Казкове свинство: Сергій Касьянов розповів, чому поросята стали "золотою жилою" для українських аграріїв

Сьогодні український ринок свинини переживає настільки бурхливе зростання, що змушує згадувати про знамениту американську "золоту лихоманку" середини XIX століття.

Тільки живим золотом виступають товарні поросята. Експерти називають цифри у 300% рентабельності. Про тренди в українському свинарстві ми розпитали Сергія Касьянова, голову ради директорів агрохолдингу KSG Agro.

– З якими основними викликами довелося зіткнутися українським аграріям на початку війни?

– Війна завдала колосального удару по життям та долям мільйонів людей. Країні довелося адаптуватися до нової реальності і психологічно, і економічно, і стратегічно. Насамперед це стосується виробництва продуктів харчування.

Тому що без повноцінного харчування людина не може жити та працювати, не кажучи вже про те, щоб успішно та ефективно воювати. Тут треба розуміти, що воюють не лише армії, солдати та техніка.

Воюють економіки, промисловість, сільське господарство, системи управління галузями та бізнесом. Тому можна сказати, що українські виробники продовольства опинилися в епіцентрі воєнних дій.

У дуже непростих умовах вони мали задовольнити споживчий попит у тилу, структура якого через міграцію та біженців була порушена. Крім того, сотні агропідприємств Херсонської, Запорізької, Харківської областей опинилися на окупованій території та в одну мить випали із системи українського агровиробництва.

Не найкраще були справи і в тих агрогосподарств, які знаходиись беспосередньо біля зони бойових дій. Наприклад, на Дніпропетровщині нам доводилося обробляти поля під обстрілами, за 20 км від лінії фронту.

Це був колосальний удар ще й по державних фінансах, оскільки аграрний сектор є бюджетоутворюючим. Удар припав по агрокомпаніям та виробникам продовольства, оскільки було порушено логістику, ланцюжки поставок та збуту, кредитування, забезпечення ПММ, енерго- та водопостачання підприємств.

На певному етапі міграції призводили до кадрових проблем. І в цих обставинах, попри перший шок і хаос, треба було не довести ситуацію до продовольчого дефіциту, зберегти виробничий потенціал, нагодувати армію, школи, лікарні та мільйони людей у тилу. Дякувати Богу, нам це вдалося.

– Скажіть, що сталося за останні роки із виробництвом свинини?

– Якщо говорити про перспективи свинарства у нашій країні, то треба враховувати, що свинина – це традиційний для українців продукт, який століттями є невід'ємною частиною нашого раціону.

Більш того, історично з давніх часів у солоному, копченому чи в'яленому вигляді вона була по-справжньому стратегічним продуктом для армії та флоту. Власне, і зараз щодо цього мало що змінилося.

Тому з початком війни для країни було стратегічно важливим стабілізувати ринок продовольства. У тому числі й у терміновому порядку відновлювати поголів'я промислових свиней, що значно скоротилося під час війни.

Компанія KSG Agro трансформувала стратегію з урахуванням потреб продовольчої безпеки України. Порівняно з довоєнним періодом тваринницький комплекс у складі холдингу наростив виробництво на 20%; на 16% – до 65 тисяч голів – зросло загальне поголів'я, на 15,8% – показники народжуваності.

Завдяки стратегічному акценту на вертикальну інтеграцію, KSG Agro вдалося з перших днів повномасштабної російської агресії зберегти динаміку виробництва та розширити ринки збуту продукції.

Ми на 23% розширили географію поставок, додавши до Дніпропетровської ще Харківську, Запорізьку та Херсонську області. Тобто ті регіони, де зруйновані війною місцеві виробництва не могли більше закривати потреби людей у м'ясній продукції.

На Херсонщині ми навіть від постачання перейшли до інвестицій, безпосереднього відродження виробничих потужностей. Зокрема, йдеться про свинарський комплекс у Бериславському районі, де ми плануємо довести поголів'я до 10 000.

Сьогодні наш агрохолдинг входить до топ-5 виробників свинини в Україні, а частка компанії на ринку свинини у Придніпровському регіоні становить 80 %.

Це дає можливість не лише забезпечити продукцією торговельні мережі та м'ясокомбінати, а й постачати свинину для потреб армійських підрозділів, військових адміністрацій та шпіталів.

Зокрема, безкоштовно надавати десятки тонн м'яса для виробництва армійської тушкованки та лікарняних їдалень.

Нещодавно Дніпропетровська військова адміністрація спеціально відзначила KSG Agro у числі підприємств, які роблять найбільший внесок у продовольчу безпеку та економічний розвиток регіону.

– Чому й наскільки вигідне зараз виробництво свинини?

– Був час, коли тваринництво в Україні було не дуже рентабельним – і до війни, і на самому початку війни, бо через відключення світла утримувати тварин було непросто, і багато хто почав позбавлятися поголів'я.

