Як акцизи впливають на тютюновий ринок

У 2025 році Верховна Рада підвищила акцизи на тютюнові вироби і прив'язала їх до євро, як цього вимагала гармонізація з правилами Євросоюзу. Усупереч прогнозам індустрії тіньовий ринок не розширився, а державний бюджет отримав більші надходження. Натомість з'явилися нові виклики.

Підвищення акцизів зміцнило бюджет

У другому кварталі 2025 року доходи від тютюнового акцизу зросли на 35% порівняно з аналогічним періодом попереднього року. Це один з найкращих результатів за десятиліття. Частка нелегальних сигарет зменшилася до 16%.

Попри це, поширеність куріння не падає. Найшвидше вона зростає серед молоді та жінок, які частіше переходять на дешевші або нелегальні формати та на нові продукти – електронні сигарети й ТВЕНи (стіки для IQOS, glo тощо).

Різниця в оподаткуванні створює викривлення

ВООЗ стверджує, що ТВЕНи можуть становити ризики для здоров'я, подібні до звичайних сигарет, тому рекомендує регулювати їх як традиційні тютюнові вироби.

Попри це, акциз на ТВЕНи нижчий. Стіки мають нижчу акцизну ставку і до 2028 року цей розрив становитиме 20%. За оцінками, це спричинить недоотримання 18,6 млрд грн у 2025-2028 роках і близько 7 млрд грн щороку надалі.

Україна вже має успішний досвід вирівнювання ставок: у 2021 році це забезпечило шестикратне зростання надходжень від продажу стіків.

Тінізація електронних сигарет

На відміну від ринку сигарет, де частка нелегальної продукції зменшилася, ситуація з електронними сигаретами кардинально інша. За даними Kantar Ukraine, у жовтні 2025 року нелегальний сегмент е-сигарет становив 93%.

Один з головних чинників – заборона ароматизованих виробів за одночасного дозволу "несмакових". Ринок миттєво адаптувався через "заміси": ароматизатор, рідина та корпус продаються окремо. Формально вимога закону виконується, але споживач отримує ароматизований продукт без контролю та без оподаткування.

Е-сигарети особливо популярні серед молоді: їх використовують 39% курців віком 18-29 років. Це робить сегмент одним з найменш контрольованих.

У світі вже є країни, які заборонили е-сигарети, та країни, що запровадили жорсткі правила щодо імпорту, продажу, маркування й доступності. Україні також доведеться ухвалювати рішення: або рухатися шляхом повної заборони, або закривати зловживання в системі та суттєво посилювати контроль.

Більшість оцінок нелегального ринку фінансують виробники і такі оцінки охоплюють переважно сигарети. Дані щодо ТВЕНів та е-сигарет обмежені, що суттєво звужує можливості для якісної оцінки ринку.

Євросоюз готує зміни

ЄС тим часом готується підвищити мінімальні вимоги: нинішній поріг, 90 євро за тис. сигарет, зросте до 215 євро. Україна досягне цього рівня у 2028 році, але на той момент стандарт уже буде вищим. Україні доведеться впроваджувати новий графік підвищення акцизів, аби досягти оновленого євросоюзівського мінімуму.

У проєкті директиви також закладається структурний розрив між сигаретами й ТВЕНами: орієнтовно 215 євро проти 108 євро. Це результат політичного компромісу, оскільки податкові рішення в ЄС ухвалюються одноголосно.

Україні не варто повторювати цей дисбаланс. Вирівнювання не суперечить зобов'язанням перед ЄС і є раціональним. Воно усуває стимули для переходу на дешевші нікотинові продукти і забезпечує стабільні бюджетні надходження.

Що визначить тютюнову політику

Акцизна політика має враховувати інтереси громадського здоров'я, економічну стійкість, євроінтеграційні зобов'язання та реальну структуру споживання включно з групами, які в умовах війни майже не представлені в дослідженнях.

Вирівнювання ставок, оновлення регуляцій, боротьба з тінізацією та посилення контролю за електронними сигаретами стануть ключовими напрямами політики.

Головне завдання – зменшити привабливість тютюнових виробів для молоді і не допустити переходу споживання в неконтрольовані сегменти. Це можливо лише за умови ефективного контролю від виробництва й імпорту до роздрібного продажу.

Цей матеріал підготовлений за фінансової підтримки Віденського інституту міжнародних економічних досліджень (wiiw). wiiw є партнером Ініціативи Bloomberg Philanthropies щодо зменшення вживання тютюну.

Співавтор – Денис Ящук, молодший економіст ЦЕС