Міст у Стоянці за 21 місяць замість 3 років:
як допоміг супровід інженера-консультанта

СПЕЦПРОЄКТ
25 квітня 2025
Коли команда інжиніринго-консалтингової компанії Engineering Corp. у квітні 2022 року долучилася до відновлення зруйнованого мосту в Стоянці, стояла задача знайти такі рішення, які б дозволили запустити повноцінний рух до Києва у найстисліші терміни. Виклик не з простих. У звичайних умовах реалізація такого проєкту зайняла б не менше ніж рік на проєктування та близько двох років на безпосередньо будівництво.
Та завдяки тому, що будівництво відбувалося одночасно із проєктуванням під супроводом фахівців з інженерного консалтингу, проєкт вдалося повністю виконати всього за 21 місяць. 
Швидко розглянувши кілька варіантів відбудови мосту, фахівці обрали оптимальний щодо часових затрат і доступності матеріалів. Робота пішла, без перебільшення, ударними темпами. Підрядники працювали у дві зміни. Вже менш ніж за два місяці було відновлено рух тимчасовим мостом на лівому проїзді по новозбудованих конструкціях. У листопаді 2022 року було запущено повноцінний рух правою стороною, а у вересні 2023 року вже відкрили рух лівим переїздом. Так, від початку реалізації й до повного відновлення руху пройшло менше ніж півтора року.
Стоянка
Проєктом завідував керівник київського офісу Engineering Corp. Віктор Собчук. Він пригадує, що довкола відновлення мосту в Стоянці зібралися всі професіонали будівельної галузі. Команда Engineering Corp. долучилася в ролі інженера-консультанта проєкту.
"Так вийшло, що більша частина об’єктів, якими займалася наша компанія в період з 2022 по 2023 роки, це були зруйновані мости. Один з таких великих об’єктів – «ворота» до Києва, міст у Стоянці; ще один аналогічний об’єкт – міст у Чернігові, що розділяв «дорогу життя» і в’їзд до міста. У нас стояла задача швидко відновити транспортне сполучення між містами, а отже, максимально пришвидшити процеси проєктування і безпосередньо будівництва мостів", – розповідає фахівець.
Від швидкості відновлення головних транспортних артерій півночі країни залежав не лише повноцінний рух цивільного транспорту. Також потрібно було пропускати військову техніку, що брала участь у подальшій обороні країни. На швидке відновлення даного об’єкту існував величезний запит суспільства.
"Першими, хто зробив обстеження зруйнованої споруди, були ДП НІРІ (Державне підприємство «Національний інститут розвитку інфраструктури» – ред.). І далі вже, після звіту з обстеження, були залучені проєктувальники, які в короткий час розробили проєкт. Уже на стадії реалізації долучилися й ми.

Для чого потрібен інженер-консультант? Зазвичай між проєктувальниками та будівельниками виникають спірні питання. Одні – теоретики, інші – практики, доки вони все узгоджують – це може досить суттєво затягувати проєкт. А можливості довго розв’язувати якісь питання не було. І наша задача – налагодити взаєморозуміння між проєктувальником, підрядником та замовником.
‍
Як це робимо ми? У нас є досвід, зокрема міжнародних проєктів. Тож ми відійшли від класичної схеми реалізації проєктів. Філософія нашої компанії полягає в тому, щоб під розв’язання кожної проблеми був виділений дедлайн, щоб все це вирішувалося без багатогодинних нарад – це максимум технічних рішень без зайвих емоцій", – розповідає Віктор Собчук.
Існує міф, що інженер-консультант – це одна людина, яка займається суто технічним наглядом. Та насправді це ціла команда людей, яка виконує дуже великий функціонал і комплексно супроводжує проєкт, допомагаючи оминати гострі кути й оптимізувати процеси під час реалізації.
"У роботі над даним проєктом брали участь сертифікований інженер-консультант, який має відповідний досвід, технічний нагляд, що входить у групу інженера-консультанта, кошторисники, які в пришвидшеному темпі та із розумінням специфіки роботи опрацьовували кошторисну частину проєкту, і наш проєктний офіс. У тих темпах, в яких ми працювали, та з тією швидкістю ухвалення рішень наші фахівці з проєктування були необхідні. Проєкт був проаналізований на різному програмному забезпеченні", – каже Віктор Собчук.
Керівник проєкту пригадує, що коли рух по лівій стороні мосту в Стоянці вже був запущений, будівельники зіткнулися з непередбачуваною ситуацією. Це була опора лівого проїзду, яка постраждала під час вибуху, хоча на перший погляд з нею все було добре. Проєктний інститут разом із науково-технічним супроводом її оглянули, зробили висновки й спостерігали далі.
"Ми комплексно підійшли до даної проблеми, залучили нашу власну лабораторію, власних геодезистів. У нас є обладнання, яке просвічує бетонну конструкцію на 1,5–2 метри, повністю показує 3D-модель з усіма необхідними даними. І ми зафіксували, що під час руху машин ця опора змінює своє просторове положення. За опорою ми слідкували майже тиждень, зробили відповідний звіт. І згодом науково-технічний супровід підтвердив наші побоювання, що ця опора в будь-який момент може зруйнуватися. Врешті-решт її було укріплено. Ми фактично вберегли міст від ще однієї катастрофи.

