Вітчизняні фармкомпанії: розширення присутності під час пандемії

Однак останні події з поширенням коронавірусу продемонстрували, що перед фармринком стоять нові завдання, яких раніше просто не існувало.

Нові виклики 

Викликане коронавірусом гостре респіраторне захворювання COVID-19 показало, що глобалізація світової економіки – явище досить хитке.

Коронавірус закрив кордони не лише для людей, а й для товарів, не дивлячись на те, що в Європі країни й уряди активно заявляли про вільне переміщення вантажів. В результаті виявилося, що значні партії лікарських засобів не можуть бути доставлені в Україну без особистого втручання вищих керівників держорганів різних країн.

Ще одним проблемним моментом стало обмеження повітряного сполучення, яке створило перешкоди, зокрема, для поставок препаратів з Індії.

Іншим викликом, з яким вже стикаються фармацевтичні компанії, в тому числі й українські, є значне скорочення обсягів виробництва фармацевтичної сировини – активних фармацевтичних інгредієнтів (АФІ) в Китаї. Це призвело до дефіциту і зростання цін на субстанції, а, значить, досить скоро позначиться на цінах на лікарські засоби, до того ж не лише на вітчизняні.

Ринок 2019 – зростання в грошах, падіння в упаковках

За даними компанії SMD, в цілому загальний обсяг фармринку у 2019 році становив 2,4 млрд дол, що на 14% більше, ніж роком раніше. У п'ятірку лідерів в грошовому вираженні, за даними SMD, входять компанії "Фармак", "Санофі", "Артеріум", "Дарниця", "Байєр".

У гривневому еквіваленті ринок становив 63 млрд грн, в тому числі 51 млрд грн – лікарські засоби. З них ринок безрецептурних препаратів становив 41 млрд грн. Загальний обсяг ринку лікарських засобів, які реалізуються через бюджетні закупівлі та за програмою реімбурсаціі – 9,6 млрд грн, (в тому числі, через публічні закупівлі – 7,9 млрд грн, через реімбурсації – 1,7 млрд грн).

Основним трендом, який аналітики простежували в 2019 році, було зростання сегмента рецептурних препаратів. Це зростання зафіксували не лише в грошах, але і в упаковках.

Важливим елементом розвитку рецептурного сегмента стала програма "Доступні ліки", яка передбачає, що вартість препарату, який пацієнти купують в аптеці за рецептом, компенсується з бюджету повністю або частково. При цьому одним з наслідків розвитку програми реімбурсації стало зменшення частки безрецептурних препаратів, які часто переходять в сегмент біодобавок.

Програма "Доступні ліки" є прототипом страхової медицини та активно розвивається. В упаковках у 2019 році програма виросла на 6%. Втім, більш активного кількісного зростання програми реімбурсації не варто очікувати, оскільки програма цільова і розраховується виходячи з чітко визначеної, завдяки впровадженню електронних рецептів, кількості пацієнтів.

Українські ліки, за даними компанії "Проксіма Рісерч", лідирують в таких категоріях АТС-препаратів, як засоби, що впливають на систему крові й гемопоез, з яких 53% вітчизняні препарати, дерматологічні засоби (55% вітчизняні) і засоби, що діють на нервову систему (51% – вітчизняні).

За даними "Проксіма Рисерч", вітчизняні виробники лідирують в таких сегментах, як кровозамінники та перфузійні розчини, де вони займають 87% ринку, кардіологічні препарати (71%), інші засоби, що діють на нервову систему (52%), психолептичні засоби (61%), протиепілептичні засоби (52%), імуностимулятори (63%), засоби для лікування ран і виразок (58%), анестетики (73%), протипаркінсонічні препарати (58%), засоби, що діють на мікобактерії (57%), контрастні засоби (61%) і препарати, що застосовуються в офтальмології й отології (87%).

