Українська правда

Закриті податкові борги: захист чи ризик

-

Світ рухається до максимальної відкритості фінансових та корпоративних даних, де публічність інформації – базова гарантія довіри кредиторів і держави.

Організація економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) у своїх звітах прямо описує публічне розкриття інформації про податкових боржників у різних юрисдикціях як інструмент, що стимулює податкову дисципліну і зменшує ризики шахрайства. У розвинених економіках доступ до корпоративної звітності і податкових статусів – фундаментальна передумова для перевірки контрагентів.

Україна ж опинилася в парадоксальній ситуації. Їй потрібно понад 500 млрд дол. на відбудову, вона має безпрецедентні зобов'язання перед Євросоюзом, а Державна податкова служба (ДПС) досі тримає дані про податковий борг закритими для автоматизованого аналізу. Офіційний аргумент – захист національної безпеки під час війни. Проте така інформаційна сліпа зона жодним чином не обмежує ворога, а створює лише небезпечну ілюзію захисту.

Натомість банки, аудитори, державні замовники і донори не бачать реального стану справ і не можуть блокувати корупційні ризики в ланцюгах постачання.

Як це працює в ЄС

Європейські держави з високим рівнем цифровізації давно вважають відкриті дані про податковий борг не загрозою, а базовим інструментом перевірки контрагентів і гарантією безпеки бізнес-середовища. Особливо показовий досвід країн Балтії і Центральної Європи, які дедалі активніше перетворюють податкові дані на відкриті електронні масиви з прямим, безкоштовним і машиночитаним доступом.

Естонія. Дані про податкові борги верифікує Податково-митна служба і вони автоматично потрапляють у комерційний реєстр e-Business Register. Дані доступні безкоштовно через офіційний XML/REST API та у вигляді регулярних вивантажень.

Латвія. Відкриту базу податкових боржників веде Служба державних доходів і публікує її на національному порталі відкритих даних data.gov.lv. Доступ – через машиночитані набори даних і REST API без реєстрації.

Литва. Відкриті списки боржників Державної податкової інспекції і фонду соціального страхування (Sodra) розміщені на порталі data.gov.lt. Користувачам доступні щомісячні вивантаження та автоматизований доступ через API.

Словаччина. Діють безкоштовний держреєстр фінансових звітів RÚZ з відкритим REST API у форматі JSON і реєстр податкових боржників Фінансового управління.

Фінляндія. Реєстр податкових боргів вбудований у загальну систему бізнес-даних YTJ, яка має відкритий API для перевірки наявності боргу.

Тобто ми не пропонуємо вигадувати нову систему. Йдеться про запровадження дієвої євросоюзівської практики, коли повні масиви даних регулярно вивантажують на національні портали для автоматизованої обробки.

Погляд через щілину

Під час війни ризики створює не лише надмірна відкритість, а й інформаційна сліпа зона. Якщо подивитися прагматично, інформація про податковий борг в Україні де-факто не закрита. Будь-хто може зайти на сервіси ДПС і поштучно перевірити будь-яку компанію. Ворог, якщо йому це знадобиться для інформаційно-психологічних операцій чи аналітики, зробить це вручну за лічені хвилини.

То кого ми обмежуємо? Не ворога, а власну економіку. Засекречування масивів фінансових даних під приводом безпеки – типова російська практика, інструмент приховування внутрішньої деградації і корупції. Україні точно не варто її копіювати.

Без системного автоматизованого доступу через API банки, аудитори, державні замовники і комплаєнс-системи не можуть налаштувати автоматичні фільтри.

Зараз дані можна отримати через електронний кабінет ДПС, але лише за одним кодом ЄДРПОУ. Тисячі фахівців перевіряють дані вручну, втрачаючи час і швидкість реакції фінмоніторингу. Замість повної картини фінансових ризиків у ланцюгах постачання держава і бізнес змушені дивитися в замкову щілину.

Доступ до податкових даних потрібен і бізнесу. Перед підписанням контракту компанія має бачити, чи є в потенційного партнера податковий борг і як змінюється його сума. Це допомагає відрізнити тимчасову затримку платежу від систематичного накопичення боргу. Доброчесний бізнес, який сплачує податки і підтримує оборону країни, має право обирати партнерів, які виконують свої зобов'язання перед державою. Закритість даних позбавляє його цього вибору.

Ціна питання

За оцінками міжнародних партнерів, потреби на відбудову України перевищують 500 млрд дол. Цих грошей держава ніколи не отримає без довіри донорів. Головне запитання, яке нам щодня ставлять у Брюсселі, – як гарантувати, що кошти підуть на реальне відновлення, якщо ми банально не бачимо, з ким маємо справу?

Міжнародні партнери і прозорий бізнес хочуть бути впевненими, що до відбудови не залучать фіктивні компанії, а гроші не відмиватимуть через податкові "скрутки". У нашому опитуванні користувачів YouControl понад 80% респондентів назвали доступ до інформації про сплачені податки і податкові борги критично важливим.

Тепер про публічні закупівлі. Відповідний закон визначає: податковий борг учасника – підстава відмовити йому в участі. Проте ризик-орієнтований підхід вимагає аналізу всього ланцюга постачання. Ми маємо бачити не лише компанію, що підписує контракт, а і її партнерів. Якщо генпідрядник чистий, а ланцюг його субпідрядників – фірми з мільйонними боргами, проєкт відбудови буде зірваний.

Крім того, Україна відкрила переговори з ЄС за кластером 1 "Основи процесу вступу". Держава розбудовує систему протидії відмиванню коштів і фінансуванню тероризму, але банківський комплаєнс не може працювати із зав'язаними очима, коли базовий індикатор ризику прихований від автоматизованих систем.

ЄС жорстко вимагає ESG-підходів, для яких важливо аналізувати податковий борг у динаміці. Разовий ручний зріз не показує тренду: це випадкова затримка платежу на кілька днів чи хронічна несплата, яка свідчить про свідоме ухилення.

Вихід: відкрити дані

Державі час відмовитися від деструктивного підходу "все або нічого". Громадськість і бізнес запропонували гнучкі моделі, які знімають безпекові застереження і водночас повертають економіці потрібні інструменти контролю.

Замість тотального засекречування можна відкрити мінімальний набір індикаторів чи агреговані маркери ризику, наприклад, факт боргу понад 1 млн грн; ввести авторизований доступ лише для верифікованих комплаєнс-сервісів; застосувати жорсткий безпековий фільтр, який виключить з публічного поля підприємства ОПК.

Для міжнародних донорів брак прозорих даних про податкову дисципліну – не свідчення надійної оборони, а маркер корупційного ризику і невідповідності базовим стандартам AML та ESG. Відкриті дані – не забаганка аналітиків. Це інструмент довіри до України, без якого неможливо побудувати ефективний фінмоніторинг, захистити ланцюги постачання і залучити мільярди на відбудову.