"Напряму порівнювати Україну та ЄС некоректно":

як Київстар готується до правил Roam Like at Home

Спецпроєкт

31 грудня 2025

Подорожі за кордон вимагають ретельної підготовки: квитки, логістика, житло та документи. І окремим пунктом у цьому списку завжди був мобільний зв’язок. Раніше, щойно український абонент перетинав кордон, він отримував SMS від оператора з попередженням, що тепер вартість послуг зміниться. Це й було першим нагадуванням, що ви перейшли в роумінг.

Проте за останні роки для багатьох українців тема роумінгу стала майже непомітною. Умови суттєво покращилися, а тарифи стали більш доступними. А з 1 січня Україна офіційно приєднується до європейської політики Roam Like at Home, фактично отримуючи "роумінговий безвіз". Це означає зміни у правилах, за якими надаватимуться послуги зв’язку, в усіх країнах ЄС.

Мобільний оператор Київстар, як один із лідерів телеком-ринку, теж готується до цього переходу й прагне зробити роумінг максимально простим, доступним і таким, що не асоціюється з високими рахунками.

"За майже тридцять років своєї історії ми уклали роумінгових договорів із понад пів тисячі мобільних операторів по всьому світу", – розповідає керівник департаменту додаткових послуг та операторських відносин у Київстар Олександр Галушко.

Як формується ціна в роумінгу? Як оператори домовляються між собою? Що нові правила означають для українців за кордоном? Чи зміняться тарифи всередині країни після запуску RLAH? Відповіді на ці питання – в інтерв’ю.

Про низькі українські тарифи та європейські ціни

– На сайті Київстар є розділ "Роумінг як вдома". Поясніть, будь ласка, як загалом працює роумінг для ваших абонентів: внаслідок чого він запускається в тій чи іншій країні?

– Якщо говорити про визначення роумінгу, то це можливість для абонента мобільного оператора користуватися своїми послугами за кордоном. Послуга "Роумінг як вдома", яку ми надаємо станом на сьогодні, – це власна ініціатива Київстар, запроваджена ще на початку повномасштабного вторгнення, щоб підтримати українців, які вимушено перебувають за кордоном. По суті, вона працює за тими ж принципами, що і європейська програма RLAH (Roam like at Home).

RLAH – це принцип, за яким українські абоненти можуть користуватися зв’язком у країнах ЄС майже на тих самих умовах, що й в Україні. Технічно він працює на основі контрактів і мережевих з’єднань, а вартість послуг формується через міжоператорські тарифи, які є собівартістю роумінгу для оператора.

У Київстар ця базова інфраструктура та договори з партнерами сформовані давно. Тому з технічного боку принципової різниці між роумінгом в Європі та інших країнах немає. Ключова відмінність полягає саме в комерційних умовах і правилах тарифікації.

Щоб роумінг працював, ми забезпечуємо технічну сумісність наших мереж із мережами партнерів і укладаємо міжоператорські договори. Далі узгоджуються комерційні умови – зокрема міжоператорські тарифи, які впливають на кінцеву вартість послуг для абонента.

– Як це виглядає на практиці? Ви укладаєте двосторонні домовленості з кожним оператором окремо чи відразу з країною?

– Для нас принципово, щоб у будь-якій країні перебування абоненти Київстар мали стабільний і якісний зв’язок. У кожній країні ЄС, а також у країнах із найбільшою кількістю наших абонентів, ми намагаємося забезпечити доступ щонайменше до двох-трьох мереж.

Після того як технічна можливість забезпечена, починається комерційна частина. Ми ведемо переговори щодо умов із кожним партнером окремо. Сьогодні кількість наших роумінгових партнерів становить близько 500–600 компаній по всьому світу. Тому знайти країну, де роумінг від Київстар взагалі не працює, доволі складно.

– З ким було найважче домовлятися й чому?

– Найскладніше домовлятися з операторами-монополістами. Класичні приклади – це Монако або Андорра, де є лише один оператор.

В більшості країн ситуація інша. Де є кілька операторів, і ми зазвичай підключені до всіх або принаймні до кількох із них, це створює конкуренцію і дає змогу домовлятися про кращі умови.

– В Україні тариф за 300–350 грн на місяць може включати безлімітні дзвінки, SMS та десятки гігабайтів інтернету, тоді як у ЄС схожі послуги коштують 20–30 євро. Як за таких умов роумінг залишається доступним і хто за це платить?