Державний попит

Фармринок України традиційно залишається ринком out-of-pocket, тобто ринком, який фінансується з кишені споживача і споживач фактично сам формує номенклатуру препаратів, представлених на ринку. Проте, завдяки активним діям держави, бюджет став активним учасником фармринка, а частка держави становила 19% фармринку.

При цьому, аналітики SMD відзначають, що державні закупівлі ростуть активніше, ніж роздрібний/аптечний ринок.

Бюджетні закупівлі охоплюють як закупівлі централізовані з держбюджету, так і регіональні програми, і закупівлі безпосередньо клінік. У сегменті закупівель клінік, який сьогодні активно розвивається, вісім з десяти позицій лідерів займають вітчизняні компанії.

Всього клініки збільшили закупівлі на 18% в грошовому і на 11% в натуральному вираженні. Основним нюансом цього сегмента є те, що клініки закуповують, головним чином, препарати, включені до Національного переліку основних лікарських засобів, хоча прямої заборони закуповувати щось поза цим переліком немає. Проте, частка препаратів з Нацперечня становить 58% всіх закупівель, які проводили лікарні у 2019 році.

Лідером цього сегмента стала корпорація "Здоров'я", частка якої в грошовому вираженні становила майже 16%. Корпорація наростила обсяги продажів в цьому сегменті на 43%. У трійку лідерів сегмента також увійшли корпорація "Юрія-фарм", частка якої становила 12,6% і корпорація "Артеріум" (8,2%).

У 2019 пройшли перші закупівлі ліків через нову інституцію – держпідприємство "Медичні закупівлі України" (МОЗ). У проведених нею торгах активну участь брали вітчизняні компанії. У п'ятірку найбільших постачальників МОЗ увійшли корпорація "Здоров'я", частка якої становила майже 36% сегмента в грошовому вираженні, "Лекхім груп" (9,6%), "Артеріум" (4,8%), "Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод" (2,9%).

Водночас за підсумками 2019 року в централізованих закупівлях лікарських препаратів (за кошти держбюджету) вітчизняна фарма не увійшла до числа основних постачальників українських клінік – у ТОП-10 лідерів сегмента входять лише іноземні компанії. Втім, це абсолютно закономірний результат продуктового портфеля вітчизняних компаній, які поки не виробляють препарати для лікування онкології та інших складних захворювань, що займають основне місце в номенклатурі держзакупівель.

Активно зростає ринок харчових добавок, який у 2019 році виріс в грошовому вираженні майже на третину. Правда, в натуральному вираженні ринок зріс лише на 4%, так що активним драйвером зростання сегмента виступає все-таки зростання цін і витіснення з сегмента дешевих препаратів більш дорогими. Втім, харчові добавки не належать до категорії критично важливих для життя і здоров'я людей, тому суворих правил цінового регулювання тут не застосовують.

У роздрібному сегменті, через зростання держзакупівель у 2019 році, наочним стало скорочення онкологічних препаратів, антибіотиків, інфузійних розчинів, що призвело до значного скорочення сегмента в натуральному вираженні.

Нові препарати та інвестиції в модернізацію

На думку комерційного директора "НВЦ" Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод "(БХФЗ, Київ) Євгенія Сови, успіху вітчизняної фармпродукції багато в чому сприяло те, що практика призначення вітчизняних препаратів, в тому числі нових генериків, які українські фармкомпанії виводять на ринок після завершення термінів патентного захисту імпортних оригінальних препаратів, дозволяє переконатися у високій ефективності цих ліків.

"Разом з нижчими цінами на такі препарати, це створює відчутний конкурентну перевагу при виборі лікарського засобу", – вважає Євген Сова.

Виконавчий директор АТ "Фармак" Володимир Костюк, в свою чергу, вважає, що переорієнтація споживачів на вітчизняні ліки стала можливою, в тому числі, завдяки відповідальному підходу провідних українських фармкомпаній до якості продукції та виконання вимог GMP і, зокрема, завдяки європейській сертифікації GMP українських виробничих ліній.

