Фактор кризи: як врятувати нафтогазову галузь
Вплив COVID-19 та карантину на світову економіку та енергетику вражаючий. Увесь світ буквально став на паузу.
Відповідно обвалилися й ціни на енергоресурси. В умовах карантину докризові обсяги нафти чи газу стали нікому не потрібними.
Через це видобувні компанії (як у світі, так і в Україні) втрачають рентабельність і зупиняють буріння нових свердловин. Бізнесу стає невигідно вкладати значні інвестиції у розробку перспективних родовищ. Адже пережити кризу і видобувати з них газ у майбутньому зможуть далеко не всі.
Аби допомогти галузі встояти, провідні країни світу підтримують компанії податковими пільгами та спрощенням видачі нових ліцензій. Натомість Україна роками зволікає із виділенням газовикам нових перспективних ділянок.
Фахівці попереджають: якщо влада терміново не зверне увагу на проблеми галузі, то фактично втратить головну "дійну корову" держбюджету. Видобувні компанії більше не зможуть сплачувати понад 100 млрд гривень податків. Та й обсяги видобутку газу без розробки нових родовищ помітно впадуть. Ще більше постраждає енергетична безпека держави.
Нафта
Ціни на нафту марок WTI, Brent, Arab Light та Urals цієї весни здивували весь світ.
У "чорний нафтовий понеділок" ціна на WTI обвалилася до від’ємних значень (було зафіксовано ціну трохи нижче -40 доларів за барель).
Після проведення екстреної відео конференції ОПЕК+, пропозицій МЕА та на фоні напруги у відносинах США та Ірану ціни на нафту стабілізувались, проте на низькому рівні.
На думку експертів США, напруженість у відносинах може призвести до потенційних перебоїв постачання сирої нафти по всьому світу і створити дефіцит у майбутньому. На цьому фоні ціни на нафту зросли.
Проте ефект відносної стабілізації цін є тимчасовим. Існує можливість повторного падіння цін на нафту (навіть до від’ємних показників). Це може статись навіть у випадку, якщо буде скорочено видобуток нафти, але не вирішена проблема з її зберіганням. Криза на ринку має фізичний характер і лише політичних рішень для її подолання буде недостатньо.
Ще одним підтвердженням відсутності значного росту цін є звіт World Bank Group, згідно з яким очікується падіння попиту на нафту до 9,3 млн барелів на день. Для порівняння – у 2019 році споживання становило 100 млн барелів на день.
Очікується, що у 2020 році ціни на нафту сягатимуть в середньому 35 доларів. Це на 43% менше за середній показник 2019 року – 61 долар за барель.
Природний газ
На фоні стрімкого падіння цін на нафту світовий ринок газу також пішов на спад. За даними енергетичної біржі Powernext/EEX, середньоарифметичне значення фактичних цін (End of Day) природного газу на нідерландському газовому хабі (у прив’язці до якого визначаються ціни на природний газ для українських споживачів) протягом квітня мали загальну тенденцію до зниження.
Заходи з протидії COVID-19 спричинили значно менший вплив на ціну газу, ніж нафти, хоча він також був негативним. Як і у випадку з нафтою, зниження цін на природний газ (у середньому на 12% у США та на 25% у Європі – World Bank Group) зумовлено малим попитом і збільшеною пропозицією на ринку та надзвичайно теплою зимою (у сховищах залишились значні обсяги газу). Крім того, попит на газ, на відміну від нафти, постійно підтримується генерацією електроенергії.
Ціни на природний газ у США та Європі наблизились до собівартості (згідно Commodity Markets Outlook), що може призвести до зменшення або навіть відсутності інвестицій у нові потужності. Крім того, сповільнення світової економіки в результаті затяжної пандемії негативно вплине на рівень споживання, що своєю чергою не призведе до зростання цін.
Очікується, що у 2020 році середні ціни на природний газ знизяться на 25% і лише у 2021 році повернуться до рівня 2019 року. Продовження карантинних заходів у всьому світі може внести певні коригування і в цей прогноз, оскільки затяжна зупинка виробництв та економік може ще більше обвалити ціни на газ.
