Димова завіса:

як тютюнові гіганти обходять заборону реклами,
збільшуючи кількість курців серед молоді
спецпроєкт
14 січня 2025
Попри запроваджену в Україні заборону реклами тютюнових виробів, нагрівальних пристроїв, нікотинових рідин, гіганти індустрії, продовжують її активно рекламувати в інтернеті, місцях торгівлі, використовуючи прогалини в законодавстві. Через це курцями стають все більше молодих і навіть неповнолітніх українців. Автори дослідження "Реклама тютюну в Україні: прірва між законодавством і виконанням" розробили рекомендації, як виправити ситуацію.

Тютюнові компанії "полюють" на очі споживачів 

Eye-catching, або зорове залучення, є одним з основних інструментів, які використовує тютюнова індустрія для збільшення аудиторії споживачів своєї продукції, розповів юрист Центру демократії та верховенства права Богдан Кашаник на презентації аналітичного дослідження "Реклама тютюну в Україні: прірва між законодавством і виконанням".
Богдан Кашаник
"Рекламний бюджет однієї з тютюнових компаній тільки в одній країні світу складав $8 млрд. Це означає, що полювання за очима людей, молоді, дітей триває. Але ми продовжуємо наш спільний рух, аби захистити здоров’я українців, запровадивши необхідні законодавчі механізми", – заявив Богдан Кашаник на презентації дослідження "Реклама тютюну в Україні: прірва між законодавством і виконанням", яке було підготовлено Центром демократії та верховенства права в Україні (ЦЕДЕМ) у партнерстві з Державною службою України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (Держпродспоживслужба). 
У створенні дослідження брав участь ініціатор кампанії "Київ без тютюнового диму" Тарас Шевченко, який також дотичний до діяльності коаліції українських організацій, які ще у 2011-2012 рр. добились запровадження в Україні заборони курити у закладах HoReCa. Також коаліція добивалась заборони на рекламу тютюнових виробів в Україні. 
Тарас Шевченко
"Очі є важливим інструментом. Боротьба за них ведеться постійно. Таргетологи, маркетологи тютюнових компаній полюють на очі українців і докладають всіх зусиль, аби інформація про їхні товари постійно була на очах. З цією метою вони обходять встановлені законодавчі норми. Тому дуже важливо запровадити зміни, які допоможуть усунути прогалину між законодавчою базою і практичною реалізацією її норм", – сказав він.
Відомо, що тільки контент із рекламою тютюнових снюсів Velo, Vuse, пристрою IQOS користувачі Facebook, Instagram, X (раніше Twitter), TikTok переглянули більш як 3,4 мільярда разів. Рекламою була охоплена аудиторія 385 млн, зокрема 150 млн молодих людей і 16 млн підлітків віком 16–18 років, сказано у тексті дослідження ЦЕДЕМ з посиланням на інший звіт – "#SponsoredbyBigTobacco".
За результатами соціологічного опитування, проведеного Всесвітньою організацією охорони здоров’я (ВООЗ), Міністерством охорони здоров’я України (МОЗ), Центром громадського здоров’я України та Київським міжнародним інститутом соціології у квітні 2023 року, кожен третій українець стикався впродовж місяця з рекламою та іншою інформацією, спрямованою на стимулювання продажу електронних сигарет, девайсів, рідин з нікотином попри законодавчі заборони та обмеження.
Глобальне опитування молоді про вживання тютюну (GYTS) вказує, що 62,5% дітей віком від 13 до 15 років в Україні помічають рекламу тютюну або ж стимулювання продажів тютюнових виробів у місцях торгівлі (магазинах, супермаркетах і кіосках), що переконливо свідчить – рекламою тютюнових виробів в Україні охоплені діти й молодь.
Лада Булах
"Спостерігаємо епідемію паління серед українських дітей, які не досягли навіть 15 років. Половина школярів пробували або регулярно користуються нагрівальними пристроями, електронними сигаретами. Серед учнів середньої та старшої школи значна кількість тих, хто вживає нікотинові вироби, які формують залежність і викликають захворювання. Лікарі б’ють на сполох через поширення захворювань ротової порожнини, збільшення випадків онкології через використання молодими людьми нікотинових снюсів. Нині усі громадські організації в Україні мають об’єднатись з метою активних, послідовних, ефективних дій для подолання цих явищ", – заявила на презентації дослідження "Реклама тютюну в Україні: прірва між законодавством і виконанням" народна депутатка України, членкиня Комітету з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування Лада Булах
За даними аналітичного звіту Київського міжнародного інституту соціології, на яке посилаються автори дослідження "Реклама тютюну в Україні: прірва між законодавством і виконанням", станом на грудень 2023 року 73% молодих людей віком 18–29 років спостерігали рекламу тютюнових виробів, пристроїв для нагрівання, електронних сигарет, нікотинових тютюнових снюсів. Найчастіше – 32% опитаних – зустрічали її в місцях торгівлі, ще 23% бачили в інтернеті, а 20% – на персональних сторінках у соціальних медіа, ідеться в тексті дослідження.
У мережі інтернет, попри встановлену заборону, дуже поширені алгоритми нативної реклами, яка з’являється в певний момент, але сприймається як частина сайту. Для просування своїх виробів тютюнові компанії використовують Rich media – графічні банери, які з’являються під час завантаження сторінки та залишаються на екрані в процесі скролення. Поширені рекламні модулі, після натискання на які відкривається вкладка з рекламним текстом – Pop-under та модулі, які зненацька з’являються на екрані – Pop-up.
