Як кордон стає керованим
Велика війна зламала звичну географію торгівлі України. Коли морські маршрути стали нестабільними або недоступними, головний потік експорту й імпорту пішов на західні сухопутні пункти пропуску. В результаті на кордоні утворились багатокілометрові "живі" черги вантажівок, хаос у плануванні, конфлікти між водіями, корупційні ризики й прямі збитки для бізнесу та громад.
Перевізники згадували, що влітку 2022 року на напрямку Медика-Краківець "жива" черга трималася місяцями, а очікування могло сягати 7-10 діб. В окремі періоди водії та волонтери фактично самі підтримували порядок, з раціями та групами у Viber, щоб не допустити підрізання і конфліктів.
Відтак запровадження електронної системи "єЧерга" у грудні 2022 року стало кроком у напрямку цифровізації та підвищення ефективності перетину кордону. Головна логіка "єЧерги" проста: замість "чергування на узбіччі" перевізник або водій реєструється онлайн і бачить орієнтовний час очікування, який система перераховує залежно від фактичної пропускної здатності пункту пропуску.
Це робить під'їзд до кордону більш упорядкованим. Важливо не створювати хибні очікування: "єЧерга" не є швидким пропуском, бо швидкість проходження залежить від перевірок, кількості смуг, режиму роботи служб та ситуації на суміжному боці.
Станом на вересень 2025 року "єЧерга" переросла пілот і стала обов'язковим сервісом. Через систему було здійснено понад 2,4 млн перетинів, понад 2,2 млн з них вантажівками. У системі зареєстровано понад 138 тисяч водіїв, застосунок завантажили понад 94 тисячі разів. Інтерфейс доступний шістьма мовами, що суттєво спрощує користування для іноземних перевізників.
Головний результат: менше простою, але не всюди однаково
Система "єЧерга" докорінно змінила логістичний ландшафт для компаній-перевізників та приватних водіїв. Найважливіший ефект для бізнесу – скорочення простою вантажівок у черзі. За оцінками ІЕД, час очікування на низці напрямків скоротився на 24-70%. На конкретних пунктах пропуску це видно особливо чітко. На Ягодині середнє очікування в черзі скоротилося з 60 до 32 годин (-47%), на Раві-Руській з 55 до 32 годин (-43%), на Порубному з 69 до 21 години (-70%).
Проте скорочення відбулося не на всіх пунктах пропуску. І це підкреслює, що цифровізація прибирає чергу на дорозі, але сама по собі не підвищує пропускну спроможність і не скасовує перевірок на кордоні.
Практично це означає кілька речей, які бізнес відчуває відразу. Процес перетину стає передбачуванішим, зменшується простір для неформальних домовленостей, простіше планувати доставку і уникати зайвих витрат на простої. Окремо важливий інституційний ефект: система вирівнює правила гри для учасників ринку, зменшуючи ризик пріоритетного обслуговування "своїх".
Чому "черга в смартфоні" ще не реформа кордону
Ефективність кордону завжди є продуктом двох сторін. Україна може впорядкувати під'їзд і власні процеси, але якщо на суміжному боці інший ритм роботи, інші правила або зберігаються "живі" черги, загальна швидкість не вирівнюється автоматично.
Це добре видно на прикладі зовнішніх шоків. Період блокади польського кордону з листопада 2023 до квітня 2024 року помітно змінив динаміку трафіку: після нього потоки стабілізувалися на нижчому "плато" близько 193 тисяч авто на місяць проти середніх 223 тисяч у січні–жовтні 2023 року. Тобто поведінка потоків і пропускна спроможність залежать не лише від українського софту.
Є і "поведінкова" проблема: черги для порожніх вантажівок можуть різко роздуватися після свят. Наприклад, перевізники фіксували 4–6 діб очікування на окремих пунктах, а стрибки реєстрацій могли зростати з 20 до 500 авто за годину. Такі піки вимагають тоншого налаштування правил для скасувань і неявок, а також сегментування потоків. Це зона управління даними й правилами, а не лише дисципліни користувачів.
