Дмитро Цапенко:
"UKRSIBBANK прагне бути активним учасником відбудови країни – як місток між Україною і світом"
Спецпроєкт
19 травня 2026
На п'ятому році повномасштабного вторгнення Росії UKRSIBBANK як частина міжнародної фінансової групи BNP Paribas продовжує активно кредитувати український бізнес та підтримує міжнародні компанії в Україні: у 2025 році кредитний портфель банку зріс на 75%.
ЕП поговорила із заступником голови правління, начальником департаменту корпоративного бізнесу UKRSIBBANK BNP Paribas Group Дмитром Цапенком про плани банку та програми підтримки ветеранів. А також про те, що ще, крім воєнних ризиків, непокоїть бізнес в Україні та які сектори економіки будуть ключовими у відбудові.
"Завдання – зростати швидше, ніж ринок загалом"
– Цьогоріч виповнюється 20 років, як UKRSIBBANK став частиною Групи BNP Paribas. Як змінився банк за цей час?
– Прихід міжнародних акціонерів забезпечив нові корпоративні стандарти з погляду управління, ухвалення рішень – загалом усіх процесів. А також значно розширив експертизу банку. Ми змогли долучитись до best practices групи, яка має 200-річний досвід і працює в 64 країнах світу: це різні ринки й унікальна практична експертиза.
Загалом UKRSIBBANK – універсальний банк, який розвиває корпоративний бізнес, ритейл, споживче кредитування, ринки капіталів тощо. Ми працюємо як з великими корпоративними клієнтами, так і з фізичними особами. Така інтегрована та універсальна бізнес-модель дає більше переваг і стабільності з погляду бізнесу і підтримки клієнтів.
UKRSIBBANK – універсальний банк:
корпоративний бізнес
ритейл
споживче кредитування
ринки капіталів
корпоративні клієнти
фізичні особи
Якщо говорити саме про корпоративний бізнес, то одним із пріоритетів є обслуговування і підтримка міжнародних компаній в Україні. Ми як частина BNP Paribas добре їх знаємо, розуміємо потреби та можемо швидко ухвалювати рішення з урахуванням досвіду групи в цілому. Крім фокуса на обслуговуванні міжнародних клієнтів, також працюємо з кращими українськими компаніями в агросегменті та інших секторах.
– Які завдання ставить банк перед собою на цей рік?
– Ми налаштовані продовжувати розвивати бізнес в Україні в усіх сегментах, в яких працюємо, залучати нових клієнтів та збільшувати кредитний портфель. В Україні в цілому на ринку наразі співвідношення кредитів до депозитів на досить низькому рівні, і ми бачимо великий потенціал в тому, щоб більш активно фінансувати український бізнес та фізосіб.
Минулого року UKRSIBBANK вдалося в цілому збільшити кредитний портфель на 75% – ми зростали швидше за ринок. Наше завдання – продовжувати цей тренд і зростати швидше, ніж ринок загалом.
2025
75%
збільшення кредитного портфелю
Серед стратегічних планів – продовження кредитування сталої економіки, проєктів з переходу до зеленої енергетики. Зараз кількість таких кредитів 5% від загального портфеля, у планах – збільшити їх до 10% до кінця 2027 року.
"Рухаємося вперед, не чекаючи перемир’я"
– Одним із головних бар’єрів для міжнародних інвестицій в умовах великої війни є воєнні ризики. Не один рік тривають дискусії, чи варто вкладати в Україну зараз, чи все ж краще почекати закінчення війни чи принаймні припинення вогню. Адже, з одного боку, через суттєві пошкодження Україна потребує багато коштів на відбудову. А з іншого – є ризик того, що одна ракетно-дронова атака може швидко знищити багаторічні інвестиції на десятки й сотні мільйонів.
Яка позиція ближча для UKRSIBBANK? І до якого підходу схиляється бізнес, з яким ви співпрацюєте?
– Ми спостерігаємо певний парадокс. Тому що зазвичай у світі, коли говорять про бізнес, не розмовляють про війну. Або ж, навпаки, коли кажуть про війну, фактично немає якоїсь бізнес-розмови. В Україні ж ми маємо повномасштабну війну, якої Європа не бачила з кінця Другої світової, але переважна частина країни – і бізнес, і громадяни – пристосувалась до нових умов і продовжує працювати.