У результаті ринку виник деякий надлишок м'яса. KSG Agro, до речі, змогло швидко вирішити проблеми з водою та електрикою, оперативно закупивши промислові генератори та пробуривши свердловини.

Для цього нам, звичайно, довелося піти на додаткові інвестиції, але вони виявилися цілком виправданими. Зараз частка виручки від реалізації свинини у загальному доході агрохолдингу із земельним банком 20 тис. га становить 70 % – раніше ми таке навіть уявити собі не могли!

Чому в Україні стало вигідно вирощувати свиней? Справа в тому, що тут один на одного наклалися два тренди. По-перше, на зовнішніх, зокрема й європейських, ринках продукція свинарства суттєво подорожчала.

Через високу концентрацію свинокомплексів виникають проблеми з екологією, епідемією африканської чуми тощо. На тлі подорожчання кормів та дефіциту робочої сили це призводить до того, що деяким доводиться закриватися.

Другий тренд – на внутрішньому українському ринку ціни на продукцію рослинництва, у тому числі і на кормову базу, пішли вниз через пов'язані з війною обмеження наших експортних можливостей.

Зернові впали майже в 2 рази, пшеничні висівки – у 5 разів, соєва макуха – у 2,5 рази. Усе це створило нові умови для розвитку вітчизняного тваринництва.

Наприклад, до війни українські м'ясокомбінати переробляли переважно імпортну сировину, яка була дешевшою порівняно з українською. З кожним роком ми імпортували в країну дедалі більше свинини - на шкоду своєму виробнику!

Така ситуація не лише відображала негативні тенденції в нашій економіці загалом, вона мала ще й символічний характер. Свинина та сало – це культовий український продукт.

Можна сказати, не лише важливий елемент національної кухні, а й частина нашої ідентичності. На мою думку, імпортувати в Україну свинину – це все одно, що імпортувати вишиванки.

При тому, що країна має унікальні можливості для свинарства, на всю нашу величезну територію припадало лише 3 мільйони свиней. А ось у маленькій Бельгії – 6 млн, у Данії та Нідерландах – по 12 млн!

До війни ми переважно у цих країнах і закуповували продукцію свинарства. Однак тепер нам цілком під силу стати європейським лідером у виробництві свинини.

Тим більше що кон'юнктура ринку для нас сприятлива. Сьогодні вона склалася таким чином, що завозити свинину з-за кордону стало невигідно – вона надто дорога, тому зараз імпорт впав майже у 4 рази від довоєнного рівня.

При цьому попит на внутрішньому ринку, як і раніше, перевищує пропозицію. Українці люблять свинину та хочуть її їсти,. Крім того якісна м'ясна продукція для підтримки сил потрібна нашим бійцям.

– Як ви вважаєте, що потрібно робити, щоб наситити внутрішній ринок?

– Ми вже багато для цього працюємо, тому моя відповідь на це питання буде простою – більше виробляти. Але як? Тут зусиль одного нашого агрохолдингу буде замало.

Тому KSG Agro розпочала масштабну партнерську програму з дорощування поросят, яка реалізується разом із середніми та великими свинофермами.

Серед них не лише агрогосподарства базових для компанії Дніпропетровської, Запорізької та Херсонської областей, а й 12 інших областей України.

При цьому географія співробітництва та кількість партнерів постійно розширюються. Мінімальний термін договору – 1,5 року. Ми розуміємо, що зростання цін на свинину створює ажіотажний попит на товарних поросят і приводить у галузь багато тих, кого цікавить короткостроковий, миттєвий заробіток.

Але ми - за цивілізований, системний підхід і більше віддаємо перевагу довгостроковим, проектним відносинам. Тому KSG Agro надає своїм партнерам не лише самих поросят, а й повний консалтинговий супровід на всіх етапах виробничого циклу.

У тому числі - технології дорощування, годівлі, умови утримання тощо. Наше завдання – показати переваги вертикальної інтеграції для українських аграріїв у сучасних умовах.

Тому ми активно ділимося досвідом із нашими колегами. Сьогодні через блокаду портів ми бачимо на внутрішньому ринку надлишок дешевих зернових культур, які можна і навіть потрібно конвертувати в білок тваринного походження – продукт з більшою доданою вартістю.

Закуповуючи поросят для дорощування, українські аграрії не просто перетворюють зерно на свинину, вони роблять більш диверсифікованим і стабільним свій бізнес, що стратегічно дуже важливо в умовах війни та загальної невизначеності.

Сьогодні рентабельність свинарства може сягати 250 % і вище. Це, враховуючи обмеженості зовнішньої торгівлі, штовхає ринок товарних поросят вгору.

Але соціальний ефект цього насправді виходить далеко за межі бізнес-результату: агропідприємство збільшує кількість робочих місць, розширює виробничі можливості, сплачує більше податків, насичує ринок якісною вітчизняною продукцією, компенсуючи виробництва, що закрилися на прифронтових та окупованих територіях.

Все це разом формує систему продовольчої безпеки країни і робить наше суспільство більш стійким до зовнішніх загроз.

