Транспортна еволюція Житомира

Ліквідувати перегони на маршрутках

Реформу транспортної системи Житомира почали з розробки стратегії, що передбачала зменшення ролі приватних перевізників та їх поступову заміну комунальним транспортом.

За останні два роки кількість маршруток зменшилася з 230 до 160.

"Ми лише не початку шляху. Хочемо, щоб основні маршрути з мікрорайонів обслуговувалися комунальним транспортом. Тоді матимемо гарантію, що послуга надається якісно", — зазначає міський голова Житомира Сергій Сухомлин.

Другий крок — зміна принципу оплати роботи перевізників. З початку 2018 року їх наймає місто та оплачує не кількість перевезених пасажирів, а кілометри пробігу.

Збором коштів та відстеженням маршруту займається комунальний моніторинговий центр.

"Увечері транспорт з'їжджає з маршрутів, не дотримується графіку руху. Перевізники сприймають людину як п'ять гривень. Ми хочемо змінити цей принцип. Тоді зникнуть перевантаження, гонки між маршрутками.

Для перевізників не матиме значення — їхати за "золотим" маршрутом чи ні, у пікові години чи ввечері.

Не важливо, хто сидить у салоні — пільговик чи платоспроможна людина, бо все оплачується однаково", — зазначає заступник міського голови з питань діяльності виконавчих органів влади Дмитро Ткачук.

Принцип оплати роботи перевізників за кілометраж, а не за кількість пасажирів, запозичили у Європі, де він успішно працює в кількох країнах.

До Житомира запрошували ділитися досвідом реформування транспортної системи експертів з польського Любліна.

Кожні два тижні перевізники подають звіт з підтвердженням із GPS-трекера про те, скільки кілометрів наїздили.

З часом у Житомирі планують перевести більшість пасажирів на безготівкову оплату.

"Готівка має властивість "прилипати" до рук. Нині маємо близько 20% безготівкових оплат. Це люди, які розраховуються банківською карткою або електронним квитком", — каже Ткачук.

На думку Сухомлина, зміна принципу розрахунку з перевізниками суттєво не вплине на видатки з міського бюджету.

"Для оплати 35 млн км річного пробігу нам потрібно близько 500 млн грн. Приватні перевізники збирають понад 350 млн грн. Увесь комунальний транспорт міста за рік — понад 70 млн грн.

Для підтримки роботи комунального підприємства у 2018 році потрібно ще близько 85 млн грн. Розрахунки свідчать, що місто нічого не втратить, а навіть, можливо, зекономить", — підкреслює міський голова.

Третій крок — оптимізація маршрутів. Усі вони перетинаються в центральній частині міста, і пасажири мають можливість пересісти на інший маршрут з тим самим квитком.

Електронний квиток

Житомир — одне з перших міст в Україні, де запровадили систему оплати проїзду за допомогою електронного квитка.

"Ми запускалися ще тоді, коли не було закону про електронний квиток. На початку 2017 року встановили перше обладнання у транспорті", — зазначає директор комунального підприємства "Житомир-транспорт" Іван Фурлет.

На впровадження системи електронного квитка у бюджеті передбачено близько 25 млн грн, з яких уже витратили 12 млн грн. Першу партію мобільних терміналів, програмне забезпечення та стаціонарні термінали придбали за 7,9 млн грн.

По одному терміналу встановили у кожному транспортному засобі. Приватних перевізників також зобов'язали встановити мобільні термінали. Після встановлення другого термінала у трамваях і тролейбусах планують відмовитися від роботи кондукторів.

За словами Ткачука, вартість оплати їх праці при тарифі 3 грн набагато вища, ніж ціна терміналів. Особливо у тролейбусах, де 63% пасажирів — пільговики.

"На інкасацію та оплату роботи кондукторів йде близько 30% від загального прибутку. Це свідчить про те, що система неефективна.

Наша ціль — досягти 80% безготівкових платежів. Тоді вартість послуги із збору грошей коштуватиме не більше 5%", — підкреслює міський голова.

Поповнити електронний квиток на будь-яку суму можна через інтернет та у терміналах самообслуговування, їх у місті понад 150. Це не лише зручно, а й дозволяє економити час.

Розрахуватися у транспорті можна безконтактною карткою, електронним квитком, за допомогою смартфона чи будь-якого іншого пристрою з технологією NFC. Загалом близько 20% пасажирів оплачують проїзд безготівково.

Одним з партнерів під час впровадження електронного квитка була компанія Visa. Вона частково профінансувала встановлення модулів, які зчитують безконтактні банківські картки. У виготовленні безконтактних карток співпрацювали з банками.

За словами Ткачука, безконтактні картки мали небагато мешканців, бо їх видавали переважно преміум-клієнтам.

Visa домовилася з Приватбанком про більш масовий випуск таких карток і їх безкоштовну видачу мешканцям.

"Транспорт як масовий канал має величезний потенціал для загального розвитку безконтактних платежів в країні та впровадження інноваційних платіжних рішень.

Житомир став першим містом в Україні, де ми обладнали комунальний наземний громадський транспорт валідаторами для безконтактної оплати проїзду платіжними картками.

