10 фактів про видобуток українського газу

Природний газ — ресурс, від якого залежить добробут українців. Проте отримати цей ресурс непросто.

Видобуток вуглеводнів вимагає чималих коштів та часу. До того ж, ситуація на світовому ринку енергоресурсів змушує задуматися, коли саме вигідніше нарощувати видобуток.

Газовидобувна галузь обросла міфами, які дають хибне уявлення про одну з найцікавіших промислових індустрій країни. Нижче — підбірка важливих фактів про український газ, які повинен знати кожен.

Де в Україні можна знайти газ?

Україна багата газом. За даними геологів, її надра можуть містити близько 1,3 трлн куб м газу при річній потребі 32 млрд куб м. Однак цей газ нелегко підняти на поверхню.

В одних регіонах є поклади вуглеводнів, в інших — вони відсутні. Найбільші запаси блакитного палива зосереджені в районі Дніпровсько-Донецької западини на території Харківської та Полтавської областей.

Чому не весь газ однаково просто видобути?

Видобувна справа була б набагато простішою, якби газ залягав рівними пластами на одній глибині. Однак газові поклади розміщуються нерівномірно і на різних глибинах.

Значні запаси газу, які, ймовірно, є в українських надрах, треба детально досліджувати, підтверджувати сейсмічною розвідкою та пошуковим бурінням. Це вимагає мільярдів доларів капіталовкладень.

З 1,3 трлн куб м розвіданих запасів блакитного палива лише частина належить до категорії видобувних запасів, де можна з високою достовірністю знайти газ без додаткових геологічних досліджень.

Загалом запаси поділяють на чотири категорії: детально розвідані, попередньо розвідані, запаси на ділянках складної геологічної будови і так звані перспективні запаси. Перші три категорії є основою для розробки родовищ, остання — можливий резерв.

Яка собівартість газу?

Існує багато суперечок щодо собівартості українського газу. Всі шукають одну усереднену цифру, але її не існує. Натомість правильно говорити про вартість повного циклу видобутку.

Перш ніж газ потрапить до плити, видобувна компанія мусить вкласти кошти в геологічну розвідку, інтерпретацію сейсмічних даних, буріння пошукових та експлуатаційних свердловин, будівництво наземної інфраструктури.

Далі необхідно не лише фінансувати операційні витрати, які часто помилково називають собівартістю, а й вкладати десятки мільйонів доларів в підтримку роботи свердловини: капітальний ремонт, операції з інтенсифікації видобутку, консервацію старих свердловин.

Таким чином, на різних етапах життєвого циклу родовища вартість видобутку може змінюватися залежно від тисків у газоносних пластах та складності операцій, які у них проводяться.

Щоб оцінити, скільки коштує видобути український газ, потрібно враховувати повні економічні витрати виробника, у тому числі — вартість залучення капіталу, сплату податків і рентних платежів.

В "Укргазвидобування", найбільшого і найстарішого видобувника в Україні, який належить державній компанії "Нафтогаз", ці витрати становлять 140-150 дол на тис куб м за повний цикл робіт на новій свердловині плюс 100 дол вартості капіталу на тис куб м.

Компанія має і старі свердловини, але видобуток на них щороку падає через виснаження. Лише з них неможливо видобути стільки газу, щоб забезпечити потреби кожного українського споживача.

Як дістати газ з-під землі?

Щоб підняти газ на поверхню, треба пройти складні бюрократичний, геологічний і технологічний процеси.

Усе починається з отримання спеціального дозволу на користування надрами, далі відбувається дослідження покладів. Щоб знайти на глибині 3-7 км пори з газом, проводять сейсмічні дослідження — таке собі УЗД земної кори.

Спочатку на ділянці, яку досліджують, розкладають кабелі з датчиками. Потім за допомогою сейсмічних машин плескають по поверхні землі, утворюючи міні-хвилі. Ці коливання по-різному відбиваються від різних типів порід під землею, і датчики приймають цю інформацію.

Далі ці дані інтерпретують і будують на їх основі модель родовища. Після цього фахівці визначають місця для буріння пошукових свердловин, готують проект буріння.

Газовики обговорюють ці роботи з місцевими громадами на слуханнях. Представники компаній розповідають жителям про перспективи видобутку газу на їхній території, про зобов'язання з мінімізації впливу на довкілля та про кошти, які може отримати громада у разі успіху робіт.

Тільки після цього починається буріння пошукової свердловини з метою підтвердження запасів палива.

Скільки коштує пробурити свердловину?

Вартість буріння пошукових свердловин становить 5-12 млн дол, експлуатаційних — 2-10 млн дол. На одному родовищі будують 10-100 свердловин.

На жаль, навіть сучасні технології розвідки не дозволяють гарантовано пробурити успішну свердловину. За статистикою, газ дають менше половини пробурених свердловин, решта виявляються "сухими".

Витрати на їх буріння також лягають потім в кінцеву ціну газу. Науковці всього світу б'ються над тим, щоб робити пошукове буріння більш результативним.

Вартість спеціального дозволу на користування надрами коливається залежно від прогнозованих покладів та розмірів родовища, в середньому — 20-120 млн грн. Проведення 3D-сейсміки на ділянці середнього розміру коштує 60 млн грн.

На відведення землі компанія в середньому витрачає 0,5 млн грн, на будівництво майданчика та буріння — понад 200 млн грн.

