Країна співвласників:
чому українцям час інвестувати у власну економіку 

СПЕЦПРОЄКТ
25 липня 2026
Українці традиційно зберігають заощадження на депозитах, у валюті чи вкладають їх в облігації внутрішньої державної позики (ОВДП). Слабкий розвиток ринку капіталу фактично не залишає альтернатив, а повномасштабна війна, що триває, утримує прибутковість на мінімальному рівні.
Однак у моменти вузьких можливостей народжуються ідеї, що змінюють правила гри на ринку інвестицій. Один з прикладів цього – нові інструменти часткового інвестування в нерухомість, що обіцяють зробити вкладення доступними для кожного. 
Чи готове суспільство переходити від культури заощадження до культури інвестування? Яку роль у цьому можуть відіграти дольові інвестиції в нерухомість? 
Про перспективи українського фондового ринку, участь громадян у післявоєнній відбудові та нові можливості для приватних інвесторів ми поговорили із СЕО інвестиційної компанії S1 REIT Ігорем Гіфесом.

Інструментів, які пропонують банки, недостатньо

– Ми звикли оцінювати здоров’я економіки крізь призму банківської системи: депозити, кредити, облігації. Як так сталось? 
– Банки були наймасовішим і найбільш сформованим фінансовим інститутом незалежної України. І водночас найбільш зрозумілим. Але зріла економіка спирається не лише на депозити та кредити, а й на ринок капіталу. Саме через нього фінансується довгостроковий розвиток бізнесу та економіки.
Але, очевидно, інструментів, які пропонують банки, недостатньо. На підтвердження цього поточний портфель вкладів у системі становить 35 млрд доларів США. А 130 млрд валютних заощаджень громадян, за даними НБУ, зберігаються поза банківською системою, простіше кажучи "під подушкою", що ілюструє брак пропозиції на ринку фінансових інструментів. У людей є гроші, але бракує пропозицій, як їх застосувати ефективно та безпечно.
Портфель заощаджень українців
У банках (депозити)
35 млрд доларів США
"Під подушкою"
130 млрд доларів США
Я переконаний, що настав час інвестувати, і ті рішення, що пропонує S1 REIT, – це відповідь на виклики часу.
– Фактично сьогодні найнадійнішою інвестицією за балансом ризику та прибутковості вважають ОВДП. Чому приватний сектор відстає?
– Тому що держава сьогодні пропонує найпростішу комбінацію дохідності, ліквідності та довіри. ОВДП – свого роду "тиха гавань" серед доступних інструментів для інвестування в Україні. Завдяки цьому уряд залучив понад 2,2 трлн гривень з початку повномасштабного вторгнення. Приватний сектор має не конкурувати з державою за капітал українців, а запропонувати інвестору вигідну участь у створенні нової реальної економіки. 
Українські державні та приватні інституції звично споглядають на захід, коли думають про залучення інвестицій. Своєю чергою держави заходу та сходу, закордонні інвестори вже конкурують за роль та місце в майбутньому відновленні нашої економіки. Громадяни України залишаються поза увагою, так наче не мають наміру брати участь у відбудові своєї держави. Ми маємо це виправити. 
– Чи бояться українці інвестувати? Якщо так, із чим це пов’язано?
– Так. Історично українці більше довіряють тому, що можуть побачити або потримати в руках. Але поступово культура заощадження та збереження трансформується в культуру примноження. А примноження – це вже про інвестиції.
Це складний процес, і не лише через новизну явища та незрозумілі терміни. Це своєрідна ментальна трансформація зі стану "жертви", якій чи то держава, чи то МВФ, чи хтось інший має зробити добро і достаток, у стан господаря своєї країни, свого життя. Історично українці багато десятиріч були позбавлені права приватної власності, що призвело до розриву між поколінням, яке володіло чимось, і сучасним поколінням з цією історичною травмою. Але, я впевнений, що все зміниться дуже швидко. Фондовому ринку України бути. Капітал, як вода, він знайде собі шлях, а українці – нація, що здатна дуже швидко адаптуватись. 
Головне – діяти. Я завжди кажу, у ваших руках ваше майбутнє. І саме від вас залежить, чи ваші діти дізнаються, що таке old money з кінофільмів або з власного досвіду, бо ви для них сформуєте якісний актив.
Дохідна нерухомість, до слова, один з найякісніших і стабільних об’єктів інвестування, що пережив навіть військові потрясіння. Тобто саме такий актив може стати основою для сімейного капіталу на цілі покоління. 