Розповсюдженим рекламним інструментом тютюнової продукції стала віртуальна викладка на маркетплейсах. Чат-боти виробників і продавців у Telegram / Viber використовують індивідуалізований підбір рекомендацій 45 тютюнових чи нікотинових виробів, збираючи дані про вподобання споживача за допомогою опитувань. Програми лояльності й бонусів пропонують пільги під час придбання таких товарів, переваги для гарантійного обслуговування цих виробів, преференції на умовах передзамовлення тютюнових і нікотинових виробів.
Наталія Гриб
"У сучасному світі вибір за споживача в багатьох випадках роблять маркетологи й це переконливо доведено в дослідженні «Реклама тютюну в Україні: прірва між законодавством і виконанням», яке детально описує інструменту впливу на цільові аудиторії. З сумом мушу констатувати, що в ній також присутні діти та підлітки, які дуже допомагають тютюновим компаніям формувати бази регулярних споживачів їхніх виробів і приносять стабільний дохід", – заявила на презентації фахівчиня відділу профілактики неінфекційних захворювань Центру громадського здоровʼя МОЗ України Наталія Гриб
За її словами, діти та підлітки, на відміну від дорослих, не завжди виявляють маніпуляції, що тютюнові компанії активно використовують у своїх інтересах.
"Американська асоціація педіатрії говорить, що 60% дітей, які бачать рекламу тютюнових виробів, мають підвищений ризик стати курцем і почати вживати тютюнові та нікотинові вироби. Нагадаю, що за даними українських досліджень і опитувань, перший дебют, коли дитина пробує тютюнові або нікотинові вироби, це приблизно 12 років. У більшості в дорослому віці зберігається нікотинова залежність", – сказала фахівчиня ЦГЗ МОЗ. 
Вона також акцентувала на пасивному вдиханні тютюнового диму і нікотинових випарів в громадських місцях, на вулицях і в пішохідних переходах.
Науково доведено, що з 8 млн людей, які щороку помирають у світі від впливу тютюну, приблизно 1,3 мільйона не є курцями, але регулярно піддаються впливу вторинного куріння.
Джерело: ВООЗ
Поширеним інструментом в Україні лишається реклама в місцях продажу тютюнових виробів. Згідно з даними досліджень, проведених в США, вона дозволяє підвищити обсяги реалізації на 12–28%, ідеться в тексті дослідження "Реклама тютюну в Україні: прірва між законодавством і виконанням".
Попри заборону, в Україні реклама в місцях продажу тютюнових виробів лишається поширеною. За підсумками моніторингу, проведеного Всеукраїнською компанією "Молодь вільна від куріння", було досліджено 64 точки продажу тютюнових виробів та пристроїв для паління (19 магазинів і торгових центрів, 15 кас у великих мережевих супермаркетах та малих продуктових магазинах, 15 кіосків (МАФ) у п’яти містах: Києві, Тернополі, Дніпрі, Одесі, Львові. Було виявлено, що попри заборону реклами тютюнових виробів та виробів для паління, вона була присутня в 100% оглянутих торгових місць.
Зокрема, було встановлено, що в низці місць продажу друкована реклама тютюнових виробів розміщена на висоті до 1 метра – на рівні зросту дитини, реклама на дисплеях та моніторах, цінники, що затуляли медичні попередження про шкоду для здоровʼя. Також з метою стимулювання продажів тютюнових виробів, сигарет для нагрівання, електронних сигарет і рідин з нікотином, нікотинових снюсів у 84% випадків використовувався кольоровий фон або нерухома підсвітка. Були зафіксовані випадки реклами промоутерами.
За результатами моніторингу до Держпродспоживслужби було скеровано 64 звернення. Згідно з офіційними відповідями, які отримали громадські активісти, у 61% випадків на продавців було накладено фінансові санкції, у 26% Держпродспоживслужба не встановила порушення, у 10% – керівник або уповноважена особа не були присутні під час перевірки, у 3% – інспектора Держпродспоживслужби не допустили до проведення контролю за дотриманням законодавства при продажу тютюнових виробів.
Той факт, що у понад чверті випадків Держпродспоживслужба не встановила порушень, свідчить про те, що або є певні законодавчі норми, які по-різному тлумачаться, або є необхідність додаткових змін у законодавстві, підкреслив Богдан Кашаник.
Загалом сума накладених фінансових санкцій і штрафів за порушення встановлених заборон реклами тютюну у 2023 році сягнула 7,09 млн грн, тоді як у довоєнному 2021 році не перевищувала 292,4 тис. грн, а в перший рік повномасштабного вторгнення (2022) – впала до 39,77 тис. грн.
Надходження у 2023 році значно зросли після набрання з 16 липня чинності Законом "Про внесення змін до деяких законів України щодо охорони здоров’я населення від шкідливого впливу тютюну" № 1978-ІХ, до розроблення якого долучилася команда юристів ЦЕДЕМ. Положеннями документа заборонена реклама, стимулювання продажу та спонсорство тютюнових виробів, пристроїв для споживання без їх згоряння, електронних сигарет, заправних контейнерів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, а також встановлено розмір фінансових санкцій за порушення таких норм – 30 тис. грн, а в разі повторного порушення протягом року – 50 тис. грн за кожен факт реклами на окремому рекламному носії.
Фахівці Держпродспоживслужби також брали участь в розробці Дослідження "Реклама тютюну в Україні: прірва між законодавством і виконанням". Начальник відділу контролю за рекламою та дотриманням антитютюнового законодавства департаменту захисту прав споживачів та контролю за регульованими цінами Держпродспоживслужби Олег Кобельков на презентації розповів, що через окремі пункти точились дуже запеклі дискусії.
Олег Кобельков
"Дослідження є важливим документом, який визначає вектори руху і пропонує практичні розв’язання нагальних законодавчих розбіжностей, існуючих колізій", – сказав Кобельков, зазначивши, що автори єдині в позиції: тютюн – стовідсоткове зло і компроміси неприпустимі. Потрібно дбати про здоров’я споживачів.

