СПЕЦПРОЄКТ
06 серпня 2026
Чи можна побудувати щось, що буде невразливим для пожеж? А якщо ні, то якою має бути мета протипожежної безпеки? Відповіді на це питання "Економічна правда" шукала разом з Алексом Кімом – топменеджером німецької компанії SVT Products GmbH, яка понад пів століття розробляє та впроваджує рішення у сфері пасивного протипожежного захисту.
Сьогодні технології компанії застосовують більш ніж у 50 країнах. Їх встановлюють для захисту хмарочосів Сінгапуру та Об’єднаних Арабських Еміратів, об’єктів військово-морської інфраструктури, стратегічних підприємств Ізраїлю, літаків Airbus. А також на об’єктах критичної інфраструктури по всьому світу, зокрема і в Україні – для запобігання поширенню вогню на атомних і теплових електростанціях.
Багато років Україна живе в умовах, коли стійкість інфраструктури щодня проходить перевірку війною. Алекс Кім поділився експертним баченням щодо того, чому звичні уявлення про безпеку більше не працюють, які уроки Україна транслює світовій інженерній спільноті та яким має стати захист критичної інфраструктури в епоху нових загроз.
Далі – адаптований переклад з німецької, підготовлений редакцією "Економічної правди".
"Під час війни перед нами стоїть мета максимально зберегти критичну функцію об’єкта після пошкодження"
– Почнімо з найбільш актуального для України питання. Цілеспрямовані атаки, яких ми зазнаємо в умовах війни, змінили уявлення про підходи до захисту об’єктів. Чи мають експерти розуміння, які саме інженерні рішення, що працювали в мирний час, сьогодні вже доводиться переглядати або повністю змінювати?
– Насамперед необхідно переглядати рішення, засновані на припущенні, що пошкодження буде локальним, а всі допоміжні системи продовжать нормально функціонувати.
У мирний час сценарій пожежі зазвичай розглядався окремо від інших подій. Передбачалося, що збережеться електропостачання, будуть доступні зв’язок і вода, пожежна автоматика передасть сигнал, персонал зможе виконати передбачені інструкції, а пожежно-рятувальні підрозділи своєчасно прибудуть до об’єкта.
Під час цілеспрямованої атаки кілька систем можуть вийти з ладу одночасно. Механічне руйнування може супроводжуватися пожежею, втратою електропостачання, пошкодженням кабельних трас, трубопроводів, насосних станцій, систем зв’язку та автоматичного управління. Ба більше, повторна атака може статися вже під час ліквідації наслідків першого пошкодження.
Виробництво SVT Products GmbH у Німеччині
Тому сьогодні особливо небезпечними стають рішення, що мають єдину точку відмови. Наприклад, коли основні та резервні кабельні лінії проходять однією трасою, резервне обладнання розташоване поруч з основним, а вся протипожежна система залежить від одного джерела живлення, одного водоводу або одного пункту управління.
Необхідно переглядати надмірно централізовані системи, незахищені зовнішні комунікації, спільні приміщення для основного та резервного обладнання, а також рішення, за яких пожежа в одному технологічному відсіку здатна зупинити роботу всього підприємства.
Окреме питання – захист місць проходу кабелів і трубопроводів через стіни та перекриття. Під час реконструкцій і аварійних ремонтів кількість комунікацій часто збільшується, а протипожежні проходки змінюються. Якщо ці зміни не контролювати, вогонь і дим можуть швидко поширитися між приміщеннями.
Сьогодні проєктувальник має ставити собі не лише запитання: "Як система працюватиме під час пожежі?", а й складніше запитання: "Що станеться, якщо пожежа почнеться одночасно з руйнуванням частини об’єкта та втратою кількох інженерних систем?"
– Маючи сьогодні цей досвід, пов’язаний з війною в Україні, чи змінили ви своє уявлення про філософію захисту критичної інфраструктури? Якби сьогодні ви проєктували об’єкт з нуля, що було б принципово інакше порівняно, наприклад, із 2021 роком?
– До 2022 року основою більшості проєктів була нормативна відповідність: об’єкт мав виконати встановлені вимоги, забезпечити безпечну евакуацію людей, обмежити поширення пожежі та створити умови для роботи пожежно-рятувальних підрозділів. Усі ці завдання залишаються обов’язковими. Але сьогодні до них додалася ще одна принципова мета – збереження критичної функції об’єкта після пошкодження.
Якби ми проєктували такий об’єкт сьогодні, насамперед була б виконана оцінка кількох взаємопов’язаних сценаріїв. Серед них – пожежа після механічного пошкодження, втрата зовнішнього електропостачання, одночасна відмова зв’язку та автоматики, руйнування частини кабельних трас, обмежений доступ рятувальних підрозділів і необхідність автономної роботи об’єкта. Основне й резервне обладнання розміщувалося б у різних пожежних відсіках або навіть у різних частинах об’єкта. Системи електропостачання, водопостачання, управління й передачі даних не повинні мати спільної точки відмови.