– Напряму порівнювати середній чек абонента в Україні та ЄС некоректно, оскільки вартість послуги залежить від багатьох факторів. Зокрема, це вартість мережевого обладнання, ліцензій, які купуються у держави, масштаб абонентської бази, послуги, які надаються тощо.

Наприклад, в Україні нижча платоспроможність клієнтів і дешевша операційна складова. Тому домашні тарифи формуються інакше, ніж, скажімо, у Німеччині, де абоненти звикли платити 20–30 євро за мобільний зв’язок.

Натомість ключову роль у роумінгу відіграє регулювання. У ЄС працює Roam like at Home (RLAH) – це європейська модель регулювання, за якої абонент користується мобільним зв’язком за кордоном за домашніми тарифами завдяки обмеженню оптових цін між операторами*.

Далі працює ефект масштабу. Що більші обсяги трафіку, то вигідніші умови можна отримати від партнерів. Водночас оператори не перекладають оптову ціну напряму на абонента. Інакше 50 ГБ коштували б десятки євро, а для українського ринку це просто неприйнятно.

*У ній передбачено граничну оптову ціну на трафік між операторами. Так, наприклад, у 2026 році вона становитиме близько 1 євро за гігабайт.

– Скільки абонентів у 2025 році користуються послугою "Роумінг як вдома" і в якій країні найбільша концентрація?

– За нашими даними, з початку 2025 року кількість користувачів, які скористалися послугою "Роумінг як вдома", зросла до 4,5 мільйона абонентів. Найбільша концентрація – у Польщі. Сьогодні роумери Київстар, які перебувають у Польщі, генерують приблизно чверть загального роумінгового трафіку.

Далі за обсягами йдуть Чехія та Німеччина. Разом ці три країни формують понад половину всього роумінгового трафіку і кількості користувачів.

– Якщо говорити про українців, які постійно мешкають в ЄС та постійно користуються українською SIM-картою, то для Київстар це додаткові витрати?

– Українські тарифи – одні з найдешевших в Європі, понад 70% українців, які перебувають за кордоном або подорожують, продовжують користуватись SIM-картками Київстар, адже це зручніше й вигідніше, ніж місцеві пропозиції, де вартість зв’язку зазвичай вища.

Водночас ми не бачимо якихось масових або критичних зловживань. Для так званих перманентних роумерів українська SIM-карта зазвичай не стає єдиною. У реальному житті складно повністю обходитися в іноземній країні без локального номера для роботи з банками, соціальними службами, офіційними дзвінками чи сервісами.

Тому українська SIM-карта в таких випадках частіше виконує роль додаткової або як картка для мобільного інтернету. Саме передача даних є ключовою частиною роумінгових витрат, але її собівартість поступово знижується завдяки зростанню обсягів споживання. У результаті маржинальність таких абонентів нижча, ніж у домашніх, але залишається керованою для нас. Ми розглядаємо це як інвестицію в клієнтів: завдяки послузі "Роумінг як вдома" вони залишаються з українським оператором, навіть перебуваючи за кордоном.

Про RLAH з 2026 року: що зміниться для абонентів і що це коштуватиме ринку

– З 1 січня 2026 року Україна має приєднатись до європейського роумінгового простору. Які зміни це принесе у ваші операційні процеси та для абонентів за кордоном?

– Для абонентів суттєвих змін не буде, адже Київстар став першим мобільним оператором, який почав адаптувати свої тарифи під норми ЄС ще до офіційного запуску. Київстар уже зараз надає роумінгові послуги для діючих тарифів, які можна знайти на нашому сайті, вони відповідають європейському регулюванню. Невеликі коригування можливі лише для тарифів, які були запущені раніше. Усі актуальні тарифи вже відповідають вимогам ЄС.

Водночас регулювання стосується не лише цього. Воно встановлює правила взаємодії між операторами, граничні ставки, вимоги забезпечувати доступ до екстрених служб, а також додаткові зобов’язання щодо інформування клієнтів. Уся ця інформація має бути доступною через системи самообслуговування, зокрема в застосунку Мій Київстар.

Окремий блок вимог стосується інклюзивності. Це однаковий доступ до інформації для людей з інвалідністю.

Тому якщо говорити про 1 січня, то для клієнтів Київстар принципових змін не буде. Усе необхідне для прозорого й доступного роумінгу без прихованих платежів уже працює сьогодні.

