СПЕЦПРОЄКТ "Green Deal UA"
За підтримки Регіональної газової компанії
Біометан замість газу. Крок до енергетичної незалежності України

Біометан замість газу. Крок до енергетичної незалежності України

Середа, 15 вересня 2021, 13:00 -
Фото: Freepik
В Україні вперше готуються запустити біометан у газові мережі. Які перспективи розвитку галузі і чи виграють споживачі?

Україна може виробляти до 8 млрд кубометрів біометану на рік. Враховуючи обсяги власного видобутку газу на рівні 20 млрд кубометрів це дозволить майже повністю забезпечувати населення і промисловість власним блакитним паливом.

Чому майже? Бо загальне споживання природного газу в Україні — близько 30 млрд кубометрів. Зараз ту частку газу, якої не вистачає, компенсують російським. Але імпортують його з країн ЄС (Словаччина, Угорщина, Польща).

Використання біометану разом дозволить Україні отримати енергетичну незалежність. Для цього необхідно забезпечити доставку цього "зеленого" газу до мільонів споживачів. Саме тому "Регіональна газова компанія" разом із Біоенергетичною асоціацією України почали підготовку газорозподільних мереж до роботи із біометаном.

Скільки біометану може виготовляти Україна?

Сировина для біометану це відходи аграрного сектору. Україна має найбільшу в Європі площу сільськогосподарських угідь, тому потенціал його виробництва великий.

Експерти Біоенергетичної асоціації України оцінюють обсяги його виробництва у 7,8 млрд кубометрів на рік. Це 25% від загального споживання природного газу в Україні.

Біометан — це газоподібне паливо, отримане з біогазу, концентрація метану в якому становить 95-98%. Збагачений біометан не відрізняється від природного газу, тому його можна транспортувати та використовувати із мінімальною модернізацією інфраструктури. Біометан має переваги природного газу, залишаючись при цьому вуглецево нейтральним.

Структура сировиної бази для біометану
Структура сировиної бази для біометану

Найбільше біометану в Україні можна генерувати із соломи зернових культур, яка зазвичай залишається на полях після жнив.

Експерти Біоенергетичної асоціації України оцінюють потенціал біогазу з цієї сировини у 3,8 млрд кубометрів, з силосу кукурудзи — 2,7 млрд кубометрів, з інших відходів тваринництва та переробної промисловості — 1,3 млрд кубометрів.

Більшість біогазових заводів в Україні зараз використовують як сировину відходи тваринництва або жом цукрових буряків. Потенціал пожнивних рештків і силосу кукурудзи наразі залишається невикористаним.

За складом біометан є аналогом природного газу. Це дозволяє використовувати газорозподільні мережі і потужну газотранспортну інфраструктуру без значної  модернізації. На відміну "зеленого" водню, для транспортування якого потрібні масштабні інвестиції у модернізацію мереж.

Розвинена мережа газопроводів дозволяє під’єднати біогазові заводи, що орієнтовані на джерела сировини і доставляти енергоносій великій кількості споживачів, незалежно від погоди та пори року. Усе це робить біометан доволі привабливим паливому порівнянні з іншими екологічними джерелами енергії - такими як вітер чи сонце.

За даними UABIO, станом на 2020 рік в Україні було 27 біогазових проєктів. Це на 50% більше, порівняно з 2019 роком.

Вони орієнтовані здебільшого на виробництво електроенергії та продаж її за "зеленим" тарифом. Станом на січень 2020 року, 19 біогазових проєктів в Україні отримали "зелений" тариф.

 
Фото: Freepik

Однак після збагачення біогаз можна використовувати як екологічну альтернативу природному газу, запускаючи його в мережу.

Закон "Про ринок природного газу", який прийняли у 2015 році, дозволяє закачувати в мережі біогаз, але при умові, що він "за своїми фізико-технічними характеристиками відповідає нормативно-правовим актам на природний газ". Однак, в чинному законодавстві України відсутній механізм верифікації біометану для забезпечення його подальшої подачі у газотранспортну систему та відсутнє визначення поняття "біометан". Саме для цього Верховна Рада 9 вересня 2021 року в першому читанні підтримала законопроект №5464 щодо розвитку виробництва біометану.

