ПДВ для ФОПів – боротьба із схемами чи розширення корупційних можливостей?
Міністерство фінансів опублікувало для публічного обговорення проєкт закону, який передбачає граничний ліміт для переходу на ПДВ в 1 млн грн для всіх ФОПів. Цей документ викликав широку дискусію у суспільстві, бо під регулювання потрапить значна кількість осіб – за розрахунками Мінфіну – 660 тисяч підприємців.
У супровідних документах до законопроєкту відомство зазначає, що метою його є:
- створення рівних конкурентних умов для ведення бізнесу;
- збільшення надходжень до державного бюджету;
- створення умов для зниження ефективності та привабливості схем реалізації контрабандних та контрафактних товарів;
- виконання пункту про "Реформування спрощеної системи оподаткування" Національної стратегії доходів.
Якими будуть наслідки реалізації проєкту
В аналізі регуляторного впливу до законопроєкту зазначено, що вигода від його реалізації становитиме приблизно: 40,1 млрд грн (доходи) – 0,179 млрд грн (витрати), тобто в чистому вигляді 39,9 млрд грн. Але і доходи, і витрати розраховані на вкрай сумнівних припущеннях.
Адміністративні витрати підприємців розраховані Мінфіном на припущенні невідомого походження про те, що суб'єкт підприємництва витрачає додатково 56 людино-годин на рік на адміністрування ПДВ. Це припущення не відповідає реальній ситуації, тому що статус платника ПДВ вимагає бухгалтерського обліку, на цей час не потрібного мікробізнесу за його управлінською моделлю.
Дослідження стану податкового адміністрування в Україні, проведене CASE Україна на основі репрезентативного опитування свідчить, що різниця у трудовитратах на податкове адміністрування між платниками єдиного податку без ПДВ (але з найманими працівниками) і з ПДВ становить 140,2 людино-днів на рік, – у 20 разів більше ніж порахував Мінфін.
Також опитування свідчить про те, що корупція є більшою проблемою для підприємців-платників ПДВ, аніж для неплатників. Так, платники ПДВ на загальній системі стверджують, що корупційні практики "були дуже сильною перешкодою" у 11% випадків, водночас неплатники ствердно відповідають на це запитання вдвічі рідше (4,7% та 4,8% для загальної та спрощеної систем оподаткування відповідно).
Фахове опитування Світового банку Ukraine: 2024 Tax Compliance Cost Survey – свідчить про те, що український бізнес витрачав у середньому 74,4 дня на рік (595 людино-годин) на виконання тільки податкових зобов'язань.
Відповідно додаткові витрати на одного підприємця (виходячи з середньої зарплати потрібного бухгалтера) дорівнюють 93 тис грн. Для 660 тисяч підприємців, на яких за оцінками Мінфіну пошириться нове регулювання – контрпродуктивні витрати складуть 61,4 млрд грн на рік (оцінки трудовитрат WB, без врахування ведення повного обліку) або 115,7 млрд грн (оцінка трудовитрат CASE Україна, InfoSapiens).
Таким чином, вплив на суспільний добробут нового законопроєкту є негативним, бо потенційний фіскальний ефект (40,1 млрд грн) навіть не перевищує адміністративні витрати, які є чистими суспільними втратами, що прямо зменшують суспільний добробут.
Проте мікробізнес у переважній більшості не буде переходити на ПДВ та нести розраховані витрати, бо це зробить підприємців неконкурентоздатними. Натомість нове регулювання збільшіть дроблення ФОПів, стимулюватиме до приховування оборотів та інших схем.
Відповідно жодна з задекларованих Мінфіном цілей не буде досягнута.
Які обсяги схем із спрощеною системою
Розрахована Мінфіном цифра доходів бюджету у 40,1 млрд грн на рік також виглядає сумнівною. За нещодавніми оцінками аналітичних центрів втрати бюджету від всіх схем зловживання із спрощеною системою оподаткування (ССО) коливаються в діапазоні 26-32 млрд грн на рік.
Частина середнього та великого бізнесу зловживає ССО, структуруючись через псевдо-ФОП – це низка схем, об'єднаних терміном "дроблення". Існують три ключові схеми.
