СПЕЦПРОЄКТ
07 квітня 2026
Понад 90 млрд грн – саме стільки державний бюджет України втратив за роки повномасштабної війни через поширення нелегальної тютюнової продукції. Про це свідчать дані проєкту
"Моніторинг нелегальної торгівлі тютюновими виробами в Україні", який проводить компанія "Kantar Україна".
Багато це чи мало? Масштаб втрат легше усвідомити, якщо порівняти їх із витратами на оборону. Так, 90 млрд грн – це більш як удвічі більше, ніж передбачено в бюджеті України на 2026 рік на виробництво зброї та боєприпасів (44,3 млрд грн) або ніж було витрачено на закупівлю FPV-дронів у 2025 році (44 млрд грн). Це також зіставно з обсягом додаткової допомоги від США у 2024 році на закупівлю снарядів для систем Patriot та NASAMS для України (2,2 млрд дол.).
Звісно, це лише кілька прикладів – варіантів, як саме можна було б витратити втрачене на підвищення обороноздатності країни, багато. Однак факт залишається незмінним: бюджет цих грошей не отримав. А окрім того, поширення контрафактного тютюну спотворює конкурентне середовище на шкоду легальному бізнесу, який справно сплачує податки у повному обсязі, – що у підсумку також призводить до додаткових економічних втрат для держави.
Чому так відбувається? Можна було б припустити, що бракує механізмів для боротьби з нелегальним ринком. Але це не так. Держава має достатньо засобів для впливу – і про це переконливо свідчать результати 2024 року, коли "тютюнова тінь" була ефективно знижена до 12,6%. Але протягом 2025 року відбувся черговий "розквіт" контрафакту, і у жовтні минулого року частка нелегальної тютюнової продукції сягнула вже 17,8%. Детально про проблематику та методи боротьби з нею розповідаємо у спецпроєкті "Економічної правди" та Асоціації "Укртютюн".
Чому зростає ринок нелегальних сигарет в Україні
2024 рік відзначився успішною боротьбою Бюро економічної безпеки України (БЕБ) проти виробників нелегального тютюну. Результати були справді суттєвими. На кінець року було зафіксоване значне зниження загального рівня нелегальної торгівлі тютюновими виробами в Україні до 12,6% проти 19,1% на початку року. Здавалося, що правоохоронцям та податківцям нарешті вдалося знайти правильний підхід і ситуація буде тільки покращуватися. Але, на жаль, успіх був нетривалим – 2025-й приніс уже зовсім невтішні результати.
Як показало дослідження "Kantar Україна", протягом 2025 року частка нелегального сектору поступово зростала, досягнувши 17,8%. Що це означає у грошовому вимірі? За оцінками експертів, за такого рівня нелегальної торгівлі Державний бюджет України у 2025 році недоотримав понад 26,5 млрд грн податкових надходжень, що на 4,6 млрд грн більше, ніж у 2024 році, та аж на 3 млрд грн більше, ніж у 2023 році, коли частка нелегального ринку була рекордно високою!
На додачу до прямих втрат, як свідчать дані Growford Institute, у 2025 році через поступовий відкат "тютюнової тіні" також не вдалося виконати план легальних надходжень акцизного податку із тютюнових виробів та електронних сигарет: виконано 94,7% від плану проти 107,6% у 2024 р. Це означає, що недовиконання річного плану склало майже 7 млрд грн, які також можна записати у втрати бюджету.
Основним чинником негативних змін на ринку стало збільшення частки контрафактної продукції з підробленими акцизними марками – той сегмент, з яким у 2024 році вдавалося успішно боротися.
"Передусім це пов’язано з тим, що у травні 2024 р. розпочалися масштабні обшуки на п’яти найбільших виробниках сигарет, щодо яких були підтверджені відомості про їх нелегальну діяльність. Слідчі дії тривали кілька місяців, нелегальне виробництво зупинилося, незаконний товар реалізувався зі складів, поки такі запаси не почали вичерпуватися і Kantar не зафіксував зменшення споживання нелегальних сигарет".