2026
Business as usual
продовжуємо рухатися вперед
Business as usual – це, мабуть, певне перебільшення, але українські бізнеси працюють, не чекають і не відкладають своїх планів розвитку. Тому позиція банку також у тому, що ми не чекаємо, поки настане завершення війни чи перемир’я, а продовжуємо рухатися вперед – підтримувати наших клієнтів і розвивати бізнес в Україні.
Позиція міжнародного бізнесу неоднозначна, є певний розподіл. Ті компанії, які вже присутні в Україні й добре розуміють всі обставини, адаптувались і набагато спокійніше дивляться на поточну ситуацію.
Водночас є частина компаній, яким цікавий наш ринок і які очікують повоєнного відновлення та нових можливостей, але вони ще не тут. Через воєнні ризики їм досить важко робити наступні кроки після вивчення проєктів і переговорів – вони займають вичікувальну позицію. Тому настання перемир'я або припинення активних бойових дій для них – важливий чинник для активніших інвестицій.
UKRSIBBANK бачить свою роль якраз в тому, щоб переконувати їх, що не треба чекати – що вони можуть починати працювати в Україні вже зараз.
У цьому контексті варто згадати про страхування воєнних ризиків. Так, воно починає розвиватись, але, на жаль, ще не набуло того рівня, який був би доступний для ширших категорій бізнесу. Є окремі кейси страхування, але вони дуже обмежені, дорогі та складні з погляду реалізації.
– При плануванні та формуванні стратегій UKRSIBBANK зосереджується на базовому сценарії, що війна триватиме і далі, чи також моделює і сценарій ймовірного припинення вогню найближчим часом?
– Варто визнати, що достеменно ніхто з нас не знає, коли саме припиниться війна, тому UKRSIBBANK тримає адаптивний стиль планування: у нас є стратегія на три роки, річні бюджети, але всі ці плани ми звіряємо або оновлюємо кожні три місяці зі зміною ситуації.
"Шукаємо можливості підтримки оборонної промисловості"
– Україна потребуватиме масштабної, коштовної та ефективної відбудови. На ваш погляд, які сектори мають бути ключовими в цьому процесі? Як UKRSIBBANK планує підтримувати такі проєкти?
– На жаль, обсяг шкоди, завданої країною-агресором, дуже значний: за останніми оцінками це близько 600 млрд доларів. І, на жаль, це не остаточна цифра.
Розмір коштів, які потрібно буде спрямувати на відбудову, не зможе бути покритий виключно якимось одним джерелом. Ми очікуємо, що це буде як допомога від країн-партнерів, так і від міжнародних фінансових організацій, а також за рахунок інвестицій бізнесу.
Щодо секторів – все, що пов’язано з логістикою, відновлення енергетики та фактично створення певної нової енергоінфраструктури – на засадах децентралізації, для того щоб зменшувати воєнні ризики. А також – агропромисловий сектор, все, що пов’язано з переробкою, збільшенням додаткової вартості.
ключові Сектори для відбудови:
логістика
енергетика
агропромисловість
Фактично стоятиме завдання не просто відбудувати зруйноване, а відновити на якісно новому рівні, аби відкривати Україні нові можливості.
Крім цього, ми активно вивчаємо новий ринок, який з'явився в Україні з початком війни, – оборонну промисловість. Ми бачимо розвиток цього сектору як довгостроковий тренд і шукаємо можливості підтримувати його теж.
Загалом UKRSIBBANK хоче бути активним гравцем у повоєнному відновленні, особливо враховуючи, що ми, як частина міжнародної фінансової групи, маємо можливості відігравати роль містка між Україною і світовою економікою.
"Підтримуємо компанії, які активно наймають ветеранів"
– В UKRSIBBANK є платформа підтримки військових, ветеранів, ветеранок та їх родин We’re Proud. Що вже вдалося реалізувати в межах цієї програми і які плани на найближче майбутнє?
– Для нас питання підтримки захисників і ветеранів дуже важливе, адже їхня боротьба дозволяє нам продовжувати жити та вести бізнес в Україні. Платформа We’re Proud – це підтримка, яку банк послідовно розбудовує разом із командою, партнерами та самими ветеранами. Сьогодні вона охоплює майже 40 ініціатив. Реалізовуючи кожен проєкт, банк керується постулатом: нічого для ветеранів без ветеранів.
Найперше це підготовка людей і команд. Ми інвестуємо в навчання співробітників і керівників, щоб взаємодія з ветеранами була усвідомленою та відповідальною. Працівники банку проходять спеціалізовані тренінги з комунікації, інклюзивності та роботи з клієнтами з бойовим досвідом. Це створює простір, де підтримка – це навичка.