Вартість біометану в Україні довгий час була вищою від природного газу. Це створювало бар’єри для розвитку ринку. Зростання ціни на природний газ робить вигідним постачання біометану напряму до споживачів.

"Природний газ за останні роки коштував, в середньому, 200-300 доларів за тисячу кубометрів. Це тільки буквально останні кілька місяців його ціна піднялася. На вересень прогнозують ціну до 700-750 доларів за тисячу кубометрів. Вартість біометану в Україні від 600 до 700 доларів за тисячу кубометрів. Тому коли два-три роки тому газ коштував дешеве, економічного сенсу заміщувати його біометаном не було", — пояснює голова правління Біоенергетичної асоціації України Георгій Гелетуха.

Біогаз ближче до мереж, ніж водень

Нещодавно "Регіональна газова компанія" розпочала підготовку газорозподільних мереж у Вінницькій, Хмельницькій та Чернігівській областях до використання біометану. Це перший подібний проект в Україні.

В рамках співпраці із Біоенергетичною асоціацією України планують під’єднати до газорозподільної мережі чотири біогазових заводи. Загальна потужність заводів — близько 50 млн кубометрів газу на рік.

"Доступ до системи газорозподілу дозволить біометановим виробництвам в повній мірі реалізувати свій потенціал. Наше завдання — забезпечити ефективний контроль якості "зеленого" газу і механізм гарантованого газопостачання в разі теоретично можливих перебоїв поставок біометану. Нововведення ніяк не позначаться на споживачах", — сказав глава департаменту стратегічного розвитку РГК Станіслав Казда.

У Вінницькій області оператор ГРМ готує підключення до мереж два біометанових проекти сукупною потужністю близько 20 млн кубометрів газу на рік, які працюють на відходах птахівництва.

У Хмельницькій та Чернігівській областях два заводи можуть генерувати близько 30 млн кубометрів біометану.

Технічних і законодавчих перешкод для приєднання біогазових заводів до газорозподільних мереж немає.

"У законі прописана норма, що біогаз доведений до якості природного газу, можна закачувати в мережі. За такими самими нормами, за якими приєднують виробника природного газу. Додаткових механізмів не потрібно", — каже Георгій Гелетуха.

Він додає, що найшвидше до мережі можуть приєднатися виробники біогазу, які вже мають потужності.

"Вони досить швидко можуть встановити обладнання для очищення біогазу від СО2. Це комерційна технологія, яка проєктується та монтується за кілька місяців. Максимум за півроку можна переобладнати біогазові установки для виробництва метану. Це коштує приблизно 20% від вартості біогазового заводу", — зазначає голова правління Біоенергетичної асоціації.

При збереженні високої ціни на природний газ ринок біометану буде розвиватися в Україні навіть без дотацій з боку держави. Але навіть при зменшенні ціни потенційними споживачами на ринкових умовах можуть бути експортно орієнтовані підприємства. Наприклад, металурги.

Адже значна частина металу експортується у Європу, де вже з 2023 року планують ввести податок на товари з вуглецевим слідом.

"Якщо метал вироблений традиційним шляхом, то потрібно буде сплатити цей податок на кордоні. Якщо для виробництва сталі замість природного газу використовувася біометан замість природного газу, то податку платити не потрібно. Експортери будуть зацікавлені "озеленити" своє виробництво, щоб не сплачувати додаткові податки. Вони будуть готові заплатити за біометан вищу ціну, ніж за природний газ", — переконаний Георгій Гелетуха.

А що там у ЄС?

ЄС є лідером із виробництва біометану у світі. Насамперед через затверджений курс щодо зменшення викидів вуглецю. Адже при спалюванні біометану природний баланс не порушується.

На сьогодні виробництво біометану в Європі існує вже у 18 країнах. Сектор розвивається швидкими темпами. Лише у 2019 році виробництво біометану в ЄС зросло на 16% порівняно з попереднім роком (найбільше зростання з 2014 року).

 

Лідером європейського біометанового ринку залишається Німеччина, де на 200 заводах вироблено близько половини європейського біометану.

В останні роки за темпами розвитку лідирують такі країни, як Франція, Нідерланди, Данія, та Італія.