Блекаути як тест на міцність: як Київстар витримав і що отримали абоненти

Останні блекаути стали одним із найсерйозніших випробувань для української телеком-інфраструктури з початку повномасштабної війни. Масовані обстріли енергосистеми збіглись з аномальними морозами, а навантаження на мережі зросло до рівня, якого галузь раніше не переживала. У цих умовах питання стабільного інтернету стало не лише про комфорт, а й про базову можливість працювати, комунікувати та отримувати інформацію.

Попри складні умови, фіксований інтернет у багатьох містах витримав краще, ніж рік тому. Мобільні оператори інвестували в резервне живлення, перебудовували мережі та фактично тестували їх на межі можливостей. Водночас виявилося, що слабкою ланкою часто стає не інфраструктура, а готовність самих користувачів до тривалих відключень.

Про те, як мережа працювала під час пікових блекаутів, як акумулятори реагували на мороз, як змінюється поведінка абонентів і куди рухається ринок фіксованого інтернету, розповів керівник департаменту фіксованого зв’язку Київстар Сергій Кіндрась.

– Це був справжній виклик. Я такої зими із сильними морозами не пам’ятаю з дитинства. Особливо критичним став період після 9 січня, коли збіглись екстремальні морози й масовані обстріли інфраструктури. До цього мережа працювала в базовому режимі, хоча з осені в багатьох регіонах уже були регулярні відключення.

Якщо порівнювати з попередніми роками, то попри значно складніші умови, мережа відпрацювала краще. Навіть під час тривалих відключень електроенергії та сильних морозів нам вдалось забезпечити вищий рівень доступності сервісу, ніж роком раніше. Це суттєвий прогрес.

– Підготовка почалася задовго до цього періоду, і на той момент уже закуповували батареї, зарядні станції, був план їх розгортання. 

Чесно кажучи, ми готувалися до можливих блекаутів уже влітку, бо не знали, як поводитиметься країна-агресор. На щастя, масових відключень тоді не сталося, хоча локальні проблеми були. Ми виходили з досвіду попередніх відключень, тому основна ставка була на те, що батареї мають тримати до 12 годин і швидко заряджатися. 

Четвертий квартал 2025 року ми пройшли дуже добре. Наприклад, у Києві доступність мережі сягала 99%. Важливо розуміти, що частина недоступності взагалі не пов’язана з блекаутами – це можуть бути пошкодження мережі через обстріли, коли, наприклад, пошкоджується обладнання або розрив оптичної лінії.

– Це частка точок мережі, які працюють і від яких клієнти отримують послугу. Якщо в нас 100 таких точок і 99 із них працюють – це 99% доступності. Вони можуть працювати або від електромережі, або від батарей, але головне, що вони повністю функціональні й передають сигнал далі до користувача.

– Це поєднання кількох факторів. По-перше, технологічні обмеження. По-друге, вимоги регуляторів. І по-третє – реальний користувацький досвід.

Ця зима дала нам багато даних. Ми побачили, як поводяться користувачі. У Києві на початку блекаутів лише 20–25% клієнтів резервували своє обладнання, тобто мали живлення для роутера. У деяких містах, наприклад, у Кременчуці, цей показник був менш як 5%. І навіть серед тих, хто попіклувався про резервування обладнання, після 10 годин без електропостачання ця частка різко падала.

– Поєднання відключень із сильними морозами. Самі по собі блекаути – це історія, яку можна математично прорахувати: є час роботи батареї, час на перезаряджання, можливість заміни.

Але в січні, коли температура опускалася до −25 °C і нижче, ми зіткнулися з тим, що багато обладнання розміщено на горищах, де температура фактично як на вулиці. І батареї в таких умовах просто переставали заряджатися.

Це як з автомобільним акумулятором на морозі: він не обов’язково зламаний, але в моменті не виконує свою функцію. Батареї згодом відновилися, але в момент екстремально низьких температур вони просто "випали" з роботи.

І з 9 січня ми отримали ситуацію, коли частина мережі через холод не могла тримати навантаження. Команда працювала на максимум, щоб забезпечити роботу мережі – це був справжній стрес-тест для всієї системи.

– Бригади працювали в посиленому режимі. Ми запустили операцію, яку іронічно назвали "Ковдрочка". Це повна аналогія з автомобільним акумулятором, який в мороз треба загорнути, щоб зберегти тепло. Тут "ковдрочкою" був спеціальний термостійкий матеріал, яким ми загортали акумулятори.