Як Україна може використати період дешевих енергоресурсів на свою користь
В умовах відсутності виробничої діяльності на більшості НПЗ України, доцільно провести терміновий ремонт з метою використання ємностей для зберігання нафти.
Також варто було б збільшити запаси природного газу в газосховищах, що дозволить підтримати вітчизняні видобувні компанії, а також використати значне падіння цін з метою накопичення дешевого енергоресурсу.
В умовах низьких цін варто запропонувати вільні потужності українських ПСГ іншим країнам.
Чи може криза призвести до падіння видобутку нафти та газу в Україні?
За розрахунками НБУ, зниження вітчизняного ВВП за підсумками року становитиме близько 5%. Проте цей прогноз є досить оптимістичним. Наприклад, згідно з прогнозом МВФ, падіння економіки України становитиме 7,7%.
Промислове виробництво в Україні в І кварталі знизилося відносно відповідного періоду попереднього року на 5,1%, а у березні (до березня 2019 р.) – на 7,7%.
Зупинка великої кількості підприємств, введення практично примусової практики дистанційної роботи співробітників, обмеження торгівлі, масових заходів, пересування громадян через кордони та всередині країн, користування громадським та особистим транспортом викликали значне падіння економіки.
Відповідно до загальних тенденцій промисловості, падіння видобувних галузей за січень-березень (до відповідного періоду попереднього року) становило 4,3%. Видобуток сирої нафти та природного газу знизився у березні (до березня 2019 р.) на 3,7% та на 2,1% за період із початку року.
Проблемою українських видобувних компаній є значна собівартість видобутку, викликана важковидобувними запасами нафти та природного газу, а також значною виснаженістю родовищ. Введення в експлуатацію нових родовищ потребує великих капіталовкладень та подолання значних адміністративних бар’єрів.
"Укргазвидобування" вже прогнозує сценарії можливого падіння видобутку природного газу на 1 млрд куб. м. Собівартість енергоносіїв власного видобутку на сьогодні перевищує ціни світових ринків.
"Для газовидобувних компаній, як державних, так і приватних, це зменшення можливостей для інвестицій. За нашими даними, чимало приватних компаній уже переглянули плани свого розвитку та інвестицій. А деякі з них узагалі повністю відмовилися від буріння, яке є найбільш капіталоємним", – заявив під час онлайн-дискусії #енергочетвер "Як врятувати "дійну корову" України – нафтогазову галузь" керівник дивізіону "Розвідка та видобування" групи Нафтогаз Олександр Романюк.
Як влада може допомогти галузі подолати кризу?
За словами Олександра Романюка, Україна має розробити антикризовий план для стабілізації ситуації у газовидобуванні. Наприклад:
▪ встановити стимулюючу рентну ставку на видобування вуглеводнів протягом 5 років із дня початку буріння свердловини;
▪ створити сприятливі умови для видобутку нетрадиційних покладів вуглеводнів (рентна ставка не вище 2%);
▪ внести зміни в земельне законодавство, які дозволять газовидобувним компаніям оперативно отримувати дозвіл для доступу до земельних ділянок.
Криза – не сприятливий час для збільшення видобутку газу. Але в групі Нафтогаз впевнені: саме сьогодні необхідно інвестувати в нарощування резервів на перспективу. Щоб Україна мала змогу почати відновлення обсягів видобутку, коли ринкова ситуація покращиться.
А для цього необхідно:
▪ надати можливість для розроблення нових, перспективних ділянок;
▪ провести конкурси на укладання угод про розподіл продукції з метою геологічної розвідки та видобування вуглеводнів на шельфі Чорного моря;
▪ оновити правила безпеки в нафтогазовидобувній промисловості.
При виваженій протекціоністській державній підтримці видобувних галузей втрати можуть бути мінімальними.
"Було б дуже добре, якби новий уряд за максимально короткі терміни завершив конкурс на нові ділянки, які Кабінет Міністрів проводив ще торік у липні. Конкурс було проведено, Нафтогаз із 9 ділянок виграв 4. Але ми досі не можемо підписати контракт. Це дуже сильно обмежує нашу можливість працювати, проводити розвідку, – розповів у ефірі онлайн-дискусії #енергочетвер "Як врятувати "дійну корову" України – нафтогазову галузь" голова правління НАК "Нафтогаз України" Андрій Коболєв.
