Збільшені стипендії, обов'язкова англійська мова та укриття в новобудовах: що зміниться у вересні

Нові ліцензійні правила для клінік

Заклади охорони здоров'я та лікарі-ФОПи з 1 вересня переходять на оновлені ліцензійні умови медичної практики. Вони передбачають позачергове обслуговування ветеранів і нові професійні стандарти.

Замість єдиних кваліфікаційних вимог МОЗ запроваджуються професійні стандарти. Поки уряд їх не затвердив, лікарі, професіонали та фахівці у сфері охорони здоров'я і фармацевти мають відповідати кваліфікаційним характеристикам МОЗ.

Строкаті "молодші спеціалісти з медичною освітою", "фахівці з реабілітації" та "професіонали з вищою немедичною освітою" замінені єдиною конструкцією "професіонали та фахівці у сфері охорони здоров'я" – під неї змінені всі додатки, заявні форми та перелік спеціальностей.

Ліцензіат тепер повинен мати щонайменше одного працівника за кожною заявленою спеціальністю, зокрема сумісника, і не може вводити посади поза переліком професій МОЗ. Трудові договори із заявленими працівниками треба укласти протягом місяця з дня рішення про видачу або розширення ліцензії, а якщо це не вдалося – повідомити органу ліцензування.

Окремим ліцензійним обов'язком стають догляд і позачергове обслуговування ветеранів війни, сімей загиблих захисників та захисниць. Дотримання цієї гарантії, передбаченої законом, перевірятимуть під час ліцензійних заходів.

Англійська – обов'язкова в дитсадках

Закон "Про застосування англійської мови в Україні" з 1 вересня запроваджує важливі зміни для наймолодших українців, роблячи іноземну мову невіддільною частиною дошкільного виховання.

Держава гарантує застосування англійської мови в освітньому процесі для дітей раннього, молодшого та середнього дошкільного віку в дитячих садках. Водночас для дітей старшого дошкільного віку її вивчення стає повністю обов'язковим.

Це має допомогти дітям змалечку освоювати мову міжнародного спілкування, що сприятиме європейській інтеграції України та розвитку майбутніх поколінь.

Зростання академічних стипендій

З 1 вересня урядова постанова закриває прогалину в механізмі виплат: студенти денної форми, які навчаються в приватному виші за державним замовленням, отримуватимуть стипендію такого самого розміру, як у державних закладах вищої освіти (ЗВО).

Одночасно з цим уряд подвоїв розміри виплат. З 1 вересня ординарна академічна стипендія для студентів закладів вищої освіти зростає з 2 тис. грн до 4 тис. грн, а за спеціальностями, для яких передбачений підвищений розмір, – з 2 550 грн до 5 100 грн.

У фаховій передвищій освіті виплата збільшується з 1 510 грн до 3 020 грн (за спеціальностями з підвищеним розміром – з 1 930 грн до 3 860 грн), у професійній освіті – з 1 250 грн до 2 500 грн.

Удвічі зростають й іменні стипендії Кабміну: до 8 000 грн у ЗВО, 6 040 грн у фаховій передвищій, 5 000 грн у професійній освіті. У держбюджеті на 2026 рік на академічні та іменні стипендії передбачено на 1,2 млрд грн більше, ніж торік.

Підвищення торкнеться і переможців інтелектуальних змагань: стипендія президента для переможців всеукраїнських олімпіад та конкурсу-захисту МАН становитиме 5 200 грн; Кабміну за олімпіаду з української мови та літератури – 4 720 грн; імені Тараса Шевченка для учнів – 5 440 грн. Окремо визначені стипендії президента для обдарованих молодих митців: 2 500 грн на місяць для учнів державних мистецьких ліцеїв, 7 600 грн для студентів фахової передвищої освіти і 10 000 грн для бакалаврів та магістрів.

Врегульована також виплата стипендій аспірантам денної форми навчання в приватних ЗВО за державним замовленням і збереження призначеної стипендії на час участі в програмах академічної мобільності.

Плюс – форма власності закладу більше не визначає, чи отримає бюджетник стипендію, а розмір виплати переглянули вперше з початку великої війни. Проте стипендії й далі призначаються за рейтингом успішності та в межах стипендіального фонду, тож подвоєння суми не означає подвоєння кола отримувачів. Соціальні стипендії регулюються окремо і на приватні заклади не поширюються.

Стандартні документи про освіту для дітей з особливими освітніми потребами

З 1 вересня запрацюють зміни МОН щодо створення безбар'єрного простору.

Ключове – з переліку зразків документів про загальну середню освіту виключені окремі форми для осіб з особливими освітніми потребами, зумовленими порушеннями інтелектуального розвитку: свідоцтво про здобуття базової середньої освіти для таких осіб, додаток до нього та довідка про закінчення повного курсу навчання для осіб з помірними інтелектуальними порушеннями. Такі здобувачі отримуватимуть документи державного зразка на загальних підставах.

