Активне довголіття українців:

як "Астарта" та Мінсоцполітики дивляться на вік по-новому
спецпроєкт
09 липня 2025
Київ, один із залів у центрі, червень 2025. Люди починають сходитися – посадовці, експерти, громадські діячі та підприємці.
Війна, вимушене переселення та демографічний спад поступово оголюють головний ресурс країни – людський, і з кожним роком дефіцит цього капіталу стає все відчутнішим.
Для адаптації в цих умовах, за ініціативи агропромислового холдингу "Астарта-Київ" та Мінсоцполітики, агенцією Ruban Litvinova Social Impact Agency було проведене перше в Україні комплексне дослідження "Активне довголіття в Україні: дослідження поточного стану та бар’єрів". Фокус – людина, її гідність, право на розвиток, соціальну включеність і професійну реалізацію впродовж усього життя. Активне довголіття стало не просто соціальною ініціативою, а стратегічним напрямом, від якого залежить життєстійкість держави, економічна стабільність та збереження людського капіталу.
Активне довголіття – це не про те, коли тобі 60, а про те, як ти дбаєш про себе в 30. Це про вибір, а не лише про вік.

Інвестувати в людей – це інвестувати в Україну

"Для бізнесу це не просто гуманістичний підхід – це стратегічний антикризовий інструмент. У період демографічних змін інвестиції в добробут і потенціал кожного працівника – незалежно від віку – стають умовою економічної стійкості та довголіття компанії", – наголосив засновник і генеральний директор "Астарти" Віктор Іванчик.
Він розповів, як війна спричинила тектонічні зсуви: втрату інтелектуального та професійного потенціалу, масову міграцію, розриви в поколіннєвій передачі досвіду. На цьому тлі вік перестає бути обмеженням, а радше, навпаки, це ресурс, який можна й треба активувати.
"Існує думка, що активне довголіття – це тільки про людей старшого віку. В «Астарті» ми закладаємо цю культуру для всіх – від молодого фахівця до досвідченого професіонала. Адже довге, повноцінне професійне життя починається не з пенсійного віку, а з першого дня відповідального ставлення до себе, свого здоров’я, розвитку та балансу", – пояснив Віктор Іванчик.
Ця ідея знаходить відгук на державному рівні. Міністерка соціальної політики Оксана Жолнович говорить не статистикою, а особистою історією: "Мені 46. Я чудово усвідомлюю, що в 50 я можу стати непривабливою для ринку праці, хоча маю досвід, енергію, знання. Але формальний критерій – вік – може виключити мене ще до співбесіди. І таких, як я, мільйони".
Зараз в Україні відбувається глибока трансформація статево-вікової структури населення: до 2035 року майже третина населення буде старшою за 60, і більшість серед них – жінки. Це не просто статистика – це портрет майбутнього, в якому вік усе менше означає бар’єр і все більше – виклик бути спроможним. Але активне довголіття не починається в шістдесят. Воно починається значно раніше: з вибору, з освіти, з відчуття сенсу в роботі. З права бути включеним у життя – і у двадцять, і у вісімдесят.
Жолнович підкреслює: йдеться не про примус до праці, а про якість життя. Про самостійність у дорослому та старшому віці. Про те, щоб літні люди могли не лише мріяти, а й втілювати ці мрії.
"Упродовж життя людина накопичує досвід, знання, глибоке розуміння своєї справи. І завдання держави – не допустити, щоб цей потенціал втрачався. Важливо створити умови, в яких на кожному етапі життя людина може зберігати свою активність, оновлювати компетенції, бути залученою до суспільства і ринку праці. Адже йдеться не лише про економіку, а й про відчуття потрібності, про суспільство, яке не відштовхує за віком, а створює умови для повноцінної участі для всіх", – сказала Оксана Жолнович.
Рейчел Кін з Посольства Великої Британії акцентує на цінності людини: "Демографія – це не просто дані, це дані про людей. Про те, ким ми є і ким можемо стати".
Її виступ – про віру в людей, у право кожного жити з гідністю: "У фундаментальному сенсі інвестувати в людей – означає інвестувати в Україну, адже люди – це її найцінніший ресурс. Ми підтримуємо Україну в розробці та впровадженні політик, які створюють сприятливе середовище, усувають бар’єри, розширюють доступ до послуг і формують інклюзивне суспільство. Це важлива частина нашого партнерства".