Готовність місцевої влади до співпраці для впровадження платіжних інновацій відіграла вирішальну роль, тому проект було вперше втілено саме тут.

Важливо, що населення відкрите до платіжних інновацій. З вересня 2017 року кількість активних користувачів безконтактної оплати платіжними картками в транспорті Житомира зросла в кілька разів", — розповів голова представництва Visa в Україні Дмитро Крепак.

У липні в Житомирі запустили процес оформлення карток житомирянина. Уже зібрали понад 28 тис заяв і наприкінці жовтня почнуть їх видавати.

Крім низки інших переваг, картою житомирянина можна буде розрахуватися за проїзд у транспорті.

 "Карта житомирянина — це картка з чипом, яка дозволяє налаштовувати систему для наших потреб.

Тоді можна буде вводити або тариф за зонами, щоб не платити двічі при пересадці, або погодинний тариф. Пільгові пасажири матимуть безкоштовні поїздки, але їм потрібно буде валідувати картку.

З точки зору аналізу це важлива інформація", — підкреслює міський голова Житомира.

Тарифи за зонами працюють у паризькому метро, де з тим самим квитком упродовж 1,5 години можна пересісти на автобус або трамвай.

Центр моніторингу

З 2016 року у місті почали вивчати пасажиропотік на основі інформації про безготівкову оплату проїзду.

Крім того, весь транспорт обладнаний GPS-трекерами, що дає можливість відстежувати графік руху та дотримання маршруту.

"Ми маємо дані з автоматизованої системи обліку пасажирів буквально до хвилин. Динаміку моніторили щотижня.

Наявність заміру та ухвалення рішень на основі даних — це дуже важливо. Підхід за принципом "я сказав, стукнув по столу" тут не працює", — каже Ткачук.

На основі даних моніторингу в місті змінили частину маршрутів. Улітку 2017 року запустили пікові маршрути. У ранкові та вечірні години, коли люди їдуть на роботу та з роботи, транспорт почав їздити частіше.

Таким чином, за словами заступника міського голови, вдалося скоротити щомісячні витрати на 600 тис грн.

"Без електронного квитка ми не мали поняття, скільки людей їздить і коли. Зараз ми маємо чітку статистику, графіки, динаміку у розрізі кожного маршруту", — зазначає директор комунального підприємства "Житомир-транспорт".

У рамках експерименту в тролейбусах планують встановити лічильники кількості пасажирів. Ідея полягає в тому, щоб порівняти ці дані з даними про оплату проїзду і зрозуміти, куди скеровувати контролерів.

Ще у 2016 році в громадському транспорті Житомира розмістили інструкції для смс-скарг від пасажирів, а влітку 2018 року запустиили систему зворотного зв'язку через онлайн-сервіс оцінки якості обслуговування Revizion. Перевірки перевізників організовували на основі цих даних.

Мешканці скаржаться переважно на переповненість маршруток, на те, що деякі перевізники порушують графік руху, з’їжджають з маршруту у "неприбуткові" години, порушують швидкість та влаштовують перегони.

Чіткий графік руху та "розумні" зупинки

На зупинках громадського транспорту встановили стенди з похвилинним розкладом руху. Тут вказані маршрут, робочі та вихідні дні, точний час прибуття. Цю інформацію можна подивитися і в додатку для смартфону.

У 2018 році на 13 зупинках встановили електронні табло з графіком руху. Вони обладнані Wi-Fi-роутерами, USB-зарядками та камерою спостереження, під'єднаною до міської системи безпеки. Їх купили в рамках програми "Бюджет участі".

"Стало зручніше добиратися на роботу. Не потрібно довго чекати на тролейбус. На кожній зупинці висить графік руху, і я тепер точно знаю, коли вийти з дому. Тролейбус інколи спізнюється, але стало краще, ніж було", — каже жителька Житомира Валентина.

Допустиме відхилення від графіку — одна-дві хвилини, якщо нема форсмажорних ситуацій. При спізненні більш ніж на п'ять хвилин водія можуть позбавити премії.

У місті є контрольні точки, які фіксують час прибуття. Затори — нетипове явище для Житомира.

Багато в чому цьому сприяє структура міста. Крім того, на магістральних дорогах заборонили паркувати автомобілі у крайній правій смузі та встановили навігаційні знаки до місць паркування, що також розвантажило трафік.

 "Ми хочемо змінити мислення, щоб люди, виходячи зупинку, не грали в лотерею — буде чи не буде тролейбус, а дивилися на графік і виходили тоді, коли потрібно.

Система навігації створена для того, щоб не чекати, а планувати поїздку. Тоді можна зробити більший інтервал руху. Тролейбус не повинен їздити як таксі", — вважає заступник міського голови.

У Житомирі також встановили понад 50 сучасних зупинок громадського транспорту. Майже половину з них закупив приватний інвестор за власні кошти. Він зацікавлений у рекламній площі.

Ці зупинки обладнані контейнерами для роздільного збору сміття, безкоштовним інтернетом та електронним табло з графіком руху транспорту.