Інформацію про модифікацію змісту навчання тепер відображатимуть не окремим документом, а спеціальним маркуванням: у додатках до свідоцтв про здобуття базової (після 9 класу) і повної загальної (після 11 класу) середньої освіти назви предметів чи інтегрованих курсів, зміст яких був спеціально змінений під індивідуальні навчальні цілі учня, позначатимуть символом "*".

Перехід не ретроспективний: здобувачі, які завершили базову середню освіту у 2025-2026 навчальному році, отримали документи старого зразка.

Плюс змін – зникає документ, який "маркував" випускника з порушеннями інтелектуального розвитку ще до того, як потенційний працедавець відкривав додаток до його свідоцтва.

Холодильне обладнання по-новому

З 1 вересня набирає чинності новий технічний регламент щодо вимог до екодизайну холодильних приладів з функцією прямого продажу, розроблений на основі регламенту ЄС.

Документ охоплює обладнання для демонстрації та продажу охолоджених товарів, яке працює від електромережі: шафи для супермаркетів, холодильники для напоїв, морозильні камери, вітрини для морозива, холодильні торговельні автомати.

Головна зміна – граничні показники енергоефективності: не більше 80% для морозильних камер для морозива та 100% для інших приладів. Також запроваджені вимоги до ремонтопридатності й доступності запчастин, розширений обсяг інформації, яку виробники та імпортери мають надавати разом з обладнанням і на сайтах.

Обладнання, введене в обіг до 1 вересня, можна експлуатувати далі.

Українці та латвійці обміняють водійські права без іспитів

Громадяни України, які проживають у Латвії, і громадяни Латвії, які проживають в Україні, зможуть обміняти національні посвідчення водія без іспитів. Угода, підписана 24 квітня в Києві, набирає чинності 2 вересня. Це вже шоста така домовленість України.

Ключове – обмін відбувається за затвердженими таблицями еквівалентності категорій без складання теоретичного та практичного іспитів.

Обміняти можна лише дійсне і не тимчасове посвідчення, видане до того, як власник отримав право на проживання в іншій державі. Угода не поширюється на посвідчення, отримані в результаті обміну документа третьої країни, і не визнає довідок про закінчення курсів водіїв.

Заявник має відповідати віковим вимогам держави, де відбувається обмін, і подати підтвердження проживання, оригінал посвідчення із засвідченим перекладом, медичну довідку водія та документ про оплату. Оригінал обміняного посвідчення повертають через посольство.

Нові правила безпеки в громадах і будівництві

8 вересня набирає чинності основна частина закону, який оновлює правила цивільного захисту, містобудування та безпеки в громадах.

Громади отримують право створювати центри безпеки – об'єкти, де під одним дахом розміщуються пожежне депо з диспетчерським пунктом, база бригади екстреної медичної допомоги та поліцейська станція. Порядок їх створення затверджує Кабмін.

Так само на добровільній основі в школах, при пожежних підрозділах і громадах можуть з'являтися класи безпеки, зокрема мобільні, з фінансуванням із державного та місцевих бюджетів і коштів бізнесу.

Оновлюються вимоги до укриттів у будівництві. Захисні споруди або споруди подвійного призначення стають обов'язковими для багатоквартирних будинків, гуртожитків і готелів, закладів освіти й охорони здоров'я, вокзалів, аеропортів, портів та великих громадських будівель. Для житла та громадських споруд встановлюються пороги за класом наслідків і кількістю людей.

Нові правила застосовуються до об'єктів, право на зведення яких отримане після набрання чинності цим законом.

Закон також дозволяє забудовнику за власною ініціативою облаштовувати в нових житлових і громадських будівлях захищені простори – приміщення з посиленими конструкціями, що зменшують вплив побічної дії зброї. Вони не належать до фонду захисних споруд і призначені для власників приміщень.

Плюс – укриття для багатьох об'єктів стане обов'язковою опцією. Мінус – собівартість нового житла, ймовірно, зросте.

Нові правила для ГМО

16 вересня набирає чинності закон про державне регулювання генетично-інженерної діяльності, який замінює закон 2007 року про систему біобезпеки.

Разом з ним запрацюють постанова Кабміну про державну реєстрацію генетично модифікованих організмів (ГМО) та наказ Мінекономіки про ведення переліку осіб, які вирощують ГМ-рослини, тварин, гриби й мікроорганізми.