Шлях до активів, які раніше були доступні лише великим гравцям

– Мікроінвестиції сьогодні це новий тренд чи короткостроковий інструмент?
– На мій погляд, це відповідь на поточний стан сприйняття інвестиційних продуктів. Це добрий спосіб спробувати, не приймаючи великого ризику. Проте, я прогнозую, що подібні рішення залишаться і в майбутньому. Я переконаний, що не за горами той час, коли молоді люди формуватимуть свій інвестиційний портфель з першого курсу університету, зі своїх перших доходів від роботи в час поза навчанням. 
Останні міжнародні дослідження свідчать, що зумери роблять першу інвестицію ще під час навчання.
Але для залучення молодої аудиторії треба створити певні умови: диджиталізація та гейміфікація. Щоб процес інвестування перетворився на звичну цифрову рутину, а все, що було б потрібно для придбання активу, – смартфон. Зараз ми створюємо саме таку інфраструктуру, просту і зрозумілу.
– Чому за останній час зʼявилось більше пропозицій саме по мікроінвестиціях? Чи є цей інструмент підготовкою до післявоєнного масового будівництва?
– Технології знизили поріг входу. Люди хочуть інвестувати, але не мають сотень тисяч доларів. Мікроінвестиції відкривають шлях до активів, які раніше були доступні лише великим гравцям.
Тож це довгостроковий тренд. Інвестиції проходять той самий шлях, який колись пройшов банкінг: від послуги для обраних до сервісу для кожного.
Я переконаний, що українці зобов’язані взяти участь у відбудові нашої країни. Коли ми кажемо про відбудову України, то на третину це має пряме буквальне значення.
Адже
20-30%
частка будівництва нерухомості в економічному зростанні всіх успішних історій XX та XXI століття
Німеччина
Південна Корея
Сінгапур
Польща
Якщо ми віримо в Україну, то за замовчуванням це означає віру в нерухомість і створення повноцінного фондового ринку.
Варто зазначити, що фондовий ринок – це не про спекуляції на курсі акцій. Це інструмент, що дозволяє бізнесу отримувати "довгі" гроші для масштабування, досліджень (R&D) та будівництва. Це механізм, за допомогою якого громадяни перетворюються з пасивних спостерігачів, що зберігають заощадження "під матрацом", на активних учасників економічного розвитку.
– Чому, на вашу думку, наші біржі не витримують конкуренцію із міжнародними конкурентами?
– Наш ринок капіталу фактично не розвивався десятиліттями. У світі біржі давно стали платформами залучення капіталу для бізнесу, а в нас ця функція лише починає формуватися. 
Якщо проводити історичні паралелі, то мені дуже імпонує історія Варшавської фондової біржі. Рушієм її розвитку стали цінні папери державних компаній і національна агітація – "стань власником польської економіки", далі пішов польський приватний бізнес. І перші, і другі – бачили у фокусі населення власної країни як потенційного інвестора. 
З іншого боку – українці створили одну з найбільш цифровізованих держав світу, а банківська система увійшла в ТОП 10 за технологічністю на планеті. Тож, я переконаний, так само буде з українськими біржами – вони будуть серед найкращих, інтеграторами між сходом і заходом. 
Але, повертаючись до сьогодення, я переконаний, що наразі головний дефіцит – не капітал, а якісно підготовлені проєкти, прозорі, структуровані активи. Тому наші фонди S1 REIT – дохідні, прозорі та добре керовані – є драйвером розвитку української біржі та ринку цінних паперів в цілому. 

