95 років у галузі української фармацевтики: шлях постійних змін

Історія цієї компанії почалася практично одразу після завершення Першої світової війни – з виробництва хлороформу і саліцилової кислоти.

Сьогодні ж тут виготовляють близько 300 фармацевтичних препаратів, для кожного з яких є досьє, при цьому компанія, за даними Proxima Research, стала одним з найбільших експортерів лікарських засобів серед фармацевтичних компаній в Україні. Формулою успіху тут визначають так: Фаховість, Амбітність, Ризик і раціональність, Мотивація, Альтруїзм, Команда. Це все про компанію "Фармак".

Який шлях пройшов Київський хіміко-фармацевтичний завод ім. М. В. Ломоносова від заснування в 1925 році і до сьогодні? Як колектив з 50 людей розширився до 2600? Що змінилося в фармацевтичній галузі країни та як формувалася одна з найбільших компаній України та Східної Європи у цій сфері?

З чого все починалося?

У 1925 році професор І.Єгоров запустив виробництво хлороформу та саліцилової кислоти. Професійних кадрів і сучасного обладнання катастрофічно бракувало, але попри це був створений Київський хіміко-фармацевтичний завод ім. М. В. Ломоносова, якому вдалося налагодити виготовлення 15 лікарських засобів.

Під час Другої світової війни колектив заводу було евакуйовано до Казані, до Києва працівники повернуться в 1944 році.

Вже в 50-ті роки завод стає одним з найпотужніших фармацевтичних виробництв Радянського Союзу. У 1965 тут виробляли 27 найменувань продукції та було впроваджено 1500 раціоналізаторських пропозицій і винаходів.

У 70-ті п’ята частина всієї продукції експортувалася до понад 20 країн світу, серед яких — Ангола, Німеччина, Франція, Італія, Єгипет, Греція.

Складна трансформація

У 1990-х підприємство переживало не найкращі свої часи: сировини не вистачало, працівники не отримували премії.

У 1995 році головою правління та генеральним директором ВАТ "Фармак" стала Філя Жебрівська. За неї проголосували майже 70% акціонерів (на той час власниками акцій були більше 2 тис. осіб).

З того часу змінився не лише підхід до управління, а й фокус на випуск конкурентоспроможної продукції. На заводі почали активно впроваджувати стандарти належної виробничої практики GMP – міжнародні правила виробництва медичної продукції, що гарантують її якість.

Визначений Філею Жебровською курс розвитку — перехід на виготовлення готових лікарських форм — дозволив побудувати на території України сучасне підприємство, що зіграло важливу роль у подальшому становленні української фармації.

Підприємство придбало та налагодило роботу першої лінії з випуску крапель за технологією "Боттл-пак", а також дефіцитних ліків для офтальмології, виробництво препаратів у формі мазей.

Лінія "Боттл-пак" дозволила замінити незручну скляну тару на компактну та легку поліетиленову упаковку.

Наприкінці 1990-х "Фармак" підписав угоду про довготривале партнерство з лідером у галузі розробки та виробництва інсулінів – американською корпорацією Eli Lilly.

Компанія запустила виробництво людських генно-інженерних інсулінів із субстанцій за ліцензійною технологією американського партнера.

Щороку, починаючи з 2000 року компанія запускала  в експлуатацію одне нове виробництво. У 2001 р. розпочато грандіозне будівництво — зведення цеху готових лікарських засобів.

У середині 2000-х років "Фармак" починає відкривати свої представництва в інших країнах, зокрема, Казахстані, Білорусі, Киргизстані,

На підприємстві функціонують 20 виробничих та 1 дослідно-промислова лінія, усі вони відповідають вимогам GMP.

 "Ми зробили і продовжуємо робити титанічні зусилля для того, щоб українці відчули, що таке справжня фармацевтична безпека та захищеність. Це критично важливо в умовах пандемії", - зазначив Володимир Костюк, виконавчий директор АТ "Фармак".

П’ять років тому компанія запустила роботу лабораторно-технологічного комплексу R&D на території столиці. Упровадження повного циклу виробництва відповідно до вимог GMP дозволяє компанії випускати новітні ліки та заповнити нішу імпортних ліків якісними вітчизняними аналогами.