Якщо буріння успішне, доведеться будувати інфраструктуру з транспортування та підготовки газу за 300-400 млн грн. За геолого-економічну оцінку запасів потрібно заплатити 2-20 млн грн, за захист запасів — 0,4-2 млн грн.

Скільки часу потрібно, щоб видобути газ?

Щонайменше два роки з моменту отримання спецдозволу тривають дослідження покладів та інтерпретація даних, підготовка програми робіт та громадські слухання — ще півроку.

Один-два місяці знадобиться на підготовку проекту буріння. Збільшити час очікування початку бурових робіт можуть тривалі громадські слухання чи важкий процес отримання згоди на оренду земельної ділянки.

На тривалість процесу буріння впливають глибина свердловини та стан бурового обладнання. Для порівняння: свердловину глибиною 6 км новий верстат бурить півроку, старий — два роки.

Чи можливо добути більше газу із свердловини?

Життєвий цикл свердловини залежить від часу її спорудження та початкових тисків у газоносному пласті. З часом тиск знижується і дебіт свердловини також зменшується.

Такі свердловини називають виснаженими. Є різні технології збільшення або інтенсифікації видобутку на виснажених свердловинах: операції з ГРП (гідророзрив пласта), колтюбінгові операції, капітальний ремонт.

Окупність таких операцій — від одного місяця. У той же час, вони наближають час повного виснаження свердловини.

В "Укргазвидобуванні" найбільша кількість свердловин в Україні — близько 2,5 тис в активному фонді. Видобутим з них газом користується кожна українська родина. Однак 95% цих родовищ виснажені на понад 87%. Тобто компанія вже кілька років вичавлює сік з вичавленого лимона.

Щоб суттєво збільшити видобування газу, компанія повинна запустити масштабне оновлення свого парку родовищ. Для цього необхідно отримати нові ділянки, провести геологічну розвідку, пошукове та експлуатаційне буріння. Активна видача нових ліцензій в Україні почалася лише у 2019 році.

Навіщо залучати для видобутку газу іноземні компанії?

Видобуток газу — ризикована справа. Тут помилка може коштувати мільйони доларів. Скоротити втрати допомагають новітні технології. Їх разом з інвестиціями в розробку родовищ на український газовий ринок приносять великі міжнародні компанії.

За останні десять років на світовому ринку видобутку вуглеводнів відбулася справжня технологічна революція. Не менша, ніж на ринку комп'ютерів чи мобільних телефонів. Вітчизняні видобувники можуть перейняти чимало міжнародних практик видобутку вуглеводнів.

Будувати співпрацю з іноземцями можна на різних умовах. Наприклад, у 2019 році в Україні провели конкурс на укладання угод про розподіл продукції (УРП) на дев'ять ділянок.

Відповідно до умов конкурсу, держава надає дозвіл на користування надрами, а компанії беруть на себе всі ризики з їх розробки та віддають державі частку вуглеводнів.

Такі конкурси не лише збільшують інвестиційну привабливість галузі, а й відкривають український ринок для великих світових гравців із значним досвідом.

Україна також почала проводити відкриті аукціони на доступ до потенційно газоносних ділянок. Їх продають через ProZorro.

У наступні два-три роки ці та інші механізми співпраці можуть забезпечити нарощування обсягів видобутку українського газу.

На який час Україні вистачить власного газу?

Враховуючи, що кожного року Україна споживає близько 32 млрд куб м вуглеводнів, запасів, 1,3 трлн куб м, може вистачити більш ніж на 30 років. На цей прогноз впливають кілька факторів.

По-перше — обсяги споживання. Якщо збільшиться енергоефективність осель, оновлюватиметься котельне обладнання, то споживання газу буде скорочуватися. Відповідно, запасів палива вистачить на довше.

По-друге — планомірна розробка надр. Видобувних запасів при поточних темпах видобування країні вистачить до 2028 року. Переведення покладів з категорії запасів у категорію видобувних резервів — процес дорожчий, важчий і триваліший, тому інвестиції у розробку сьогодні — це забезпечення споживання енергії завтра.

Газ краще видобувати чи імпортувати?

Відповісти на це запитання можна тільки в контексті поточної ринкової ситуації. Власний видобуток — це запорука енергонезалежності, але чи потрібен Україні газ за всяку ціну?

За останні півроку ціни на газ в Європі обвалилися приблизно на 50%. Це одне з найстрімкіших падінь за останнє десятиріччя. Основна причина — збільшення обсягів американського газу на європейському ринку. Така тенденція, ймовірно, збережеться протягом кількох наступних років.

Водночас підвищення енергоефективності гарантовано підвищить енергобезпеку України і кожної сім'ї. Німці та поляки, які давно живуть в умовах високих цін на енергію, зрозуміли: цифра у квитанції залежить не лише від ціни на газ, а й від обсягу споживання. Як кажуть бережливі європейці, найдешевша енергія — не спожита.

Звісно, відмовлятися від видобутку власних вуглеводнів нерозважливо, особливо зважаючи на сусіда, який має звичку використовувати газ як геополітичну зброю.

Саме тому компаніям необхідно підвищувати ефективність власного видобутку шляхом залучення новітніх технологій та дешевого капіталу. Державі ж варто звернути увагу не лише на збільшення видобутку, а й на запуск масштабних програм енергомодернізації житла.

Зрештою, жити у відремонтованому утепленому будинку — не лише вигідніше, а й приємніше.