Ключові компоненти для розвитку фондового ринку в Україні вже є

– Як ви бачите розвиток фондового ринку в Україні протягом 5 років після завершення активної фази війни?
– Як я вже казав, думаю, все станеться дуже швидко. Той ментальний злам, бажання володіти, що генетично в крові українців, відбудеться в найближчих 2–3 роки. Тож через 5 років у кожного з нас, економічно активного українця, буде хоч би один інвестиційний рахунок.
Я очікую появу великої кількості інструментів, пов’язаних із відбудовою країни:
нерухомість
інфраструктура
енергетика
Ринок стане значно глибшим і ближчим до європейських стандартів.
І, безумовно, ключове – капітал. Близько 200 млрд доларів заощаджень українців не працюють на економіку сповна, знаходячись в готівці, криптовалютах, депозитах, ОВДП. Є надлишкова ліквідність на міжнародних ринках, яка готова прийти в Україну за умови наявності якісних інвестиційних проєктів. 
Отже, маємо ключові компоненти для розвитку фондового ринку.
Свідомо не торкаюся теми безпеки та забезпечення законності на території держави, адже це безумовні, фундаментальні речі для розвитку будь-чого в нашій країні.
– Яких дій від держави у контексті зростання ринку інвестицій ви очікуєте? 
– Наскільки мені відомо, в цей момент активно йде законотворчий процес, покликаний вдосконалити відносини у сфері інвестицій, а також створити певний пільговий режим для громадян, щоб стимулювати їх до більш активних дій.
Як ви зрозуміли, я прихильник підходу використовувати ті можливості, які вже є, не очікуючи благ ззовні. Ми діємо. Вже в поточному році до 3-х наявних фондів у портфелі S1 REIT ми додамо ще 4–5, досягнувши загальної ємності 3–3,5 млрд гривень. 
– Які регіони наразі найбільш привабливі для інвестицій, чи очікуєте ви, що цей набір зміниться у майбутньому? Які регіони у майбутньому стануть перспективними?
– Зараз найбільше капіталу концентрується в Києві та західних регіонах. Після завершення війни значний потенціал матимуть регіони відновлення, насамперед великі промислові центри та логістичні вузли. Безпосередньо ми на цю мить віддаємо перевагу столиці.
– Чи існують наразі інвестиції в нерухомість на Донбасі, на Харківщині, у Запоріжжі?
– Так, але вони точкові та значно обережніші. Капітал завжди оцінює ризик. Водночас історично найбільші прибутки часто виникають саме на етапі відновлення.
Українці – унікальні, коли виникає потреба долати труднощі, певно, історично так склалось на наших землях. Мені відомо про ряд проєктів в енергетиці поряд з зонами бойових дій. Інколи такі проєкти – це більше про віру, ніж про вигоду, віру в Україну та наші Збройні Сили. 
– Поріг входу 1000 гривень – це мінімум? Чи у майбутньому ми зможемо інвестувати від 1 гривні?
– Технічно – все можливо. Але майбутнє не в тому, щоб знизити поріг до однієї гривні, а в тому, щоб зробити інвестування таким самим простим, як оплата карткою. Ми працюємо над цим.
Наявний мінімальний поріг 1000 гривень дозволяє нам залучати широку, але все ж більш свідому аудиторію. Ми прагнемо розвивати якісне інвесторське ком’юніті, яке вже формується довкола наших фондів. 