Набагато більше уваги приділялося б пасивному протипожежному захисту, який має локалізувати пожежу навіть після втрати електропостачання чи автоматики. Йдеться про всі конструктивні елементи, що стримують поширення вогню та диму. Крім того, об’єкт проєктувався б з урахуванням швидкого відновлення. Конструкції та протипожежні системи мають бути доступними для огляду, пошкоджені елементи – замінними, а критичні матеріали й комплектуючі – мати передбачений резерв.
Нормативна відповідність – це обов’язковий мінімум.
"Для критичної інфраструктури справжнім показником безпеки стає здатність пережити удар, локалізувати наслідки та продовжити роботу".
– Чи можливо взагалі інтегрувати систему протипожежного захисту таким чином, щоб об’єкт зберіг здатність працювати після пожежі та зазнав мінімально можливих пошкоджень?
– Так, це можливо, однак важливо чесно визначити мету. Жодна інженерна система не може гарантувати повну відсутність пошкоджень за будь-якої пожежі або цілеспрямованої атаки. Завдання полягає в тому, щоб не допустити неконтрольованого розвитку події та перетворення локального пошкодження на втрату всього об’єкта.
Протипожежний захист має бути багаторівневим: від раннього виявлення та локалізації пожежі до збереження працездатності критичних систем і можливості швидко перевести технологічний процес на резервні потужності.
Не менш важливо заздалегідь визначити допустимий масштаб пошкодження. Наприклад, можна допустити втрату окремого технологічного модуля, але не втрату центральної системи управління. Можна тимчасово зупинити одну виробничу лінію, але зберегти енергопостачання, зв’язок і можливість безпечно перезапустити інші процеси.
"У сучасних проєктах необхідно також враховувати наслідки роботи систем пожежогасіння. Вода, піна або інші вогнегасні речовини самі можуть пошкодити чутливе обладнання. Тому спосіб гасіння має відповідати характеру захищуваного приміщення".
"В умовах війни пожежі на енергетичних, промислових, транспортних і складських об’єктах перестають бути виключно локальними аваріями"
– SVT Products GmbH працює в Україні понад 30 років. Що переконало німецьку компанію залишатися на цьому ринку так довго?
– За тридцять років ми як бізнес сформували тут історію відносин, спільних проєктів, професійної довіри та відповідальності перед партнерами. У протипожежному захисті неможливо ефективно працювати виключно через разові постачання. Необхідні постійна технічна взаємодія, навчання фахівців, підтримка проєктувальників, супровід монтажу та відповідальність за результат.
Головний офіс SVT Products GmbH, Гамбург (Німеччина)
Україна завжди мала сильну інженерну школу та фахівців, здатних працювати зі складними технічними об’єктами. Для технологічної компанії це принципово важливо, адже навіть найкраще рішення потребує якісного проєктування та професійного монтажу.
За ці роки ми побачили, що український ринок здатний не лише використовувати європейські технології, а й ставити перед виробником нові, нестандартні завдання. Українські інженери часто працюють з об’єктами, які будувалися в різні періоди, за різними нормативними системами.
– Багато іноземних компаній після початку повномасштабного вторгнення поставили роботу на українському ринку на паузу. Чому ви вирішили продовжити роботу?
– Після початку повномасштабної війни кожна міжнародна компанія мала насамперед оцінити безпеку співробітників, стійкість логістики та можливість виконувати свої зобов’язання. Це були складні рішення, і ми розуміємо компанії, яким довелося тимчасово змінити формат роботи.
Однак у сфері протипожежного захисту припинення співпраці в момент найбільшої небезпеки означало б залишити партнерів без необхідної технічної підтримки саме тоді, коли потреба в ній стала критичною.
В умовах війни пожежі на енергетичних, промислових, транспортних і складських об’єктах можуть впливати на роботу цілих регіонів, енергопостачання, виробництво, логістику та безпеку великої кількості людей. Тому постачання матеріалів, інженерні консультації та допомога у виборі технічних рішень набули ще більшого значення.
Зрозуміло, формат нашої роботи змінився. Довелося адаптувати логістику, строки постачань, комунікацію та технічний супровід. Частина питань вирішувалася дистанційно, особлива увага приділялася наявності матеріалів, можливості їхньої оперативної заміни та підготовці українських фахівців до самостійного виконання робіт.
