Як війна ускладнює доступ до компенсацій
Нашого дому в Торецьку більше не існує. Не пошкоджено, а фізично знищено вщент. Ми бачили це на фото та відео з відкритих джерел – на місці будинків, в яких були квартири моєї родини, тепер просто купи будівельного сміття.
Ми – частина величезної статистики. В Україні зараз офіційно зареєстровано майже 4,6 мільйона внутрішньо переміщених осіб. Коли держава запускала програми "єВідновлення" та "єОселя", ми, як і багато інших, відчули надію та подали заявку. І отримали статус "в очікуванні".
Причина виявилася простою: для підтвердження повного знищення має виїхати комісія. Але до Торецька вона доїхати не могла – спочатку це була зона активних бойових дій, а тепер – окупована територія. Ми опинилися в юридичній пастці. І ми в ній не одні.
Станом на жовтень 2025 року за програмою "єВідновлення" компенсації за пошкоджене та знищене житло отримали понад 140 тисяч родин, зокрема 114 тисяч – за пошкоджене житло, а понад 25 тисяч родин отримали житлові сертифікати на суму 36,4 млрд грн в якості компенсації за знищені об'єкти. Це значний прогрес, особливо з огляду на те, що Україна – одна з небагатьох країн, яка реалізує компенсаційні програми під час активної війни.
Однак родини, чиє житло знищено на непідконтрольних територіях, залишаються поза межами цього процесу. І це не питання недовіри чи критики – це питання пошуку рішень. У таких випадках постає питання: чи можна адаптувати механізм до реальних життєвих сценаріїв?
Закон є, механізм працює, але не для всіх
Прийнятий у 2023 році закон чітко визначає перелік об'єктів нерухомого майна, за знищення або пошкодження яких внаслідок збройної агресії РФ можна отримати компенсацію. Але він не охоплює житло, знищене до 24 лютого 2022 року, а також не поширюється на об'єкти, які на цю дату знаходилися на тимчасово окупованих територіях (ТОТ).
Анастасія Бурау, керівниця напряму адвокації житлових, майнових та земельних прав БФ "Право на захист" зазначає: "Наш Фонд неодноразово наголошував на необхідності розширення сфери дії компенсаційного механізму, і на сьогодні існують відповідні ініціативи, наприклад, законопроєкт №13136 від 26 березня 2025 року, який очікує розгляду парламентом. Більше того, для осіб, чиє житло – навіть непошкоджене – лишилося на ТОТ, варто розробити і впровадити інші житлові рішення, які б забезпечили їм можливість отримати доступне житло на підконтрольній уряду України території".
Що ж стосується знищеного майна на територіях, окупованих після початку повномасштабного вторгнення, для них компенсація наразі також є недоступною. В такому випадку це зумовлено неможливістю проведення обстеження відповідного майна і фіксації факту його знищення, адже обстежити його, щоб підтвердити факт руйнування, комісії спеціалістів фізично неможливо.
Допоміжним інструментом тут може стати дистанційне обстеження, протестоване більше року тому в ході експериментального проєкту на прикладі Мелітополя, однак для окупованих територій на сьогодні такий механізм залишається недоступним.
Відповідно до прийнятої урядом постанови від 07 липня 2025 року №815, дистанційне обстеження на сьогодні передбачено тільки для об'єктів на територіях активних або можливих бойових дій. Для нерухомого майна, розташованого на окупованих територіях, цей інструмент наразі не застосовується.
Певним кроком на зустріч особам, які перемістилися з ТОТ можна вважати затвердження урядом у вересні 2025 року порядку надання допомоги для вирішення житлового питання окремим категоріям внутрішньо переміщених осіб, що проживали на тимчасово окупованій території.
Сфера дії цього механізму також є достатньо вузькою, однак його затвердження залишає надію на те, що надалі держава приділятиме більше уваги тим, чиї домівки залишаються в окупації. Оцінити ефективність запропонованого рішення та перспективи його подальшого розширення можна буде після набрання чинності порядком та повноцінного запуску відповідних процедур, що також потребуватиме певного часу.
"Безперечно, забезпечення ВПО з ТОТ житлом на підконтрольній уряду території потребуватиме подальших зусиль з боку держави, зокрема в частині залучення додаткового фінансування та запровадження необхідних процедур на законодавчому рівні для забезпечення належного захисту житлових прав таких ВПО," – зазначає Бурау.
Цей матеріал підготовлений спільно за сприяння БФ "Право на захист".