Законодавчі прогалини і як їх усунути 

В Україні заборонена реклама та стимулювання продажу тютюнових виробів, електронних сигарет, пристроїв тощо. З 2012 року діють три закони, якими встановлені правила у сфері реклами та стимулювання продажу тютюнових виробів і відповідальність за їх порушення. Це Закон України "Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров’я населення" (Антитютюновий закон № 2899); Закон України "Про рекламу"; Кодекс України про адміністративні правопорушення (стаття 156-3) (КУпАП).
Після імплементації Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо охорони здоров’я населення від шкідливого впливу тютюну" № 1978 у 2022 році було врегульовано питання заборони реклами електронних сигарет, заправних контейнерів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, і пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння.
"Де-факто склалася ситуація, коли ту саму сферу в державі врегульовано кількома законодавчими актами, які мають однакову юридичну силу, містять схожі, а інколи навіть ідентичні правила, проте передбачають різного виду відповідальність", – ідеться в тексті дослідження "Реклама тютюну в Україні: прірва між законодавством і виконанням".
Окремо існує дуалізм у категорійному апараті, який не може апріорі сприяти принципу правової визначеності у сфері реклами тютюну. Мова йде про такі поняття, як "реклама", "реклама та стимулювання продажу", "діяльність з рекламування".
Дослідження "Реклама тютюну в Україні: прірва між законодавством і виконанням" містить низку рекомендацій для законодавчого розв’язання проблем, що існують.
"Підготовлено блок законодавчих пропозицій, які мають бути імплементовані в законопроєкт № 12091 «Про внесення змін до деяких законів України щодо заборони видимого для споживача розміщення тютюнових виробів та інших виробів у місцях роздрібної торгівлі». Пропозиції мають підсилити документ, який вже зареєстровано у Верховній Раді, оскільки вони містять заборону розміщення торгівельних марок тютюнових виробів, пристроїв для нагрівання, нікотинових снюсів у місцях торгівлі та в інтернеті, підсилюють повноваження Держпродспоживслужби, зокрема передбачають встановлення відповідальності за недопуск інспектора на перевірку", – підсумував Богдан Кашаник.
Співавторка законопроєкту № 12091 Лада Булах підкреслила, що аналітичне дослідження "Реклама тютюну в Україні: прірва між законодавством і виконанням" – надзвичайно цінний документ, який містить важливі рекомендації щодо усунення наявних прогалин у законодавстві, через які в місцях торгівлі, інтернеті досі існує реклама тютюнових виробів, нагрівальних пристроїв, і нею охоплені молоді люди та підлітки, зростає толерантність і формується прихильність до паління.
Народна депутатка висловила впевненість, що законопроєкт № 12091 буде розглянутий і схвалений Верховною Радою у 2025 році.
© 2005-2025, Економічна правда. Використання матеріалів сайту лише за умови посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на "Економічну правду".

"Всі матеріали, які розміщені на цьому сайті із посиланням на агентство "Інтерфакс-Україна", не підлягають подальшому відтворенню та/чи розповсюдженню в будь-якій формі, інакше як з письмового дозволу агентства "Інтерфакс-Україна". Назва агентства "Інтерфакс-Україна" при цьому має бути оформлена як гіперпосилання.

Матеріали з плашкою PROMOTED та НОВИНИ КОМПАНІЙ є рекламними та публікуються на правах реклами. Редакція може не поділяти погляди, які в них промотуються.

Матеріали з плашкою СПЕЦПРОЄКТ та ЗА ПІДТРИМКИ також є рекламними, проте редакція бере участь у підготовці цього контенту і поділяє думки, висловлені у цих матеріалах.

Редакція не несе відповідальності за факти та оціночні судження, оприлюднені у рекламних матеріалах. Згідно з українським законодавством відповідальність за зміст реклами несе рекламодавець.