– У ЄС діє формула, за якою оператор розраховує, скільки гігабайтів у роумінгу може отримати користувач із безлімітним тарифом. Тобто навіть коли "Роумінг як вдома" запрацює, повного безліміту даних не буде. Як ви плануєте це пояснювати клієнтам, щоб не було розчарування?

– Дійсно, в ЄС діє правило "Політика справедливого користування", яка обмежує обсяг інтернету в роумінгу, навіть для безлімітних тарифів. Насправді повного безліміту не існує й в Україні. Якщо говорити про мобільний інтернет, після певного обсягу знижується швидкість або під безлімітом мається на увазі великий, але все ж таки фіксований обсяг.

У межах RLAH діє правило максимальної оптової ціни за гігабайт, умовно 1 євро. На її основі працює формула: абонентська плата множиться на два і ділиться на цю граничну ціну. Отриманий результат – це мінімальний обсяг інтернету, який оператор зобов’язаний надати в роумінгу. Тобто якщо вдома у тарифі 100 ГБ, у роумінгу абонент отримає не весь цей обсяг, але обов’язково гарантований мінімум.

Уже зараз у тарифах Київстар чітко вказано, скільки інтернету входить у пакет і який обсяг доступний у роумінгу. Його можна також переглянути в застосунку Мій Київстар.

– А як це працює з хвилинами? Якщо в тарифі, умовно, 100 хвилин, вони діють і вдома, і в роумінгу?

– Так. Якщо в домашньому тарифі включена певна кількість хвилин для дзвінків на інші мережі, ця ж кількість діє і в країнах Roam like at Home для дзвінків на українські номери та в межах ЄС.

Водночас для абонентів Київстар є додаткова перевага: безлімітні дзвінки на номери Київстар працюють і в роумінгу.

– Президент Київстар Олександр Комаров зазначав, що через RLAH оператори можуть недоотримати до 3–4 млрд грн валютного виторгу у 2026 році. Наскільки це реалістично та за яким механізмом виникають такі втрати?

– Так, ця оцінка реалістична. Основна причина – це різке зниження ставок міжнародної термінації голосового трафіку. Після приєднання до європейського регулювання ставка за вхідні дзвінки з ЄС зменшується до 0,002 євро за хвилину, що в сотні разів нижче за поточні ринкові ставки.

До нас телефонують більше, ніж ми телефонуємо за кордон. Саме ця різниця формує значну частину валютного виторгу телеком-ринку. Через нове регулювання оператори змушені відмовитися від частини цього доходу.

На відміну від ЄС, де ставки знижувалися поступово протягом багатьох років, в Україні ж зниження відбувається різко, з 1 січня, без перехідного періоду. І це суттєво ускладнює адаптацію для операторів.

– Чи вплине RLAH на структуру "домашніх" тарифів в Україні?

– Думаю, що всі зміни, які оператори хотіли провести, вже фактично зроблені. І Київстар, і інші оператори анонсували свої тарифні плани. Якщо на них подивитися, якихось колосальних змін там немає, і я б не очікував їх надалі.

Водночас на вартість послуг впливає велика кількість інших чинників: військові ризики, зростання витрат на підтримку мережі, блекаути, додаткова генерація, нестача робочої сили, девальвація валюти.

– У правилах RLAH зазначено, що оператор може відстежувати, скільки часу людина проводить у роумінгу. Для чого це робиться? Щоб уникнути зловживань чи через технічні обмеження?

– Roam like at Home створювався для тимчасових поїздок. Якщо абонент близько чотирьох місяців постійно перебуває за кордоном, регламент дозволяє оператору застосувати обмеження або додаткову плату. Це потрібно, щоб уникнути постійного використання дешевшої SIM-карти в країнах із вищими цінами.

– Якщо користувач, наприклад, переїхав до Польщі чи Німеччини, але продовжує користуватись українською SIM-картою – як це виглядатиме на практиці? Його справді можуть попередити чи нарахувати доплату?

– Для України діє окрема ситуація. Регулювання стартує з 1 січня, і перші чотири місяці оператори не можуть застосовувати "Політику справедливого користування" (Fair Use Policy), бо немає історії спостереження. Фактично до літа ця політика не працюватиме.

Крім того, через війну в Україні багато абонентів тривалий час перебувають за кордоном. За весь період дії "Роумінгу як вдома" ми не застосовували цих правил і нікого не обмежували. Для нас це добровільний інструмент захисту оператора. Його масове застосування означало б втрату значної частини клієнтів – близько 10% абонентської бази, які постійно перебувають за кордоном.