Люди потребували сервісу тут і зараз, електроенергії часом не було по 18–20 годин, а зв’язок мав бути. Хлопці на "п’ятихвилинках" казали: "Наша мета – дати зв’язок", і їхали працювати. Я дуже вдячний своїй команді за цю самовідданість.

– Я, мабуть, відповім не зовсім прямо, але чесно. Зараз часто є відчуття, ніби з 2022 року триває один великий довгий рік. От приблизно так само було і тут. До 9 січня це була контрольована робота, в якій мережа трималася дуже достойно. Але після масованого обстрілу 9 січня все злилося в один безперервний день – одне велике 9 січня.

Одним із найважчих міст був Дніпро. Протягом зими майже вся наша команда побувала там, щоб фізично ремонтувати мережу та підіймати відсоток її доступності. Не було одного конкретного дня, був місяць щоденних нарад: що ще ми можемо зробити? Коли ти вранці відкриваєш ноутбук і бачиш, що вся команда вже в онлайні, розумієш рівень небайдужості.

– Були показники й 50%, і 60%, і навіть 70%. У центральних, східних і північних регіонах рівень знеструмлення сягав 75%. Пам’ятаю звіти по Києву: 70% мережі працює від батарей, 29% – від мережі, і лише 1% вимкнено через поломки.

Проте ми помітили, що клієнтський бекап вичерпувався набагато швидше за наш. Зазвичай люди використовують павербанк і кабель-перехідник для роутера. Цього вистачає на 5–6 годин. Якщо світла немає довше, павербанк сідає, і людина залишається без інтернету, хоча наша мережа ще працює. Ми розповідали клієнтам, як готувати резервне живлення, і з часом ситуація покращилася.

– Так, і дуже відчутна. Захід України, наприклад, був для нас показовим регіоном. Там був дуже високий рівень підготовки самих користувачів. 

Цікавий приклад був у Кропивницькому. Там рівень клієнтського резервування був низьким. Коли ми спитали чому, відповідь була простою: мобільний зв’язок Київстар чудово працює на генераторах, тож додаткові клопоти з роутерами – зайві. Водночас саме в таких ситуаціях мобільна мережа починає перевантажуватись, адже під час відключень електроенергії вона бере на себе весь трафік.

– Наші сучасні літій-залізофосфатні (LiFePO4) акумулятори розраховані на кілька тисяч циклів. Навіть після інтенсивної зими вони майже як нові. За нашими розрахунками, вони витримають мінімум два роки постійних блекаутів. За зиму в нас була потреба замінити менш як 10% акумуляторів – це переважно ті, що постраждали від екстремальних морозів.

– Цього року ми маємо рекордні інвестиції в мережу FTTB. Ми не лише замінюємо батареї, а й фокусуємося на якості: прокладаємо нові оптичні лінії, замінюємо старі кабелі на горищах, розбиваємо мережу на дрібніші "кільця" для стабільності та швидкості. У нас зараз "нульова толерантність" до середньої якості. Ми інвестуємо в гігабітні мережі з симетричною швидкістю, щоб клієнт був задоволений сервісом незалежно від обставин.

– Абонентська база змінювалася в позитивний бік. За цю зиму ми приросли приблизно на 20 тисяч клієнтів. Це фактично дзеркальна ситуація до минулої зими, коли були схожі цифри, але зі знаком мінус. Для нас це перший висновок, що обране рішення працює.

Наприклад, у Черкасах за одні вихідні ми отримали значно більше тисячі заявок. У Чернігові була така сама історія. Черга зростала шалено.

– У Києві та Київській агломерації. Там ще залишалося багато багатоповерхівок, не охоплених нашою мережею. Наша мета – максимально розширювати покриття та забезпечити доступ до послуг у житлових районах.

– Рік тому було приблизно 1 мільйон 150 тисяч абонентів, і база скорочувалася. Зараз у нас уже понад 1 мільйон 200 тисяч.

Тобто ми зупинили падіння і перейшли до відчутного зростання. І я зараз говорю саме про органічний приріст, без M&A, без неорганічного зростання на тій мережі, яка вже була. Щокварталу ми додаємо приблизно 1% до бази.

– Це вибір клієнта. Якщо людині достатньо смартфона під час блекауту – це нормальна ситуація. Проте ми запропонували рішення для тих, кому потрібен повноцінний Wi-Fi навіть без світла, – гібридний 4G-роутер.

