3 мільйонів тонн продукції більш ніж половина генерує збитки.
"Якщо ми не знайдемо рішення, то зупинимося, і це буде важким ударом для економіки, бо металургія – велика частина ВВП України. Тому важливо знайти рішення для подальшого розвитку, особливо в умовах війни, щоб вийти на позитивні фінансові показники в післявоєнний період", – підсумував Лонгобардо.
Наразі комбінат не може підвищувати обсяг виробництва, аби не збільшувати рівень витрат, не говорячи вже про інвестування в електропечі, дослідження та розробки.
Заклик до справедливого та прозорого тарифоутворення
Учасники енергетичного ринку України наразі відчувають наслідки структурних і ринкових дисбалансів. Однією з ключових тем для обговорення серед експертів стало реформування енергогалузі, яке є необхідним кроком для стабілізації ситуації з цінами.
Як зазначила радниця генерального директора "АрселорМіттал Кривий Ріг" з енергетичних питань, в.о. міністра енергетики у 2020 році Ольга Буславець, основною причиною підвищення цін є обмежена конкуренція на ринку генерації, що створює умови для монопольного впливу та спотворення ринкової ціни.
Якщо ситуація з цінами на електроенергію не зміниться, підкреслила вона, країна може втратити металургійну галузь, яка дає близько 7% ВВП, та стати залежною від імпорту металопродукції.
На думку директора енергетичних програм Центру Разумкова Володимира Омельченка, для покращення цінової кон’юнктури необхідно змінити правила енергоринку, наприклад, дозволити прямі довгострокові контракти металургів з генеруючими компаніями (зокрема з "Енергоатомом") за фіксованими тарифами.
"Дуже важливим для ринку України є впровадження європейських інструментів. І насамперед це можливість отримання зрозумілої прогнозованої фіксованої ціни на довготривалий період", – вважає заступник комерційного директора D.TRADING Роман Бекузаров.
Обговорюється в експертних колах також регулювання цін "Енергоатому", який генерує більшість електроенергії в країні, та створення більш передбачуваних цінових коридорів.
Крім того, енергоексперти відзначають, що для зниження тарифів необхідно посилити конкуренцію на гуртовому ринку електроенергії.
"Ми прийняли для себе гіпотезу ЄС під час євроінтеграції: саме ринкові реформи забезпечують, по-перше, доступність, а по-друге – чистоту енергії", – вважає віцепрезидент Energy Club Валерій Безус.
Директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко зауважує, що Україна вже зобов’язалася перед ЄС створити ефективну модель енергоринку та інтегрувати його з європейським. Проте втілення цього ускладнюється через використання моделей, що не відповідають стандартам ЄС, як це було зроблено в Україні у 2019 році.
"Прайс-кепи, які були введені у 2019 році, тиснуть на ринок і викривляють його", – зазначає Омельченко. Замість ефективних ринкових механізмів, Україна спробувала застосувати власну модель, яка не змогла забезпечити доступну ціну для споживачів, а також викликала суттєві фінансові втрати для компаній.
Володимир Омельченко вважає, що без корекції цієї моделі, зокрема без зміни ПСО (покладених спеціальних обов’язків), баланс між інтересами генерації та промисловості не буде досягнутий.
Водночас через воєнний стан промисловці не мають змоги брати участь в обговореннях. Пропозиції від підприємств можуть подаватися лише в письмовій формі й лише щодо проєктів рішень, що значно ускладнює ситуацію, каже директор ТОВ "Дніпросталь-Енерго" Василь Гончарук.
Що далі?
З 1 серпня Нацкомісія з регулювання енергетики ухвалила рішення, яке спричинило суттєве підвищення цін на електроенергію в пізні години вечора. Зокрема, граничні ціни на спотовому ринку електричної енергії з 17:00 до 23:00 були збільшені в 1,6 раза.
Гранична ціна на ринку "на добу наперед" та внутрішньодобовому ринку була піднята до 15 тис. грн за МВт-год, тоді як раніше вона становила 9 тис. грн за МВт-год. Для балансуючого ринку нова максимальна ціна встановлена на рівні 16 тис. грн за МВт-год замість 10 тис. грн за МВт-год.