– До речі, про якість... Яким чином з вашого порося отримати якісну свинину?

– KSG Agro пропонує своїм партнерам канадську генетику Genesus, яка є однією з найкращих у світі. Ми тестували різну генетику - на кількість поросят, що народилися, на середньодобові прирости тощо.

І в результаті зупинилися на канадській - її поросята більш витривалі, швидко ростуть і добре розвиваються, а свиноматки мають хорошу багатоплідність та молочність.

Порівняно з європейською, канадська генетика забезпечує високі якісні характеристики за більш низької собівартості виробництва. Навіть суто зовні товарний вигляд "канадської" свинини більш естетичний.

М'ясо виглядає соковитим, свіжим, збалансованим по волокнам та жиру, воно начебто спеціально створене під український смак! Для тварин потрібно створювати максимально комфортні умови утримання і тоді ти отримаєш від них максимальну віддачу.

Зараз, наприклад, ми плануємо ввести в сівозміну повножирову сою. Вже придбали лінію для її переробки, яку монтуємо на власному комбікормовому заводі.

Введення її до раціону дасть нам плюс 10–15 % до середньодобового приросту. Крім того, у галузі розробки раціону ми тісно співпрацюємо зі спеціалістами компанії Cargill, відомим виробником кормових добавок.

Система біобезпеки – це гордість компанії. Ми вдосконалюємо її постійно, проводимо щоденні моніторинги.

У результаті і для поросят, і для дорослих тварин  створено такий режим, який дозволяє максимально розкрити їх генетичний потенціал.

– Якими ви бачите експортні перспективи українського свинарства?

– Чесно кажучи, у нас і на українському ринку справ вистачає. Ви не повірите, що в країні, де знамените українське сало є продуктовим брендом, споживання свинини до війни становило всього 14 кг на рік на людину, а зараз близько 12 кг.

У сусідній Європі цей показник коливається від 40 до 60 кг. Тому для нас зараз найголовніше – нагодувати наших громадян та наших бійців. Хоча якщо припустити, що світові ціни на свинину продовжать зростати, то у галузі насправді є добрі перспективи.

Звісно, хотілося б, щоб нам у цьому допомагала й українська держава. Так, наприклад, як це робиться в ЄС, де за допомогою держпідтримки намагаються системно підвищювати конкурентоспроможність європейських свинарів.

Поки що в Україні ми можемо про це лише мріяти. Проте експортний потенціал українських виробників свинини ще не розкритий. Так, наша країна експортує м'ясо, але 90% у цьому експорті займає курятина.

Свинина - щось близько 1%. І це при тому, що за 9 місяців 2023 року Україна на 10% збільшила експорт м'яса та майже наблизилася до довоєнного рівня.

Минулого року ЄС пішов нам назустріч і зробив певні послаблення щодо експорту продукції з України загалом. Але наскільки дешевша та дуже якісна українська свинина буде там бажаною, це велике питання.

Загалом м'ясо зараз у всьому світі дорожчає, у тому числі зростають світові котирування цін на свинину та товарних поросят. Тут насамперед позначається зростання закупівель з боку країн Азії та обмежені можливості провідних країн-експортерів.

У будь-якому випадку агрохолдинг KSG Agro бачить перспективи розвитку галузі та впевнено дивиться у майбутнє. Якщо Україні одного разу вже вдалося стати провідним виробником соняшникової олії, що заважає нам згодом вирватися у лідери зі свинини?

За певних умов ми можемо повторити цей "фокус".

Хто такий Сергій Касьянов?

Сергій Павлович Касьянов. Голова Ради Директорів холдингу KSG Agro. Закінчив Придніпровську державну академію будівництва та архітектури. Кандидат технічних наук.

Має державні нагороди - ордени "За заслуги" ІІ та ІІІ ступенів. Відомий бізнесмен та громадський діяч. Депутат  Верховної ради України ІV-го скликання (2002-2006 роки).

Був Головою спільної парламентсько-урядової комісії з питання інтеграції України у Світову організацію торгівлі, Головою підкомітету з координації співпраці ЄС, СОТ, ОЧЕС, Комітету з питання Європейської інтеграції.

На початку 90-х заснував корпорацію "Ольвія", яка займалась виробництвом і дистрибуцією побутової хімії (придбано Procter & Gamble). Інвестував у будівництво, девелопмент та ритейл. З 2000-х років одним із провідних напрямів його бізнесу став аграрний сектор.

KSG Agro неодноразово займала провідні позиції у бізнес-рейтингах: ТОП-20 найефективніших агрокомпаній України ("Форбс-Україна", 2015), ТОП-20 найуспішніших аграріїв ("Фокус, 2015), ТОП-10 рейтингу репутаційної стабільності ("Бізнес", 2012) та ін.

Відомий також своєю участю у соціальних проектах. Понад 20 років  як голова ради Благодійної організації "Фонд соціального розвитку "Майбутнє" реалізує масштабні соціальні програми.