"Фізика пожежі не міняється. Змінилося середовище, в якому вона виникає та поширюється"
– Перейдемо до загальносвітового контексту. Уже більш ніж 60 років компанія SVT Products GmbH забезпечує протипожежний захист найбільших об’єктів у різних країнах світу. Як за цей час змінилися причини виникнення пожеж і підходи до протипожежної безпеки?
– Якщо коротко, раніше безпеку проєктували переважно для запобігання аварії, а сьогодні її необхідно проєктувати ще й для збереження об’єкта після того, як аварія вже сталася.
Давайте поясню детальніше. Фізика пожежі за цей час практично не змінилася, але радикально змінилося середовище, в якому вона виникає. Сучасні будівлі та промислові об’єкти стали складнішими й технологічнішими. У них збільшилася кількість кабельних комунікацій, полімерних матеріалів, електронного обладнання та автоматизованих систем. Зросла енергетична насиченість кожного квадратного метра, а отже, пожежа сьогодні може розвиватися швидше, виділяти більше тепла й токсичного диму.
Змінився і характер загроз. Раніше проєктувальники переважно виходили з імовірності технічної несправності, людської помилки або порушення правил експлуатації. Сьогодні до цього додалися екстремальні кліматичні явища, перебої в енергопостачанні, кіберризики, диверсії, терористичні атаки та воєнні впливи.
Тому сучасна безпека спрямована на забезпечення здатності об’єкта зберігати стійкість навіть за розвитку непередбаченого сценарію. Саме тому зростає значення пасивного протипожежного захисту. Правильно виконані протипожежні перешкоди, вогнестійкі кабельні проходки, захист несучих конструкцій працюють із першої секунди пожежі. Їхнє завдання – локалізувати вогонь і дим, зберегти несучу здатність об’єкта та дати людям і аварійним службам необхідний час.
– Останніми роками Європа живе з відчуттям, що війна повернулася на континент. За вашими спостереженнями, чи змінилося розуміння того, що таке пожежна безпека критичної інфраструктури? Чи галузь досі мислить категоріями мирного часу?
– Розуміння ризиків в Європі, безумовно, змінюється. Питання стійкості енергетики, транспорту, телекомунікацій, промисловості та цивільної інфраструктури сьогодні обговорюються значно серйозніше, ніж кілька років тому. У проєкти дедалі частіше закладають резервне енергопостачання, дублювання каналів зв’язку, фізичний захист обладнання та плани відновлення після аварій. Однак у багатьох випадках галузь, на жаль, усе ще продовжує мислити переважно категоріями мирного часу.
Події в Україні показали, що критична інфраструктура може зазнавати не випадкового, а цілеспрямованого й повторюваного впливу. Той, хто атакує, може обирати найбільш вразливі ділянки, пошкоджувати резервні системи та завдавати повторних ударів під час ліквідації наслідків. Це принципово змінює саму модель ризику.
Тому сьогодні протипожежна безпека має розглядатися як елемент загальної стійкості критичної інфраструктури – поряд із фізичним захистом, резервуванням, кібербезпекою та аварійним відновленням.
"Вважаю, що Україна сьогодні випереджає багато країн у практичному розумінні цих питань. Європейським фахівцям необхідно уважно вивчати український досвід, оскільки він демонструє реальні межі рішень, які раніше вважалися достатньо надійними".
"Пожежна безпека критичного об’єкта має бути розрахована на найтяжчі сценарії"
– Які рішення, що сьогодні застосовуються на об’єктах критичної інфраструктури в Ізраїлі, країнах Перської затоки або на великих промислових підприємствах Європи, уже найближчими роками можуть стати стандартом і для України?
– Я б не говорив про просте копіювання рішень окремої країни. Ізраїль, держави Перської затоки та європейські країни мають різні кліматичні умови, нормативні системи та профілі загроз. Однак можна виділити кілька спільних інженерних принципів, які, ймовірно, дедалі ширше застосовуватимуться в Україні.
Насамперед проєктування має ґрунтуватися на реальних ризиках, а не лише на мінімальних нормативних вимогах. Для кожного критичного об’єкта мають аналізуватися найтяжчі сценарії: поєднання пожежі, механічних пошкоджень, втрати живлення та інших критичних відмов.
Акцент має робитися на автономний локальний захист найбільш небезпечного обладнання, що діє безпосередньо в місці виникнення пожежі та не залежить від центрального управління.
Виробництво SVT Products GmbH у Німеччині
Потрібно проводити постійний контроль фактичного стану протипожежних систем. Кожен критичний вузол має мати цифровий паспорт із повною історією монтажу, перевірок і внесених змін.
Важливими є модульність і ремонтопридатність. Після пошкодження об’єкт має відновлюватися окремими секціями, без необхідності повністю зупиняти роботу та демонтувати великі ділянки інженерних систем.
