Що приніс бізнесу 2024 рік:
законодавчі зміни та майбутні тенденції
promoted
13 січня 2025
2024 рік приніс низку змін у правове та індустріальне поля, тому бізнесу необхідно адаптуватися до нових умов і прогнозувати їхній вплив на свою діяльність.
Про ключові зміни, що відбулись у 2024 році, розповіли партнери Юридичної групи LCF. Очевидно, що ці тенденції набудуть значення й у новому 2025 році.
Корпоративне право
"Загальний обсяг анонсованих та завершених угод, в широкому сенсі, включно з корпоративними, венчурними, приватизацією та продажем заставних активів, склав за 2024 рік близько $1,2 млрд. Це свідчить про M&A активність в Україні попри війну", – наголошує партнер, керівник практики корпоративного права, M&A та антимонопольного права Сергій Бенедисюк.
Іноземні інвестори придбали українські активи на $473 млн за 9 місяців 2024 року, що на $278 млн більше у порівнянні з аналогічним періодом у 2023 році. Приблизно 60% припадає на IT-сектор, що свідчить про довіру до нього. Крім IT-сектора, іноземні інвестори зацікавлені в аграрному секторі та відновлюваній енергетиці, і наша команда була залучена до юридичного супроводу таких угод.
Аналіз також показав, що у 2024 році українські компанії уклали 10 значних угод з придбання іноземних активів. Це говорить про ріст конкурентоспроможності національного бізнесу.
Окрім того, у 2024 році ми відчули прогрес у диджиталізації корпоративного права, що матиме вплив у 2025 році. Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку спростила процес участі акціонерів у загальних зборах, запровадивши можливість проведення цих зборів онлайн під час дії воєнного стану. Це зробило процес більш доступним і зручним.
Також набув чинності закон (№ 3587-IX), який впровадив позитивні зміни у корпоративному управлінні державними підприємствами. Закон направлений на підвищення прозорості та ефективності управлінських процесів (зокрема, наглядові ради отримують більше повноважень) та надає Уряду право визначати, які підприємства залишаються у державній власності, а які варто приватизувати, залежно від їхньої стратегічної важливості.
Зміни в системі оподаткування
"На початку війни було введено мораторій на податкові перевірки. Проте мораторій поступово скорочувався для різних платників та типів перевірок. Нині практично всіх платників податків можуть включити до плану перевірок, крім тих, чия податкова адреса на ТОТ або в зонах бойових дій. Тому у 2025-му платники податків повинні заздалегідь підготуватися до можливих перевірок", – зазначає партнер, керівник практики податкового права Андрій Реун.
Ще один виклик – недосконалість системи блокування податкових накладних. Із запуском системи моніторингу ризиків (СМКОР) виникла значна критика. Податкова може просто підмінювати перевірки, блокуючи податкові накладні та вимагаючи купу документів. Часто накладні блокують без підстав, і про це говорить статистика: при оскарженні в 2024 році відновлені були 72% накладних. Тому важливо правильно оформлювати документи і, якщо накладні заблоковані, швидко надавати пояснення, щоб їх розблокували.
Відсутність чіткої процедури для підтвердження втрати або набуття податкового резидентства – ще одна проблема, з якою доводиться мати справу бізнесу. Хоча податковий кодекс визначає, як встановити, в якій країні особа є податковим резидентом, це не гарантує, що українські податкові органи визнають резидентство іншої країни.
Проєкти в сфері енергетики
"У 2024 році енергетичний сектор України зіткнувся з кількома безпрецедентними викликами, зумовленими наслідками воєнної агресії країни-терористки. Дефіцит електроенергії для споживачів минулого року склав близько 35%, а зростання вартості – 34%. Саме ці фактори і визначають вектор розвитку галузі на майбутнє", – коментує партнер, керівник практики Energy and Projects Іван Бондарчук.
Окрім інвестицій у власну енергонезалежність, велика кількість компаній почали будівництво електростанцій для роботи на ринку електроенергії. Загалом НЕК "Укренерго" видали технічні умови на приєднання понад 1,2 ГВт приєднаної потужності розподіленої генерації: газопоршневих електростанцій, невеликих СЕС, ВЕС та УЗЕ. У випадку реалізації загальний обсяг інвестицій у такі проєкти значно перевищить 1 млрд дол. Варті уваги інвестиції від таких компаній, як "Епіцентр", "Нова Пошта" та UPG, які заявили про вихід на ринок електричної енергії. У 2025 році НЕК "Укренерго" проведе конкурс на нові генеруючі потужності для надання додаткового фінансування інвесторам на будівництво маневреної генерації потужністю від 5 до 80 МВт.
Також у 2024 році прослідковується активізація девелоперського ринку у сфері utility-scale проєктів альтернативної енергетики. Про свої інвестиції у проєкти ВЕС на заході України заявила ОККО. "Вітропарки України" активно вводять в експлуатацію турбіни. У грудні 2024 року ми закінчили роботу над однією з наймасштабніших угод, за якою Elementum Energy придбали 200 МВтний вітроенергетичний проєкт.