За підсумками обшуків, БЕБ прозвітувало про вилучення виробничих ліній та великих обсягів тютюнової сировини. Були виявлені неліцензовані склади, призначені порівняльні експертизи сигарет, а окремі компанії-фігуранти взагалі втратили ліцензій на виробництво тютюнових виробів. Все це й дало такий хороший ефект, який спостерігався у 2024 році.
Але такі оперативні заходи обмежені в часі, зазначає експертка. Після того як правоохоронці пішли, нелегальне виробництво сигарет відновилось.
Втрати лише ростимуть
Заявлені в дослідженні "Kantar Україна" втрати на рівні 26,5 млрд грн – це 1,27% від закладених у бюджет України на 2025 рік доходів. Але якщо додати сюди й інші непрямі втрати, спричинені ростом нелегального ринку, сума може значно зрости.
А що буде, якщо порахувати втрати держбюджету за роки повномасштабної війни? Виявиться, що протягом 4-х років Україна недоотримала понад 90 млрд грн. Навіть у 2024-му році, коли вдалося суттєво знизити контрафакт, бюджет недорахувався 21,9 млрд грн. Ця сума – половина витрат на будівництво оборонних споруд у 2024 році (понад 40 млрд грн).
Як показують розрахунки експертів, якщо нічого не робити, є ризик, що наприкінці 2026 року втрати будуть куди більш драматичними.
"
Ставки акцизного податку, ПДВ і роздрібного акцизу є вирішальними у формуванні ціни легальних сигарет. У випадку нелегального виробництва про сплату податків не йдеться, основним фактором ціноутворення є прибутки учасників злочинних схем. Фактичний розмір акцизного податку на сигарети сьогодні є на 23% вищим порівняно з 1-м кварталом 2025 р. і на 47% більшим, ніж у грудні 2024 р. З 1 січня 2026 р. він зріс на 7% у гривневому еквіваленті (внаслідок девальвації при переведенні ставки з євро у гривню). Ще одне підвищення цього акцизу відбудеться з 1 квітня 2026 р. – на 10%. Тобто з 2-го кварталу 2026 р. акцизний податок на сигарети буде на майже 18% більшим, ніж у кінці 2025 року. Тому зрозуміло, що навіть фіксація частки нелегального ринку сигарет на сьогоднішньому рівні означатиме подальше значне зростання втрат податкових надходжень".
Важливо усвідомлювати, що вищий акциз – це завжди вищі доходи нелегальних виробників, адже це відкриває шлях до встановлення вищої націнки на нелегальну продукцію. Цю націнку не переспрямовуватимуть до бюджету, вона осідатиме у кишенях тіньових виробників та… даватиме додаткові можливості для кращого виживання такого бізнесу за рахунок посилення корупційної складової.
"Чим менше акциз, чим менша різниця між виробництвом «сірої» та «білої» продукції, тим менше стимулів до «схематозу». Тож коли акциз був невеликим, собівартість плюс акциз не дуже відрізнялися від просто собівартості, то займатися «схематозом» було не дуже цікаво. Зараз, коли акциз становить більшу частину від ціни – близько 60% ціни пачки, то схеми стають дуже вигідними. Якщо не платити акциз і ПДВ, то «зекономлена» різниця досягає уже ста гривень на пачці. А акциз лише ростиме, відповідно до умов євроінтеграції він зростає щороку на 20% і у 2028 році має сягнути 90 євро за 1000 сигарет".
Як боротися з контрафактом
Нелегальний ринок за своєю природою має кілька рівнів злочинної діяльності, кожен з яких потребує окремих зусиль для подолання. Окрім уже згаданої корупційної складової, є ще як мінімум два рівні, вартих уваги правоохоронців.
У березні детективи БЕБ викрили та припинили діяльність незаконного виробництва сигарет у промислових масштабах на території Чернівецької області.
Фото: пресслужба БЕБ
Фото: пресслужба БЕБ
Вершечком айсберга, який є видимим для кінцевого споживача, є нелегальний збут незаконно виготовленої продукції. На сьогодні штрафи за нелегальну торгівлю є настільки незначними, що не можуть мати ніякого суттєвого впливу на злочинців, відзначає Тетяна Кощук. Зокрема, у 2025 році достатньо було продати 3 тисячі пачок нелегальних сигарет, щоб покрити штраф за незаконний збут.
