Сергій Касьянов про візит до Японії: японський капітал допоможе відновити прифронтові регіони України

19 лютого в Токіо відбулася Японсько-українська конференція  з економічного розвитку та відновлення України, яку спільно провели уряди двох країн.

У складі делегації Торговельно-промислової палати України, яка організовувала цей візит, у заході брали участь й українські  бізнесмени. У тому числі Сергій Касьянов, голова Ради директорів компанії KSG Agro.

Ми попросили пана Касьянова розповісти про свої враження від конференції та спілкування з японцями. А також поділитися планами щодо відновлення деокупованих територій та ліквідації наслідків російської агресії.

Сергій Касьянов, голова Ради директорів компанії KSG Agro, член делегації Торговельно-промислової палати України на Японcько-українській конференції

Нові бізнес-можливості

Українську делегацію, як відомо, очолив прем'єр-міністр України Денис Шмигаль, а японську сторону – прем'єр-міністр Фуміо Кісіда. 19 лютого відбувалися контакти на міжурядовому рівні.

А 20-го и 21-го проходив бізнес-форум, в якому я і інші українські бізнесмени безпосередньо приймали участь. Спілкування було дуже продуктивним, побудованим переважно у В2В форматі, до якого залучилися представники японської ТПП, експортно-кредитного агентства Японії NEXI та інших установ.

Від кожної країни-учасниці було понад 100 осіб, серед яких разом із чиновниками було чимало бізнесменів. У першу чергу слід згадати потужні японські компанії, такі як всесвітньо відома Kawasaki Heavy Industry, виробники сільгоспобладнання Yanmar Holdings і Kubota Co., телекомунікаційний гігант Rakuten Symphony та інші.

Однак більшість компаній з боку Японії виявилися інноваційними стартапами, якими японці дуже пишаються. Наприклад, одна з таких компаній готова надати Україні радарне обладнання для розмінування, інша — систему аналізу ґрунту для сільського господарства.

Треба відзначити, що компанії-стартапи дуже мотивовані брати участь у реконструкції України. Для них подібні проєкти передбачають нові інвестиційні та бізнес-можливості.

7 цільових напрямів та офіс у Києві

Під час конференції з відновлення японським і українським урядами було підписано 56 документів. Це спільні проєкти між державними, муніципальними та приватними компаніями двох країн у самих різних сферах.

Японський уряд визначив 7 основних цільових напрямів співробітництва: розмінування та ліквідація руйнування, поліпшення гуманітарної ситуації, розвиток сільського господарства, енергетична інфраструктура, інформаційні та біотехнології, заходи щодо боротьби з корупцією.

Для ефективної реалізації цих амбітних планів японці відкриють офіс Японською організації зовнішньої торгівлі (JETRO) у Києві. Крім цієї організації до відновлення України підключаються Експортно-кредитне агентство NEXI та Японський банк міжнародного співробітництва.

Якщо відраховувати з лютого 2022 року, Японія за цей час є четвертим найбільшим донором України. Вона вже надала нам допомогу у розмірі 10 мільярдів доларів. Тепер очікується надання донорської підтримки ще на 12,1 мільярда доларів, перші 4,7 надійдуть найближчим часом.

На Японсько-українській конференція двома урядами було підписано 56 документів

Післявоєнна перспектива: величезний ринок

Для покращення бізнес-клімату Японія збирається полегшити візовий режим для громадян України, також урядами країн будуть вжиті заходи щодо усунення подвійного оподаткування.

Вже оприлюднені перші плани щодо найближчих масштабних проєктів. Японська Komaihaltec спільно з українським газовим оператором розвиватиме вітряну енергетику. Sumitomo Corp. та Kawasaki Heavy Industries займуться модернізацією газокомпресорних станцій.

Rakuten Symphony та "Київстар" почнуть відновлювати цифрову інфраструктуру України. Японські бізнесмени усвідомлюють нестабільність української ситуації, однак у повоєнному відновленні України вони бачать для себе великі потенційні можливості.

Нагадаю, що відповідно даних  Світового банку, Євросоюзу та ООН на відновлення України потрібно витратити 486 мільярдів доларів.

Чому Японія допомагає Україні?

Прем'єр Кісіда сказав знакові слова: "Східна Азія завтра може стати тим, чим Україна є вже сьогодні". Японці дуже стурбовані зростанням експансіоністських настроїв у сусідніх країнах.

Тому свою допомогу українцям розглядають як внесок у загально світову і власну національну безпеку. Після Другої Світової війни Японія зайняла послідовну пацифістську позицію, якої дотримується й досі.

Тому одностороння зміна будь-яким агресором наявного "статусу-кво" вважається неприйнятною. Взявши на себе зобов'язання утримуватись від застосування зброї щодо інших країн, Токіо не може надавати нам пряму військову допомогу.