– Чи координуєте підготовку до RLAH із Мінцифри та НКЕК? На якому етапі узгодження з ЄС?

– Так, у нас є ефективна координація. В Україні працює окрема робоча група під координацією національного регулятора, також активно залучена Мінцифра. Було проведено багато спільних обговорень, зокрема з участю європейського регулятора.

Тема перманентного роумінгу наразі не є окремим питанням на рівні регуляторів. Це радше предмет комерційних домовленостей між операторами. З погляду телекомунікаційних процесів проблеми тут немає.

Про роумінг поза ЄС, 5G без 5G в Україні та навіщо тут VoLTE

– Ви вже запустили "Роумінг як вдома" у США, Канаді, Туреччині, Єгипті та ОАЕ. Яка модель розрахунків і які обмеження?

– Ключова відмінність – комерційна. У Євросоюзі Roam like at Home можливий завдяки регульованим тарифам. В інших країнах усе залежить від того, чи вдається домовитися про комерційні умови, які дозволяють запропонувати цей сервіс без збитків.

Там, де ми можемо отримати прийнятні оптові тарифи, ми запускаємо "Роумінг як вдома" навіть поза ЄС, наприклад, у Великій Британії чи Молдові.

У багатьох інших країнах, зокрема в США чи ОАЕ, партнери не готові знижувати ціни до рівня, який був би сумісний із нашими тарифами, де середній чек абонента близько 7 євро.

– Які напрямки зараз у фокусі для покращення умов роумінгу?

– Є два ключові чинники.

Перший – технологічний. У багатьох країнах, зокрема в ЄС та Північній Америці, вже вимкнені мережі 2G та\або 3G. Щоб абонент узагалі міг зареєструватися в мережі й користуватися зв’язком, нам потрібно запускати VoLTE-роумінг*.

Другий чинник – комерційний. Ми визначаємо країни, де є значний попит і де доцільно інвестувати в переговори з партнерами, щоб знизити міжоператорські тарифи та згодом запропонувати кращі умови клієнтам.

*Без цього клієнт може втратити можливість дзвонити або навіть підключатися до мережі. Також ми намагаємось всюди давати доступ хоча б до двох мереж, щоб наші клієнти отримали найкращу технічно з доступних мереж.

Північна Америка серед пріоритетних напрямків, а також ми розглядаємо курортні напрямки: Туреччина, Єгипет, ОАЕ. Азія наразі менш у фокусі через менші обсяги трафіку.

– Ви згадували про 5G у роумінгу. Де він уже доступний і як це працює, якщо в Україні 5G поки що немає?

– Якщо у нас давно запущений LTE з партнером, технічно нескладно відкрити й 5G. Сьогодні ми працюємо вже приблизно з 50 партнерами, переважно в Європі, де абоненти Київстар можуть користуватися 5G у роумінгу.

Для клієнта важливо, щоб смартфон і SIM-карта підтримували LTE, VoLTE та 5G. Ми про це попереджаємо, допомагаємо з заміною SIM-карт і підказуємо, що потрібно зробити перед поїздкою. Уся ця інформація є на сайті Київстар, і ми активно її комунікуємо.

© 2005-2025, Економічна правда.

Використання матеріалів сайту лише за умови посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на "Економічну правду".
‍
"Всі матеріали, які розміщені на цьому сайті із посиланням на агентство "Інтерфакс-Україна", не підлягають подальшому відтворенню та/чи розповсюдженню в будь-якій формі, інакше як з письмового дозволу агентства "Інтерфакс-Україна". Назва агентства "Інтерфакс-Україна" при цьому має бути оформлена як гіперпосилання.
‍
Матеріали з плашкою PROMOTED та НОВИНИ КОМПАНІЙ є рекламними та публікуються на правах реклами. Редакція може не поділяти погляди, які в них промотуються.
‍
Матеріали з плашкою СПЕЦПРОЄКТ та ЗА ПІДТРИМКИ також є рекламними, проте редакція бере участь у підготовці цього контенту і поділяє думки, висловлені у цих матеріалах.
‍
Редакція не несе відповідальності за факти та оціночні судження, оприлюднені у рекламних матеріалах. Згідно з українським законодавством відповідальність за зміст реклами несе рекламодавець.