Для подальшого стимулювання розвитку галузі ми очікуємо підвищення активності системних міжнародних гравців, які розглядають надання фінансування на етапі девелопменту з подальшим входженням у проєкт шляхом укладення договорів купівлі-продажу корпоративних прав з відкладальними обставинами, опціонів або конвертації позики у капітал проєктної компанії. Задля пришвидшення цього процесу державі слід запропонувати інвесторам інструменти для зниження воєнних, політичних та ринкових ризиків (як-от страхування та гарантування ціни збуту електроенергії), а девелоперам – якісне портфоліо проєктів, підготовлених у строгій відповідності до національного законодавства та міжнародних стандартів, що можуть швидко пройти due-diligence міжнародного інвестора або фінансової установи.
Банкрутство та реструктуризація
"Укладення мирових угод стало помітною тенденцією. Процедура банкрутства в Україні часто мала вигляд боротьби між боржником та кредиторами: боржник хотів уникнути сплати боргів, а кредитори – швидше повернути своє. Війна знизила бажання вести виснажливі спори, і ми помічаємо в нашій практиці тренд на переговори і врегулювання в справах, які тривали щонайменше 5 років", – пояснює партнерка, керівниця практики банкрутства та реструктуризації Олена Волянська.
Важлива зміна в сфері банкрутства – превентивна реструктуризація. Нарешті у 2024 році законом (№3985-IX) імплементовано загальноєвропейський інститут превентивної реструктуризації. Цей інструмент надає можливість бізнесу, що стикається з тимчасовими фінансовими труднощами, пройти процес оздоровлення без необхідності введення процедури банкрутства.
І ще одна відчутна тенденція: посилення майнової відповідальності власників та керівників бізнесу за доведення до банкрутства. Якщо раніше процедуру стягнення затягували через різні підходи до визначення суми збитків, в 2024 році актуальна практика Верховного суду визначає суму збитків як суму непогашених вимог кредиторів після продажу майна банкрута на аукціоні.
Усталеним стало і застосування доктрини "підняття корпоративної завіси". Суд може стягнути збитки з бенефіціарів та заінтересованих осіб (яких, до речі, позбавили права голосу), навіть без прямого зв'язку з банкрутом, якщо є підстави вважати їх відповідальними за рішення, які призвели до банкрутства.
Ще одна важлива тенденція – збільшення переліку підприємств, до яких застосовується мораторій на відкриття банкрутства. У травні 2024 року прийняли закон (№ 3723-IX), який забороняє банкрутство об'єктів критичної інфраструктури, компаній, де держава володіє більш ніж 50% акцій, та підприємств, які перейшли у власність держави через відчуження акцій під час дії воєнного стану.
Судова практика
"Добросовісність і ефективність управління стають ключовими стандартами корпоративної культури та набувають статусу законодавчо обов’язкових вимог для топменеджменту. Менеджери несуть персональну відповідальність за свої дії, зокрема, у випадках, коли рішення були необґрунтованими або явно нерозумними.
Судова практика активно розвивається в напрямі компенсації збитків, завданих через такі дії. Для оцінки управлінських рішень використовують підхід, відомий як правило ділового рішення (business judgment rule). Наразі таку практику переважно застосовують у справах, пов’язаних із діяльністю колишніх керівників банків. Проте є всі підстави вважати, що сформовані підходи будуть активно використовувати і в інших галузях", – зазначає партнерка, керівниця судової практики Ірина Кобець.
Судова практика активно розвивається в напрямі компенсації збитків, завданих через такі дії. Для оцінки управлінських рішень використовують підхід, відомий як правило ділового рішення (business judgment rule). Наразі таку практику переважно застосовують у справах, пов’язаних із діяльністю колишніх керівників банків. Проте є всі підстави вважати, що сформовані підходи будуть активно використовувати і в інших галузях", – зазначає партнерка, керівниця судової практики Ірина Кобець.
Ще однією вагомою тенденцією є розширення підходів для притягнення бенефіціарів та пов’язаних осіб до відповідальності за борги компанії перед третіми сторонами. Формальні корпоративні структури, побудовані з використанням "технічних" компаній, більше не гарантують повного захисту.
І ще одна тенденція, яка має місце, – посилення контролю держави за землею та повернення земель у власність держави. Ми бачимо зростання кількості судових процесів, ініційованих прокуратурою для повернення земель із приватної у державну власність. Основна увага приділяється землям водного та лісового фондів, а також сільськогосподарським землям.
Міжнародний арбітраж
"Національна політика України щодо щодо конфіскації та націоналізації активів, власники яких мають зв'язки з країною-агресоркою, суттєво вплинула на сферу міжнародного арбітражу. Так у 2024 році проти України подали низку інвестиційних позовів на безпрецедентні суми. Тільки сума компенсації за націоналізацію Sense Bank, заявлена Михайло Фрідманом, сягає 1 млрд дол. Ми прогнозуємо, що кількість подібних інвестиційних спорів буде зростати", – наголошує радниця, керівниця практики міжнародного арбітражу Ольга Костишина.