Проте мова може йти про кібербезпеку, штучний інтелект і бойові дрони для ЗСУ. Але найголовніше те, що японський уряд припускає можливість системних інвестицій в Україну ще до кінця війни.

З боку Японії допомога українцям - це далеко не лише символічна демонстрація віри в майбутнє нашої держави. У японців є досвід післявоєнного відновлення та ліквідації наслідків стихійного лиха, який може бути адаптований до українських реалій. Вони готові їм поділитися.

Мінімізація ризиків та ринкові можливості

Крім того, Японія багато робіть для того, щоб мінімізувати можливі збитки своїх компаній, зокрема на 90% страхуючи їхні економічні та політичні ризики.

Додайте до цього рішення японського уряду щодо відкриття свого внутрішнього ринку для українських товарів. Це дуже перспективний і високомаржинальний ринок - японці добре платять, але й потребують високої якості товарів.

Як то кажуть, "чужі тут не ходять". Здебільшого ми бачимо тут товари американських та канадських компаній. Доступ українських виробників до такого великого та унікального ринку, як японський - це надзвичайна преференція і велика дружня допомога для українських виробників.

Наш агрохолдинг KSG Agro, наприклад, вже зараз розглядає можливість постачання до Японії високоякісної м'ясної продукції та інших товарів. Ми бачимо бажання співпрацювати та щиру зацікавленість з японського боку, що, до речі, є результатом професійної презентації наших можливостей і перспектив представниками української держави.

Зокрема для збільшення товарообігу між двома країнами багато робить Посольство України в Японії та його очільник Сергій Корсунський. Завдяки його зусиллям ми маємо дуже сприятливий клімат для двосторонньої співпраці.

До речі, з 56 підписаних документів, на 7, які стосуються  співробітництва саме у сільгоспгалузі, від імені профільного міністерства стоїть його підпис.

Сергій Корсунський. Надзвичайний та Повноважний Посол України в Японії.

Наш внесок у відновлення України

Компанія  KSG Agro та Благодійний фонд "Майбутнє", які я очолюю, з перших днів війни включилися в роботу з надання допомоги прифронтовим регіонам, а згодом і деокупованим територіям. 

Серед основних напрямів - створення системи продовольчої безпеки, відновлення сільгоспвиробництва, допомога тергромадам, інфраструктурні проєкти, підтримка військових підрозділів та медичних закладів.

Ми раді, що приїхавши у складі урядової делегації до Японії, знайшли однодумців, з якими можемо реалізовувати важливі для нашої країни проєкти. Зокрема, мова йде про очищення прифронтових територій від наслідків війни: руїн, уламків, осколків снарядів, та різного роду токсичного сміття, що забруднює землю.

Особливо боротьба з забрудненням території актуальна для таких регіонів як Херсонщина, яка була і, я сподіваюсь, залишиться однією з житниць країни. Нагадаю, що 70% її площі становили сільгоспугіддя.

Забруднення землі – це справжня катастрофа для прифронтових регіонів. Тому наша мета - повернути українські землі, інфраструктуру, міста і села до нормального, довоєнного стану, позбавивши їх від розрухи та сміття.

Сподіваюсь, що об'єднавши зусилля українських, європейських та японських партнерів, за підтримки керівництва України та військової адміністрації, ми зможемо відновити економічний потенціал та очистити нашу землю від наслідків цієї страшної війни.

Для довідки

Хто такий Сергій Касьянов?

Сергій Павлович Касьянов. Голова Ради Директорів холдингу KSG Agro. Закінчив Придніпровську державну академію будівництва та архітектури. Кандидат технічних наук. Має державні нагороди - ордени "За заслуги" ІІ та ІІІ ступенів.

Відомий бізнесмен та громадський діяч. Депутат  Верховної ради України ІV-го скликання (2002-2006 роки). Був Головою спільної парламентсько-урядової комісії з питання інтеграції України у Світову організацію торгівлі, Головою підкомітету з координації співпраці ЄС, СОТ, ОЧЕС, Комітету з питання Європейської інтеграції.

На початку 90-х заснував корпорацію "Ольвія", яка займалась виробництвом і дистрибуцією побутової хімії (придбано Procter & Gamble). Інвестував у будівництво, девелопмент та ритейл.

З 2000-х років одним із провідних напрямів його бізнесу став аграрний сектор. KSG Agro неодноразово займала провідні позиції у бізнес-рейтингах: ТОП-20 найефективніших агрокомпаній України ("Форбс-Україна", 2015), ТОП-20 найуспішніших аграріїв ("Фокус, 2015), ТОП-10 рейтингу репутаційної стабільності ("Бізнес", 2012) та ін.

Відомий також своєю участю у соціальних проектах. Понад 20 років  як голова ради Благодійної організації "Фонд соціального розвитку "Майбутнє" реалізує масштабні соціальні програми.