Жоден ГМО не потрапить на ринок без реєстрації. Її здійснюватиме Міністерство економіки та довкілля: рішення ухвалюватимуть протягом 180 днів і воно діятиме до десяти років. Реєстр ГМ-сортів сільськогосподарських рослин у відкритій системі припиняє функціонування, але запускається Державний реєстр ГМО.

Перед вирощуванням зареєстрованого ГМО потрібно подати повідомлення про намір. Дані вносять до відповідного переліку наступного робочого дня і частина з них стає публічною у форматі відкритих даних.

Позначка "З ГМО" стане обов'язковою, якщо частка ГМО в окремому інгредієнті перевищує 0,9% (навіть якщо це сталося випадково) або якщо наявність ГМО в будь-якій кількості є навмисною (тобто не є випадковою чи технічно неминучою).

Якщо готовий продукт не містить ГМО, але вироблений з такої сировини, застосовується формулювання "Без ГМО. Вироблено з використанням сировини, що містила ГМО". Кожна партія товару під час обігу повинна супроводжуватися декларацією про розміщення на ринку ГМО та ГМ-продукції.

Бізнесу варто перевірити ГМО-статус продукції, з якою він працює, оновити маркування етикеток, а тим, хто планує вирощування, – завчасно підготувати повідомлення про намір, щоб пристосуватися до нових умов регулювання.

Авіаперевізники доводитимуть відсутність зв'язків з державою-агресором

Ліцензіати з перевезення пасажирів, небезпечних вантажів і небезпечних відходів повітряним транспортом почнуть працювати за оновленими з 16 вересня ліцензійними умовами.

Відсутність контролю та торговельних відносин з резидентами держави-агресора стає окремою ліцензійною вимогою.

Здобувач ліцензії подає відомості про відсутність контролю над ним і торговельних відносин з такими резидентами, а чинні ліцензіати мають зробити це протягом двох місяців.

Для цього затверджені нові форми заяв про припинення, зупинення, відновлення, розширення та переоформлення ліцензії. Спадкоємець ліцензіата-фізособи має на подання заяви 30 днів.

Громади зможуть платити посадовцям за роботу з грантами

Органи місцевого самоврядування отримають право доплачувати посадовим особам за ведення проєктів міжнародної технічної допомоги. Закон, що це дозволяє, набуває чинності 23 вересня.

Ключове – донорські кошти, що надходять до місцевого бюджету, стають законним джерелом оплати праці посадових осіб.

Досі фонд оплати праці формувався лише з місцевого бюджету, тож гранти не можна було спрямувати на зарплату. Спеціалісти громад вели проєкти як безоплатне додаткове навантаження.

Закон виводить проблему з глухого кута. Тепер виплати в рамках грантів і проєктів МТД, міжрегіонального, транскордонного та транснаціонального співробітництва віднесені до заохочувальних і компенсаційних виплат за законом "Про оплату праці", а джерелом фонду оплати праці за законом "Про службу в органах місцевого самоврядування" стають і кошти, що надходять до місцевого бюджету за такими програмами.

Розмір доплати визначає бюджет програми чи проєкту – закон не встановлює стелю. Гроші можуть надходити з бюджетної підтримки та грантів ЄС, урядів і муніципалітетів іноземних держав, міжнародних організацій та донорських установ, але кошти держави-агресора чи держави-терориста – під забороною. Порядок виплати місцева рада визначить самостійно на основі типового порядку Кабміну.

Плюс – громади зможуть легально наймати грантових менеджерів і конкурувати за кадри з донорськими проєктами.

Допомога постраждалим від сексуального насильства під час війни

З 27 вересня запрацює новий механізм визнання осіб, які постраждали від сексуального насильства, пов'язаного із збройною агресією РФ, та надання їм невідкладної грошової виплати.

При Мінсоцполітики створюється комісія, яка розглядатиме заяви про визнання особи постраждалою, що є підставою для призначення виплати. Заяву можна буде подати електронною поштою чи поштовим відправленням, особисто або через законного представника, а дитина з 14 років матиме право звернутися самостійно. Після отримання заяви відповідальний фахівець допомагатиме з оформленням документів та, як правило, проводитиме співбесіду. Основний строк розгляду становитиме до 45 днів.

Якщо заявник є потерпілою особою в кримінальному провадженні щодо порушення законів та звичаїв війни, його можуть визнати постраждалим без проведення співбесіди.

Мінсоцполітики коштами добровільних внесків міжнародних та національних організацій виплачуватиме постраждалим по 3 тис. євро в гривневому еквіваленті. Ці кошти не враховуватимуться в середньомісячному сукупному доході сім'ї під час призначення державної соціальної допомоги, пільг та житлових субсидій.

Мінус – виплата залежить від надходження донорських коштів, тож рішення комісії не гарантує швидкого отримання грошей потерпілим.

Матеріал підготовлений за підтримки ADER HABER