Реальність без прикрас

Коли мікрофон переходить до бізнес-консультантки та співзасновниці Ruban-Litvinova Social Impact Agency Ірини Рубан, у залі вмикається екран: слайди з цифрами, графіками, тезами. Але замість очікуваної сухої статистики в залі звучить жива пряма мова:
"Чисельність потенційного кадрового ресурсу скоротилася на 15%, а рівень зайнятості різко знижується з віком – серед людей 55+ працює лише 27%. До 2035 року половина українців буде 45+".
Рубан показує, як змінюється самопочуття людей після 45: здоров’я – падає, тривожність – збільшується. Війна посилює відчуття стресу. Більшість живе у бідності, постійно економить.
82% людей 60+ постійно або періодично в стресі. Але 84% вважають, що не потребують психологічної підтримки. "Це серйозне переконання, що заважає бути здоровими", – зазначає Рубан.
Крім того, проблем додає ще те, що людям 50+ бракує цифрових навичок: 67% людей цього віку не користувалися диджитал-послугами через відсутність знань. І ця нестача сильно зростає з віком.
Дуже важливий фактор – після 55 років суттєво зменшується економічна зайнятість. Водночас 67% жінок і 69% чоловіків 50+ стикались з ейджизмом при пошуку роботи.
Особливо боляче звучить блок про ізоляцію: 3 з 10 живуть самі, але, попри це, 8 з 10 почувають себе самотніми. Зал мовчить.
Також 60% українських сімей мають хоча б одну людину старшого віку, яка потребує догляду. Переважно доглядають жінки працездатного віку, що впливає на їхню економічну та соціальну активність.
Водночас старші жінки більш уразливі: живуть самі, мають на третину нижчі пенсії, часто зайняті в неформальній і неоплачуваній роботі. Вони стикаються з подвійною дискримінацією: за ознаками віку та статі.
"Старші люди входять у топ категорій, які стикаються з бар’єрами. Є стереотипи щодо нездатності до навчання, продуктивності, активності", – акцентує Рубан.
Більшість з нас ще не на пенсії, але вже стикаються з тривожністю, вигоранням, хронічною втомою, браком навичок, віковими стереотипами. Тому активне довголіття – це не лише про старших людей, а про культуру відповідального ставлення до себе в будь-якому віці.

Про людей і для людей

Дарія Марчак, перша заступниця міністра соціальної політики, виносить на стіл найгостріше: "Хто з вас вважає, що 50 – це старість? Немає рук? А з особистих моїх розмов більшість саме так і думає".
Вона емоційна, щира. Її виступ – не декларація, а особиста історія: "Я особисто боюсь старіти. Не через зморшки. А через всі ці системні бар’єри".
Другий момент – те, що більшість жінок змушені доглядати за рідними. Вони не допрацьовують, не накопичують стаж, втрачають у зарплаті та, як наслідок, мають меншу пенсію. Каже, що ключ до розв’язання цієї проблеми – поява ринку послуг з догляду. Але його необхідно ще створити.
"Тобто протягом усього життя жінка не має рівних можливостей для праці та самореалізації, а на пенсії ще й несе «покарання» за це", – обурюється Марчак.
"Моя велика мрія – створити консорціум бізнесів, які будуть готові розробляти та впроваджувати інклюзивні практики, для того, щоб кожна людина – незалежно від віку, статі, життєвих обставин – розуміла, що вона може знайти себе на ринку праці, і що їй допоможуть і держава, і роботодавці", – поділилась Дарія Марчак.
Головні бар’єри для людей 45 плюс – це стереотипи. І в роботодавців, і в самих працівників.
Але зміни вже почались. Затверджено "Демографічну стратегію", готується деталізований план дій. Перші ініціативи, які держава планує реалізувати з бізнесом, – поява національного тижня дорослого стажиста, інклюзивні HR-гайдлайни та курси базових навичок для людей 45-55 плюс: як проходити співбесіди, писати резюме, впевнено презентувати себе.
Тетяна Ломакіна, радниця – уповноважена Президента України з питань безбар’єрності, додає: "У 45 років починаються фізіологічні зміни. Що ми робимо, щоб підготувати себе, своє тіло, кістки, когнітивні функції?".
А що робить для активного довголіття держава? "Відверто – поки небагато", – каже Ломакіна. Але додає, що Україна обрала правильний напрям: хоча темп повільний, його можна прискорити.
"Ми будуємо безбар’єрне і справедливе суспільство, де цінується кожна людина, її досвід, знання і потенціал. Ми не маємо ділити людей за віком, станом здоров’я чи статусом. Ми маємо створювати умови, де внесок в життя та економіку країни кожного і кожної – бажаний, а можливість реалізувати себе – підтримана програмами держави, міста, бізнесу", – підкреслила Тетяна Ломакіна.