Гроші
У дослідженні ІЕД наведено ілюстративну оцінку економічного ефекту. Якщо вартість простою становить 300 євро на добу, то скорочення очікування на одну добу при 200 тисячах перетинів на місяць відповідає порядку 60 млн євро потенційної місячної економії. Це не "гарантована економія", а порядок величини того, скільки ринок платить за затримки біля кордону.
У країні, що воює, це прямо транслюється в конкурентоспроможність експорту, рівень логістичних витрат для бізнесу і податкову базу. Тому "єЧерга" важлива не лише як сервіс для водіїв, а й як елемент економічної стійкості.
Вплив на громади прикордонних регіонів
Для мешканців прикордонних міст і сіл "жива" черга означала не лише затримки на дорозі. Вона блокувала локальний рух, створювала шум і забруднення, підвищувала навантаження на інфраструктуру. Через скупчення водіїв у пошуках сервісів зростала напруга навколо магазинів, медичних пунктів і транспорту.
З впровадженням "єЧерги" ситуація почала змінюватися:
- зникли стихійні скупчення транспорту, що розвантажило дороги і зробило пересування для місцевих мешканців безпечнішим та комфортнішим;
- зменшилося навантаження на соціальні служби та інфраструктуру сіл і містечок, розташованих біля пунктів пропуску;
- покращилася якість життя місцевих жителів – зменшився рівень шуму, забруднення та стресу, пов'язаного з постійною присутністю великого потоку вантажівок.
Соціологія з прикордонних громад показує обережний прогрес: 48% опитаних кажуть, що жити стало комфортніше. До запуску системи громади найчастіше скаржилися на шум (68%), забруднення повітря (68%) та затори (56%). У 2024–2025 ці проблеми зменшилися, але не зникли.
Екологічний ефект пов'язаний насамперед із меншим холостим ходом. Коли вантажівка годинами працює на холостому ходу, це не тільки вуглецевий газ. Це оксиди азоту й дрібний пил, які відчувають легені мешканців і водіїв. Логіка проста: менше стояння з увімкненим двигуном означає менше шкоди.
Саме тому цифрове управління чергою має підсилюватися "фізичним" сервісом: буферними майданчиками поза житловою забудовою, базовими умовами для водіїв, навігацією та контролем холостого ходу. Інакше частина проблем просто "мігрує" на інші ділянки простору.
Відкриті дані як антикорупційний запобіжник
З 1 серпня 2024 року дані "єЧерги" доступні в розділі "Статистика" на сайті єЧерги, а також на data.gov.ua. Це означає, що незалежні аналітики та журналісти можуть бачити реальну картину: обсяги, часові профілі, аномалії. Технічно оприлюднено набір записів по кожному транспортному засобу, включно з часом постановки в чергу, пунктом перетину, фактом перетину й історією статусів. Набір оновлюється щомісяця.
Це якраз той рівень прозорості, який відповідає логіці євроінтеграції: правила мають бути не тільки написані, а й перевірені.
Що робити далі
Наступний крок це добудувати "другий поверх" над "єЧергою".
По-перше, інтегрувати потоки даних "єЧерги", митниці, прикордонної служби та контролю транспорту в єдину аналітичну рамку, щоб вузькі місця було видно в цифрах, а не тільки в скандалах.
По-друге, домовлятися із сусідами про узгоджені правила керування потоком, бо кордон працює як одна система, а не як два незалежні пункти. По-третє, планувати інвестиції за даними системи і впроваджувати стандарти "зеленого очікування", тобто облаштовані буферні парковки та зони очікування, які зменшують тиск на громади і скорочують холостий хід.
Паралельно вже триває розбудова зон очікування. В межах стратегії розвитку прикордонної інфраструктури та плану Ukraine Facility передбачено створення та реконструкцію майданчиків, інтегрованих із "єЧергою". Частина інвестицій на 2024–2027 роки оцінюється в 52 млн євро. Але ці витрати мають бути прив'язані до даних, KPI і реальних вузьких місць, а не до логіки "побудувати, бо є кошти".
"єЧерга" вже довела ефективність як антикризовий інструмент. Тепер потрібно перетворити цифровий порядок на стабільну систему управління кордоном, яка одночасно працює для економіки, для перевізників і для прикордонних громад.