Інша тенденція, яку ми бачимо, – пошук юридичних механізмів для відшкодування збитків, завданих рф. Зокрема, ініціювали перший інвестиційний спір проти рф щодо втрат українських приватних інвесторів після окупації східної частини України у 2014 році. І хоча ця справа не стосується відшкодування збитків, завданих повномасштабною збройною агресією рф проти України, результати її розгляду матимуть значний вплив на формування арбітражної практики з цього питання. У 2024 році спостерігалося значне пожвавлення серед спеціальних фондів, які надають кошти на покриття витрат в інвестиційному арбітражі, тому в майбутньому ми прогнозуємо збільшення звернень представників бізнесу з інвестиційними позовами проти рф.
Найбільш позитивним зрушенням у питанні стягнення збитків, завданих рф, стало відкриття для бізнесу більшості категорій заяв у Реєстрі збитків наприкінці грудня 2024 року. Відтепер юридичні особи можуть подати заяви на відшкодування збитків у зв’язку зі знищенням/втратою активів, втратою контролю над майном на тимчасово окупованих територіях та переміщенням (евакуацією) бізнесу. Водночас затверджені форми та правила подання заяв у цих категоріях не містять чіткого переліку доказів для підтвердження суми вимог. Тому бізнесу необхідно приділити увагу детальному опису суми вимог, методиці її розрахунку та збору всіх можливих доказів.
Кримінальне право
Для кримінальної юстиції 2024 рік став переломним у багатьох аспектах, зазначає партнер, керівник практики кримінального права Максим Шевердін. Однією з ключових подій року стала ратифікація Римського статуту. Це стало важливим кроком у наближенні України до світових стандартів правосуддя.
Ще одна тенденція – у 2024 році відчутно посилився тиск на бізнес з боку правоохоронних органів, що викликало критику підприємницької спільноти і стало стимулом до перезавантаження Бюро економічної безпеки.
Серед інших нововведень – можливість укладення угод зі слідством у корупційних справах. Ухвалений закон (№ 4033-IX) передбачає, що ті особи, які співпрацюють зі слідством, можуть отримати пом'якшення покарання або звільнення від відбування покарання, якщо вони відшкодують збитки та нададуть важливу інформацію для розкриття злочину.
Інше нововведення – скасування строків розслідування у "фактових" справах
(№ 3509-IX). Тобто строк досудового розслідування у справах без підозрюваного може тривати безстроково.
Посилення міжнародного співробітництва – ще одна тенденція. За 9 місяців 2024 року кількість запитів на міжнародну співпрацю зросла на 30% у порівнянні з позаминулим роком. Екстрадиція становила чверть цих запитів. Це показує посилену активність України в сфері міжнародного кримінального переслідування.
© 2005-2025, Економічна правда. Використання матеріалів сайту лише за умови посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на "Економічну правду".
"Всі матеріали, які розміщені на цьому сайті із посиланням на агентство "Інтерфакс-Україна", не підлягають подальшому відтворенню та/чи розповсюдженню в будь-якій формі, інакше як з письмового дозволу агентства "Інтерфакс-Україна". Назва агентства "Інтерфакс-Україна" при цьому має бути оформлена як гіперпосилання.
Матеріали з плашкою PROMOTED та НОВИНИ КОМПАНІЙ є рекламними та публікуються на правах реклами. Редакція може не поділяти погляди, які в них промотуються.
Матеріали з плашкою СПЕЦПРОЄКТ та ЗА ПІДТРИМКИ також є рекламними, проте редакція бере участь у підготовці цього контенту і поділяє думки, висловлені у цих матеріалах.
Редакція не несе відповідальності за факти та оціночні судження, оприлюднені у рекламних матеріалах. Згідно з українським законодавством відповідальність за зміст реклами несе рекламодавець.
"Всі матеріали, які розміщені на цьому сайті із посиланням на агентство "Інтерфакс-Україна", не підлягають подальшому відтворенню та/чи розповсюдженню в будь-якій формі, інакше як з письмового дозволу агентства "Інтерфакс-Україна". Назва агентства "Інтерфакс-Україна" при цьому має бути оформлена як гіперпосилання.
Матеріали з плашкою PROMOTED та НОВИНИ КОМПАНІЙ є рекламними та публікуються на правах реклами. Редакція може не поділяти погляди, які в них промотуються.
Матеріали з плашкою СПЕЦПРОЄКТ та ЗА ПІДТРИМКИ також є рекламними, проте редакція бере участь у підготовці цього контенту і поділяє думки, висловлені у цих матеріалах.
Редакція не несе відповідальності за факти та оціночні судження, оприлюднені у рекламних матеріалах. Згідно з українським законодавством відповідальність за зміст реклами несе рекламодавець.