Як працюють інвестиції фондів S1 REIT

– Чим ваш фонд "S1 Plaza Позняки" відрізняється від того, що вже є на ринку? Здається, у вашому секторі наразі домінує Inzhur?
– Це наш третій фонд, але він перший великий і з цілісним об’єктом в управлінні. Фонди "S1 Obolon" та "S1 ВДНГ" володіють тільки частиною майна – пулом квартир в прибуткових будинках. А "S1 Plaza Позняки" – це всі комерційні площі торгового центру. Ми добре попрацювали, щоб даний фонд містив всі класичні елементи REIT в одному сертифікаті – дивіденди з першого місяця, доларову індексацію ціни сертифіката та зростання вартості відповідно до росту ринкової ціни комерційної нерухомості в столиці. Водночас нам вдалось забезпечити низький вхід для інвестора: перша мінімальна інвестиція – лише 1000 гривень. Це особливо важливо, адже ми прагнемо максимально розширити цільову аудиторію, даємо можливість стати співвласником торгового центру громадянам, які ще вчора не вважали це ймовірним.
"S1 Obolon"
"S1 ВДНГ"
Стосовно конкуренції – відверто, ми змагаємось тільки з часом. Час має значення, коли ми говоримо про гроші. І наш виклик сьогодні – стати зрозумілими для якомога ширшого кола клієнтів якнайшвидше. З погляду потенціалу ринку він такий великий, що проєкти, такі як Inzhur, "Твоє Коло" чи корпоративні облігації Нової пошти та інші, не є нашими конкурентами, а свого роду негласними партнерами, які спільно з нами закладають основи фондового ринку України. До прикладу, ємність нашого портфеля до кінця року складатиме близько 3,5 млрд грн – це 6–7 фондів дохідної нерухомості. В той час як лише доларовий портфель депозитів у банках під 2% річних складає понад 13 млрд доларів.
– Поясніть на пальцях, як мені почати інвестувати із "S1 Plaza Позняки"?
– Перше і найголовніше – прийняти рішення. Далі три кроки в смартфоні. Зареєструватися на сайті, пройти ідентифікацію, інвестувати від 1000 гривень. Все. Ви – співвласник дохідного активу через регульовану структуру фонду.
– Як саме інвестор заробляє із S1 REIT?
– З двох джерел: поточного доходу від активу та зростання його ринкової вартості в майбутньому.
Поточний дохід у вигляді дивідендів формується, як правило, орендними надходженнями. А зростання капіталу забезпечує здорожчання квадратних метрів, що зазвичай номіновані у доларах США. 
"S1 Plaza Позняки"
Усі фонди S1 REIT зосереджені в Києві. Майже напевне – за нашого з вами життя таких низьких цін на нерухомість в столиці вже не буде. Річ у тім, що ми не живемо в статичному закритому світі. Урбанізація, 50% зношеного житлового фонду, внутрішня міграція і, ймовірно, зовнішня імміграція – це стимули попиту. З іншого боку – вартість нерухомості в Києві у 2026 році – найнижча за вартістю відносно всіх східно- і центральноєвропейських країн. Фактичний паритет цін є тільки з Кишиневом, але на фоні вірогідної євроінтеграції останнього – динаміка цін там теж позитивна. 
Окремий фактор, який формуватиме кон’юнктуру ринку, – цінності та стиль життя нового покоління, яке потребує житла, але бажає свободи. Молоді люди орендують, часто змінюють район чи місто, а, отже, стимулюють сегмент житла, що спеціалізоване для оренди, як-от проєкти Standard One. 
– Який наразі ваш найбільший проєкт за рівнем дохідності та за загальними цифрами?
– Для нас важливий не лише масштаб, але і якість активу. Ми орієнтуємося на об’єкти, які здатні створювати стабільний дохід у довгостроковій перспективі. Технічно найбільший проєкт – це вже згаданий фонд "S1 Plaza Позняки" з розміром в 600 млн грн. З яких вже 30 млн було розпродано за перших кілька тижнів. Тож варто поспішити, попри те, що фонд великий. Запланована дохідність фонду досить висока – 10,4% річних в доларі. І це за нашими досить обережними прогнозами. 

Чого чекати інвесторам S1 REIT у майбутньому

– Які проєкти ми побачимо у найближчому майбутньому?
– Ми працюємо над запуском декількох фондів, кожен з яких має свою особливість і дозволить інвестору поєднувати їх таким чином, щоб мінімізувати свої ризики та отримувати різні типи дохідності.
Трохи привідкрию таємницю. Найближчим часом ви отримаєте можливість інвестувати в ексклюзивний проєкт апарт-готелю "Термінал", що буде реалізований під управлінням відомого міжнародного оператора. Це обʼєкт навпроти центрального входу Південного вокзалу. Ще один – клубний колівінг поруч з метро "Нивки" – обʼєкт, де орендарі матимуть спортзал, фітнес-зал, зону для чілауту, коворкінг і сервіс готельного рівня. А ще ми готуємо спільні проєкти з великими мережевими операторами – Dominos Pizza та "Пузата Хата", медичною мережею Astra Dent – як спільний формат розвитку мереж даних компанії через залучення приватних інвесторів. Ну і класика – фонд з апартаментами в "S1 Позняки", комерція в "S1 Obolon".
– Чи маєте ви проєкти за кордоном?
– Сьогодні наш основний фокус – Україна. Ба більше, ми маємо чітку локалізацію в столичному регіоні. Але в перспективі міжнародна диверсифікація є природним етапом розвитку будь-якої інвестиційної платформи.
– Чи варто готуватись до того, що портфелі у майбутньому обовʼязково включатимуть міжнародні активи?
– Так. Майбутнє інвестування – це диверсифікація. Український інвестор поступово формуватиме портфель із локальних і міжнародних активів одночасно.
– Що скажете людині, яка не довіряє інвестиціям у нерухомість?
– Скепсис – це нормально. Довіра не виникає через рекламу, вона виникає через реальний досвід. Ви маєте спробувати. І зараз це доступніше, ніж будь-коли раніше. Ключова перевага нашої пропозиції – це можливість увійти в ринок дохідних квадратних метрів із сумою, порівнянною з вартістю вечері в Києві.
Матеріал не є фінансовою рекомендацією або закликом до дії. Представлена аналітика є приватною думкою її авторів. "Економічна правда" не несе відповідальності за інвестиційні рішення читачів. Історичні доходи в минулому не гарантують доходів в майбутньому.