СПЕЦПРОЄКТ
04 листопада 2025
Українська компанія ТОВ "ЄВРОТЕРМ ТЕХНОЛОДЖІ" є одним з передових виробників та постачальників теплогенеруючого обладнання по всій країні. Це – одна з найпотрібніших та "найгарячіших" сфер цивільної промисловості України в часи війни.
Спеціалізація компанії – виробництво, постачання, монтаж і обслуговування компактних блочно-модульних котелень, які допомогли децентралізувати теплопостачання багатьох українських міст. Зокрема і великих прифронтових, таких як Харків чи Миколаїв. До слова, у другій половині 2025 року виробничі потужності компанії зосереджені на виконанні угоди з Миколаївською обладміністрацією, яка реалізує масштабний проєкт модернізації в межах області. А загалом на обладнанні, з яким працює компанія, генерується вже понад третину тепла в містах та селах України.
"ЄВРОТЕРМ ТЕХНОЛОДЖІ" може похвалитися тим, що виконує замовлення дуже швидко. Зазвичай від підписання угоди до здачі вже готового й змонтованого об’єкта проходить не більше кварталу. В середньому це займає близько двох місяців.
Водночас проєкти виконуються повністю з нуля. "ЄВРОТЕРМ ТЕХНОЛОДЖІ" допомагає замовнику обрати найкраще для його потреб обладнання, доставляє і встановлює устаткування, проводить необхідні монтажні роботи, а за потреби також здійснює технічне обслуговування котелень. Все це допомагає швидко розв’язувати задачі міст із відновлення та модернізації схеми теплопостачання споживачів.
Про те, як працює компанія в умовах війни, розповідаємо в спецпроєкті.
Готова котельня всього за кілька місяців
Робота на виробництві кипить. З самого ранку тут щось переміщають, збирають, зварюють і прикручують. На вільній від обладнання і матеріалів площині стоїть металева клітка, всередині якої розміщено два яскравих червоних котли. Здається, що вони уже майже готові їхати до своїх кінцевих споживачів, однак попереду ще чимало роботи. У величезному ангарі розгорнутий повний цикл збірки котла, тож тут і верстати, і комплектуючі, і вантажний кран. Усі металеві конструкції для обладнання виготовляють на місці. З імпортного обладнання – електроніка та деякі деталі.
Проєкти котлів у компанії розробляють самостійно. Компанія пишається високим коефіцієнтом корисної дії (ККД) свого обладнання, адже завдяки власним технологічним рішенням розробників, ефективність зросла в середньому на 2−10%. У масштабах країни – це тисячі кубометрів газу, які не доведеться імпортувати.
"ЄВРОТЕРМ ТЕХНОЛОДЖІ" виробляє котли, що працюють не лише на газу та на альтернативному паливі (твердопаливні котли). Це й невеликі установки для побутових споживачів, і промислові котельні, що здатні обігрівати великі будівлі, житлові комплекси чи навіть цілі квартали. Найбільше замовлень компанія отримує на виготовлення блочно-модульних котелень, які можуть забезпечити теплом цілий мікрорайон, і які за потреби можна переміщати на інші об’єкти. Процес виробництва саме такої котельні спостерігаємо на заводі.
"Зварюємо конструкцію під блочну котельню потужністю 8 МВт. Каркас уже майже готовий. Встановлені два котли по 4 МВт кожен. Закінчимо каркас, після цього він буде обшиватися. Весь процес виготовлення такої котельні займає 2 місяці", – розповідає зварювальник Євген Бондарь.
За словами керівника ТОВ "ЄВРОТЕРМ ТЕХНОЛОДЖІ" Олега Вайсбурда, на виготовлення однієї котельні може піти від 1 до 3 місяців. Точний строк залежить від постачання комплектуючих, адже на складах їх намагаються не зберігати через фактори безпеки. Більшість постачальників працюють так, щоб одразу відвантажувати обладнання клієнтам, ніде його не затримуючи на зберігання.
Олег Вайсбурд,
керівник ТОВ "ЄВРОТЕРМ ТЕХНОЛОДЖІ"
керівник ТОВ "ЄВРОТЕРМ ТЕХНОЛОДЖІ"
"Ніхто не тримає комплектуючі на складах, адже для постачальників це дуже небезпечно. Тому працюємо так: отримали кошти, роздали аванси й чекаємо, поки все збереться.