Це стандартний гігабітний пристрій, але з вбудованим акумулятором і слотом для SIM-карти. Його логіка полягає у "безшовності": поки є світло, ви працюєте через фіксований зв’язок, а щойно воно зникає, роутер автоматично перемикається на 4G від базової станції. Батарея на 4000 мА·год забезпечує 4–6 годин автономної роботи, а додаткових 150 ГБ інтернету в межах послуги SIM для роутера цілком достатньо для базових потреб.

– Крім енергонезалежності, це про мобільність і доступність. Його можна взяти на дачу або використовувати в новобудовах та історичних центрах міст, як-от Львів, де прокладання кабелю є складним процесом. Ми орієнтуємося на досвід світових лідерів рівня AT&T і Deutsche Telekom, де такі гібриди є стандартом сервісу.

Наразі ми перебуваємо в пілотній фазі у Вінниці, Львові та онлайн-магазині. Збираємо фідбек, щоб зрозуміти потреби користувачів перед масштабуванням на всю країну. Наші очікування поки стримані – десятки тисяч одиниць, але ми бачимо в цьому майбутнє, яке згодом може еволюціонувати й в 5G-рішення.

– Не погоджуюсь, бо в цій дискусії є певна підміна понять. Порівнювати рейтинги мобільного та фіксованого зв’язку – це як порівнювати успіхи в футболі та хокеї. Те, що мобільний інтернет у рейтингах піднявся вище, свідчить лише про те, що він рухався жвавіше відносно своїх конкурентів. Можливо, на це вплинула якісна підготовка мобільних мереж до зими та великі інвестиції.

Але якщо порівнювати об’єми передачі даних, то навіть у прогресивних Нідерландах розподіл становить 90/10, тобто дев’ять із десяти мегабайтів проходять через фіксовану мережу. Історія про те, що мобільний інтернет, 5G чи Starlink витіснять фіксований, гуляє роками, але потреби користувачів лише зростають. Гігабіт тепер стає базовим стандартом. Наша мережа вже на 80% гігабітизована.

– Зі Starlink у Київстар є партнерство, і це важливий сервіс для забезпечення зв’язку в складних умовах в Україні. Але якщо говорити про стратегічну рамку, то головна конкуренція відбувається всередині українського ринку фіксованого зв’язку. Рівень конкуренції в нас в рази вищий, ніж в Європі.

Оператори змагатимуться у швидкості, якості моніторингу, кваліфікації персоналу та додаткових фічах для дому. Я не вірю в історію, де одна технологія вбиває іншу. Майбутнє насправді за win-win історіями на стику технологій, як наш гібридний роутер. Саме так можна дати найкращий клієнтський сервіс.

– Це частина нашої довгострокової стратегії розвитку фіксованого бізнесу. Купуючи такі компанії, ми інвестуємо в інфраструктуру, капілярність мережі та, що найважливіше, у сильні команди.

Shtorm – це один із прикладів локального провайдера, який протягом багатьох років успішно розвивався на конкурентному ринку фіксованого інтернету, формуючи високу планку якості для всієї галузі.

Щодо майбутнього, ми продовжуємо діалоги з іншими сильними командами. Але для Київстар критично важливо, щоб це був білий, чесний бізнес. Для нас принципово важливо працювати в прозорому правовому полі та будувати партнерства з компаніями, які дотримуються таких самих стандартів ведення бізнесу. Угоди точно ще будуть.

– Консолідація на ринку триває постійно. Ми бачимо активність Vodafone, які придбали Vega та FreeNet, бачимо велику колаборацію Data Group, Volia та lifecell. Проте значна частина угод, які відбуваються між дрібними гравцями, не завжди потрапляють у публічний простір.

– Можна виділити кілька стратегічних напрямів:

По-перше, інвестиції в наявного клієнта. Ми хочемо, щоб сервіс ставав кращим за параметрами, які можна відчути.

По-друге, розбудова мережі. 2026 рік стане роком нових рекордів у будівництві. Ми активно заходимо в нові будинки в Києві, Харкові, Львові та відкриваємо нові міста.

По-третє, пропонувати розширене коло послуг для клієнтів. Вже зараз із 1,2 мільйона абонентів 1 мільйон користується конвергентним офером (мобільні послуги + інтернет), а понад 500 тисяч – ще й підключають Київстар ТБ як Суперсилу в тарифних лінійках "Все Разом".