Отже, необхідним кроком для подолання цього шару проблеми є значне посилення відповідальності за продаж контрафакту. Але якщо обмежитися тільки цим, загалом ситуація не матиме значних позитивних змін.
Основним напрямом боротьби для відчутного зменшення контрафакту має бути виявлення та ліквідація тіньових виробничих потужностей. Якщо не буде такої кількості нелегально виробленого – то вже, відповідно, не буде чого продавати.
"Переважна більшість нелегальної тютюнової продукції виробляється на території України. При цьому, виходячи з даних Kantar Україна, можна обрахувати, що близько 2/3 всієї нелегальної тютюнової продукції у 2025 році походили від кількох українських виробників (згідно з інформацією, зазначеною на пачці), які мають чинні ліцензії, що вказує на системний характер проблеми та необхідність припинення діяльності таких напівлегальних виробників. Виявлення та ліквідація схем недобросовісних ліцензіатів, через які формується більшість тіньового ринку сигарет, має бути ключовою метою діяльності контролюючих та правоохоронних органів", – наголошує Наталія Фесюн, гендиректорка Асоціації "Укртютюн".
Досвід 2024 року переконливо продемонстрував, що в Україні уже є усі дієві механізми для боротьби з нелегальними виробниками. Тож експерти одностайні у думці, що законодавство забезпечило для правоохоронців та податківців достатній інструментарій для ліквідації тіньових схем. Важливими є не якісь додаткові зміни, а забезпечення ефективного правозастосування чинного законодавства та за необхідності – посилення інституційної спроможності правоохоронних та контролюючих органів. І хоча окремі точкові зміни у законодавстві ще можуть вдосконалити процес, однак робота з законодавством не повинна підміняти результативної роботи тут і зараз із використанням вже наявного інструментарію.
"Завдяки активним діям правоохоронних і контролюючих органів, посиленому парламентському контролю, а також увазі з боку міжнародних партнерів, обсяг незаконної торгівлі тютюновими виробами помітно знизився. Цей досвід доводить, що при наявності бажання дійсно побороти проблему та ефективній координації всіх відповідальних органів можна досягти суттєвих результатів".
На думку Тетяни Кощук, для успішної активізації боротьби на сьогодні важливо, щоб правоохоронна система – БЕБ, Національна поліція, Податкова служба – посилили роботу у своїх сферах відповідальності.
"Податкова працює лише з тими виробниками, які мають ліцензію, а БЕБ і Національна поліція залучені в основному до пошуку нелегальних виробничих ліній. На мій погляд, на сьогодні не вистачає координації між цими органами. Погляньмо на приклад Європейського Союзу, як там ґрунтовно плануються операції для боротьби з нелегальним ринком", – наголошує експертка.
Олег Гетьман також наголошує на необхідності підвищувати дієвість перевіряючих і контролюючих органів. На думку експерта, необхідно провести перезавантаження таких інституцій – на прикладі тієї реформи, яку вже пройшов БЕБ.
"Нам вдалося повністю перезавантажити БЕБ і ми зараз очікуємо, що бюро даватиме максимальний результат, як тільки завершиться переатестація і набір нових кадрів. На останньому етапі перезавантаження також перебуває митниця. Найближчими днями мають призначити нового голову митниці, який був обраний на міжнародному конкурсі з вирішальним голосом міжнародників.
Те ж саме – повне перезавантаження з вирішальним голосом міжнародних партнерів – потрібно зробити з Державною податковою службою, Службою фінансового моніторингу, бажано – ще й з Національною поліцією. Перезавантаження цих трьох органів наразі на рівні законопроєктів, які ще й першого читання не пройшли. Якщо їх проголосують у 2027 році, то серйозно боротися з тінню ми почнемо у 2028 році", – пояснює Олег Гетьман.
Те ж саме – повне перезавантаження з вирішальним голосом міжнародних партнерів – потрібно зробити з Державною податковою службою, Службою фінансового моніторингу, бажано – ще й з Національною поліцією. Перезавантаження цих трьох органів наразі на рівні законопроєктів, які ще й першого читання не пройшли. Якщо їх проголосують у 2027 році, то серйозно боротися з тінню ми почнемо у 2028 році", – пояснює Олег Гетьман.