І нарешті, стандартом стане тісна інтеграція протипожежного захисту із загальною концепцією стійкості об’єкта. Пожежна безпека більше не може проєктуватися окремо від фізичної безпеки, енергопостачання, технологічного резервування, цивільного захисту та аварійного відновлення.
"Хочу наголосити, що Україна вже сьогодні накопичує досвід, якого немає у більшості інших країн. Тому в перспективі вона не лише запозичуватиме міжнародні рішення, а й сама формуватиме нові підходи до захисту критичної інфраструктури".
– Якщо раніше підхід до пожежної безпеки в Україні міг бути більш формальним, то тепер це суттєво змінюється. Українські компанії шукають надійні рішення, дедалі частіше враховуючи не лише вартість систем, а і їхній життєвий цикл. На що ви порадите звертати увагу?
– Перше, на що необхідно дивитися, – не ціна окремого матеріалу або обладнання, а вартість рішення протягом усього строку експлуатації об’єкта.
На етапі закупівлі дешевша система може виглядати привабливіше. Однак через кілька років може з’ясуватися, що вона потребує частого обслуговування, складного ремонту, повної заміни під час прокладання нових комунікацій або використання комплектуючих, які складно отримати. У підсумку початкова економія перетворюється на значно більші витрати. Тому необхідно оцінювати сукупну вартість: проєктування, матеріали, монтаж, контроль якості, обслуговування, ремонт, модернізацію та відновлення системи після змін на об’єкті.
Другий важливий критерій – наявність підтверджених випробувань саме для тієї конструкції, в якій рішення буде застосовуватися. Недостатньо, щоб продукт мав загальний сертифікат або високий показник вогнестійкості. Необхідно розуміти, з якими основами, типами кабелів, трубопроводів, товщинами стін і перекриттів, розмірами отворів та умовами монтажу він був випробуваний.
Не менш важливо оцінювати рівень технічної підтримки. Чи готовий виробник допомагати з проєктуванням, аналізом нестандартних рішень і контролем якості виконання робіт? І, звичайно, необхідно враховувати строк служби матеріалів і їхню відповідність реальним умовам експлуатації конкретного об’єкта.
"Інвестиції в пожежну безпеку оцінюються вартістю досягнення конкретного підтвердженого результату, а не ціною окремих матеріалів"
– Як керівнику підприємства зрозуміти, що він інвестує не просто в матеріали, а в реальну безпеку свого об’єкта?
– Насамперед потрібно оцінювати не окремий продукт, а здатність компанії відповідати за результат. Коли йдеться про пожежну безпеку, замовник купує не матеріали, а інженерне рішення, яке має спрацювати саме тоді, коли це буде необхідно.
Вартість сучасної системи пожежної безпеки – це результат роботи цілого інженерного ланцюга. Вона формується не лише матеріалами. Це обстеження об’єкта, аналіз ризиків, проєктування, вибір і перевірка технічних рішень, вартість матеріалів, логістика, монтаж, контроль, випробування, введення в експлуатацію, підготовка документації та подальше обслуговування.
Виробництво SVT Products GmbH у Німеччині
Має значення якість проєктної документації. Якщо протипожежні рішення розроблені заздалегідь і узгоджені з іншими інженерними розділами, роботи можна виконати швидше й економніше. Якщо ж питання пожежної безпеки починають вирішувати після монтажу кабелів, трубопроводів та обладнання, вартість неминуче зростає.
Тому коректно порівнювати не лише ціну матеріалів, а й вартість досягнення конкретного підтвердженого результату. Замовник купує не кілограми вогнезахисного складу і не кількість упаковок герметика. Він купує певну межу вогнестійкості, зниження ризику та час, необхідний для порятунку людей і збереження об’єкта. Керівник має поставити постачальнику просте запитання: "Що саме я отримую в результаті цієї інвестиції?". Якщо відповідь зводиться лише до переліку матеріалів або сертифікатів, цього недостатньо. Надійний виробник має показати інженерне обґрунтування, результати випробувань і взяти відповідальність за працездатність рішення.
Звісно, усім хочеться зекономити. І тут хочу сказати, що якщо ризики правильно визначені, технічні рішення оптимізовані, а вимоги до системи сформульовані чітко, можна уникнути надмірних витрат без зниження рівня безпеки.
Але для державних і критично важливих об’єктів вартість наслідків помилки непорівнянна з вартістю якісного захисту. Зупинка енергетичного або транспортного підприємства, втрата дорогого обладнання, тривале відновлення або загроза життю людей можуть коштувати державі в сотні разів більше, ніж початкова різниця між пропозиціями.
"Загалом хочу наголосити: довіру у протипожежному захисті неможливо побудувати рекламою. Вона формується десятиліттями випробувань, реальних проєктів і відповідальності за кожне технічне рішення".