Намагаємося завжди шукати такий вихід із ситуації, щоб зрештою мінімізувати втрати. Можливо, конструкцію дешевше відремонтувати? Або, можливо, навпаки – розібрати та побудувати нову. Завжди все показуємо в розрахунках, немає такого, що ми кажемо: «Ну давайте зробимо так, бо так буде простіше». Враховуємо і вартість робіт, і термін експлуатації, і швидкість, з якою щось можна зробити. Говорячи про відновлення інфраструктурних об’єктів, це ще й про терміни відновлення. Отже, від нас залежить правильність прийняття рішень відповідно до тих конструктивних моментів, які були закладені у проєкті", – розповідає Віктор Собчук. 
Робота лабораторії на мосту перед Черніговом
Це лише історія одного проєкту. Війна та безпрецедентні обсяги руйнувань по всій країні поставили величезні виклики перед проєктною і будівельною галузями. Раніше лише на проєктування одного мосту могло піти один чи два роки. Тепер же спеціалістам доводиться працювати в режимі нон-стоп, ухвалювати швидкі й нестандартні рішення. Налагодити та допомогти замовнику оптимізувати процеси й зробити так, щоб проєкт "полетів" допомагає саме інженер-консультант. Втім, в Україні ця професія з’явилася відносно недавно.
"Професія інженер-консультант з’явилася в Україні років сім тому й активно розвивається останні роки чотири. У міжнародній практиці це давно відомо і зрозуміло, там по суті такого поняття як «замовник» взагалі немає. Є той, хто дає гроші, є інженер-консультант (у нас це «служба замовника») і є той, хто виконує роботи. Людина, держава, організація, міністерство – це просто розпорядники коштів. А контроль за всім процесом будівництва належить виключно інженеру-консультанту. У нас ще збереглося таке поняття як «служба замовника», тож по суті в Україні інженер-консультант дублює функції замовника. Але разом з цим пропонує виключно фаховий підхід", – відзначає головний інженер компанії Engineering Corp. Аркадій Варов.
Фахівець відзначає, що служба замовника далеко не завжди володіє необхідним досвідом та навичками, щоб успішно запустити проєкт. Натомість інженерно-консалтингова компанія має відповідні компетенції. А в момент, коли між сторонами виникають непорозуміння, інженер-консультант стає свого роду медіатором для розв’язання спірних питань.
"Якщо ми беремо цю професію за кордоном, то це трошки інше, ніж у нас. Інженер-консультант там також виступає певним буфером між усіма сторонами, але там більше будівельної дипломатії. Вся взаємодія прописана в контракті. У нас же контракти не вдосконалювалися з часів вільної України. Цей документ складає юрист, там можуть бути не враховані ті чи інші моменти, пов’язані з проєктувальниками, генпідрядником, замовником. Маючи закордонний досвід, ми можемо зі свого боку запропонувати відповідні зміни до договору", – додає Віктор Собчук. 
У контексті післявоєнної відбудови країни варто відзначити, що інженер-консультант є зрозумілою інституцією для європейських партнерів. Вони розуміють, що якщо такий фахівець долучений до реалізації проєкту, то буде забезпечена прозорість, комплексне звітування, дотримання міжнародних норм.
Інженер-консультант може долучитися до проєкту ще на етапі ідеї та пошуку найкращих рішень для реалізації. Фахівці можуть приблизно прорахувати вартість об’єкта: на основі наявних аналогів в Україні, аналогів в інших країнах або навіть дуже віддалених аналогів. Не секрет, що будівельна галузь нашої країни наразі стикається з реалізацією таких проєктів, яких ніде у світі немає. Маючи орієнтовну вартість будівництва, замовник може оголошувати тендер безпосередньо на будівництво за алгоритмом одночасного будівництва й проєктування та розпочинати реалізацію. В умовах, коли певні об’єкти потрібно будувати "на вчора", такий підхід дозволяє зекономити купу часу, оминаючи традиційні стадії передпроєктної підготовки.
Стоянка
"За підтримки інженера-консультанта, який знає усі норми й правила, реалізацію проєкту можна починати. Проєктувальник робить мінімальне проєктування – ті креслення, які потрібні для початку роботи, будівельник вже починає свою роботу. Далі йде проєктування, інженер-консультант все це контролює й об’єкт будується. Під час виконання проєкту кожен певний період часу ми робимо свої звіти, де показуємо незалежну оцінку щодо графіків виконання, ведемо всю документацію, яка буде необхідна замовнику, щоб здати об’єкт в експлуатацію.

Інженер-консультант бачить те, чого зазвичай не бачить замовник, який звик до стандартних процесів виконання робіт. Ми підказуємо, який процес можна запустити раніше, що можна запаралелити або що можна взагалі виключити. Оптимізація, контроль, медіація з усіма учасниками процесу реалізації, прискорення процесів в інтересах проєкту – ось наші головні завдання", – підсумовує Аркадій Варов.