Наприклад, у "Фармак" 20 виробничих ліній мають сертифікацію GMP, відповідно продукція, яку випускає компанія, є сертифікованою, як для України, так і для Європи.

"Лікарські засоби, випущені на одних і тих самих лініях, сьогодні експортуються в Європу і продаються в Україні. Фармвиробники значні кошти вкладають у модернізацію.

Зокрема, Фармак з 1995 року інвестував у модернізацію понад 250 млн доларів. На дослідження і розробки "Фармак" направляє близько 5% від виручки, а це близько 15 млн доларів щорічно.

Це не враховуючи програми капітальних інвестицій для створення нових промислових потужностей, лабораторій і технологій, куди тільки торік компанією було направлено близько 30 млн доларів ", – говорить Володимир Костюк.

За словами Костюка, українські фармвиробники велику увагу приділяють якості своєї продукції та відповідності вимогам європейських стандартів, в тому числі ISO і GMP. Щорічно компанія проходить приблизно 15 міжнародних інспекцій і перевірок.

Підтримка заявленого рівня можлива завдяки інвестиціям у модернізацію і створення нових вітчизняних виробництв. Інвестиції вітчизняних фармкомпаній в розвиток виробництва сягають сотень мільйонів доларів.

Зокрема, Фармак з 1995 року інвестував у модернізацію понад 250 млн доларів, інвестиції ПАТ "Науково-виробничий центр" Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод "(БХФЗ, Київ) в розвиток виробництва лише у 2018 році становили майже 162 млн грн, фармакологічна компанія "Інтерхім" у 2016 році інвестувала в проєкт по створенню лабораторно-виробничого комплексу 50 млн євро.

Перспективи та можливості

Вітчизняні компанії щорічно оновлюють портфелі продуктів новими генеричними препаратами різних АТС-класів, представляючи широкий асортимент продукції. Так, "Фармак" виробляє препарати в усіх чотирнадцяти терапевтичних групах, щорічно виводячи на ринок приблизно 20 нових ліків, в тому числі складнокомпонентних, сучасних препаратів. Нині в розробці в компанії близько 100 лікарських засобів.

Ситуація, що склалася, показала, доступ до життєво важливих препаратів, значна частина з яких – імпортні, може припинитися навіть при великому бажанні іноземних фармвиробників поставляти препарати в Україну та навіть при дуже лояльній ціновій політиці іноземних компаній.

Єдиним можливим розв'язанням проблеми має стати розвиток вітчизняних фармкомпаній, розширення їх асортименту та вихід за рамки звичної аптечної номенклатури, освоєння виробництва госпітальних препаратів. Ще одним важливим кроком має стати диверсифікація поставок субстанцій і сировини.

Нині перед вітчизняною фармою стоїть важливе завдання – зберегти динаміку зростання і позиції на ринку. Спрогнозувати темпи зростання української фармпромисловості та ринку в цілому сьогодні неможливо.

З одного боку, продукція фармвиробників однозначно буде затребувана, що додає оптимізму. З іншого, сьогодні важко припустити, як на фармвиробництві відіб'ється загальноекономічна криза, в яку нас неминуче втягне коронавірус і загальний спад світової економіки.

Проте зрозуміло, що вітчизняні фармкомпанії уже наростили потенціал для того, щоб стати драйвером для української економіки та фактично повністю забезпечити потреби внутрішнього ринку.

Аналітики очікують, що українські фармвиробники зможуть освоїти нові для себе сегменти і налагодити випуск госпітальних препаратів, які закуповуються за кошти бюджету.

Вітчизняні компанії згодні, але для запуску такої програми їм потрібен час (не менше трьох років), гарантовані держзамовлення, адже ці препарати не можуть бути продані в роздробі, і зміни законодавства, що дозволяють українським фармкомпаніям випускати сучасні генерики.

Автор: Максим Орловський