Життя без офшорів: що робити українському бізнесу в "кінці епохи офшорів"

За словами міністра фінансів України Оксани Маркарової, в Україні цей показник може бути навіть більшим. Втім, українському бізнесу варто готуватись до змін, адже у світі посилюються тренди, які роблять використання офшорів недоцільним.

Наскільки припинення використання офшорів буде болісним для українського бізнесу та як підготуватись до "кінця епохи офшорів" – читайте у спільному матеріалі "Економічної правди" та КУА "Профіневест".

Традиційно в Україні існували потужні мотиви до експорту капіталу за кордон. Причин використовувати офшори в українського бізнесу було чимало, серед них неефективність фіскальної політики, поганий інвестиційний клімат та необхідність приховування сумнівних коштів.

Протягом останніх десятиліть будь-який податковий консультант або досвідчений юрист у великій компанії радив би оформлювати бізнес або майно, наприклад, у кіпрській або іншій закордонній юрисдикції.

Приблизно третина українського експорту по п’яти найбільших товарних групах (близько 40 млрд доларів) щороку проходила через офшори. За різними оцінками, тільки на експортних схемах Україна могла втрачати до 3 млрд доларів податків.

Але враховуючи ті зміни, що очікують на українське законодавство у найближчі роки, ця ситуація змінюватиметься. Бізнесу доведеться адаптуватись до нових правил, у яких не буде місця для офшорних схем.

І якщо для українського бюджету зміни будуть позитивними, то бізнес природно може реагувати на такі зміни негативно.

"Для інвесторів і бізнесу будь-яка трансформація або зміна звичного укладу є в більшій чи меншій мірі болючими. Але рішення нічого не робити і "залишитися в офшорі" з часом буде коштувати набагато дорожче", – каже керуючий партнер КУА "Профінвест" Олексій Прокопенко.

Найближчим часом почнуть діяти правила підписаної Україною Конвенції про "Уникнення від подвійної сплати податків" з рядом країн. Нові правила збільшать ставки податків та дещо ускладнять репатріацію дивідендів. Та ще більше на ситуацію впливатиме імплементація плану BEPS.

Одним із перших кроків по впровадженню BEPS в Україні буде правило "Контрольованих іноземних компаній" (КІК). Суть цього правила полягає в тому, що компанії будуть змушені платити податки там, де вони безпосередньо ведуть свою діяльність, а не просто за місцем реєстрації, як це відбувалось протягом десятків років.

В Україні ставка податку на прибуток становить 18%, в той час як на Кіпрі 12,5%, а в офшорах взагалі 0%, тому інтерес до оформлення бізнесу на компанію-нерезидента з боку бізнесу був зрозумілий. Але найближчим часом, якщо компанія веде діяльність в Україні, реєструвати компанії у юрисдикції з нижчими податками сенсу не буде.

Найближчим часом правило "КІК" буде імплементовано в Україні, відтак якщо резидент України має компанію за межами країни, то йому потрібно, по-перше, задекларувати таку компанію, а, по-друге, сплатити з прибутку цієї компанії податок в Україні.

Враховуючи те, що в рамках імплементації плану BEPS держави будуть обмінюватись податковою інформацією, приховувати власність закордоном погана ідея, адже санкції будуть досить суворими — від чималих штрафів до звинувачень у несплаті податків, що несе за собою кримінальну відповідальність.

Окрім податкової складової, перевагою офшорів у бізнес-колах також часто називали якість судової юрисдикції. Проте на практиці цей популярний тезис фактично так і не підтвердився. Можливість скористатися іноземною судовою системою в більшості спірних випадків є ілюзією.

"На практиці суперечки щодо самих бізнес-активів підлягають розгляду в країні їх перебування, тобто в Україні. Практика показала, що для рейдерів не має значення країна реєстрації власника активу, вони "атакують" безпосередньо сам актив, прикриваючись рішеннями вітчизняних судів.

Корпоративні спори щодо акцій (часток) українських підприємств також підлягають розгляду в Україні", – пояснює Прокопенко.

Фактично, офшорні компанії збережуться виключно як власники оформлених на них особистих активів, які не генерують доходу – яхти, літаки, нерухомість за кордоном. У випадку ж ведення бізнесу, доведеться грати за новими правилами.

Суб'єкти підприємницької діяльності найближчим часом будуть змушені оформити власні активи безпосередньо на себе або на звичайні підприємства у вигляді товариств з обмеженою відповідальністю чи акціонерних товариств.

Відтак податкове навантаження на бізнес зможе вирости, однак у випадку правильного структурування активів суттєвого збільшення податкового навантаження можна буде уникнути.

Одним з інструментів для легальної оптимізації податків є корпоративний інвестиційний фонд (КІФ). Наприклад, прибуток від продажу бізнесу (корпоративних прав, акцій) фізособою підлягає оподаткуванню за ставкою 18%.

У разі, якщо цю операцію структурувати з використанням інвестфонду (з виплатою фізособі дивідендів) податкове навантаження становитиме всього 9%, що є дуже лояльним навантаженням у порівнянні з іншими країнами.

"З плином часу ухилення від податків буде обходитися все дорожче. Нашому бізнесу потрібно змиритися з тим, що взагалі не платити податки більше не вийде. Необхідно перебудовуватися і використовувати для зменшення податкового навантаження тільки легальні інструменти", –  констатує Прокопенко.