Важливий напрям – це індивідуальна підтримка та адаптація. Саме тому ми запустили програму Buddy для ветеранів, коли підготовлені колеги допомагають демобілізованим співробітникам повернутися до професійного життя, відновити робочий ритм і впевненість. Водночас банк забезпечує ширший пакет підтримки: збереження заробітної плати працівникам протягом усього періоду мобілізації, медичне страхування, індивідуальний підхід у разі потреби в реабілітації після поранень, психологічну допомогу, доступ до спільноти ветеранів і окрему роль менеджера, який представляє їхні інтереси всередині організації.
Ми також підтримуємо розвиток ветеранського бізнесу. Лише минулого року, банк став партнером освітніх безкоштовних програм для ветеранів у сфері digital та маркетингу, а ще освітньо-грантової програми "Траєкторія 2" із фондом підтримки підприємництва у 20 млн грн, що допомагає ветеранам та їхнім родинам запускати й масштабувати власний бізнес.
станом на 2026
20
мільйонів гривень допомоги ветеранам
Крім того, банк адаптує відділення, впроваджує пріоритетне обслуговування, розвиває інклюзивні сервіси та стандарти взаємодії, щоб ветерани відчували повагу і комфорт у кожній точці контакту. Долучаємося до важливих ініціатив: зокрема підписали Хартію фінансової інклюзії та реінтеграції ветеранів.
Водночас підтримуємо культурні та освітні проєкти, включно з всеукраїнськими подіями для ветеранів, щоб формувати нову культуру взаєморозуміння між цивільними та військовими. А ще підтримуємо ветеранів через залученість до проєктів, які фокусуються на реабілітації та медичній допомозі захисникам і захисницям.
"Застосовуємо ШІ, де це економічно доцільно"
– У світі та Україні поширюється тренд на застосування штучного інтелекту. Як впроваджує ШІ-концепції UKRSIBBANK?
– У сфері ШІ справді відбуваються революційні речі, які змінюють операційні процеси та пришвидшують надання різноманітних послуг. Розуміючи все це, ми активно шукаємо бізнес-кейси, де можемо підвищити ефективність завдяки ШІ або роботизації та очікуємо, що інвестиції будуть виправдані.
Завдання – знайти внутрішні резерви для того, щоб робити більше, швидше і якісніше. Стратегічний крок – застосування ШІ-рішень, де це можливо й економічно доцільно: насамперед це операційні та бек-офісні процеси.
© 2005-2026, Економічна правда.
Використання матеріалів сайту лише за умови посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на "Економічну правду".
"Всі матеріали, які розміщені на цьому сайті із посиланням на агентство "Інтерфакс-Україна", не підлягають подальшому відтворенню та/чи розповсюдженню в будь-якій формі, інакше як з письмового дозволу агентства "Інтерфакс-Україна". Назва агентства "Інтерфакс-Україна" при цьому має бути оформлена як гіперпосилання.
Матеріали з плашкою PROMOTED та НОВИНИ КОМПАНІЙ є рекламними та публікуються на правах реклами. Редакція може не поділяти погляди, які в них промотуються.
Матеріали з плашкою СПЕЦПРОЄКТ та ЗА ПІДТРИМКИ також є рекламними, проте редакція бере участь у підготовці цього контенту і поділяє думки, висловлені у цих матеріалах.
Редакція не несе відповідальності за факти та оціночні судження, оприлюднені у рекламних матеріалах. Згідно з українським законодавством відповідальність за зміст реклами несе рекламодавець.
Використання матеріалів сайту лише за умови посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на "Економічну правду".
"Всі матеріали, які розміщені на цьому сайті із посиланням на агентство "Інтерфакс-Україна", не підлягають подальшому відтворенню та/чи розповсюдженню в будь-якій формі, інакше як з письмового дозволу агентства "Інтерфакс-Україна". Назва агентства "Інтерфакс-Україна" при цьому має бути оформлена як гіперпосилання.
Матеріали з плашкою PROMOTED та НОВИНИ КОМПАНІЙ є рекламними та публікуються на правах реклами. Редакція може не поділяти погляди, які в них промотуються.
Матеріали з плашкою СПЕЦПРОЄКТ та ЗА ПІДТРИМКИ також є рекламними, проте редакція бере участь у підготовці цього контенту і поділяє думки, висловлені у цих матеріалах.
Редакція не несе відповідальності за факти та оціночні судження, оприлюднені у рекламних матеріалах. Згідно з українським законодавством відповідальність за зміст реклами несе рекламодавець.