Нещодавно один з наших основних постачальників завіз обладнання, мав його оперативно відвантажити, але під час чергового масованого обстрілу склад зазнав уражень, а обладнання було пошкоджене. Тому немає ніяких гарантій, що ти закупиш обладнання, а воно буде поставлене у ті терміни, про які домовлялися", – каже Олег Вайсбурд.
Нещодавно один з наших основних постачальників завіз обладнання, мав його оперативно відвантажити, але під час чергового масованого обстрілу склад зазнав уражень, а обладнання було пошкоджене. Тому немає ніяких гарантій, що ти закупиш обладнання, а воно буде поставлене у ті терміни, про які домовлялися", – каже Олег Вайсбурд.
А ось готові котельні можна змонтувати на місці дуже швидко, буквально протягом тижня. Перед доставкою частини готового модуля роз’єднуються і пакуються до відправлення. Підготовлений до відправлення контейнер з усім вмістом встановлюється на величезну вантажівку і так прямує до замовника. 8-мегаватна котельня – це п’ять контейнерів, пояснюють на виробництві.
"Контейнер не дуже важкий, але з точки зору розмірів він великий, тому не кожна машина зможе його взяти. Використовуємо розсувний трал, що регулюється під розміри вантажу", – розповідає представник логістичної компанії Петро.
Вже на місці частини модуля збирають разом, а котельню приєднують до мережі теплопостачання будинку. Залежно від потреб, обирають обладнання, яке працюватиме чи на природному газу, чи на інших видах палива – дрова, пелети, вугілля. Таким чином, можна не лише швидко розв’язати проблему теплопостачання кількох тисяч мешканців, а ще й не залежати від конкретного виду палива у ситуації, коли ворог зосередився на знищенні системи газовидобутку й газопостачання.
Тепло для прифронтового Миколаєва
У лютому 2025 року Росія вдарила шахедами по Миколаївській ТЕЦ, внаслідок чого 100 тис. миколаївців залишилися без тепла в найхолодніший місяць зими. Загалом опалення зникло у майже половини міста, адже на частку цієї теплоелектроцентралі припадало близько 40% абонентів Миколаєва. Місцева влада швидко зробила відповідні висновки та присвятила літні місяці пошукам рішень, щоб мешканці міста не залишилися без тепла у разі нових обстрілів.
Так, у липні 2025 року Департамент містобудування, архітектури, капітального будівництва та супроводження проєктів розвитку Миколаївської ОДА уклав п’ять угод про закупівлю блочно-модульних котелень на суму 1,08 млрд грн. У межах цих угод п’ять котелень поставить компанія ТОВ "ЄВРОТЕРМ ТЕХНОЛОДЖІ". Решту обладнання постачатимуть ще 4 вітчизняних підприємств.
"Був запит щодо можливості побудови 18 котелень. Роботи необхідно було виконати до кінця листопада, коли починається опалювальний сезон. Був проведений тендер, об’єкти розподілилися між виробниками відповідно до кращих цінових пропозицій. Нам дісталося 5 котелень. Отже, за ними ми й підписали угоди", – згадує Олег Вайсбурд.
Щоб встигнути до опалювального сезону, компанія мала оперативно запустити виробництво. Однак власних коштів, щоб розпочати процес, бракувало.
"Нюанс угод був у тому, що вони передбачають розрахунок вже за фактом виконання замовлення. Ну тобто це означає будувати «без грошей». Щоб вчасно запустити процес виробництва, ми скористалися банківським фінансуванням – отримали швидкий кредит на невеликий термін.
Частину грошей від замовника, теоретично, можна було б отримати авансом. Але це дуже складна система. Коли надійдуть кошти, до кінця невідомо. Аванс може надійти як через місяць, так і через три. Тож розраховувати на це, коли є терміни виконання, не доводиться. А п’ять котелень – це досить значна сума. На щастя, у нас хороша історія взаємовідносин із банківською системою.
Після погодження кредитування ми запросили інвесторів, які надали нам кошти, – показали їм виробництво, показали, як ми використовуємо надане нам фінансування. А як тільки почали відвантажувати готові котельні, одразу ж почали скорочувати наші кредити", – розповідає Олег Вайсбурд.