"Нам потрібні як короткострокові, так і довгострокові рішення. Повинні бути також термінові дії, щоб уникнути погіршення ситуації. В Україні не може бути промисловості без належних цін на енергоносії", – вважає Мауро Лонгобардо.
Зрозуміло, що одним із можливих короткострокових рішень могла б стати побудова власних генеруючих потужностей, але тут виникає серйозна проблема. Замість того щоб говорити про нові інвестиції в генерацію, великі промислові гравці наразі порушують значно більш тривожне питання: як не закритися, а не як розвиватися.
Довгостроковим рішенням могло б бути впровадження ринкових умов в енергетичній галузі, де ціна формувалася б відносно попиту та пропозиції електроенергії. Але для цього уряду доведеться відмовитись від популістської моделі штучного тарифоутворення, щоб стимулювати підприємців вкладатися у розвиток генерації.
Якщо вдасться це зробити, то обов’язково з’являться компанії, які будуть спроможні продавати промисловості електроенергію дешевше, ніж вона є зараз, за конкурентними цінами. Але для швидкого припливу приватного капіталу потрібно розв’язати ще й безпекові питання – енергетика часто стає ціллю для обстрілів ворога.
Зараз уряд може обмежити ціну на електроенергію для великих генерувальних компаній, на кшталт "Енергоатому", щоб відкрити металургії доступ до дешевої енергії. Але це тимчасове рішення. Суттєво і з поглядом у майбутнє змінити ситуацію може лише докорінна перебудова енергогалузі – з ринковими цінами, конкуренцією за споживача, приватними інвестиціями й відсутністю регулювання з боку держави.
Своєю чергою заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства Андрій Телюпа поділився аналітикою, розробленою в Мінекономіки в межах розробки нової промислової стратегії України. Він зазначив, що витрати на енергоресурси є ключовою складовою успішного розвитку промисловості України.
"Бізнес чітко дав зрозуміти, що без прогнозованого тарифу важко планувати інвестиції", – зазначив Андрій Телюпа.
Як висловився гендиректор АМКР Лонгобардо, підприємству потрібна "справедлива та конкурентоспроможна ціна на енергію". Але, щоправда, це стосується і галузі, і промисловості загалом. Інакше – колапс.
© 2005-2025, Економічна правда.
Використання матеріалів сайту лише за умови посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на "Економічну правду".
"Всі матеріали, які розміщені на цьому сайті із посиланням на агентство "Інтерфакс-Україна", не підлягають подальшому відтворенню та/чи розповсюдженню в будь-якій формі, інакше як з письмового дозволу агентства "Інтерфакс-Україна". Назва агентства "Інтерфакс-Україна" при цьому має бути оформлена як гіперпосилання.
Матеріали з плашкою PROMOTED та НОВИНИ КОМПАНІЙ є рекламними та публікуються на правах реклами. Редакція може не поділяти погляди, які в них промотуються.
Матеріали з плашкою СПЕЦПРОЄКТ та ЗА ПІДТРИМКИ також є рекламними, проте редакція бере участь у підготовці цього контенту і поділяє думки, висловлені у цих матеріалах.
Редакція не несе відповідальності за факти та оціночні судження, оприлюднені у рекламних матеріалах.
Згідно з українським законодавством відповідальність за зміст реклами несе рекламодавець.
Використання матеріалів сайту лише за умови посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на "Економічну правду".
"Всі матеріали, які розміщені на цьому сайті із посиланням на агентство "Інтерфакс-Україна", не підлягають подальшому відтворенню та/чи розповсюдженню в будь-якій формі, інакше як з письмового дозволу агентства "Інтерфакс-Україна". Назва агентства "Інтерфакс-Україна" при цьому має бути оформлена як гіперпосилання.
Матеріали з плашкою PROMOTED та НОВИНИ КОМПАНІЙ є рекламними та публікуються на правах реклами. Редакція може не поділяти погляди, які в них промотуються.
Матеріали з плашкою СПЕЦПРОЄКТ та ЗА ПІДТРИМКИ також є рекламними, проте редакція бере участь у підготовці цього контенту і поділяє думки, висловлені у цих матеріалах.
Редакція не несе відповідальності за факти та оціночні судження, оприлюднені у рекламних матеріалах.
Згідно з українським законодавством відповідальність за зміст реклами несе рекламодавець.