Окремо слід наголосити на необхідності забезпечення БЕБ ресурсами, потрібними для ефективного здійснення повноважень. Зокрема, йдеться про врегулювання питань, пов’язаних із проведенням оперативно-технічних та негласних слідчих дій для встановлення та фіксації джерел походження нелегальної продукції, а також відсутністю територіальних управлінь БЕБ у регіонах з найбільшим рівнем нелегальної торгівлі.
"У Дніпропетровській області, на території якої реалізується 25% усієї нелегальної тютюнової продукції, втрати податків від якої оцінюються у 7 млрд гривень, відсутнє відповідне управління БЕБ. Згідно з Бюджетним запитом БЕБ для забезпечення діяльності одного територіального управління необхідно орієнтовно 300 млн грн на рік, що у понад двадцять разів менше, ніж втрати держави лише з нелегальної торгівлі тютюновими виробами в Дніпропетровській області", – наводить дані гендиректорка Асоціації "Укртютюн" Наталія Фесюн.
Адекватне та постійне спрямування зусиль правоохоронців та податківців може дати ефект навіть кращий, ніж спостерігався у 2024 році, вважає експертка Growford Institute. Якщо оцінювати поточну ситуацію в Україні у розрізі досвіду різних європейських країн, можна припустити, що рівень тіні може впасти приблизно вдвічі від зафіксованого наприкінці 2025 року (17,8%).
"8-10% – це цільовий показник, який варто було б визначити як базовий на кінець 2026 року. Але поступовий рух не дасть відчутного результату. Тютюнові злочинці адаптуються швидше, ніж реагують правоохоронці на їхні попередні дії. Потрібні постійні зусилля, постійний натиск".
© 2005-2026, Економічна правда
Використання матеріалів сайту лише за умови посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на "Економічну правду".
Всі матеріали, які розміщені на цьому сайті із посиланням на агентство "Інтерфакс-Україна", не підлягають подальшому відтворенню та/чи розповсюдженню в будь-якій формі, інакше як з письмового дозволу агентства "Інтерфакс-Україна".
Матеріали з плашкою PROMOTED, НОВИНИ КОМПАНІЙ та ПОЗИЦІЯ є рекламними та публікуються на правах реклами. Редакція може не поділяти погляди, які в них промотуються. Матеріали з плашкою СПЕЦПРОЄКТ та ЗА ПІДТРИМКИ також є рекламними, проте редакція бере участь у підготовці цього контенту і поділяє думки, висловлені у цих матеріалах. Редакція не несе відповідальності за факти та оціночні судження, оприлюднені у рекламних матеріалах. Згідно з українським законодавством відповідальність за зміст реклами несе рекламодавець.
Cубєкт у сфері онлайн-медіа; ідентифікатор медіа - R40-02163.
ТОВ "УП Медіа Плюс"
Адреса: 01032, м. Київ, вул. Жилянська, 48, 50А
Телефон: +380 95 641 22 07
Використання матеріалів сайту лише за умови посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на "Економічну правду".
Всі матеріали, які розміщені на цьому сайті із посиланням на агентство "Інтерфакс-Україна", не підлягають подальшому відтворенню та/чи розповсюдженню в будь-якій формі, інакше як з письмового дозволу агентства "Інтерфакс-Україна".
Матеріали з плашкою PROMOTED, НОВИНИ КОМПАНІЙ та ПОЗИЦІЯ є рекламними та публікуються на правах реклами. Редакція може не поділяти погляди, які в них промотуються. Матеріали з плашкою СПЕЦПРОЄКТ та ЗА ПІДТРИМКИ також є рекламними, проте редакція бере участь у підготовці цього контенту і поділяє думки, висловлені у цих матеріалах. Редакція не несе відповідальності за факти та оціночні судження, оприлюднені у рекламних матеріалах. Згідно з українським законодавством відповідальність за зміст реклами несе рекламодавець.
Cубєкт у сфері онлайн-медіа; ідентифікатор медіа - R40-02163.
ТОВ "УП Медіа Плюс"
Адреса: 01032, м. Київ, вул. Жилянська, 48, 50А
Телефон: +380 95 641 22 07