Однак інвестору вигідно встановлювати такі зупинки лише на центральних вулицях, тому решту придбали за кошти міста.

Тарифна політика

Вартість проїзду у тролейбусах і трамваях Житомира — 3 грн, автобусах та маршрутках — 5 грн. За словами заступника міського голови, реальна вартість проїзду, щоб мати можливість оновлювати машини, — 7-8 грн.

Сухомлин погоджується з тим, що тариф потрібно підвищувати, адже пальне та електроенергія з часу останнього підняття вартості проїзду подорожчали у кілька разів.

"Я не звик грати в популізм, тариф буде підніматися. Робитимемо це диференційовано. Для власників проїзних та карток житомирянина тариф зросте на незначну суму. Однак він зросте приблизно вдвічі для разових поїздок, щоб перевести якомога більше людей на безготівкову оплату", — зазначає міський голова.

У міській раді активно роз'яснюють жителям структуру тарифу. Крім того, перед ухваленням рішень проводять громадські слухання, публічні обговорення.

"Бути максимально відкритими і чесними — це найкращий механізм донесення інформації до людей. Наприклад, ми купили автобуси і кожен місяць звітуємо, наскільки рентабельною є їх робота", — каже заступник міського голови.

Відремонтовані тролейбуси та нові автобуси

У квітні 2018 року для Житомира купили перші 17 автобусів "МАЗ". До кінця 2018 року планують придбати ще 23. Загалом місту потрібно близько 140 автобусів, щоб обслуговувати основні маршрути.

В автобусах є кондиціонер, електронне табло, навігація, можливість розрахунку за допомогою електронного квитка, камери спостереження.

"Нам потрібно близько 140 автобусів. Ми розуміємо, що найближчим часом точно не зможемо собі цього дозволити. Зараз автобус коштує понад 3 млн грн. Сто автобусів — це весь бюджет розвитку Житомира на рік", — резюмує керівник міста.

Парк електротранспорту в Житомирі, якщо порівнювати з іншими містами з такою ж кількістю населення, один з найбільших в Україні. Щодня на лінію виходить близько 100 одиниць транспорту. 

"Ми збільшили випуск тролейбусів на маршрути у пікові години. Якість цих тролейбусів далека від бажаної, але невдовзі за підтримки Європейського банку реконструкції та розвитку плануємо купити близько 50 нових", — підкреслює міський голова.

Більшості тролейбусів у місті 20-30 років. Стару техніку ремонтують власними силами. Капітальний ремонт тролейбуса коштує близько мільйона гривень. Придбати новий — мінімум 6 млн грн.

"За останні два роки ми капітально відремонтували 20 тролейбусів. Тролейбус розбирається повністю, зварюється новий кузов.

На вигляд він залишається старим, але може працювати ще близько десяти років", — зазначає Ткачук.

Нічні маршрути

У 2018 році в Житомирі запровадили нічні маршрути. Вони починають курсувати з 21 години і працюють до першої ночі з півгодинним інтервалом руху.

"Навіть 30-хвилинний інтервал — це нормально за умови, що люди знають про це. Ми зробили нічні маршрути короткими. Усі вони відправляються з центру міста і їдуть в мікрорайони. Люди мають можливість безкоштовно пересісти на інший маршрут з тим самим квитком", — каже заступник міського голови.

Два роки тому в Житомирі оновили сервіс GPS-моніторингу громадського транспорту і він став доступний для мешканців.

Завдяки цьому сервісу можна в режимі реального часу відстежувати маршрут громадського транспорту та час прибуття на зупинку з урахуванням швидкості руху.

Крім того, ці дані доступні у комерційних додатках на кшталт EasyWay.

Досвід Вінниці

Плануючи зміни в системі громадського транспорту, у Житомирі орієнтувалися на досвід інших країн та українських міст. Одним з міст, де успішно провели транспортну реформу, є Вінниця.

Основним нововведенням Вінниці стало скорочення кількості маршруток та ставка на розвиток міського електротранспорту. Маршрутки у Вінниці лише підвозять пасажирів до муніципального транспорту, а не дублюють його. Крім того, ущільнився графік руху трамваїв і тролейбусів.

У стратегії розвитку транспортної системи передбачена поступова заміна маршруток на середні та великі автобуси. Приватних перевізників у місті обирають за принципом екологічності та доступності для всіх категорій пасажирів.

Вінниця співпрацює з швейцарським Цюрихом, де купує уживані трамваї. В Україні їх капітально ремонтують. Це виходить значно дешевше, ніж купувати нові. До 2011 року Вінниця придбала 116 трамваїв і запас деталей на десять років.

У 2014 році купили 40 нових тролейбусів і 30 автобусів "Богдан". Ще 112 тролейбусів капітально відремонтували.

Одним з останніх етапів транспортної реформи Вінниці стало впровадження електронного квитка. Почали процес лише у 2018 році, однак отримали значно більший бюджет, ніж у Житомирі: 6,5 млн євро. Тендер виграла чеська фірма.

Завершити впровадження електронного квитка планують в середині 2019 року.