"Астарта": приклад, який надихає

Далі слово бере Світлана Мозгова, директорка по роботі з персоналом, корпоративного партнерства та комунікацій "Астарти". Її розповідь – це презентація не лише в слайдах, а й в історіях:
"У нас в компанії працює тракторист, якому 60. Він не хоче на пенсію, бо хоче освоювати нову техніку. Це руйнує стереотип, що старші люди не навчаються".
Під час війни, каже Мозгова, в "Астарті" почали глибше аналізувати, що відбувається зі здоров’ям людей і як це позначається на професійній і соціальній активності. Так з’явився внутрішній корпоративний проєкт "Здорові-Незламні", а згодом і ініціатива Програми життєстійкості, яку "Астарта" реалізує спільно з Міністерством соціальної політики. Регулярні обстеження, підтримка психологів, фізична активність стали елементом корпоративної звітності на найвищому рівні.
"Ми розвиваємо культуру піклування про здоров’я та відповідального ставлення до власного життя. Це складно, бо нас не вчили цього", – ділиться Мозгова.
Дослідження оцінки власного фізичного стану та турботи про власне здоров’я понад 1000 працівників компанії допомогло визначити проблеми та ключові напрями підтримки.
З 2023 року "Астарта" системно працює над формуванням свідомого ставлення працівників до свого здоров’я. В усіх офісах і підрозділах "Астарти" – тонометри, які стали звичкою, регулярні медичні чекапи, лекції з ментального здоров’я, навчання з фінансової грамотності та тренінги з психологічної стійкості. Понад тисяча працівників залучені у волонтерську діяльність.
Агрохолдинг підтримує футбольні й волейбольні команди, організовує походи, пропагує скандинавську ходьбу, зокрема в сільських громадах. Щотижня команди відвідують Центри життєстійкості – і для оздоровлення, і для спілкування з родинами.
Крім того, в компанії діє програма розвитку життєвих навичок на перехідних етапах життя: безперервне навчання, адаптація навчання під перекваліфікацію та нові ролі, власна дистанційна платформа для самостійного навчання. 30% учасників навчань – це люди віком 50+.
Особливу увагу в компанії приділяють формуванню культури позитивного ставлення до віку та свідомого ставлення до себе, підтримують створення спільнот, через культуру та внутрішню комунікацію руйнують вікові стереотипи, визнаючи цінність досвіду кожного покоління та його внесок у спільну справу.
Стратегічна мета компанії – започаткувати в Україні тренд активного та здорового життя, об’єднуючи зусилля бізнесу, влади та міжнародних партнерів у спільноті "Активного довголіття".
Засновник та генеральний директор "Астарти" Віктор Іванчик додає: "У нас така філософія: люди, набуваючи життєвого досвіду, мають мати можливість передати його іншим, щоб цей досвід не зникав".
Каже, що завдяки інвестиціям у своїх працівників бачить чітку динаміку: вони прагнуть навчатися, освоювати нові професії й зростати. Кожна вкладена одиниця соціальної віддачі мультиплікується у 5 разів.
Активне довголіття – це не про те, скільки років у паспорті. Це про усвідомлений вибір: піклуватися про себе, вчитися, діяти, залишатися включеним у життя – у 25, 45 чи 75. Це новий спосіб мислення, який змінює і людей, і державу.
Зал аплодує – щиро, довго.
© 2005-2025, Економічна правда.

Використання матеріалів сайту лише за умови посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на "Економічну правду".
‍
"Всі матеріали, які розміщені на цьому сайті із посиланням на агентство "Інтерфакс-Україна", не підлягають подальшому відтворенню та/чи розповсюдженню в будь-якій формі, інакше як з письмового дозволу агентства "Інтерфакс-Україна". Назва агентства "Інтерфакс-Україна" при цьому має бути оформлена як гіперпосилання.
‍
Матеріали з плашкою PROMOTED та НОВИНИ КОМПАНІЙ є рекламними та публікуються на правах реклами. Редакція може не поділяти погляди, які в них промотуються.
‍
Матеріали з плашкою СПЕЦПРОЄКТ та ЗА ПІДТРИМКИ також є рекламними, проте редакція бере участь у підготовці цього контенту і поділяє думки, висловлені у цих матеріалах.
‍
Редакція не несе відповідальності за факти та оціночні судження, оприлюднені у рекламних матеріалах. Згідно з українським законодавством відповідальність за зміст реклами несе рекламодавець.