Частину грошей від замовника, теоретично, можна було б отримати авансом. Але це дуже складна система. Коли надійдуть кошти, до кінця невідомо. Аванс може надійти як через місяць, так і через три. Тож розраховувати на це, коли є терміни виконання, не доводиться. А п’ять котелень – це досить значна сума. На щастя, у нас хороша історія взаємовідносин із банківською системою.
Після погодження кредитування ми запросили інвесторів, які надали нам кошти, – показали їм виробництво, показали, як ми використовуємо надане нам фінансування. А як тільки почали відвантажувати готові котельні, одразу ж почали скорочувати наші кредити", – розповідає Олег Вайсбурд.
Потужність котелень, які зобов’язалася поставити компанія, становить від 1 до 8 МВт – усього близько 16 МВт. Загалом місто отримає 70 МВт додаткових потужностей для обігріву містян, це на додачу до інших заходів, які вживає влада Миколаєва. Тож цієї зими місто значно менше залежатиме від центральних об’єктів теплопостачання, які з високою ймовірністю знову будуть атаковані росіянами.
Роком раніше подібні рішення виявилися ефективними для Харкова. Не зумівши захопити обласний центр, росіяни взялися за перетворення життів мешканців міста на суцільний кошмар. Вже за перші два роки повномасштабної війни стара система теплопостачання Харкова була сильно пошкоджена, а місцями – повністю непридатна для відновлення й використання. Тож харків’яни пішли на свого роду експеримент, почавши замінювати старі об’єкти теплогенерації новими маленькими модульними котельнями. Схоже, це спрацювало доволі добре – принаймні минулої зими харків’яни мали доступ до благ цивілізації.
Не лише безпека теплопостачання, але й економія ресурсів
Розосередження об’єктів теплопостачання задля убезпечення жителів міст – це проблема, яка виходить на перший план під час війни. Але у мирний час невеличкі котельні, наближені до споживача, також демонструватимуть суттєві переваги поряд з величезними централізованими тепловими станціями. Йдеться насамперед про економію ресурсів, якої можна досягти, мінімізувавши втрати у мережах. Ну а по-друге, це знову ж таки фактор безпеки. Застаріле обладнання українських ТЕС та ТЕЦ, побудованих ще у середині минулого століття, може вийти з ладу навіть і без російських обстрілів.
"Коли котельні розміщені по районах, це, по-перше, ефективніше, адже вони наближені до своїх споживачів. Мінімізується втрата тепла у тепломережах, які можуть досягати десятків кілометрів. А по-друге, якщо котелень двадцять, а не одна, то будь-яке місто може безпечніше надавати свої послуги. Навіть у мирний час одна велика котельня в будь-який момент може з якихось причин вийти з ладу – і все місто залишиться без тепла. Ну, гірка правда, яку ми побачили за ці роки, – якщо є одна велика ТЕЦ, то це об’єкт, який постійно перебуває під загрозою ураження", – зазначає Олег Вайсбурд.
Тож про необхідність децентралізації та загалом модернізацію теплопостачання в Україні говорили ще задовго до 2022 року. А чому це зрештою роблять під час війни? Вочевидь тому, що після ворожих обстрілів і прицільного знищення старої інфраструктури вибору в міських влад просто не залишається. Доводиться на ходу вигадувати той велосипед, який дозволить пройти наступну зиму. Хоча тут можна віддати належне мерам міст – по всій Україні зроблено вже доволі багато. Та головне, щоб модернізація теплопостачання не зупинилася на моменті завершення війни. Застарілі величезні об’єкти теплогенерації потребують "пенсії", а українці – якісних послуг.
"З мого погляду, досить активно йде процес децентралізації. Але ресурси обмежені, і є ще багато міст, де над децентралізацією треба працювати", – вважає Олег Вайсбург.
Окремо фахівець звертає увагу на статус підприємств, що виготовляють обладнання для теплопостачання країни. Попри важливість цієї роботи для країни, статус критично важливого підприємства ТОВ "ЄВРОТЕРМ-ТЕХНОЛОДЖІ" отримати не вдалося. Отже, і можливості бронювати фахівців у компанії наразі немає.
"Ми – не критична інфраструктура, але ж ми виготовляємо обладнання, яке йде на критичну інфраструктуру… У результаті, із фахівцями складно. І не тільки у нас. Адже у нас в основному працюють чоловіки. Запитів від замовників багато, осягнути всі ми не можемо. Тож працюємо над тим, де уже взяли зобов’язання, до кінця року ми завантажені", – наголошує Олег Вайсбург.