Роботи зі створення комплексу тривали впродовж 2 років, інвестиції у нього становили понад 8 млн доларів.

У 2015 році "Фармак" запустив в експлуатацію виробництво активних інгредієнтів лікарських препаратів в Шостці, модернізувавши для цього лаборатрії.

Інвестиції в цей проект склали майже 40 млн доларів. Через три роки компанія запустила нову дільницю з випуску твердих лікарських форм.

Цей запуск подвоїв річну виробничу потужність "Фармака", яка сягнула 3 мільярдів одиниць на рік. Завдяки розширенню тільки цього виробництва було створено майже 100 нових робочих місць.

Нова виробнича дільниця забезпечує весь технологічний цикл виробництва таблеток – від приймання та обробки вихідної сировини до отримання кінцевих дозованих форм. Проект коштував компанії 20 млн євро.

"Я пишаюся наполегливістю та результатом: практично збанкрутілий, занепадаючий завод вдалося перетворити його у одного з лідерів вітчизняної галузі, сучасне підприємство, оснащене відповідно до останніх світових тенденцій, світле й величне, де нема місця "совку". Непорушним законом нашої діяльності є якість", - прокоментувала Філя Жебрівська.

Що змінилося для українців?

Завдяки складному процесу трансформації сьогодні українці мають доступ до ліків, які покращують якість життя. Найголовніше досягнення компанії – мати можливість забезпечувати потреби населення в якісних ліках, особливо від час пандемії COVID-19.

Щорічно на заводі "Фармак" випускається 993 млн таблеток, налагоджені лінії для виробництва драже, капсул, туб, рідких форм (спреїв, флаконів, ампул та картриджів), шприців та поліетиленових флаконів.

Цей бізнес не лише про сплату податків, а й про популяризацію України за кордоном, адже наразі експорт лікарських засобів "Фармак" відбувається у більш ніж 20 країн світу, серед яких ЄС.

На заводі компанії щороку випускається 20 нових препаратів. "Фармак" вкладає кошти в інновації. За останні п’ять років компанія інвестувала в науково-технічний комплекс і дослідницьку діяльність 3,4 млрд грн; щорічно на дослідження й наукові розробки йде більш ніж 15 млн доларів.

На виробництві "Фармака" працюють 150 вчених, з яких 42 кандидати наук і п’ять докторів наук, а дослідження розроблених ліків проводяться в європейських і американських лабораторіях.

Цьогоріч компанія стала партнером "Музею науки" Малої академії наук України. "Головна мета проєкту – популяризація науки і розвиток наукового потенціалу України.

Щоб молоді вчені бачили перспективи для свого розвитку в межах батьківщини і не переїжджали закордон.

Нам є куди прагнути, адже сьогодні Україна займає 42 місце в рейтингу країн світу з науково-дослідницької активності", – зазначила Олена Зубарєва, керівник департаменту корпоративних комунікацій та сталого розвитку АТ "Фармак".

Уже декілька років компанія проводить "Школу молодого вченого" із прагненням відродити науковий потенціал нашої країни.

До ювілею "Фармак" спільно з видавництвом "Основи" випустив книгу "Буде тобі наука" з історіями про 30 сучасних українських вчених, які роблять світову науку.

У своїй робот компанія керується принципами сталого розвитку.

Усі проекти у сфері сталого розвитку спрямовані на покращення якості життя людей, пропаганду здорового способу життя, підвищення рівня екологічної культури, безпеку праці, підтримку соціальної активності та волонтерства серед працівників.

Так, наприклад, у 2018 році "Фармак" розпочав довготривалий інформаційно-просвітницький проєкт "Екошкола".

У квітні 2019 учні дев'яти шкіл Києва презентували свої екопроєкти, спрямовані на збереження природних ресурсів та економію коштів освітніх установ.

Три найкращі проєкти отримали від компанії міні-гранти для їх реалізації на загальну суму 60 тис. грн. Таких прикладів соціальної діяльності у "Фармака" не один десяток.

Компанія також займається встановленням контейнерів для сортування сміття, популяризує раціональну утилізацію та переробку відходів, опікується літніми людьми.

Отже, сьогодні цей бізнес – не лише про здоров’я, а й про популяризацію науки, економіку країни та сталий розвиток.