Є такий жарт: чоловік просить дружину посмажити рибу, а та питає: а де ж вона? Чоловік відповідає: ти, смаж, а риба буде. Із видобутком газу схожа ситуація, але нам не до жартів: угоди (УРП – угоди на розподіл продукції – ЕП) досі не підписали, ми не можемо розпочати розвідку, але від нас очікують збільшення обсягів видобутку газу. Нам терміново потрібні нові якісні ліцензії. Що раніше ми їх отримаємо, то швидше можна очікувати на стабілізацію чи збільшення видобутку газу".
Натомість поки що інвестиції у галузь активно згортають. "Кілька наших місцевих партнерів уже повідомили, що за таких цінових умов вони планують зовсім припинити видобуток. Таких випадків буде тільки більшати. Тому що ціна на газ дуже низька. І за такої ціни розпочинати видобуток на багатьох нових родовищах є просто фінансово нерентабельним", – пояснює Андрій Коболєв.
"Доїти корову чи зарізати": що робити з галуззю?
Фахівці недаремно порівнюють нафтогазову галузь із "дійною коровою".
Адже дотепер нафтогазовий сектор був для держбюджету найбільшим донором. Наприклад, торік група Нафтогаз перерахувала до казни понад 100 млрд гривень. На черзі – ще майже 50 млрд гривень у вигляді дивідендів.
ДТЕК-Нафтогаз перерахував понад 4,5 млрд гривень. А Полтавська нафтогазова компанія – понад 1 млрд гривень.
Однак розраховувати на схожі цифри надалі, в умовах пандемії та зупинки економіки, більше не доводиться.
Натомість по всьому світу розглядають моделі допомоги нафтогазовому бізнесу, тому що це "довгий" бізнес, який вимагає постійних фінансових потоків.
Аби уникнути банкрутства видобувних компаній через рекордне падіння світових цін на енергоресурси, уряди готові надавати їм податкові пільги та допомагати з новими ліцензіями.
"Упевнений, що протягом двох наступних місяців ми почуємо, як Румунія спрощує оподаткування і зменшує податковий тиск. Почуємо, що Білорусь зробить те саме. Наші сусіди стрімко підуть цим шляхом. Україна в такому разі втрачатиме привабливість. Тому наш уряд також має підтримати галузь у цей кризовий час", – наголосив під час онлайн-дискусії #енергочетвер "Як врятувати "дійну корову" України – нафтогазову галузь" директор "Центру досліджень енергетики" Олександр Харченко.
Навіть енергетичний гігант Shell повідомив, що через кризу скорочує виплати дивідендів – одразу на дві третини. Це перший випадок із часів Другої Світової Війни.
"А в Україні тим часом уряд затверджує дивіденди Нафтогазу на рекордному рівні – 95% від прибутку. Постає питання: а як же компанії Групи Нафтогаз будуть реалізовувати свої інвестиційні програми? Будь-яку корову можна використати у двох якостях: або як дійну корову, з якої постійно отримуєш молоко, або ж один раз зарізати. І тут цікаво, чи не вирішив наш уряд цю "корову" один раз зарізати", – зауважив під час онлайн-дискусії #енергочетвер "Як врятувати "дійну корову" України – нафтогазову галузь" директор з розвитку Федерації роботодавців нафтогазової галузі Вадим Гламаздін.
Тож фахівці наполягають: якщо Україна прагне зберегти власну нафтогазову галузь, настав час діяти. Адже без державної підтримки та стимулювання інвестори не вкладатимуть гроші в буріння нових свердловин. А це згодом неминуче знизить енергонезалежність країни.
Рано чи пізно криза скінчиться, а газ знову подорожчає. Тож до цього моменту варто готуватися вже зараз і таки втримати вітчизняний видобуток на плаву.
Детальніше про загрози та шляхи виходу галузі з кризи дивіться в онлайн-дискусії #енергочетвер "Як врятувати "дійну корову" України – нафтогазову галузь"