Зловживання для "обналу" (третя група). Схема використовується для переведення безготівкових коштів у готівку з метою виплати дивідендів або зарплат "у конвертах" з мінімальною комісією. Основним індикатором є аномальна концентрація ФОП (близько 7 тисяч осіб) із річними оборотами від 8 млн грн до верхньої межі ліміту. При сумарному обороті таких суб'єктів у 57 млрд грн, державний бюджет недоотримує в межах 10-13 млрд грн на рік.
Дроблення та приховування оборотів (друга група). Ця схема базується на маскуванні великого бізнесу під мережу псевдо-ФОП для штучного дотримання лімітів другої групи. Підприємці використовують паралельну модель (одночасна робота кількох осіб як франшиза) або послідовну (заміна одного ФОП іншим після досягнення ліміту доходу). Через низьке податкове навантаження порівняно із загальною системою, аномальні обороти демонструють близько 68 тис. осіб, що спричиняє щорічні втрати бюджету в розмірі 11-13 млрд грн.
ФОП замість найму (третя група). Ця модель, відома як псевдо-аутсорс, полягає у заміні офіційного працевлаштування цивільно-правовими відносинами з ФОП для мінімізації податків на фонд оплати праці. Вона найбільш поширена серед висококваліфікованих фахівців із середнім доходом близько 2 тис. дол. на місяць. За оцінками фахівців – схема охоплює до 40 тисяч осіб (10% від відповідних КВЕД), а умовні втрати бюджету від недоплаченого ПДФО та ЄСВ сягають 16-19 млрд грн на рік.
Що варто зробити, що досягти цілей Мінфіну
З метою створення рівних конкурентних умов для ведення бізнесу, збільшення надходжень до держбюджету, створення умов для зниження ефективності та привабливості схем реалізації контрабандних та контрафактних товарів у Національній стратегії доходів міститься низка реально робочих пунктів, які чомусь представники влади не поспішають реалізовувати.
Зокрема це такі кроки:
- ІТ-консолідація інформаційних ресурсів суб'єктів системи управління державними фінансами, зокрема ДПС, на рівні Мінфіну та забезпечення адміністрування цих інформаційних ресурсів незалежним адміністратором.
- Забезпечення інтеграції з європейськими системами ПДВ, відшкодування ПДВ, моніторингу руху акцизних товарів, системами платіжної інформації тощо.
- Забезпечити запровадження обміну попередньою митною інформацією з іншими країнами з метою прискорення переміщення товарів та транспортних засобів через митний кордон, виявлення ризикових операцій та посилення заходів щодо боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил.
- Покращення обміну податковою інформацією з відповідними органами інших країн з метою запобігання транскордонним схемам ухилення від оподаткування.
Окрім визначених Нацстратегією низки корисних пунктів, вкрай важливим також для мінімізації сірих схем необхідно законодавчо впровадити якісні OKR/КРІ для ДПС та ДМС, які будуть спрямовані не на виконання планів, а на зменшення tax gap.
Необхідно також імплементувати у законодавство anti-abuse rule щодо зловживання спрощеною системою оподаткування (інструментарій ATAD Directive EU 2016/1164).
Національний банк також може суттєво посприяти мінімізації схем із ССО – зробити обов'язковими до виконання критерії щодо "кущів ФОПів", які на цей час доведені до банків лише як рекомендовані. Необхідно також прийняття закону щодо "дропів", зокрема запровадження реєстру дропів – законопроєкт НБУ.
Для мінімізації схеми "ФОП замість найму" необхідно ухвалити законопроєкт №13507, що встановлює чіткі критерії для відмінності псевдо-найманих від найманих працівників.
Важливим для мінімізації схем по приховуванню реальних оборотів є запровадження економічних стимулів для покупців підакцизної продукції отримувати фіскальний чек (лотереї фіскальних чеків, фінансові стимули споживачів).
Необхідним є посилення тиску на "чорних" торговців шляхом збільшення розміру штрафних санкцій за нелегальну торгівлю підакцизними товарами.
І головне – для досягнення заявлених цілей Мінфіну, зменшення рівня тіні в економіці, для мінімізації всіх описаних вище схем по ухиленню від сплати податків необхідним є створення базових умов в країні: продовження та завершення судової реформи – забезпечення верховенства права, інституційна реформа ДМС та ДПС, Нацполіції.